Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/14915/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/14915/20 пров. № А/857/3148/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Мікули О.І. з участю секретаря судового засідання Пильо І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року (суддя першої інстанції Каленюк Ж.В., м. Луцьк), В С Т А Н О В И В : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби Волинській області (далі ГУ Держпродспоживслужби, Управління) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів від 06 жовтня 2020 року №022 у сумі 102000 грн та від 06 жовтня 2020 року №023 у сумі 51000 грн. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про накладення штрафу від 06 жовтня 2020 року №022 та від 06 жовтня 2020 року №023. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області судові витрати у сумі 1530 грн Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Вважає, таке постановленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення і постановити нове - про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що пунктом 5 частини першої статті 9 Закону №2736-VI розповсюджувачам продукції заборонено постачання продукції, про яку їм відомо чи має бути відомо, що така продукція не відповідає вимогам щодо безпечності. Пунктом 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151 (далі Технічний регламент безпечності іграшок) встановлено обов`язок розповсюджувача продукції перевіряти наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 Технічного регламенту безпечності іграшок, а якщо іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Регламенту і додатку 2, він не надає іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Під час перевірки характеристик продукції встановлено, що підприємцем ОСОБА_1 порушено вимоги Закону №2736-VI та Технічного регламенту безпечності іграшок при розповсюдженні іграшки (модель EF 4-1) і розповсюджувалася іграшка, на якій чи на її упаковці був відсутній знак відповідності технічним регламентам, номер партії, серійний номер моделі чи іншого елемента для її ідентифікації, найменування, торгівельна марка виробника та імпортера, їх поштова адреса, якими також не забезпечено супроводження іграшки інструкцією та інформацією щодо безпечності, що є порушенням ряду вимог Технічного регламенту безпечності іграшок. Рішеннями про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10 серпня 2020 року №000030/001, №000030/002, №000030/003 у термін до 07 вересня 2020 року обмежено у наданні продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та шляхом усунення формальної невідповідності. У визначений строк позивач не повідомила про виконання рішень і не подала клопотань про продовження строку виконання. Позаплановою перевіркою стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів 21 вересня 2020 року спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби встановлено, що рішення від 10 серпня 2020 року №000030/002, №000030/003 не виконані. Тому відповідно до пункту 6 частини першої статті 15 Закону №2735-VI складено протокол від 28 вересня 2020 року №000015 про виявлені порушення вимог Закону №2735-VI та Закону України 02 грудня 2010 року №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі Закон №2736-VI). 24 вересня 2020 року рішенням №000030/001 внесено зміни у рішення від 10 серпня 2020 року №000030/002, №000030/003 та позивачу заборонено надання продукції на ринку, встановлено нові терміни повідомлення та виконання цих рішень суб`єктом господарювання (до 23 жовтня 2020 року). Позивач 06 жовтня 2020 року надіслала повідомлення про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24 вересня 2020 року про внесення змін до рішень від 10 серпня 2020 року №000030/002 та №000030/003. На підставі протоколу від 28 вересня 2020 року №000015 постановами ГУ Держпродспоживслужби від 06 жовтня 2020 року №022 та №023 до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафів у відповідності до пунктів 2, 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI. Оскільки позивач повідомила про втрату документів, які підтверджують походження іграшки (модель EF 4-1), та відсутність можливості ідентифікувати суб`єкта господарювання, який їй поставив таку продукцію, то ФОП ОСОБА_1 вважається особою, що ввела продукцію в обіг. Крім того, суд першої інстанції у рішенні безпідставно вказав, що акт позапланової перевірки від 24 вересня 2020 року не містить аналізу причин невиконання та не результативності обмежувальних заходів, в той час як затверджено типову форму акта. Тобто відсутні правові підстав проводити та відображати в акті перевірки аналіз причин невиконання та нерезультативності обмежувальних заходів. Натомість вказується лише опис порушень. Також зауважив, що у постанові від 6 жовтня 2020 року №023 мала місце формальна описка, яка не впливає на суть порушення. Апелянт вважає, що оскаржувані постанови прийняті у відповідності до чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування немає. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. У судовому засіданні представники апелянта підтримали апеляційну скаргу та дали пояснення, аналогічні викладеним доводам. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність . На підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби від 04 серпня 2020 року №1678-адм, направлення від 04 серпня 2020 року №1637 (а.с.48) спеціалістами Управління з 05 по 10 серпня 2020 року проведено планову перевірку характеристик продукції у магазині позивача. За результатами перевірки складено акт від 05 серпня 2020 року №000030, яким встановлено, що розповсюджується продукція, а саме іграшка (модель EF 4-І), зазначена в додатку 1/1, на упаковці якої відсутній знак відповідності технічним регламентам; виробником на іграшці, на її пакуванні не нанесено номер партії, серійний номер чи модель або інший елемент, що дає змогу її ідентифікувати, також на іграшці чи її пакуванні виробником та імпортером не зазначено свого найменування, зареєстрованого комерційного найменування чи зареєстрованої торговельної марки (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу. Окрім того, виробником та імпортером не забезпечено супроводження іграшки інструкцією та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. За висновками акта перевірки порушено вимоги пунктів 6, 9, 10, 11, 18, 19, 20, 21, 44, 45, 46, 48, 49 Технічного регламенту безпечності іграшок (а.с.49-51). На вимогу ГУ Держпродспоживслужби від 05 серпня 2020 року про надання у строк до 10 серпня 2020 року документів, які дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив позивачу продукцію, зазначену в додатку 1/1 до акта перевірки (а.с.62), позивач повідомила, що накладна від постачальника іграшки (модель EF 4-1) втрачена та вона не має змоги надати її органу ринкового нагляду (а.с.63). 10 серпня 2020 року ГУ Держпродспоживслужби прийняло рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000030/001 (а.с.54), №000030/02 (а.с.55) та №000030/03 (а.с.56) про обмеження ФОП ОСОБА_1 надання на ринку продукції (іграшки, модель EF 4-1) шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку, приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та усунення формальної невідповідності. Зобов`язано письмово повідомити про виконання вищевказаних рішень ГУ Держпродспоживслужби до 07 вересня 2020 року. У період з 21 по 24 вересня 2020 року спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби на підставі наказу від 21 вересня 2020 року №2067-адм, направлення від 21 вересня 2020 року №2019 (а.с.57) проведено позапланову перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10 серпня 2020 року №000030/001, №000030/02 та №000030/03, за результатами якої складено акт №000005 (а.с.58-59). Як встановлено перевіркою, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10 серпня 2020 року №000030/001 виконане, проте рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 10 серпня 2020 року №000030/002 та №000030/003 не виконані; ФОП ОСОБА_1 не надано органу ринкового нагляду документів, які підтверджують вжиття заходів щодо приведення іграшки у відповідність законодавству України про ринковий нагляд і контроль продукції та усунення формальної невідповідності. 24 вересня 2020 року ГУ Держпродспоживслужби прийнято рішення про скасування рішення №000030/001, оскільки актом перевірки від 24 вересня 2020 року №000005 встановлено виконання рішення від 10 серпня 2020 року №000030/001, яке є результативним (а.с.61). Також 24 вересня 2020 року прийнято рішення про внесення змін до рішень №000030/002 та №000030/003 (а.с.62-63). Приймаючи такі рішення, відповідач виходив з того, що рішення від 10 серпня 2020 року №000030/002 та №000030/003 не виконані та їх виконання не може бути результативним, а тому обмежувальний (корегувальний) захід, визначений пунктом «а» частини першої рішення від 10 серпня 2020 року №000030/002, замінено на пункт «б» частини другої цього рішення - заборона надання продукції на ринку. Так само обмежувальний (корегувальний) захід, визначений пунктом «а» частини другої рішення від 10 серпня 2020 року №000030/003, замінено на пункт «б» частини другої цього рішення - заборона надання продукції на ринку. У новій редакції викладено не лише зміст обмежувального (корегувального) заходу, а й частину третю вказаних рішень, яка стосується терміну їх виконання «до 23 жовтня 2020 року». Одночасно встановлено новий термін повідомлення суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання цього рішення (до 23 жовтня 2020 року). Як видно з матеріалів справи, 28 вересня 2020 року спеціалістом ГУ Держпродспоживслужби на підставі акта перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24 вересня 2020 року №000005 складено протокол №000015 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким встановлено невиконання рішень від 10 серпня 2020 року №000030/02 та №000030/03 (а.с.60). 06 жовтня 2020 року позивач повідомила про виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідно до рішень від 24 вересня 2020 року про внесення змін до рішень від 10 серпня 2020 року №000030/002 та №000030/003, надавши лист Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради від 01 жовтня 2020 року №19.1-9/823/2020 про проведення утилізації дитячої іграшки за заявою ФОП ОСОБА_1 від 01 жовтня 2020 року у зв`язку з порушенням технічних регламентів (а.с.65-66). В матеріалах справи наявна копія наказу від 24 вересня 2020 року №1, прийнятого на виконання рішень Управління від 24 вересня 2020 року від 24 вересня 2020 року №000030/002 та №000030/003, пунктом 1 якого заборонено надання продукції на ринку (іграшки, модель4-1, штрих кодовий ідентифікатор 6820193600412); пунктом 2 продукцію вирішено утилізувати (а.с.17). 06 жовтня 2020 року за результатами розгляду акта перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24 вересня 2020 року №000005, протоколу про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 28 вересня 2020 року №000015, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не виконала рішення від 10 серпня 2020 року №000030/002, чим порушила вимоги пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI, та постановою №022 до неї застосовано штраф у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 102000 грн (а.с.67). Постановою від 06 жовтня 2020 року №023 за невиконання рішення від 10 серпня 2020 року №000030/003 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI до позивача застосовано штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 51000 грн (а.с.68). Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність вказаних постанов з наступних підстав. Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (Закон №2735-VІ). За змістом абзацу третього статті 1 вказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. Відповідно до статті 5 Закону №2735-VІ основними принципи ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; об`єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції; наявність законних підстав, визначених цим Законом та виданими відповідно до нього іншими нормативно-правовими актами, для вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції; результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб`єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб`єктом господарювання того самого порушення. Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція. Відповідно до частин першої-третьої статті 23 Закону №2735-VІ під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Як передбачено частиною дванадцятою статті 23 цього Закону, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції. Частина друга статті 1 Закону №2735-VІ для роз`яснення термінів, які вживаються у цьому Законі, кореспондує, зокрема, до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 15 січня 2015 року №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі - Закон №124-VIII) у цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб`єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою. Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України. У свою чергу, стаття 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (Закону №2736-VI) розкриває значення термінів: ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача). Такі терміни як «суб`єкти господарювання», «розповсюджувач» аналогічні тим, що наведені у Законі №124-VIII, або подібні за змістом як-от «виробник». У свою чергу, надання на ринку передбачає будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг (стаття 1 Закону №124-VIII). Цей Закон містить і таке поняття як введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз. Подібні за змістом визначення містить стаття 1 Закону №2736-VI: введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України; надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності. Стаття 24 Закону №2735-VІ, яка визначає особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів, обумовлює можливість проведення планових перевірок характеристик - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; позапланових перевірок (пункти 1 та 2 частини першої названої статті). За умовами частини другої статті 24 Закону №2735-VІ під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті: 1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування; а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; 2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам). Актом перевірки характеристик продукції від 05 серпня 2020 року №000030 зафіксовано порушення Технічного регламенту безпечності іграшок, який визначає вимоги до безпечності іграшок та їх обігу на території України. Порушення пунктів 6, 9, 10, 11 Технічного регламенту безпечності іграшок, про які вказано в акті перевірки характеристик продукції, стосуються невиконання обов`язків виробником (складати необхідну технічну документацію, нанесення позначення типу, номера партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, нанесення найменування, зареєстрованого комерційного найменування чи зареєстрованої торговельної марки (знаку для товарів і послуг) та контактної поштової адреси, супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов). Пункти 44, 45, 46 Технічного регламенту безпечності іграшок встановлюють вимоги до маркування знаком відповідності технічним регламентам, а пункти 48, 49 - Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам. Виявлені перевіркою порушення пунктів 18, 19, 20 Технічного регламенту безпечності іграшок стосуються невиконання обов`язків імпортером (перед введенням іграшки в обіг пересвідчитися у тому, що виробником застосовано відповідну процедуру оцінки відповідності, складено технічну документацію, на іграшку нанесено знак відповідності технічним регламентам, здійснено супровід необхідними документами, а також виробник виконав вимоги, визначені в пунктах 9 і10 цього Технічного регламенту). Якщо імпортер вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам щодо безпечності, визначених у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не вводить іграшку в обіг до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, імпортер повідомляє про це виробнику та відповідному органу державного ринкового нагляду. Імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг), контактну поштову адресу на іграшці, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні або в документі, що супроводжує таку іграшку. Імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Згідно акта перевірки від 05 серпня 2020 року №000030 було виявлено також порушення пункту 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, який стосується розповсюджувача продукції. Так перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту. Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не надає таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду. Розділ II Закону №2736-VI визначає обов`язки виробника та розповсюджувача. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 9 Закону №2736-VI розповсюджувачі зобов`язані не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції. Отже, перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі мають обов`язок перевірити наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності. Не відповідність іграшки суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у пунктах 33-35 Технічного регламенту і додатку 2, зобов`язує розповсюджувача не надавати таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами, а якщо іграшка становить ризик - розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду. Фактично актом перевірки характеристик продукції від 05 серпня 2020 року №000030 встановлено недотримання виробником та імпортером вимог Технічного регламенту безпечності іграшок. Відповідач встановив, що позивач порушила пункт 27 Технічного регламенту безпечності іграшок та не перевірила наявність знака відповідності технічним регламентам. Відповідно до вимог частин першої, третьої статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Як обумовлено пунктом 89 Технічного регламенту безпечності іграшок, орган державного ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів до усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам нанесено з порушенням вимог, визначених у пунктах 44-47 або 48 і 49 цього Технічного регламенту; не нанесено знака відповідності технічним регламентам; не складено декларації про відповідність; декларацію про відповідність складено з порушенням вимог; технічна документація є недоступною або неповною. Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку. Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів). Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб`єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам. Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині. Отже, органом ринкового нагляду застосовується обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами; суб`єкт господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам, за свій рахунок приводить продукцію у відповідність встановленим вимогам; з цією метою суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання співпрацюють між собою. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується у разі прийняття рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами одночасно з прийняттям такого рішення на строк дії відповідного обмеження. Частиною першою, п`ятою статті 33 Закону №2735-VI встановлено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду. Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування. Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону №2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення. Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб`єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб`єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення (частина десята статті 33 Закону №2735-VI). За результатами перевірки характеристик продукції відповідач 10 серпня 2020 року одночасно прийняв три рішення про обмеження надання продукції на ринку: №000030/01, яким тимчасово заборонив надання продукції на ринку та №0000030/02 про приведення продукції у відповідність до встановлених вимог (обидва рішення обумовлені невідповідністю іграшки пунктам 6, 9, 10, 11, 18, 19, 20 та 27 Технічного регламенту безпечності іграшок), а також у зв`язку із невідповідністю цієї іграшки пунктам 44, 45, 46, 48, 49 Технічного регламенту безпечності іграшок - рішення №0000030/03 про усунення формальної невідповідності. Наявність у відповідача повноважень на прийняття таких рішень встановлена законом. Вимагати вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та усунути формальну невідповідність орган ринкового нагляду має від відповідного суб`єкта господарювання, якими у розумінні Закону №124-VIII та Закону №2736-VI є виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач. За змістом положень частини дванадцятої статті 23 Закону №2735-VI орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори), декларації про відповідність повинен визначити виробника продукції або особу, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію. Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію. Як підтверджено матеріалами справи, позивач повідомила про втрату документів (накладної від постачальника), за якими можна ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив їй продукцію (іграшку, зазначену в додатку №1/1 до акта перевірки характеристик продукції). У свою чергу, будь-які дані про те, що позивач є виробником чи уповноваженим представником, матеріали справи не містять. Ідентифікувати виробника неможливо внаслідок відсутності на іграшці чи на її упаковці таких відомостей. З урахуванням положень статті 8 Закону №2735-VI позивач вважається особою, що ввела таку продукцію в обіг. Поряд з тим, частина сьома статті 33 Закону №2735-VI вимагає, щоб у рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органом ринкового нагляду було чітко вказано не лише конкретний вид заходу, а й пов`язані з ними дії, які особа (у даному випадку позивач) має вчинити, оскільки від цього залежить ефективність та результативність виконання таких рішень. Згідно з частиною другою статті 34 цього Закону суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення. Як встановлено пунктами 7, 9 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року №1017 (далі Порядок №1071), перевірка стану виконання рішення проводиться також у разі неподання суб`єктом господарювання повідомлення про його виконання в установлений у рішенні строк. Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду визначає ступінь та результативність виконання суб`єктом господарювання такого рішення. Докази про повідомлення позивачем у строк до 07 вересня 2020 року про виконання рішень від 10 серпня 2020 року №000030/001, №000030/002 та №000030/003 або звернення до із клопотаннями про продовження строку виконання рішень суду не надано. Частиною четвертою, шостою статті 34 Закону №2735-VI визначено, що перевірка стану виконання рішення починається не пізніше десяти робочих днів з дня одержання органом ринкового нагляду повідомлення суб`єкта господарювання про виконання відповідного рішення, а в разі ненадання суб`єктом господарювання такого повідомлення у визначений у рішенні строк - не пізніше десяти робочих днів з дня настання визначеного строку. Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання. Як передбачено частинами сьомою-восьмою статті 34 Закону №2735-VI, у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про скасування такого рішення. У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб`єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів. Згідно з пунктом 17 Порядку №1071 під час вибору обмежувальних (корегувальних) заходів, яких за результатами перевірки необхідно вжити щодо відповідної продукції, орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини нерезультативності обмежувальних (корегувальних) заходів, яких було вжито щодо зазначеної продукції. За змістом частини четвертої статті 29 цього Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб`єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції. Пунктом 90 Технічного регламенту безпечності іграшок встановлено, якщо невідповідність, зазначену в пункті 89 цього Технічного регламенту, не усунено або усунено частково, органи державного ринкового нагляду вживають заходів до обмеження або заборони надання іграшки на ринку або до її відкликання чи вилучення з обігу. В акті перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 24 вересня 2020 року №000005 вказано, що позивачем не надано документів про вжиття нею заходів щодо приведення продукції, зазначеної у рішенні від 10 серпня 2020 року №000030/002, у відповідність із встановленими вимогами відповідно до законодавства України про ринковий нагляд і контроль продукції; те ж саме зазначено і про стан виконання рішення від 10 серпня 2020 року №000030/003 про вжиття заходів щодо усунення формальної невідповідності продукції. Відповідач встановив нерезультативність виконання таких рішень та вніс зміни до попередніх рішень та обмежувальні (корегувальні) замінив на заборону надання продукції на ринку, при цьому у новій редакції виклав частину другу рішень від 10 серпня 2020 року №000030/002 та №000030/003, якими визначено зміст обмежувального заходу та пов`язані із ним дії, та частину третю, якою встановлено термін виконання рішення суб`єктом господарювання (до 23 жовтня 2020 року). Однак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неможливість приведення іграшки у відповідність із встановленими вимогами та усунення формальної невідповідності позивачем, яка не є виробником, згідно з рішеннями від 10 серпня 2020 року №000030/002 та №000030/003, які не містять вказівки на конкретні дії, які суб`єкт господарювання мав вчинити у зв`язку із застосуванням обмежувальних (корегувальних) заходів . 01 жовтня 2020 року позивач звернулася до Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради про утилізацію дитячої іграшки (модель ЕF 4-1) (а.с.66), а на підставі листа Департаменту про проведення утилізації 06 жовтня 2020 року повідомила про виконання рішень від 24 вересня 2020 року №000030/002 та №000030/003, якими частини другу та третю (зміст та термін виконання) рішень від 10 серпня 2020 року викладено у новій редакції (а.с.64). Отже, наведене свідчить про те, що позивач вчинила необхідні дії для усунення порушень та виведення неналежної іграшки з ринку. Разом з тим, 06 жовтня 2020 року за невиконання рішень від 10 серпня 2020 року №000030/002 та №000030/003 позивач була притягнута до відповідальності у вигляді штрафу. Стаття 44 Закону №2735-VI визначає відповідальність особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, розповсюджувача продукції. Пунктами 2 та 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів; в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів. Введення в обіг продукції, виробленої в Україні, тобто надання її на ринку вперше може здійснюватися її виробником чи уповноваженим представником. Будь-яка подальша реалізація чи розповсюдження в інший спосіб не є введенням продукції в обіг. Відповідач не довів, що позивач є виробником чи уповноваженим представником виробника іграшки, яка не відповідає вимогам чинного законодавства. Отже, штрафні санкції до вказаної особи як до особи, яка ввела продукцію в обіг є незаконними. Згідно зі статтею 5 Закону №2735-VI застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу має відповідати принципу результативності та пропорційності відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону №2736-VI та інших встановлених вимог. ФОП ОСОБА_1 було виконано рішення відповідача щодо усунення порушення законодавства на ринку і виведено неналежну продукції з обігу, здійснено утилізацію іграшки. При цьому інших заходів позивач не могла вжити, оскільки не являється виробником чи розповсюджувачем продукції. Тобто, мета контрольного заходу була досягнута. Отже, враховуючи, що у зв`язку із зміною виду обмежувальних заходів та терміну їх виконання (до 23 жовтня 2020 року), вжиття позивачем дій, спрямованих на виконання рішень відповідача, про що останній був повідомлений 06 жовтня 2020 року, застосування до позивача постановами від 06 жовтня 2020 року №022 та №023 штрафних санкцій у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів та у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів не відповідає принципу результативності та пропорційності відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону. З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення . Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний О. І. Мікула Повне судове рішення складено 16.04.2021.