Постанова 4857 № 300/2617/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2617/20 пров. № А/857/3037/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М. суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (головуючий суддя: Микитин Н.М., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд Плюс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд Плюс», 05.10.2020 звернулося з позовом до суду, в якому просило: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо не підготовки та не подання до Головного управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області висновку про повернення з Державного бюджету України суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 289934,81 грн за заявою від 31.08.2020; - зобов`язати відповідача підготувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області висновок про повернення з Державного бюджету України суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 289934,81 грн. Обґрунтовує позов тим, що 31.08.2020 звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 289934,81 грн, шляхом перерахування надміру сплачених коштів на поточний рахунок товариства у банку. Листом від 08.09.2020 № 1498/10/09-19-5204/23 відповідач повідомив про відмову задовольнити заяву з огляду на те, що такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування. Однак, на думку позивача, податковий орган, не підготувавши висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подавши його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не виконав покладені на нього обов`язки визначені статтею 43 Податкового кодексу України. А тому, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позов задоволено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що обов`язковими умовами для повернення сум грошового зобов`язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу. Однак, у разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. А відтак, у відповіді на заяву ТОВ «ДС Трейд Плюс», ГУ ДПС запропонувало подати заяву на повернення коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. У зв`язку із наведеним, позовні вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач, 01.04.2021 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Представник відповідача Гавадзин М.В., у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати. Представник позивача Троць В.В., у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ДС Трейд Плюс» у жовтні 2019 року сплатило грошові зобов`язання по акту перевірки від 20.09.2019 № 41/09-19-05/39856673 на суму 289934,81. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/89627375) по справі № 300/2209/19, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 300/2209/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «ДС Трейд Плюс» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.10.2019 № 0007611406 та № 0007621406, які прийняті за результатами акту перевірки від 20.09.2019 № 41/09-19-05/39856673. Позивач, 31.08.2020 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повернути сплачені у жовтні місяці 2019 року грошові зобов`язання відповідно до акту перевірки від 20.09.2019 № 41/09-19-05-05/39856673 в сумі 289934,81 грн на поточний рахунок IBAN: № НОМЕР_1 в AT «АЛЬФА-БАНК» МФО 300346 Код ЄДРПОУ 39856673 на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 300/2209/19 (а. с. 6). Листом від 08.09.2020 № 1498/10/09-19-5204/23 ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомило ТОВ «ДС Трейд Плюс» про відмову задовольнити заяву з огляду на те, що повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (а. с. 7-8). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за позивачем обліковуються надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, наявність яких визнана відповідачем та підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення, не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому контролюючий орган, не виконав покладений на нього обов`язок визначений статтею 43 ПК України. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.Стаття 43 ПК України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені. Пунктом 43.1 вказаної статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. За правилами пункту 43.2. цієї ж статті, у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Відповідно до пункту 43.3 статті 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (пункт 43.4. статті 43 ПК України). Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення статті 43 ПК України кореспондується з наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 08 квітня 2019 за № 370/33341 (далі Порядок № 60). Відповідно п. п. 1, 2 ІІ Розділу Порядку № 60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства), та визначає напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Згідно п. 5 ІІ Розділу Порядку № 60, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДФС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДФС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Опрацювання Реєстру узгоджених повернень здійснюється шляхом формування електронних висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені (далі - електронні висновки) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку структурним підрозділом територіального органу ДФС, на який покладено функцію з формування таких електронних висновків (п. 7 ІІ Розділу Порядку № 60). Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 Податкового кодексу України та п. 2 ІІ Розділу Порядку №

60. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС, у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицію проведення звірення стану рахунків (у разі відсутності в інформаційних базах даних ДФС відомостей щодо розміру заявленої до повернення суми). Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «ДС Трейд Плюс» сплачено на рахунок ОВВ, Коломийське УДКС України в Івано-Франківській області кошти в загальному розмірі 289934,81 грн, відповідно до платіжних доручень № 7205 від 17.10.2019 на суму 39590,81 грн та № 7235 від 17.10.2019 на суму 250344,00 грн з призначенням платежу «сплата грошових зобов`язань по акту перевірки від 20.09.2019 №41/09-19-05/39856673» (а. с. 9). Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/89627375) по справі № 300/2209/19, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 300/2209/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «ДС Трейд Плюс» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.10.2019 № 0007611406 та № 0007621406, які прийняті за результатами акту перевірки від 20.09.2019 № 41/09-19-05/39856673. Суд апеляційної інстанції зауважує, що контролюючим органом не заперечується про відсутність податкового боргу у позивача та те, що заяву про повернення надміру сплачених сум податку позивач звернувся до контролюючого органу в межах строку визначених пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України. У свою чергу, контролюючий орган відмовляючи в задоволенні заяви про повернення надміру сплачених коштів, покликався на те, що повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України, підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними з огляду на таке. Так, згідно п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. Відповідно до п. 3 ІІ Розділу Порядку № 60, у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200-1.5 ст. 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку. Натомість, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що наведені правові норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки надміру сплачені грошові зобов`язання за скасованими податковими повідомленнями-рішеннями у сумі 289934,81, зараховувались до бюджету не з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, у порядку визначеному п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України, а з поточного банківського рахунку позивача, що підтверджується платіжними дорученнями та випискою з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд Плюс» в АТ КБ «ПриватБанк» (а. с. 9-12). Враховуючи вищенаведене, оскільки в ході розгляду справи не встановлено жодних обставин, які могли б могли слугувати перешкодою у поверненні позивачу надміру сплачених коштів, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах контролюючий орган, не виконав покладені на нього статтею 43 ПК України обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС в Івано-Франківській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 300/2617/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 16.04.2021.