Постанова 4854 № 420/8303/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8303/20 Категорія: 111010000 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А. І. - Ступакової І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства ''Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України'' на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року по справі за позовом Державного підприємства ''Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України'' до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И Л А : ДП ''Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України'' звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 27 травня 2020 року № 2057 "Про проведення фактичної перевірки державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України"; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 0013313201 від 20 липня 2020 року, яким у відношенні Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" застосовано штраф у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головною управління ДПС в Одеській області № 0013303201 від 20 липня 2020 року, яким у відношенні Дослідного державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" застосовано штраф у розмірі 1 000 000 (мільйон) гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 10.06.2020р. по 19.06.2020р. посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку ДП ''Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України'' з метою здійснення контролю за дотриманням вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядом здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або з місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв. За результатами перевірки, 19.06.2020р. складено Акт перевірки, у висновках якого встановлено порушення: ст. 15 Закону України від 18.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (сигарет)» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481/95)- передбачена відповідальність згідно зі ст. 17 Закону № 481/95; - п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, відповідальність за вказане порушення передбачено згідно з п. 1281.2 ст. 128 ПК України. На підставі встановлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0013313201 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 500 000 грн. та № 0013303201 - 1000 000 грн. Позивач не погоджується із оскаржуваним наказом про проведення перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх протиправними, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки для призначення перевірки були відсутні відповідні підстави, а позивач вважає, що не може бути притягнутий до відповідальності на підставі статті 17 закону № 481, так як відносини, що виникли між сторонами, не відповідають змісту правової норми, при цьому акцизний склад мав бути зареєстрований за фактичною адресою знаходження ємностей, яка, на думку самих податківців є іншою від тієї, що зазначена в ліцензії на зберігання пального. Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0013313201 від 20 липня 2020 року, яким у відношенні Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" застосовано штраф у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ДП ''Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України'' подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції частині відмови у задоволенні позовних вимог, та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 640/21536/19,зазначається, що в наказі на проведення перевірки не вказано підстави (причини) її проведення, а контролюючий орган обмежився лише посиланням на п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, розцінюючи таку вказівку, як підставу для проведення перевірки, що є підставою для скасування наказу. При цьому вказує, що за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція для винесення податкових повідомлень-рішень. Також вказує на наявність підстав для скасування ППР №0013303201 від 20.07.2020 року, оскільки якщо опиратися на матеріали перевірки, акцизний склад мав бути зареєстрований за фактичною адресою знаходження ємностей, яка на думку самих податківців є іншою, ніж зазначена в ліцензії на зберігання пального. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області на підставі Наказу № 2057 від 27.05.2020 проведено фактичну перевірку ДП «ДГ імені МЛ. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 00484015), з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, порядком здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, на підставі п.п.191.1.14 п.1911 ст. 191, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Відповідно до умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, передбачених ст. 81 ПК України та п. 1.3 Оформлення направлення на проведення перевірки розділу І Організація та проведення перевірок платників податків Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС №22 від 31.07.2014 (у редакції наказу ДФС №398 від 23.03.2018), посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області пред`явлені направлення на перевірку (№ № 996, 997 від 03.06.2020) та вручено копію наказу №2057 від 27.05.2020 в.о. головному бухгалтеру, про що наявний підпис у вказаних направленнях. В ході проведення перевірки, встановлено порушення: - ст. 15 Закону України від 18.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (сигарет)» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481/95)- передбачена відповідальність згідно зі ст. 17 Закону № 481/95; - п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, відповідальність за вказане порушення передбачено згідно з п. 1281.2 ст. 128 ПК України. За наслідками проведеної перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального 19.06.2020 № 1198/15-32-32-01/00484015. На підставі зазначеного акту перевірки та заперечень Головним управлінням ДПС в Одеській області 20.07.2020 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0013313201 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у розмірі 500 000 грн.; № 0013303201 - 1000 000 грн. Не погодившись з наказом та податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, спірний наказ містить визначені пунктом 81.1 статті 81 ПК України: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки (перевірка з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів); підстави для проведення перевірки (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України); дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України, призначення перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, а отже прийшов до висновку про правомірність спірного наказу та відсутність підстав для його скасування. При цьому також відмовив у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0013303201 від 20 липня 2020 року, яким у відношенні позивача застосовано штраф у розмірі 1 000 000 (мільйон) гривень, оскільки дійшов висновку про наявність підстав для застосування вказаних санкцій, оскільки позивач, отримавши ліцензію на право зберігання пального №15070414202000073 від 30.01.2020 року із зазначенням загальної місткості резервуарів 350 куб.м. (перевищує 200 кубічних метрів) зобов`язаний був зареєструвати акцизний склад, а таких дій вчинено не було. Водночас задовольнив позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0013313201 від 20 липня 2020 року, про застосування до позивача штрафу у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень, оскільки позивача не може бути притягнуто до відповідальності на підставі статті 17 закону № 481, так як відносини, що виникли між сторонами, не відповідають змісту правової норми, так як у позивача на момент перевірки була наявна ліцензія на право зберігання пального №15070414202000073 від 30 січня 2020 року, отримана у встановленому законом порядку та у період дії відстрочки по фінансовим санкціям за зберігання пального без ліцензії (до 31 березня 2020 року - стаття 18 Закону № 481). Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Приписи пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пп. пп. 80.2.1 - 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України. Тобто, існування хоча б однієї з обставин, передбачених вказаними положеннями ПК України, наділяє контролюючий орган правом на проведення фактичної перевірки. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, в оскаржуваному наказі № 2057 від 27.05.2020 року було вказано, що контролюючий захід здійснюється на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства у сфері обігу підакцизних товарів. Так, відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Викладене, у свою чергу, свідчить, що право на призначення та проведення фактичної перевірки за пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України виникає у контролюючого органу у випадку отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Дослідивши спірний наказ Головного управління ДПС в Одеській області № 2057 від 27 травня 2020 року про проведення фактичної перевірки ДП «ДГ імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України», встановлено, що останній містить визначені пунктом 81.1 статті 81 ПК України: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки (перевірка з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів); підстави для проведення перевірки (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України); дата початку перевірки; тривалість перевірки, що відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України. Як передбачено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Отже, підпункт вказаної норми передбачає як підставу проведення фактичної перевірки, здійснення функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" покладені на відповідача. Таким чином, призначення перевірки є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень. При цьому, в матеріалах справи міститься доповідна записка заступника начальника управління - начальника відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Одеській області Андрія Димитрова від 19.05.2020 року №243/11/15-32-32-01 «щодо проведення фактичної перевірки Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України". З тексту доповідної записки вбачається: «Фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів проведено аналіз бази даних «Єдине вікно подання електронної звітності» підсистеми «Архів електронної звітності» меню «ЄРПН» за період з 01.01.2020 року по 18.05.2020 року. В результаті чого встановлено, що підприємством ДП "ДГ імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 00484015) було придбано: дизельне паливо (Код УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) в кількості (об`єм, обсяг) 15,61 т., бензин в асортименті в кількості (об`єм, обсяг) 3678 л. При цьому, підприємством отримано ліцензію на право зберігання пального, але згідно даних ITC «Податковий Блок» на балансі підприємства відсутні транспортні засоби та інші механізми, що свідчить про виникнення ризиків порушень норм діючого законодавства… Інформація з інформаційних систем (баз даних) контролюючого органу: підприємством була подана до ГУ ДПС в Одеській області заява, для отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного спочивання чи промислової переробки) за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Прямобалка, вул. Свободи, буд.

15. Згідно цієї заяви, загальна місткість (об`єм) ємностей для зберігання пального, які розташовані за цією адресою те належать підприємству на праві власності чи користування складає 350 м.куб. Водночас, у разі недотримання одного з критеріїв, визначених п.п.14.1.6 п. 14 ст. 14 ГЖУ (в даному випадку недотриманий критерій/межа в 200 м.куб.), у підприємства виникає обов`язок щодо реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Але. підприємством, станом на 19.05.2020 року, не був зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад за адресою: Одеська область, Арцизький район, с. Прямобалка, вул. Свободи, буд. 15, що є порушенням п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ГЖУ. Встановлене свідчить про наявність інформації про порушення вимог законодавства та підстав для реалізації завдань та функцій покладених на контролюючий орган. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі 826/17123/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГ КОНСТРАКШН» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень судова палата відступила від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа №804/1113/16), від 24.05.2019 (справа №826/16221/15), від 03.10.2019 (справа №820/850/16), від 16.10.2019 (справа №820/11291/15), від 22.11.2019 (справа №815/4392/15) тощо. Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформовано правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Разом з тим, щодо вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, яка заявлена як самостійний предмет позову, судова палата зазначила наступне. Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.» У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію. Отже, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 804/15352/15 від 23.02.2021 року. Відповідачем було дотримано вимоги податкового законодавства, вказаний наказ винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема, спірний наказ підписаний керівником органу, містить відповідні посилання на норми податкового законодавства, на підставі яких проводиться перевірка, період проведення перевірки, посадова особа, якій доручено організацію перевірки, а також відомості щодо об`єкта перевірки, його найменування тощо. При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначення в наказі про проведення перевірки будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою), інформацію щодо порушення законодавства, яка стала підставою для прийняття цього наказу податковим законодавством не вимагається. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача, оскільки у даному випадку податковий орган мав законодавчо встановлені підстави для прийняття оскаржуваного наказу. Доводи апелянта, з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 640/21536/19, що в наказі на проведення перевірки не вказано підстави (причини) її проведення, а контролюючий орган обмежився лише посиланням на п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, розцінюючи таку вказівку, як підставу для проведення перевірки, що є підставою для скасування наказу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спір у справах не є тотожнім, (у даному випадку відповідачів допущено до перевірки). При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання на інші правові висновки Верховного Суду викладені в постановах за 2015-2019 рік, оскільки застосуванню підлягає практика Верховного Суду прийнята у часі пізніше. Що стосується прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення Головною управління ДПС в Одеській області № 0013303201 від 20 липня 2020 року, яким у відношенні Державного підприємства "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" застосовано штраф у розмірі 1 000 000 (мільйон) гривень, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 14.1.6 статті 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Відповідно до пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку. Згідно з підпунктом 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Пунктом 1281.2 статті 1281 Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації акцизного складу в підсистемі Відомості про акцизні склади тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 грн. Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що ним отримано ліцензію на право зберігання пального із зазначенням загальної місткості резервуарів 350 куб.м. (перевищує 200 кубічних метрів), проте не зареєстровано акцизний склад. Посилання апелянта на протиправність оскаржуваного ППР з підстав того, що акцизний склад мав бути зареєстрований за фактичною адресою знаходження ємностей, яка на думку самих податківців є іншою, ніж зазначена в ліцензії на зберігання пального не спростовують висновків суду першої інстанції про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки доказів реєстрації акцизного складу як за адресою перевірки та видання ліцензії так і за будь-якою іншою адресою апелянтом не надано. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування вказаних санкцій, оскільки ДП "Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України", отримавши ліцензію на право зберігання пального №15070414202000073 від 30.01.2020 року із зазначенням загальної місткості резервуарів 350 куб.м. (перевищує 200 кубічних метрів) зобов`язано було зареєструвати акцизний склад, водночас такої реєстрації не здійснено. З огляду на приписи вищенаведених правил адміністративного процесуального законодавства, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість доводів апелянта та вважає їх такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції. Крім того, що у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Зокрема, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року). Оскільки судом першої інстанції повною мірою встановлено обставини справи, ці обставини показали, що накладення на позивача стягнення відбулось обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства, підстави для задоволення позову та скасування рішення суб`єкта владних повноважень відсутні. Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи та нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державного підприємства ''Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України'' залишити без задоволення Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 16 квітня 2021 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова