Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/6707/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/6707/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у проведенні перерахунку (індексації) пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за період з 2017 року по 2019 рік; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок (індексацію) пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за період з 2017 року по 2019 рік, та здійснювати індексацію пенсії в подальшому; - визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи та заробітку в виробничому структурному підрозділі ''Конотопське територіальне управління'' філія ''Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд'' Акціонерного товариства ''Українська залізниця'' за листопад 2017 року; - зобов`язати відповідача зарахувати зазначений період роботи до стажу роботи, з врахуванням заробітної плати, та провести перерахунок пенсії з 13.11.2017. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку (індексації) пенсії шляхом збільшення показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за період з 2017 року по 2019 рік, та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок (індексацію) пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за період з 2017 року по 2019 рік, та здійснювати індексацію пенсії в подальшому, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції поверхнево вивчено матеріали справи, чим порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення в оскаржуваній частині. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги норми чинного законодавства України, а саме Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 31 березня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду засобами електронного зв`язку надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому відповідач підтримує позицію суду першої інстанції в частині відмови та зазначає, зокрема, що особам, пенсії яким призначені з урахуванням коефіцієнту 1,35 (звернення за призначенням, які надійшли у 4 кварталі 2017 року), перерахунки будуть проведені лише у тих випадках, якщо розмір пенсії, з урахуванням коефіцієнту вартості одного року 1 та величини нової осучасненої заробітної плати будуть вищі, ніж до перерахунку. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та з 13.11.2017 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для обчислення пенсії врахована заробітна плата за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.10.2017, яка визначена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки. Вважаючи, що відповідач протиправно не проводить індексацію його пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за період з 2017 року по 2019 рік, позивач звернувся до ГУПФУ в Чернігівській області із відповідною заявою. Листами від 24.06.2020 за №1876-1783/М-02/8-2500/20 та від 10.09.2020 за №3190-3772/М-02/8-2500/20 відповідач повідомив про недоцільність проведення бажаного перерахунку, оскільки під час застосування величини оцінки одного року страхового стажу, визначеного статтею 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії ОСОБА_1 зменшиться (а.с. 12-15). Крім того, під час ознайомлення з матеріалами пенсійної справи позивач з`ясував, що при нарахуванні та призначенні відповідачем пенсії не було враховано його заробіток за листопад 2017 року в сумі 19690,48 грн., у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Чернігівській області із відповідною заявою (а.с. 16-20). Листом від 04.12.2020 за №4722-4940/М-02/8-2500/20 ГУПФУ в Чернігівській області відмовило позивачу у задоволенні його заяви, повідомивши, що пенсія позивачу виплачується відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 21-22). Не погоджуючись із вказаними відмовами Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що особам, пенсії яким призначені з урахуванням коефіцієнту 1,35 (звернення за призначенням, які надійшли у 4 кварталі 2017 року), перерахунки будуть проведені лише у тих випадках, якщо розмір пенсії, з урахуванням коефіцієнту вартості одного року 1 та величини нової осучасненої заробітної плати будуть вищі, ніж до перерахунку, тому, враховуючи, що позивачу була призначена пенсія при врахуванні величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 - розмір пенсійної виплати не перераховується. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Статтею 8 названого Закону закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Відповідно до ч. 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (далі - Закон №2148-VIII), з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Згідно із частиною 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Закону №2148-VIII, у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до зазначеного Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України №1058-IV (далі - Порядок) та встановлено, що в 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з жовтня 2017 року, в розмірі 1,17. Згідно із положеннями пунктів 2 та 3 Порядку перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону № 1058 (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок). Пунктом 5 Порядку встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Таким чином, з 01 березня 2019 року перерахунок пенсій здійснюється за умов, визначених пунктами 2, 3 та 5 Порядку, а саме - перерахунку підлягають пенсії, призначені відповідно до Закону №1058 за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, та для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01 жовтня 2017 року. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначили пенсію за віком у листопаді 2017 року. Страховий стаж становить 42 роки 00 місяців 26 днів, коефіцієнт страхового стажу при нарахуванні пенсії з урахуванням коефіцієнта 1,35 - 0,56700. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати в 2017 році становить 1,54783 (середня заробітна плата особи (5826,65 грн) в порівнянні з середньою заробітною платою по Україні в 2019 році (3764,40 грн)). Розмір пенсії за віком на дату призначення становив 3303,71 грн (3764,40*1,54783*0,56700). У разі перерахунку в 2019 році розмір пенсії позивача за віком становив би - 2447,19 грн (4404,35*1,32293*0,42000, де 4404,35 грн. - показник середньої заробітної плати після індексації з 01.03.2020 року (3764,40*1,7); 1,32293 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати в 2019 році; 0,42000 - коефіцієнт страхового стажу при перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнта 1). Отже, позивачу була б нарахована пенсія у розмірі 2447,19 грн, що є меншою, ніж раніше призначена. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» передбачено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Відтак, у разі перерахунку в 2020 році розмір пенсії за віком становив би - 2447,17 грн (4888,83*1,19182*0,42000, де 4888,83 грн. - показник середньої заробітної плати після індексації з 01.05.2020 року (4404,35*1,1); 1,19182- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати в 2020 році; 0,42000 - коефіцієнт страхового стажу при перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнта 1). Отже, позивачу була б нарахована пенсія у розмірі 2447,17 грн, що є меншою, ніж раніше призначена пенсія. Таким чином, з огляду на факт зменшення пенсії у разі її перерахування в 2019 та 2020 роках, пенсійний орган правомірно застосував пункт 2 Розділу ІІ Закону №2148-VIII, а саме у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до зазначеного Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що особам, пенсії яким призначені з урахуванням коефіцієнту 1,35 (звернення за призначенням, які надійшли у 4 кварталі 2017 року), перерахунки будуть проведені лише у тих випадках, якщо розмір пенсії, з урахуванням коефіцієнту вартості одного року 1 та величини нової осучасненої заробітної плати будуть вищі, ніж до перерахунку, однак враховуючи, що розмір пенсії у разі перерахування є нижчим, ніж до перерахунку, розмір пенсійної виплати не перераховується. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині відмови визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку (індексації) пенсії. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 16 квітня 2021 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна