Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 686/7819/20

від 15.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/7819/20 Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л. Суддя-доповідач: Драчук Т. О. 15 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанов, В С Т А Н О В И В : 20 березня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, в якому просила: -поновити строк на звернення до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою до Управління ДАБІ у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу; -скасувати постанову №71 по справі про адміністративне правопорушення від 30 вересня 2019 року, прийняту Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, якою накладено на позивача штраф у розмірі 6 800 грн. за порушення абз. 2 ст. 188-42 КУпАП; -скасувати постанову №98 по справі про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2019 року, прийняту Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, якою накладено на позивача штраф у розмірі 6 800 грн. за порушення абз. 2 ст. 188-42 КУпАП. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що у відповідача були відсутні підстави для складання відносно ОСОБА_1 протоколу, припису та постанови про накладення штрафу, оскільки акт про результати перевірки складений за відсутності позивача, що є підставою для скасування оскаржуваних постанов. Крім того, оскільки у відповідача були відсутні дані про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи, вказані обставини свідчать про протиправність дій відповідача щодо прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Також, додатковою підставою для скасування постанов про накладення штрафу апелянт вказує, що управлінням ДАБІ у Хмельницькій області здійснено прийняття в експлуатацію та зареєстровано в порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України, декларацію про готовність до експлуатацію об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ХМ141193523241 від 18.12.2019 за фактом реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 . Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. При цьому, 13.04.2021 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі. Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.09.2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області видано направлення для проведення планового заходу №27-П для здійснення планової перевірки реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу №687 від 24.06.2019 Державної архітектурно-будівельної інспекції України про затвердження плану перевірок об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи та затвердженого плану перевірок. Строк дії направлення з 05.09.2019 до 16.09.2019. 30 вересня 2019 року постановою №71 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 6800 гривень. 09 грудня 2019 року постановою №98 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виглдяі штрафу у сумі 6800 гривень. Згідно вказаних постанов, позивача визнано винною у тому, що 16.09.2019 та 27.11.2019 ОСОБА_1 не з`явилася на об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , не надала документи та не допустила до перевірки працівників управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області. Позивач, не погоджуючись з постановою від 30.09.2019 та від 09.12.2019, прийнятою Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, звернулась з позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що, доводи позивача щодо неповідомлення про проведення перевірки а також, необізнаність про проведення такої перевірки та проведення її в останній день 16.09.2019 є необґрунтованими та такими, що спростовуються доказами, долученими відповідачем до відзиву. Також, суд вказав, що фактично перевірка у вересні та грудні 2019 року не здійснювалась, жодних заходів для з`ясування стану дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відповідачем по відношенню до позивача здійснено не було, у зв`язку з чим оскарження позивачем в судовому порядку постанов, прийнятих на підставі акту та припису, протоколу не є тією обставиною, що свідчить про відсутність порушень на об`єкті у позивача в 2019 році. Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність дій відповідача під час проведення перевірки та порядку прийняття рішення про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Згідно п.п. 1 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Відповідно до п. 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. У відповідності до п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Відповідно до пункту 18 Порядку № 533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснено контроль. Згідно з положеннями пункту 19 Порядку № 533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Відповідно до пункту 20 Порядку № 533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Пунктом 21 Порядку № 533 передбачено, що у разі, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17. З матеріалів справи встановлено, що 05.09.2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області видано направлення для проведення планового заходу №27-П для здійснення планової перевірки реконструкції нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу №687 від 24.06.2019 Державної архітектурно-будівельної інспекції України про затвердження плану перевірок об`єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи та затвердженого плану перевірок. Строк дії направлення з 05.09.2019 до 16.09.2019. Згідно квитанції відділення поштового зв`язку №5 Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» повідомлення про проведення планового заходу направлено позивачу 27.06.2019 рекомендованим листом №2900501559804. 16.09.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Тимчуком А.П. складено акт про недопущення посадових осіб інспекції ДАБК на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. В акті вказано, що замовник будівництва ОСОБА_1 не допустила посадових осіб відповідача на об`єкт: «Реконструкція нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 » для проведення планової перевірки, чим порушила п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 1 п. 11 Порядку №553. Також, 16.09.2019 головним інспектором складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, яким зобов`язано позивача до 30.09.2019 надати відповідну документацію на об`єкт будівництва та допустити посадових осіб відповідача до перевірки та до 30.09.2019 письмово повідомити Управління ДАБІ у Хмельницькій області про дату та час перевірки виконання припису від 16.09.2019. Крім того, 16.09.2019 головним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, з якого вбачається, що протягом проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування ОСОБА_1 не з`явилась на об`єкт будівництва: реконструкція нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 . В протоколі вказано, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:30 год. 30.09.2019 у приміщенні Управління ДАБІ у Хмельницькій області. Згідно листа Управління ДАБІ у Хмельницькій області №1022-1.18/3315-19 від 18.09.2019 акт, припис та протокол направлені позивачу. На підтвердження вказаної обставини відповідачем додано копію квитанції відділення поштового зв`язку №13 Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» (а.с. 54), однак встановити номер поштового відправлення та дату неможливо. 30.09.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Хмельницькій області Тимчуком А.П. винесено постанову № 71 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в якій встановлено, що ОСОБА_1 протягом проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не з`явилась на об`єкт будівництва та в Управління ДАБІ у Хмельницькій області, тим самим відмовилась надати документи, необхідні для здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, чим порушила ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пп.1 п.11, п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №

553. Зазначеною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 6800,00 грн. Вказана постанова направлена позивачу листом Управління ДАБІ у Хмельницькій області №1022-1.20/2/4215-19 від 09.12.2019, що підтверджується копією квитанції Хмельницької дирекції АТ «Укрпошта» від 10.12.2019 про направлення поштового відправлення рекомендованим листом №2900501936772. Суд зазначає, що п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 передбачено, що посадові особи зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивача було повідомлено про проведення планової та позапланової перевірки до початку її проведення, так як в матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 рекомендованого поштового відправлення №2900501559804 про проведення планової перевірки в період з 05.09.2019 по 16.09.2019, направленого згідно квитанції АТ "Укрпошта" від 27.06.2019 (а.с. 46), при цьому, відповідне відстеження поштового відправлення в матеріалах справи відсутне, а згідно долученого відповідачем скріншоту відстеження поштового відправлення №2901303066491 про призначення позапланової перевірки на 27.11.2019, такий лист був повернутий за зворотною адресою, що підтверджує необізнаність позивача бути присутньою на об`єкті будівництва під час проведення Управлінням ДАБІ у Хмельницькій області планової та позапланової перевірки. Відповідно до частини другої статті 188-42 КУпАП передбачено, що недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як передбачено ст. 244-6 КУпАП, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об`єктів чи споруд, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), 97, частини третя - п`ята статті 152-1, стаття 188-42). Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП). Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП). Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Колегія суддів звертає увагу, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21 березня 2019 року у справі №489/1004/17, від 30 січня 2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17, від 6 лютого 2020 року у справі №205/7145/16-а, від 31 березня 2021 року у справі №676/752/17. З матеріалів справи вбачається, що акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 16.09.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.09.2019 та протокол про адміністративне правопорушення від 16.09.2019, яким розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 30.09.2019 на 10:30 год., направлено позивачу рекомендованим повідомленням, що підтверджується копією квитанції (а.с. 54). Разом з тим, встановити номер поштового відправлення та дату направлення з наданого доказу не можливо. Оскільки на час розгляду справи про адміністративне правопорушення 30.09.2019 у відповідача були відсутні відомості про належне повідомлення особи не пізніше ніж за три дні до початку розгляду справи про адміністративне правопорушення, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем розгляд справи проведено з порушенням вимог законодавства в частині дотримання вимог ст. 268 КУпАП, якою передбачено права особи, яка притягається до відповідальності. Колегія суддів зазначає, що аналогічні обставини встановлені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 09.12.2019. Згідно матеріалів справи, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 27.11.2019, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.11.2019 та протокол про адміністративне правопорушення від 27.11.2019, яким розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 09.12.2019 на 10:30 год., направлено позивачу рекомендованим повідомленням №2900501936772, що підтверджується копією квитанції (а.с. 63). З матеріалів справи встановлено, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення 09.12.2019 у відповідача були відсутні відомості про належне повідомлення особи не пізніше ніж за три дні до початку розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем розгляд справи проведено з порушенням вимог законодавства в частині дотримання вимог ст. 268 КУпАП, якою передбачено права особи, яка притягається до відповідальності. Крім того, колегія суддів критично оцінює долучені відповідачем до відзиву роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» про відстеження поштових відправлень за № 2901303112680, №29000501936772, №2901303066491, №2901302855832, оскільки з їх змісту вбачається, що вказані відправлення повертались за зворотною адресою, у зв`язку з чим встановити, що відправлення отримані саме позивачем не можливо. Колегія суддів зауважує, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не здобуто доказів своєчасного повідомлення позивача про проведення планової та позапланової перевірки до її початку. Отже, враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки під час розгляду справи судом встановлено порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-42 КУпАП. Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 71 від 30.09.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. та постанови по справі про адміністративне правопорушення № 98 від 09.12.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. Щодо строку звернення позивача з позовом про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає, що судом не здобуто доказів на підтвердження отримання позивачем постанови №71 від 30.09.2019 - 13.11.2019, постанови №98 від 09.12.2019 - 10.01.2020. Враховуючи, що позивач дізналась про наявність оскаржуваних постанов 16.03.2020, під час відвідування банку та накладення арешту на рахунки ОСОБА_1 , а з позовом про скасування постанови №71 від 30.09.2019 та №98 від 09.12.2019 позивач звернулась 23.03.2020, тобто в межах десятиденного строку. Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Отже, належним способом захисту порушеного права особи, є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення. Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зважаючи на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Крім того, згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, з матеріалів справи встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в сумі 1261,20 грн. згідно квитанції №0.0.2010467106.1 від 11.02.2021. Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги, суд прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення адміністративного позову, колегія суддів вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 1261 грн. 20 коп. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанов скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 71 від 30.09.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити. Скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 98 від 09.12.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6 800 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1261 грн. 20 коп. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.