Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 707/2439/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 707/2439/20 Суддя (судді) першої інстанції: Тептюк Є.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ГРПП №3 Черкаського районного відділення поліції Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Вдовенка Вадима Володимировича, третя особа: Головне управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про розподіл судових витрат, у якому просив: - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. Додатковим рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2021 року заяву представника ОСОБА_1 , адвоката - Накоп`юка Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ГРПП №3 Черкаського районного відділення поліції Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Вдовенка Вадима Володимировича, третя особа: Головне Управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено повністю. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн., 00 копійок. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким клопотання про розподіл судових витрат залишити без розгляд. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що подане представником позивача клопотання суперечить вимогам статті 139 КАС України, та підлягало залишенню без розгляду. Також, апелянт зазначає, що відповідачем у справі є поліцейський, тому судом першої інстанції помилково стягнуто судові витрати з третьої особи - Головного управління Національної поліції в Черкаській області, а також вказує, що надані суду матеріали не доводять факту понесення представником позивача витрат за складання та подання документів в адміністративній справі № 707/2439/20. 14 квітня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив адвоката Накоп`юка Ярослава Володимировича, в якому представник позивача повністю підтримує позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Представник позивача зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а відповідачем та третьою особою таке клопотання до суду першої інстанції подано не було. Окрім того, адвокат позивача вказує, що про прийняте рішення у даній справі № 707/2439/20 позивач дізнався лише 19 січня 2021 року через систему ЄДРСР, що свідчить про дотримання п`ятиденного строку звернення із заявою щодо розподілу судових витрат. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2020 року представник позивача, адвокат Накоп`юк Ярослав Володимирович звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №059292 від 04.11.2020, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області 11 січня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №059292 від 04.11.2020, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрито за відсутності в його діях складу порушення. 25 січня 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Накоп`юком Ярославом Володимировичем, подану заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. До заяви додано акт виконаних робіт, рахунок на оплату юридичних послуг №23-11/01 від 20.01.2021 року, квитанцію про оплату юридичних послуг, копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги. Додатковим рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2021 року заяву представника ОСОБА_1 , адвоката - Накоп`юка Ярослава Володимировича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ГРПП №3 Черкаського районного відділення поліції Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Вдовенка Вадима Володимировича, третя особа: Головне Управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено повністю. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн., 00 копійок. Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції зазначив, що витрати на професійну правову допомогу у цьому спорі, підлягають стягненню у розмірі 2 000 грн, оскільки такий розмір є обґрунтованим та підтверджується письмовими доказами: акт виконаних робіт, рахунок на оплату юридичних послуг №23-11/01 від 20.01.2021 року, квитанцію про оплату юридичних послуг, копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Відповідно до частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частинами першою-четвертою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частинами першою-шостою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. В той же час, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Перевіряючи відповідність поданого представником ОСОБА_1 клопотання про розподіл судових витрат, колегією суддів встановлено, що заявником було дотримано вимоги частини сьомої статті 139 КАС України, що спростовує відповідні твердження апелянта. Так, з матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві (а.с. 7) було зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції становить 4 000,00 грн. Також, представником позивача у позовній заяві було вказано, що докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції. Отже, позивачем було дотримано вимог частини сьомої статті 139 КАС України в частині необхідності заявлення відповідних витрат до закінчення судових дебатів у справі. Щодо дотримання позивачем п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду для звернення із заявою про розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 січня 2021 року про задоволення адміністративного позову було прийнято в порядку письмового провадження. Як вже було зазначено вище, відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Так, з матеріалів справи вбачається, що клопотання про розподіл судових витрат у розмірі 2000 грн. було подане представником ОСОБА_1 адвокатом Накоп`юком Ярославом Володимировичем - 25 січня 2021 року (направлено засобами поштового зв`язку 21 січня 2021 року, що підтверджується датою оформлення поштового відправлення на конверті (а.с. 58). В той же час, колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містять жодного підтвердження отримання позивачем ОСОБА_1 або його представником Накоп`юком Ярославом Володимировичем рішення Черкаського районного суду Черкаської області 11 січня 2021 року. Як зазначив у відповідному клопотанні представник позивача, про прийняте рішення у даній справі № 707/2439/20 позивач дізнався лише 19 січня 2021 року через систему ЄДРСР. Відтак, враховуючи, що судом першої інстанції рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 січня 2021 року було прийнято в порядку письмового провадження, матеріали справи не містять жодного належного підтвердження отримання позивачем та/або його представником копії рішення суду першої інстанції, а також з огляду на те, що позивач із рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 11 січня 2021 року ознайомився лише 19 січня 2021 року через систему ЄДРСР, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що представником позивача Накоп`юком Ярославом Володимировичем було дотримано п`ятиденний строк строк звернення із відповідним клопотанням про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. Згідно із частинами першою-п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Як свідчать матеріали справи, у позовній заяві позивач просив стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області 2 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, на підтвердження понесення яких позивач додав: - ордер серії СА № 1007600 на представництво Накоп`юка Володимира Олександровича адвокатом Накоп`юком Ярославом Володимировичем (а.с. 12); - копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 13); - копію договору про надання правової допомоги № 23-11 (а.с. 14); - акт виконаних робіт (наданих послуг) № 23-11/01 від 20 січня 2021 року (а.с. 44); - рахунок на оплату № 23-11/01 від 20 січня 2021 року (а.с. 45); - квитанцію № 0.0.1985986001.1 від 21 січня 2021 року про сплату 2 000,00 грн. (а.с. 46); - додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги № 23-11 від 09 листопада 2020 року (а.с. 48) З аналізу наданих представником позивача та наявних в матеріалах справи документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані представником позивачем докази свідчать про відповідність заявленої до стягнення суми витрат встановленим частини п`ятої статтті 134 КАС України критеріям, з огляду на складність, об`єм справи. Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В той же час, у даній справі Головним управлінням Національної поліції України в Черкаській області до суду першої інстанції не було заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, а поданий до суду першої інстанції відзив щодо витрат на правову допомогу містив лише доводи щодо пропуску представником позивача строку подання відповідних доказів, спростування яких вже було наведено апеляційнийм судом вище. Так, апелянтом жодним чином не доведено неспівмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування, та не спростовано документально підтверджених сум понесених позивачем витрат. Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено належними та допустимими доказами співмірність витрат на правничу допомогу у загальній сумі 2 000,00 грн., їх пов`язаність з розглядом справи, та надано належні докази на підтвердження фактичного понесення таких витрат. При цьому, оскільки відповідачем у справі виступав інспектор ГРПП №3 Черкаського районного відділення поліції Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Вдовенка Вадим Володимирович, враховуючи приписи частини першої статті 139 КАС україни, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, правомірним є стягнення витрат на правничу допомогу у загальній сумі 2 000,00 грн. з Головного управління Національної поліції України в Черкаській області. Відтак, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування додаткового рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2021 року. Статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до частини першої статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2021 року - залишити без задоволення. Додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 15 квітня 2021 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна