Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/1580/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 674/1580/20 Провадження № 22-ц/4820/647/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Янчук Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2021 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудні 2020 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. АТ «Акцент-Банк» зазначило, що за договором про надання банківських послуг від 25 лютого 2020 року позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку під 44,40% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 не виконала обов`язків за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 23 листопада 2020 року виникла заборгованість у розмірі 22 361 грн 31 коп., яка складається з 17 921 грн 72 коп. неповернутого кредиту та 4 439 грн 59 коп. процентів. За таких обставин АТ «Акцент-Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 22 361 грн 31 коп. заборгованості за кредитним договором. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» 17 921 грн 72 коп. заборгованості за договором і 1 684 грн 54 коп. судового збору. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню неповернутий кредит у розмірі 17 921 грн 72 коп. Оскільки умовами договору не встановлено розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, то в цій частині позов є необґрунтованим. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 звернулася до позивача з заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, тобто відповідачка приєдналася до запропонованих банком умов кредитування, які встановлені у стандартній формі. Сторони визначили, що вказана заява, Умови та Правила надання банківських послуг і тарифи банку становлять укладений між ними договір про надання банківських послуг. Крім того, ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта», в якому визначені всі умови кредитування, в тому числі щодо розміру, підстав і порядку нарахування процентів. При цьому ОСОБА_1 своїм електронним підписом підтвердила, що вона ознайомилася та погоджується із запропонованими позивачем умовами кредитування. На виконання зобов`язання за кредитним договором банк надав відповідачці кредит, однак, остання не виконала обов`язку з повернення кредитних коштів і сплати процентів. Суд першої інстанції не застосував норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість вимог про стягнення процентів. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції АТ «Акцент-Банк» не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення неповернутого кредиту, а тому згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 не подала відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» підписали анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, за змістом якої відповідачка визнала, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. При цьому ОСОБА_1 засвідчила, що вона ознайомилася з умовами цього договору та зобов`язується виконувати їх. На виконання умов договору АТ «Акцент-Банк» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 17 921 грн 72 коп. Застосовані норми права Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Як передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII). За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції АТ «Акцент-Банк» обґрунтувало свої вимоги письмовими доказами: анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 26 лютого 2020 року (а.с. 5 /на звороті/); витягом із Умов та правил надання банківських послуг «Кредитні карти «Зелена» (а.с. 7/на звороті/-14); витягом із Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» (а.с. 14/на звороті/-15); паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 6-7), розрахунком заборгованості за договором №SAMABWFC10073131211 від 25 лютого 2020 року (а.с. 5). Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 26 лютого 2020 року (а.с. 5 /на звороті/) не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів. Надані позивачем витяг із Умов та правил надання банківських послуг «Кредитні карти «Зелена» (а.с. 7/на звороті/-14), витяг із Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» (а.с. 14/на звороті/-15) і паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 6-7) визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін. Натомість, указані документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розуміла відповідачка, ознайомилася та погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 6-7) підписаний працівником АТ «Акцент-Банк» Кандауровим Ю.В. У свою чергу, відсутні достовірні та об`єктивні докази про те, що цей паспорт був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, тобто в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, підтвердженої дзвінком із належного їй номеру телефону. За відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила надання банківських послуг, відсутності у заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, підстави та порядок нарахування процентів, надані банком витяг із Умов та правил надання банківських послуг «Кредитні карти «Зелена» (а.с. 7/на звороті/-14), витяг із Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» (а.с. 14/на звороті/-15) і паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с. 6-7) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки ці документи достовірно не підтверджують вказаних обставин. У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. Твердження АТ «Акцент-Банк» про неправомірність застосування судом першої інстанції указаного правового висновку касаційного суду є безпідставними. Таким чином, АТ «Акцент-Банк» не довело укладення з ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг на умовах, які зазначені у позові. Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ «Акцент-Банк» розрахунок заборгованості (а.с. 5) достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачкою зобов`язання та є неналежним доказом. Суд першої інстанції дослідив усі зібрані докази та дійшов правильного висновку, що факт невиконання ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором у частині сплати процентів не доведений. Укладеним сторонами договором не встановлений розмір процентів за користування кредитними коштами. Натомість, АТ «Акцент-Банк» не заявляло вимоги про стягнення з відповідачки процентів на рівні облікової ставки Національного банку України та не надало суду першої інстанції відповідного розрахунку заборгованості. За таких обставин у суду були відсутні підстави для стягнення процентів в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про неврахування судом норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, є необґрунтованими. Посилання АТ «Акцент-Банк» в апеляційній скарзі на правові висновки, висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року (справа №524/5556/19) та постанові від 2 грудня 2020 року (справа №284/157/20-ц), щодо форми кредитного договору, є безпідставними, оскільки в цих справах і справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, встановлені різні обставини. Так, за обставинами названих справ, у яких Верховний Суд висловив правову позицію, факт підписання електронного договору та паспорту споживчого кредиту був доведений, у той час як у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції, ці обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення, а заочне рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2021 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк А.М. Костенко Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції Шафікова Ю.Е. Доповідач Ярмолюк О.І. Категорія 27