Постанова 4855 № 640/12010/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12010/20 Головуючий у І інстанції - Клочкова Н.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства "Агросила" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А: Приватне підприємство "Агросила" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 0127550409 від 07 лютого 2020 року. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що складені Підприємством в електронній формі податкові накладні на дату виникнення податкових зобов`язань були направлені до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених податковим законодавством термін, а тому розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 6 777,57 грн. є безпідставним. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві № 0127550409 від 07 лютого 2020 року. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що податкові накладні не вважаються зареєстрованими автоматично, оскільки контролюючим органом не могло бути надіслано квитанцію про прийняття чи неприйняття податкової накладної до моменту її фактичної доставки до поштової скриньки ДПС України. Відзив Приватного підприємства "Агросила" на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві до суду апеляційної інстанції не надходив. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у місті Києві на підставі акту камеральної перевірки № 944/26-15-04-09-20/32306208 від 21 січня 2020 року та даних ЄРПН встановлено порушення Приватним підприємством "Агросила" граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201, та згідно із п. 1201.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10 % за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів. Позивач не погоджуючись з інформацією викладеною в акті камеральної перевірки та надіслав на адресу Відповідача заперечення на акт камеральної перевірки № 944/26-15-04-09-20/32306208 від 21 січня 2020 року. У відповідь на зазначене заперечення Головним управлінням ДПС у місті Києві було надіслано лист № 23230/10/26-15-04-09-18 від 07 лютого 2020 року, в якому податковим органом було зазначено про залишення без змін висновків акту перевірки від 21.01.2020 № 9944/26-15-04-09-20/32306208. На підставі вищезазначеного акту, Головним управлінням ДПС в місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0127550409 від 07 лютого 2020 року на суму 6 777,57 грн. Відповідно до зазначеного податкового повідомлення-рішення, за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України: за затримку реєстрації Податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ, застосовується штраф у розмірі 10 %. Загальна сума штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації чотирьох податкових накладних складає 6 777,57 грн. Не погоджуючись із висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні, Позивачем в порядку ст. 55 Податкового кодексу України, було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0127550409 від 07 лютого 2020 року до контролюючого органу вищого рівня, а саме Державної податкової Служби України. У рішенні про результати розгляду скарги № 14433/6/99-00-08-05-06-06 від 24 квітня 2020 року, ДПС України прийшла до висновку залишення податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги Позивача без задоволення. Незгода Позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем вжито усіх необхідних дій з метою реєстрації податкових накладних у встановлений ПК України термін, а тому відсутні підстави для застосування Відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну їх реєстрацію в ЄРПН. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вбачається, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно із пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Разом із тим пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до абзацу 14 та 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Так, абзацом 2 пункту 1201.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України - постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (надалі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно із пунктом 2 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Пунктом 3 Порядку № 1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Між тим пунктом 4 Порядку № 1246 передбачено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених п.192.1 ст. 192, п. 200 1.3, п. 200 1.9 ст. 200 1 та п. 201.1, п. 201.10 і п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. У пункті 8 та пункті 10 Порядку № 1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця). Згідно із пунктом 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. При цьому за вимогами пунктів 12 - 14 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. Згідно пункту 16 Порядку № 1246, якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція. Таким чином, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством чітко визначений порядок та механізм складання, підписання, надіслання, прийняття та реєстрації податкових накладних. Суд першої інстанції вірно вказав, що за результатами здійснення господарських операцій Позивачем були складені податкові накладні № 14 від 30 вересня 2019 року направлена 15 жовтня 2019 року, № 10 від 11 вересня 2019 року, № 9 від 11 вересня 2019 року які були направлені 30 вересня 2019 року, вказані податкові накладні були надіслані в електронній формі до ДФС України для реєстрації в ЄРПН за допомогою "M.E.Dос." - поширеного українського програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді. Отже, Позивачем податкові накладні були вчасно надіслані, тобто в межах строку передбаченого чинним законодавством, що не заперечено та не спростовано Головним управлінням ДПС у місті Києві ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції. Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання Відповідача на пункт 11 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827, в абзаці 3 якого зазначено, що якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом, оскільки податкові накладні були надіслані Підприємством до закінчення операційного дня, а тому контролюючий орган був зобов`язаний надіслати першу квитанцію автору електронного документа до 20-ї години цього ж операційного дня, що узгоджується із абзацом 1 пункту 11 вказаного Порядку та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, з чим погоджується колегія суддів. Поряд з наведеним, при розгляді даного спору слід враховувати висновки Верховного Суду у постанові від 18 січня 2018 року у справі № 804/5153/17, згідно яких у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної. Таким чином Позивач не допустив протиправних дій в межах спірних правовідносин, позаяк ним належно виконано свій обов`язок щодо складання, підписання та надсилання електронних документів до органів державної податкової служби для їх реєстрації в ЄРПН з урахуванням встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України граничних строків для подання таких документів, а відтак не підлягає притягненню до відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій. Згідно із цим, враховуючи передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України правові наслідки, відповідно до вимог якого у разі ненадіслання протягом операційного квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН, слід вважати податкові накладні подані Відповідачем до податкового органу для реєстрації зареєстрованими в ЄРПН у день їх надходження. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № К/9901/1807/17 від 23 січня 2018 року у справі № 806/832/17 та № К/9901/40743/18 від 17 квітня 2018 року у справі № 820/6330/16. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України. В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції за наслідками розгляду позовної заяви, позаяк матеріалами справи підтверджується вчинення Позивачем усіх необхідних дій з метою реєстрації податкових накладних у встановлений ПК України термін, а тому відсутні підстави для застосування Відповідачем штрафних санкцій за несвоєчасну їх реєстрацію в ЄРПН. Щодо посилань Відповідача в апеляційній скарзі на те, що податкові накладні не вважаються зареєстрованими автоматично, оскільки контролюючим органом не могло бути надіслано квитанцію про прийняття чи неприйняття податкової накладної до моменту її фактичної доставки до поштової скриньки ДПС України, то колегія суддів відхиляє такі, позаяк вони жодним чином не вказують на порушення Позивачем встановленого порядку реєстрації податкових накладних та не спростовують вищевикладених висновків. У взаємозв`язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У свою чергу, податковий орган не надав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність Позивача як платника податків. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління». В той же час, Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях Позивача ознак протиправності, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко