Постанова 4855 № 750/9101/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 750/9101/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Кондрат Л.Г. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року, суддя Скалозуб Ю.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 26.08.2020 щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; - зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 з 04.09.2019 пенсію у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням вже виплачених сум. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.06.2020 було встановлено факт її проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, з ОСОБА_2 у період з 2000 року по день смерті ОСОБА_2 - по 03.09.2019. Також встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . А отже відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на пенсію у разі втрати годувальника. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 26.08.2020 щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII з урахуванням висновків суду. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційну скаргу подано на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, що підтверджується копією посвідчення від 28.01.2015 серії НОМЕР_1 (а.с. 12). Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 червня 2020 року у справі № 750/12724/19 встановлено факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 2000 року і по день смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-10). Відповідно до копії Свідоцтва про смерть від 10.09.2019 серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (а.с. 13). У серпні 2020 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника - померлого ОСОБА_2 , з яким за рішеннм Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 червня 2020 року у справі № 750/12724/19 встановлено факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу встановлено факт перебування позивачки на його утриманні по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, відповідач листом від 15.09.2020 № 2500-0339-8/34682 повідомило ОСОБА_1 , що рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області від 26.08.2020 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, зокрема, копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником (за наявності). Згідно з пунктом 2.16 Порядку за документ, що засвідчує родинні стосунки приймаються, зокрема, свідоцтва про шлюб, а також рішення суду. Також у листі зазначено, що рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.06.2020 справа № 750/12724/19 було встановлено факт проживання однією сім`єю, як чоловіка, так і жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 2000 року і по день смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановлено факт перебування ОСОБА_1 утриманні ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаним рішенням не розглядалось питання призначення пенсії у зв`язку втратою годувальника. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Частиною першою статті 5 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон 1058) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 1058 виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Частиною першою статті 10 Закону № 1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій. Статтею 36 Закону № 1058 встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону. Згідно ст. 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою. Таким чином, підставами для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону № 796-XII є те, що: громадянин був членом сім`ї померлого годувальника, є непрацездатним та перебував на утриманні у померлого годувальника. Згідно ст. 4 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним згідно ст.37 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім`ї провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому настали обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії. Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. В пункті 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі також - Порядок № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зокрема, передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1). Згідно пункту 2.16 Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім`ї, а також рішення суду. Як убачається із матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.06.2020 у справі № 750/12724/19 встановлено факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 2000 року і по день смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане рішення суду було подано відповідачу у складі документів для підтвердження факту перебування позивача на утриманні померлого годувальника та статусу його члена сім`ї. Разом з тим, з листа ГУ ПФУ в Чернігівській області від 15.09.2020 № 2500-0339-8/34682 слідує, що рішенням пенсійного органу від 26.08.2020 відмовлено позивачці у переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з тих підстав, що ОСОБА_1 не є дружиною померлого ОСОБА_2 , а в рішенні Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.06.2020 у справі № 750/12724/19 взагалі не розглядалось питання призначення пенсії у зв`язку втратою годувальника. Колегія суддів звертає увагу, що як зазначалося вище у відповідності до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Членами сім`ї вважаються, серед іншого, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. У дані справі позивачка претендує на отримання пенсії по втраті годувальника, як дружина померлого ОСОБА_2 . Разом з тим, як свідчать матеріали справи, офіційного шлюбу між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 укладено не було, а рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.06.2020 у справі № 750/12724/19 лише встановлено факт їх проживання однією сім`єю. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 31.10.2019 (справа №461/3169/17) на підставі аналізу зазначених норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та норм Сімейного кодексу України Верховним Судом зазначено наступне: «У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки. Ззовні такі відносини подібні до шлюбних, однак попри цю схожість, вони не ототожнюються з ними. Жінка та чоловік, які перебувають у фактичних шлюбних стосунках, за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттю «подружжя», позаяк саме цим терміном законодавець персоніфікує чоловіка та жінку (подружжя) як суб`єктів правовідносин, що склалися між ними внаслідок реєстрації шлюбу. У законодавстві про пенсійне забезпечення імперативно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, не належать. Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набувають тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.». Таким чином, у розумінні ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка або чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, а тому не набувають права на призначення пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника. Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 березня 2015 року по справі № 21-615а14 та Верховним Судом у постанові від 23 січня 2020 року по справі № 804/1501/18. Щодо доводів суду першої інстанції про те, що пенсійний орган фактично не розглянув питання позивачки про переведення на пенсію по втраті годувальника, то вони є хибними, оскільки як убачається із листа Головного Управління ПФУ в Чернігівській області, оскаржуваним рішенням відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника, так як позивачка та померлий ОСОБА_2 не перебували у зареєстровано шлюбі, а рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 11.06.2020 справа № 750/12724/19 питання призначення позивачці пенсії у зв`язку втратою годувальника не вирішувалось. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, чинне законодавство взагалі не передбачає переведення особи на пенсію у зв`язку втратою годувальника, якщо така особа не перебувала у зареєстрованому шлюбі з померлим годувальником. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.