Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/5015/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2021 року справа №360/5015/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року (повне судове рішення складено 22 лютого 2021 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/5015/20 (суддя в І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про стягнення суми суддівської винагороди, - УСТАНОВИВ: 24.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, в якому просив: стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на його користь невиплачену у подвійному розмірі суддівську винагороду за 7 годин роботи у надурочний час у розмірі 6306,00 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 27 жовтня 2020 року головою Рубіжанського міського суду Луганської області видано наказ № 22-ОС, яким з урахуванням наказу голови Рубіжанського міського суду Луганської області № 27-ОС від 11 грудня 2020 року про внесення змін до наказу № 22-ОС від 27 жовтня 2020 року з метою виправлення описки позивачу компенсовано роботу у надурочний час 22 жовтня 2020 року з 17:00 до 24:00 години у грошовій формі у подвійному розмірі. Проте, листом ТУ ДСА в Луганській області № 2853/20 від 01.12.2020, зокрема, і позивачу відмовлено в нарахуванні компенсації за роботу у надурочний час 22 жовтня 2020 року, зазначивши, що справи, пов`язані з виборчим процесом, у цей день з 17-00 до 24-00 судом не розглядалися. Посилаючись на постанову Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PC» від 12 вересня 1991 року № 1545, постанову Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 02 квітня 1954 року № 233 «Про чергування підприємствах і в установах», вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право, як працюючого професійного судді, на отримання суддівської винагороди у розмірі, визначеному діючим законодавством України. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити повністю позовні вимоги. В обґрунтування зазначено, що суд не звернув увагу, що положеннями ст. 135 Закону № 1402 визначено складові суддівської винагороди, однак не встановлено підстав для нарахування судді грошової компенсації за роботу у надурочний час у подвійному розмірі, а тому застосуванню підлягає Кодекс законів про працю України. Також наголошує на тому, що відмова відповідача у виплаті компенсації за роботу у надурочний час суперечить наказ голови суду3 і є перевищенням повноважень, оскільки накази голови суду є чинним та ніким не скасований. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. ОСОБА_1 призначений на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області згідно з Указом Президента України від 24.09.2016 № 410/2016 та відповідно до наказу Рубіжанського міського суду Луганської області від 04.10.2016 № 87-ОС зарахований до штату суду з 05.10.2016 (а.с. 11). Наказом Рубіжанського міського суду Луганської області від 15.11.2018 № 59-ОС позивачеві встановлено доплату за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу як такому, стаж роботи якого на посаді становить 05 років, з 04.10.2018 (а.с. 12). 18 березня 2019 року зборами суддів Рубіжанського міського суду Луганської області прийнято рішення про залучення до роботи (чергування) під час проведення виборчого процесу в Україні суддів, встановивши можливість здійснювати роботу (чергування) одним суддею (а.с. 13). Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 04.09.2020 № 19-ОД встановлено графік чергування суддів у вихідні, святкові та неробочі дні на час виборчого процесу з 05 вересня 2020 року до 08 листопада 2020 року, та згідно графіку чергування суддів встановлено чергування позивача, зокрема, 22 жовтня 2020 року з перебуванням на робочому місці з 17:00 год. до 24:00 год. (а.с. 14-15). 26.10.2020 позивач звернувся до голови Рубіжанського міського суду Луганської області з заявою про компенсацію у подвійному розмірі за чергування під час виборчого процесу 22 жовтня 2020 року з 17:00 до 24:00 години згідно наказу голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 04.09.2020 № 19-ОД (а.с. 16). 27.10.2020 головою Рубіжанського міського суду Луганської області видано наказ № 22-ОС, яким наказано компенсувати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 роботу у вихідний день, у грошовій формі у подвійному розмірі у надурочний час 22 жовтня 2020 року з 17-00 до 24-00 години. Підстава: наказ голови суду № 19-ОД від 04.09.2020 «Про встановлення графіку чергування суддів Рубіжанського міського суду Луганської області на час виборчого процесу».(а.с. 17). 11.12.2020 головою суду прийнято наказ № 27-ОС, яким внесено зміни до наказу № 22-ОС від 27.10.2020 та пункт 1 наказу № 22-ОС від 27.10.2020 викладено у новій редакції: «Компенсувати судді Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 за роботу у надурочний час 22 жовтня 2020 року з 17:00 до 24:00 години у грошовій формі у подвійному розмірі» (а.с. 20). Листом ТУ ДСА в Луганській області від 01.12.2020 № 2853/20 відмовлено в нарахуванні компенсації за роботу у надурочний час 22 жовтня 2020 року. Також зазначено, що головою суду надана інформація про те, що справи, пов`язані з виборчим процесом, у період 22.10.2020 з 17-00 до 24-00, та у вихідні дні 24 та 25 жовтня 2020 судом не розглядалися.(а.с. 18-19). Згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 11.12.2020 № 2959/20-Вих розмір середньоденної суддівської винагороди позивача у жовтні 2020 року склав 3603,43 грн (а.с. 21). Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 розділу ХІ «Забезпечення суддів» Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»: суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Положеннями статті 106 КЗпП України визначено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Суд не бере до уваги посилання позивача на положення статті 106 КЗпП України, оскільки вказаний Кодекс не регулює питання виплати суддівської винагороди. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.02.2015 р. у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі. Згідно висновків Верховного Суду, що викладені ним у постанові від 15.01.2019 р. у справі № 826/8358/17 (адміністративне провадження № К/9901/63994/18), суд зазначив, що відмінність правового регулювання відповідних правовідносин, у тому числі в частині наявності або відсутності певних прав та обов`язків за спеціальним законодавством, не вказує на неврегульованість цих правовідносин. Суддівська винагорода регулюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (крім суддів Конституційного Суду України) і не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Стаття 133 вказаного Закону не надає суддям право на виплату компенсації за роботу в надурочний час, а робота за надурочний час може бути компенсована наданням іншого дня відпочинку. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права. Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Що стосується посилання апелянта на те, що накази голови суду не скасовані та є чинними, колегія суддів зазначає, що вказані накази не є предметом розгляду у цій справі, а тому суд не вправі надавати їм правову оцінку. Крім того, колегія суддів зазначає, що вказані накази не були реалізовані відповідачем не у зв`язку з тим, що відповідач вважав їх неправомірними, а у зв`язку з тим, на цей час відсутні правові підстави для оплати праці суддів у подвійному розмірі за роботу в надурочний час. На підставі цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року в справі № 360/5015/20 залишити без змін. Повне судове рішення 19 квітня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів Л.В. Ястребова А.В. Гайдар І.Д. Компанієць