Постанова 4851 № 520/17052/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 р.Справа № 520/17052/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 11.01.21 по справі № 520/17052/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправними бездіяльність з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові перерахувати та виплачувати позивачу - ОСОБА_1 - пенсію, основний розмір пенсії у розмірі 71% грошового забезпечення, відповідно до нової довідки № 11/1051/1 від 10.08.2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень постанови КМ України № 704, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та у відмові здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 у розмірі 71% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області невідкладно перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , основний розмір пенсії у розмірі 71% грошового забезпечення, відповідно до нової довідки № 11/1051/1 від 10.08.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень постанови КМ України № 704, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 та у відмові здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 у розмірі 71% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України; - стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що пенсійним органом протиправно не перераховано позивачу пенсію з 01.04.2019, виходячи з грошового забезпечення, визначеного Адміністрацією Державної прикордонної служби України в довідці № 11/1051/1 від 10.08.2020. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі нової довідки № 11/1051/1 від 10.08.2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки № 11/1051/1 від 10.08.2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн. 80 коп.) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як свідчать матеріли справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії з 01.11.2010 року, відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Основний розмір пенсії позивача складає 71 % грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року по справі 2040/7754/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 71 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01.01.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 апеляційну скаргу відповідача, на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 повернуто скаржнику. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2020 року по справі 2040/7754/18, набрало законної сили 17.12.2018 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року по справі 520/3755/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року по справі № 520/3755/19 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В цій частині прийнято постанову, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не підготовки та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 р., із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань 70%; надбавки за умови режимних обмежень 10%; надбавки за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 15%; надбавки за кваліфікацію, в/сл., 1 клас 4%; премії 20%. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 р., із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за виконання особливо важливих завдань 70%; надбавки за умови режимних обмежень 10%; надбавки за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 15%; надбавки за кваліфікацію, в/сл., 1 клас 4%; премії 20%. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 р. залишено без змін. На виконання зазначеного судового рішення Адміністрацією Державної прикордонної служби України складена оновлена довідка № 11/1051/1 від 10.08.2020 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019. Адміністрація Державної прикордонної служби України надіслала зазначену довідку до ГУ ПФУ. 28.09.2020 ОСОБА_1 звернулася з заявою до ГУ ПФУ в Харківській області з вимогою провести перерахунок пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення № 11/1051/1 від 10.08.2020 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019 року. Відповідачем перерахунок не проведений в зв`язку з тим, що ГУ ПФУ не було стороною у справі № 520/3755/2019, а тому будь-яких зобов`язань рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року у справі № 520/3755/2019 на пенсійний орган не покладено. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне. Як зазначалось вище, Адміністрацією Державної прикордонної служби України складено довідку № 11/1051/1 від 10.08.2020 року, яку направлено до ГУ ПФУ в Харківській області та ним отримано. Однак, пенсійним органом перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № 11/1051/1 від 10.08.2020 року не здійснено. З урахуванням права позивача на перерахунок пенсії, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії на підставі нової довідки № 11/1051/1 від 10.08.2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 на підставі нової довідки № 11/1051/1 від 10.08.2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 . Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо решти позовних вимог, зазначивши, що вони є передчасними та спрямованими на майбутнє, отже є такими, що задоволенню не підлягають. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)". Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Так, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. В справі «East/West Alliance Limited» проти України» (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією «небезпідставної скарги» та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96). Крім того, необхідно врахувати правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", в якому суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи викладене, а також з урахуванням вимог п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 317 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що з метою належного відновлення порушених прав позивача в спірних правовідносинах, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 підлягає зміні шляхом доповнення судового рішення зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоплачену частину основного розміру пенсії з 01.04.2019, перерахованого у розмірі 71% грошового забезпечення. Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Наведена норма процесуального закону не є імперативною та передбачає право суду на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, приймати рішення про необхідність чи недоцільність у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю суд враховує надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно з судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконати без достатніх зволікань. У цій справі позивачем не обґрунтовано необхідність застосування заходів судового контролю, а у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення після набрання ним законної сили. Враховуючи вказане вище, вимоги в частині зобов`язання відповідача подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення не підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 по справі №520/17052/2020 змінити шляхом доповнення судового рішення наступним: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоплачену частину основного розміру пенсії з 01.04.2019, перерахованого у розмірі 71% грошового забезпечення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 16.04.2021 року