Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/2917/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/2917/19 пров. № А/857/3666/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Обрізка І.М., Судової-Хомюк Н.М., з участю секретаря судових засідань Гром І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі за його позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «Фірма «АМН ТРАНС» про визнання протиправним та скасування рішення, суддя у І інстанції Осташ А.В., час ухвалення рішення 09 год 42 хв, місце ухвалення рішення м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення 05 січня 2020 року, ВСТАНОВИВ: 21 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 3 від 29 листопада 2019 року Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області Національної асоціації адвокатів України (далі - КДКА) про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі № 500/2917/19 у задоволенні позову було відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідач дійшов правомірного висновку про те, що надаючи правову допомогу клієнту - ПП Фірма «АМН ТРАНС» - позивач не врахував описаних у постанові Тернопільського апеляційного суду від 29 травня 2019 року обставин, чим проявив низький рівень професійної підготовки, знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, та надав правничу (правову) допомогу некомпетентно і недобросовісно. Вид стягнення, застосований відповідно до оспорюваного рішення КДКА є співмірним із вчиненим ОСОБА_1 дисциплінарним проступком, а тому його доводи у цій частині є безпідставними. Позивач ОСОБА_1 у апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов. Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції у порушення вимог процесуального закону було долучено письмові докази на стадії розгляду справи по сутті безпосередньо перед переходом до судових дебатів (протокол №4 засідання дисциплінарної палати КДКА від 29 листопада 2019) та здійснено виклик свідка ОСОБА_2 після стадії дослідження доказів. Наполягає на тому, що представництво інтересів ПП «Фірма «АМН ТРАНС» у Тернопільському міськрайонному суді здійснювались ним правомірно, а визнання позову було вчинено за усним дорученням директора цього підприємства. Окрім того, КДКА було порушено принцип змагальності підчас розгляду дисциплінарної справи та внесено у довідку за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката від 27 жовтня 2019 року необґрунтовані відомості. Вважає, що член комісії ОСОБА_3 упереджено ставився до нього при формування довідки, що залишилося поза увагою суду. За результатами розгляду КДКА кваліфікувала його дії при наданні правової допомоги, як некомпетентні та недобросовісні, вчинені без наявності на це повноважень, що свідчать про одноразове грубе порушення, що суперечать приписам статей 11, 14, 15, 18, 38, 39 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виробничим з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України від 15 лютого 2019 року. Однак порушення статей 11, 15, 38 та 39 Правил не розглядались на засіданні Дисциплінарної палати, а порушення статей 14 та 18 не підтверджені жодними доказами. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . КДКА підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Звертає увагу апеляційного суду на те, що загальний склад Дисциплінарної палати КДКА становить 11 осіб. Отже 2/3 від 11 становить 8 осіб, необхідних для прийняття рішення. Відповідачем до справи було долучено протокол № 4 та реєстр присутніх на засіданні Дисциплінарної палати КДКА, яке відбулось 29 листопада 2019 року, відповідно до яких член дисциплінарної палати ОСОБА_2 була присутня на засіданні. Витяг з протоколу є похідним документом від оригіналу. Окрім того, оскаржуване рішення № 3 від 29 листопада 2019 року Дисциплінарної палати КДКА у вступній частині містить посилання на присутніх членів палати, серед яких вказана ОСОБА_2 . Щодо порушення судом першої інстанції вимог статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті доказів на спростування наведених обставин зазначає, що ОСОБА_1 про них у позовній заяві не зазначав, а повідомив лише після закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду. Відтак, у зв`язку із посиланням на стадії судового розгляду на нові обставини, відмінні від тих, що викладені у позовній заяві ОСОБА_1 , сторона відповідача з метою їх спростування заявила клопотання про надання відповідних доказів із клопотанням про поновлення строку на їх подання. З метою ухвалення законного та обґрунтованого рішення суд першої інстанції прийняв вказані документи. Твердження ОСОБА_1 про упереджене ставлення до нього членів КДКА є безпідставними, оскільки довідка не є підставою для встановлення в діях адвоката дисциплінарного проступку, а членами Дисциплінарної палати КДКА досліджуються скарга та додані до скарги матеріали. На засідання Дисциплінарної палати КДКА 31 жовтня 2019 року, на якому розглядалось питання про порушення дисциплінарного провадження, були запрошені та присутні заявник та ОСОБА_1 , який надавав пояснення та відповіді на поставлені запитання особисто. Також безпідставними є твердження позивача про необґрунтованість оскаржуваного рішення № 3 від 29 листопада 2019 року, яке є законним та обґрунтованим та не підлягає до скасування. Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов. Представник КДКА у ході апеляційного розгляду заперечила обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого. Як свідчать матеріали справи та не заперечується її учасниками, 02 жовтня 2019 року до КДКА надійшла скарга директора ПП Фірма «АМН ТРАНС» ОСОБА_4 (вх. № 100-19) про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та виключення із реєстру адвокатів України у зв`язку із допущення ним дисциплінарних проступків, що призвели до порушення інтересів підприємства, майно якого було відчужено шляхом рейдерського захоплення. 08 жовтня 2019 року КДКА доручила члену Дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_3. провести перевірку відомостей, що містилися у скарзі ПП Фірма «АМН ТРАНС». Позивач подав до КДКА свої пояснення з приводу обставин, викладених у скарзі ПП Фірма «АМН ТРАНС», у яких заперечив обґрунтованість звинувачень та просив відмовити в порушені дисциплінарної справи у зв`язку із безпідставністю. 27 жовтня 2019 року членом Дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_3 була складена довідка за результатами перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, у якій комісії рекомендовано порушити дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку, кваліфікованого як порушення правил адвокатської етики. 31 жовтня 2019 року Дисциплінарною палатою КДКА прийнято рішення № 3 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку, кваліфікованого як порушення правил адвокатської етики, та призначено її розгляд на 29 листопада 2019 року на 13:00 год. За результатами розгляду скарги Дисциплінарною палатою КДКА ухвалено рішення від 29 листопада 2019 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, кваліфікованого як одноразове грубе порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. При цьому було зроблено висновок про наявність одноразового грубого порушення позивачем пунктів 11, 18, 14, 15, 38, 39 Правил адвокатської етики. ОСОБА_1 вважав своє притягнення до дисциплінарної вілдовідальності зазначеним рішенням протиправним та звернувся до адміністративного суду із позовом, що розглядається. При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як передбачено приписами статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Відповідно до преамбули Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. Частиною 1 статті 4 Закону № 5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Приписами частини 1 статті 21 Закону № 5076-VI передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Відповідно до частини 2 статті 21 Закону № 5076-VI адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката регламентовано приписами статті 33 Закону № 5076-VI. Відповідно до частини 1 статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України (частина 3 статті 33 Закону № 5076-VI). Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності визначені у статті 34 Закону № 5076-VI. Згідно із частиною 1 статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. У частині 2 статті 34 Закону № 5076-VI вказано, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку (частина 3 статті 34 Закону № 5076-VI). У статті 35 Закону № 5076-VI зазначено види дисциплінарних стягнень. Відповідно до частини 1 статті 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Приписами частини 1 статті 36 Закону № 5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Згідно із приписами статті 57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Як передбачено у пункті 3 частини 7 статті 54 Закону № 5076-VI з`їзд адвокатів України затверджує правила адвокатської етики. Правил адвокатської етики затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (далі - Правила адвокатської етики) Відповідно до преамбули Правил адвокатської етики вони слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката. Приписами статті 2 вказаних Правил встановлено, що їх дія поширюється на: - всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії; - всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку; - адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності; - відносини, що виникли або існують після їх прийняття. Відповідно до приписів статті 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва. Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві. Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв`язку з виконанням доручення. Статтею 14 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором. До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір. Адвокат надає безоплатну вторинну правову допомогу на підставі договору (контракту), укладеного з органом (установою) з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У статті 15 Правил адвокатської етики зазначено, що договір про надання правової допомоги може укладатись клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов`язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому професійної правничої (правової) допомоги цим адвокатом виключно у випадку, якщо цього вимагає закон. Статтею 18 Правил адвокатської етики передбачено, що Адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, утому числі щодо правової позиції у справі. До підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов`язаний повідомити про це клієнта. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення. Адвокат повинен неупереджено й об`єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. Відповідно до приписів статті 38 вказаних Правил у відносинах щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту - юридичній особі адвокат при визначенні суб`єкта прав і обов`язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов`язків має виходити з наступного: - для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз`яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі; - носієм прав та обов`язків, які захищає або представляє адвокат при наданні професійної правничої (правової) допомоги, є юридична особа. Якщо пов`язані з предметом доручення дії особи (осіб), зазначених у частині першій цієї статті, або інших осіб, які перебувають у трудових (членських або подібних) відносинах з клієнтом - юридичною особою, є протиправними або такими, що об`єктивно шкодять інтересам клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) має вжити розумно необхідні і доступні йому заходи для зменшення негативних наслідків таких дій. Якщо, незважаючи на вжиті адвокатом заходи, керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують зазначені дії (бездіяльність), шкідливі для інтересів юридичної особи, адвокат може розірвати договір про надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту - юридичній особі в односторонньому порядку. У статті 39 Правил адвокатської етики передбачено, що на відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту - юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів. Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта - юридичної особи, пов`язаному з наданням професійної правничої (правової) допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен повідомити, що він представляє клієнта - юридичну особу і пояснити свої обов`язки, пов`язані з конфліктом інтересів. У період дії договору про надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта - юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі. Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, було затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 із наступними змінами та доповненнями (далі - Положення № 120). Пунктом 21 вказаного Положення встановлено, що заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. Відповідно до пункту 25 Положення № 120 член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Згідно із пунктом 31 Положення № 120 за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Відповідно до пункту 32 Положення № 120 дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Приписами пункту 33 Положення № 120 встановлено що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. За наслідками розгляду дисциплінарної справи, порушеної за скаргою директора ПП ФІРМА «АМН ТРАНС» ОСОБА_4 КДКА дійшла висновку про таке: - адвокат ОСОБА_1., представляючи інтереси ПП Фірма «АМН ТРАНС» в Тернопільському міськрайонному суді у справі № 607/5151/19 (на підставі договору про надання правової допомоги від 15 січня 2019 року, на підставі якого позивач виписав ордер) знаючи те, що суб`єктом прав і обов`язків клієнта - ПП Фірма «АМН ТРАНС» був директор ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 , який укладав з позивачем договір від 15 січня 2019 року, не отримав підтвердження згоди клієнта, суб`єктом прав і обов`язків, якого був ОСОБА_4 , на надання йому професійної правничої (правової) допомоги та представництва інтересів; - не вжив розумно необхідних і доступних йому заходів для зменшення негативних наслідків для клієнта ПП Фірма «АМН ТРАНС», пов`язаних із розглядом справи №607/5151/19 Тернопільським міськрайонним судом, і у випадку неможливості узгодження правової позиції з суб`єктом прав і обов`язків клієнта - ПП Фірма «АМН ТРАНС» директором ОСОБА_4 не скористався можливістю розірвати договір про надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту - юридичній особі (про який зазначає у своїх поясненнях) в односторонньому порядку; - не проінформував суб`єкта прав і обов`язків - ПП Фірма «АМН ТРАНС» директора ОСОБА_4 про ведення дорученої йому справи №607/5151/19, у тому числі про правову позицію у справі по визнанню позову, не повідомив, що за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення свідомо для нього, як адвоката, існує поширена несприятлива практика застосування відповідних норм права, не повідомив про наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення у справі № 607/5151/19. На переконання апеляційного суду, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що твердження ОСОБА_1 про упереджене ставлення до нього є голослівними, не підтверджуються достатніми, належними та допустимими доказами, а отже до уваги не береться. При цьому суд першої інстанції слушно наголосив на тому, що на засіданні Дисциплінарної палати КДКА 31 жовтня 2019 року, на якому розглядалось питання про порушення дисциплінарного провадження щодо позивача, він був присутній та мав можливість особисто надати пояснення з приводу обставин, викладених у скарзі директора ПП Фірма «АМН ТРАНС» ОСОБА_4 . Окрім того, суд першої інстанції при детальному аналізі наданого ОСОБА_1 , договору про надання правової допомоги б/н від 15 січня 2019 року, укладеного між ним та ПП Фірма «АМН ТРАНС», доречно вказав на те, що такий договір не містить посилання на надання правової допомоги саме у справі №607/5151/19 та укладений до відкриття провадження у ній. При цьому позивачем не надано доказів обумовлення сторонами цього договору виду юридичної/правової/правничої допомоги про представництву інтересів ПП Фірма «АМН ТРАНС» у справі № 607/5151/19, а ОСОБА_4 такі обставини заперечуються. Не надано позивачем і доказів того, що у відповідності до пункту 2.1.1 вказаного договору ПП Фірма «АМН ТРАНС» в особі суб`єкта прав та обов`язків надала йому окреме доручення на надання юридичної/правової/правничої допомоги про представництву інтересів ПП Фірма «АМН ТРАНС» у справі № 607/5151/19, а директором ОСОБА_4 такі обставини знову ж заперечуються. Окрім того, відповідно до заява директора ПП Фірма «АМН ТРАНС» ОСОБА_4 від 21 березня 2019 року, поданої Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області, станом на день її подання у штаті ПП Фірма «АМН ТРАНС» була відсутня посада юрисконсульта і підприємство просило відкласти розгляд справи та надати можливість для укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом для належного захисту та представництва його інтересів. Оцінку такій заяві було надано у постанові Тернопільського апеляційного суду від 29 травня 2019 року під час розгляду апеляційної скарги ПП Фірма «АМН ТРАНС» на рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/5151/19, у якій судом було враховано що у заявленому клопотанні фактично містилось заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог до ПП Фірма «АМН ТРАНС» про виконання грошових зобов`язань за договором позики від № 12 від 15 січня 2019 року в розмірі 7 000 150 грн. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1. діяв без будь-якого доручення від ПП Фірма «АМН ТРАНС» в особі суб`єкта прав і обов`язків на надання юридичної/правової/правничої допомоги про представництву інтересів підприємства у справі № 607/5151/19, а отже КДКА дійшла вірного висновку про те, що надання правової допомоги та представництво інтересів ПП Фірма «АМН ТРАНС» у суді у цій справі здійснювалось ОСОБА_1 безпідставно. З урахуванням зазначених обставин та наполягань директора ПП Фірма «АМН ТРАНС» ОСОБА_4 на тому, що він з позивачем не підписував жодних договорів та жодних повноважень на представлення інтересів підприємства йому не надавав, не узгоджував із ним правової позиції по будь-якій справі, а також з огляду на відсутність доказів на спростування цих доводів ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції не має підстав ставити його слова під сумнів. Відтак, на переконання апеляційного суду, у суду першої інстанції були належні фактичні та правові підстави для висновку про те, що КДКА обґрунтовано вважала, що при наданні правової допомоги клієнту - ПП Фірма «АМН ТРАНС» - ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок шляхом порушення правил адвокатської етики, оскільки не отримав підтвердження згоди клієнта ПП Фірма «АМН ТРАНС» на надання йому професійної правничої (правової) допомоги та представництва інтересів, не врахував підставності виникнення права вимоги позивача ОСОБА_6 до ПП Фірма «АМН ТРАНС» та відсутність правових підстав визнання позову, чим проявив низький рівень професійної підготовки, знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, та надав правничу (правову) допомогу клієнту ПП Фірма «АМН ТРАНС» некомпетентно і недобросовісно. Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при дослідженні наданих відповідачем доказів, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За правилами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Разом із тим, відповідно до приписів частини 2 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, оскільки формальне порушення судом першої інстанції порядку прийняття доказів сприяло повному та всебічному встановленню обставин справи і не призвело до неправильного вирішення справи, то підстав для скасування чи зміни оскаржуваного ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції з таких підстав, на думку апеляційного суду, немає. Одночасно апеляційний суд погоджується із доводами відповідача про те, що оскільки витяг з протоколу є похідним від протоколу № 4 та реєстру присутніх на засіданні Дисциплінарної палати КДКА Тернопільської області від 29 листопада 2019 року, копії яких долучено відповідачем до справи, то до уваги слід брати саме первинне джерело інформації, відповідно до якого член дисциплінарної палати ОСОБА_2 була присутня на вказаному засіданні. Підсумовуючи наведене, на думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі № 500/2917/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді І. М. Обрізко Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 15 квітня 2021 року.