Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/421/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/421/21 пров. № А/857/6061/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М. з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року, ухвалене суддею Осташом А.В. у м. Тернополі о 14 год. 21 хв. у справі № 500/421/21 за адміністративним позовом Тернопільської міської ради до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд скасувати постанову від 18.01.2021 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 62995742. Позовні вимоги мотивовано тим, що 18.01.2021 року відповідач прийняв рішення, на підставі якого наклав на позивача штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду. Проте, позивач вказує, що на виконання виконавчого листа № 500/642/20 виданого 25.08.2020 року Тернопільським окружним адміністративним судом 18.12.2020 року прийняв рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд громадянам вказаним у виконавчому листі. Однак, пунктом другим цього рішення визнав нечинним пункт 1 рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд громадянам вказаним у виконавчому листі, оскільки, 29.05.2020 року надав дозвіл на відведення цієї земельної ділянки комунальному підприємству «Тернопільводоканал». З цих підстав позивач вважає, що відповідач протиправно наклав штраф на міського голову, оскільки позивач виконав вимоги виконавчого листа та прийняв відповідне рішення. Позиція відповідача зводиться до того, що позивач не виконав виконавчий лист № 500/642/20 виданий 25.08.2020 року Тернопільським окружним адміністративним судом, оскільки не прийняв відповідного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд громадянам вказаним у виконавчому листі. Відповідач вважає, що прийняття відповідного рішення та його скасування не можна визнати виконанням вимог виконавчого листа. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову у задоволенні позову. Таку позицію позивач пояснює аналогічними обставинами, які викладені у позовній заяві та додатково зазначає, що позивач як орган місцевого самоврядування вправі скасовувати попередні рішення. Тому позивач, прийнявши 18.12.2020 року рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд громадянам вказаним у виконавчому листі, одразу його скасував, оскільки на земельну ділянку, про яку йде мова у виконавчому листі, Тернопільська міська рада 29.05.2020 року видала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування комунальному підприємству «Тернопільводоканал». Суд першої інстанції на це не звернув належної уваги. Позивач у апеляційній скарзі ще раз підкреслює, що виконав вимоги виконавчого листа, а відповідач неправомірно наклав на позивача штраф. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року у справі № 500/642/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської міської ради від 07.02.2020 року № 7/46/67 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 » та зобов`язано Тернопільську міську раду на своєму черговому засіданні розглянути звернення про надання дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою. Тернопільський окружний адміністративний суд на виконання вищевказаного судового рішення 25.08.2020 року видав виконавчі листи, боржником у яких є Тернопільська міська рада. З метою примусового виконання виконавчого листа у цій справі за заявою стягувача ОСОБА_1 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дубчак М.З. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 62995742 від 14.09.2020 року. У пункті 2 вказаної постанови зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 28.09.2020 року боржник подав заяву від 25.09.2020 року № 1251/01 про відкладення проведення виконавчих дій, у зв`язку із зверненням до суду щодо надання відстрочки виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року у справі № 500/642/20. 30.09.2020 року державний виконавець на адресу боржника скерував вимогу про надання додаткової інформації про дату пленарного засідання сесії Тернопільської міської ради, на якому буде розглянутий проект рішення щодо виконання виконавчого листа № 500/642/20 від 25.08.2020 року. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року відстрочено виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року справі № 500/642/20 з 30.09.2020 року до закінчення наступної сесії Тернопільської міської ради. 02.10.2020 року відповідач прийняв постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з 30.09.2020 року до закінчення наступної сесії Тернопільської міської ради. 14.12.2020 року відповідач на адресу боржника скерував вимогу про надання інформації про дату чергового засідання сесії Тернопільської міської ради, на якому буде розглянутий проект рішення щодо виконання виконавчого листа № 500/642/20 від 25.08.2020 року. Тернопільська міська рада повідомила, що розгляд питання про виконання вимог виконавчого листа призначено на 18.12.2020 року. 23.12.2020 року державний виконавець на підставі частини п`ятої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв постанову про поновлення вчинення виконавчих дій. 29.12.2020 року позивач подав заяву про закінчення виконавчого провадження та надав копію рішення ради від 18.12.2020 року № 8/2/135 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 ». Цим рішенням позивач вирішив дати дозвіл громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність площею до 0,10 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, враховуючи те, що рішенням Тернопільської міської ради від 29.05.2020 року № 7/50/143 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 комунальному підприємству «Тернопільводоканал», Тернопільською міською радою вже дано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування площею до 0,4100 га за вказаним місцем розташування, пункт 1 цього рішення вирішено вважати таким, що втратив чинність. Відповідач вважаючи, що позивач не виконав вимоги виконавчого листа у справі № 500/642/20 прийняв постанову про накладення на голову Тернопільської міської ради штрафу в сумі 5100 грн Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги виконавчого листа без поважних причин. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Правовідносини щодо примусового виконання судового рішення врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VIII). Згідно зі статтею 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців). Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Згідно зі статтею 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Отже, відповідно до наведених вище правових норм, правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Апеляційний суд встановив те, що 18.12.2020 року позивач прийняв рішення № 8/2/135 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 ». Цим рішенням позивач вирішив дати дозвіл громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність площею до 0,10 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (п.1 рішення № 8/2/135 від 18.12.2020 року). Однак, враховуючи те, що рішенням Тернопільської міської ради від 29.05.2020 року № 7/50/143 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 комунальному підприємству «Тернопільводоканал», Тернопільською міською радою вже дано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування площею до 0,4100 га за вказаним місцем розташування, рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність площею до 0,10 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вирішено вважати таким, що втратило чинність (п.2 рішення № 8/2/135 від 18.12.2020 року). Отже, враховуючи те, що позивач одним і тим самим рішенням надав дозвіл на виготовлення проектів землеустрою та скасував дозвіл, апеляційний суд вважає, що позивач не виконав вимоги виконавчого листа виданого у справі № 500/642/20 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що особа звільняється від відповідальності у вигляді штрафу за невиконання судового рішення, якщо на це були поважні причини, тобто обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Об`єктивних причин невиконання рішення суду апеляційний суд не встановив. Враховуючи наведені вище міркування, апеляційний суд вважає, що орган державної виконавчої служби правомірно наклав на голову Тернопільської міської ради штраф за невиконання судового рішення, тому постанова про накладення штрафу скасуванню не підлягає. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі № 500/421/21 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 15.04.2021 року