Постанова 4851 № 520/7215/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 р.Справа № 520/7215/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 08.12.20 року по справі № 520/7215/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еко-Енергія" до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000333201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 85000,00 (вісімдесят п`ять тисяч гривень) 00 копійок; - скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000343201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч гривень) 00 копійок. - скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000353201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 510,00 (п`ятсот десять) гривень. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2020р. адміністративний позов- задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000333201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 85000,00 (вісімдесят п`ять тисяч) грн 00 копійок. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000343201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) грн 00 копійок. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000353201 від 05.03.2020, яким застосовано до ТОВ "Компанія "Еко-Енергія" штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 510,00 (п`ятсот десять) грн 00 коп. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" (вул. Заводська, буд. 1 "Г", с. Будилка, Лебединський район, Сумська область, 42238, код 36031709) судові витрати в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код 43144399). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Позивач надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Під час апеляційного розгляду справи судом замінено позивача з Головного управління ДПС у Сумській області (ЄДРПОУ 43144399) на Головне управління ДПС у Сумській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ 43995469) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020р. № 893 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» та витягу з Єдиного державного реєстру України. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 29.01.2020 по 07.02.2020 за місцем провадження господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, 1-Г співробітниками Головного управління ДПС у Сумській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання встановлених законодавством України вимог, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва та обігу розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт. Результати перевірки оформлені актом від 07.02.2020 № 129/18-28-32-01/36031709, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: - ненадання для перевірки документів пов`язаних з предметом перевірки (оборотно-сальдові відомості по рахунках 26 "Готова продукція", не повний перелік товарно-транспортних накладних (видаткових накладних) на відвантаження розчинника), документів, що підтверджують обладнання витратомірами-лічильниками місць отримання спирту етилового, відпуску розчинника органічного, внесення їх в Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, документів, що підтверджують подання засобами електронного зв`язку до Міністерства фінансів України даних про добові фактичні обсяг отримання спирту етилового та обсягу розчинника органічного. Порушено вимоги 85.2 статті 85 Податкового кодексу України; - невнесення Товариством з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення. Порушено статтю 7-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального"; - не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратомір-лічильник обсягу виробленої продукції серія ОМ модель ОМ015-050, який встановлено у місці відпуску розчинника органічного з виробництва у склад готової продукції. Порушено підпункт 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України; - необладнане місце відпуску розчинника споживачам витратоміром-лічильником обсягу виробленої продукції. Порушено підпункт 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України; - виробництво спирту етилового без наявності ліцензії. Порушено частину 1 статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". На підставі висновків акту перевірки від 07.02.2020 № 129/18-28-32-01/36031709 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: - податкове повідомлення-рішення № 0000353201 від 05.03.2020, яким до Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510,00 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України та ненадання для перевірки документів пов`язаних з предметом перевірки; - податкове повідомлення-рішення № 0000343201 від 05.03.2020, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок за порушення підпункту 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України та необладнання місця отримання спирту етилового на виробництво розчинника органічного витратоміром-лічильником обсягу виробленого спирту; - податкове повідомлення-рішення № 0000333201 від 05.03.2020, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 85000,00 (вісімдесят п`ять тисяч гривень) 00 копійок за порушення частини 1 статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" та виробництво спирту етилового без наявності ліцензії. Товариство з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" скористався правом адміністративного оскарження та направив до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення, проте рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 22.05.2020 № 16227/6/290008050606 скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 05.03.2020 № 000333201, № 0000343201, № 0000353201 - залишено без змін. Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Товариство з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" звернулось до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих ним рішень. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України). Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджені наказом ДФС від 31.07.2014 №22 (у редакції наказу ДФС від 23.06.2018 №398) (далі - Методичні рекомендації), розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та рекомендовано для застосування посадовими (службовими) особами органів ДФС (з урахуванням визначених статтею 19-1 Податкового кодексу України) при організації, проведенні та реалізації матеріалів, зокрема, фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг та оподаткування підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Особливості організації та проведення фактичних перевірок платників податків, які мають відокремлені підрозділи або інші об`єкти, де провадять діяльність, визначені підпунктом 1.4.4 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій. Згідно з підпунктом 1.4.4 пункту 1.4 розділу І Методичних рекомендацій у разі організації фактичної перевірки платника податків територіальним органом ДФС за основним місцем обліку зазначеного платника податків, та у разі якщо такий платник податків має відокремлені підрозділи або інші об`єкти, де провадиться діяльність та які розташовані поза межами його основного місця обліку, зазначений орган, який здійснює (очолює) перевірку такого платника, може ініціювати організацію проведення перевірки таких відокремлених підрозділів або інших об`єктів за їх фактичним місцезнаходженням. У такому випадку підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку, не пізніше, ніж за 10 робочих днів до початку її проведення, надає засобами електронного зв`язку до територіального органу ДФС, на території якого провадять діяльність відокремлений підрозділ або інший об`єкт, запит щодо проведення перевірки господарського об`єкта такого платника податків разом із переліком питань, які необхідно відобразити в акті перевірки, та обставин для проведення перевірки, відповідно до статті 80 Податкового кодексу України. Як вбачається з матеріалів справи та з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Еко-Енергія" (код 36031709) зареєстровано за адресою: 61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Чернишевська, 85 та знаходиться на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області. Таким чином, саме Головне управління ДПС у Харківській області є органом, який здійснює (очолює) перевірку такого платника або може ініціювати організацію проведення перевірки відокремлених підрозділів або інших об`єктів за їх фактичним місцезнаходженням. Поряд із тим, з матеріалів справи слідує, що наказ № 150 від 27.01.2020 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" (код 36031709) за адресою: Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, 1-Г прийнято Головним управлінням ДПС у Сумській області, тобто контролюючим органом за місцем провадження діяльності позивача, а не контролюючим органом за місцем обліку. Доказів отримання Головним управлінням ДПС у Сумській області інформації від Головного управління ДПС у Харківській області запиту про проведення фактичної перевірки та перелік питань, які необхідно відобразити в акті перевірки, а також обставини для проведення перевірки відповідно до статті 80 Податкового кодексу України відповідачем до суду не надано. Отже, з викладеного слідує, що Головним управлінням ДПС у Сумській області порушено порядок організації та призначення фактичної перевірки, оскільки всупереч наказу ДФС № 22 від 31.07.2014 фактична перевірка проведена Головним управлінням ДПС у Сумській області без ініціювання фактичної перевірки контролюючим органом за місцем обліку - Головним управлінням ДПС у Харківській області. Крім того, підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено статтею 80 Податкового кодексу України. Судовим розглядом встановлено, що фактична перевірка позивача призначена відповідачем на підставі підпункт 80.2.2 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Вищезазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Відповідно до п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Згідно із абз. 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Аналіз вищевказаних норм свідчить, що вимоги до змісту наказу про призначення фактичної перевірки сформульовані лише в абз. 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Разом з тим, наказ № 150 від 27.01.2020 про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" не містить жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, або інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. При цьому відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не надано письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу була саме вищезазначена інформація, яка не конкретизована суб`єктом владних повноважень, а податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки. Відсутність конкретних підстав для призначення перевірки позбавляє платника податків можливості визначитися щодо законності підстав її призначення. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду у справі № 813/3977/16 від 18.05.2018 р. та у справі № 820/4895/18 від 18.12.2018р. Крім того, у відповідності до вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, у наказі про призначення перевірки повинна бути зазначена мета проведення такої перевірки. Так, у наказі про проведення фактичної перевірки № 150 від 27.01.2020 зазначено, що фактична перевірка проводиться з метою встановлення фактичних залишків розчинника органічного для флексодруку та лакофарбових робіт, етанолу як складника бензину, іншої спиртовмісної продукції та здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині їх виробництва, зберігання, обігу та обліку. Тобто, метою проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" контролюючий орган зазначив не перевірку інформації щодо наявності можливих порушень Товариством з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" вимог законодавства щодо виробництва, транспортування, зберігання, обліку спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, як це передбачено підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а лише встановлення фактичних залишків продукції, виробництвом якої займається Товариство з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія". Таким чином, мета проведення фактичної перевірки, зазначена контролюючим органом у наказі про проведення фактичної перевірки № 150 від 27.01.2020 не відповідає меті проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки метою проведення фактичної перевірки не є виявлення та/або перевірка наявних порушень Товариством з обмеженою відповідальності "Компанія "Еко-Енергія" вимог законодавства щодо діяльності з підакцизними товарами, а лише контроль за діяльністю суб`єкта господарювання. Разом з тим судова колегія зауважує, що суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов`язане з самою протиправністю видання, зокрема, наказу на проведення такої перевірки за відсутності належним чином зафіксованих підстав для такої перевірки. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для здійснення перевірки (податкового контролю) позивача саме на підставі спірного наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумсткій області «Про проведення фактичної перевірки» від 27.01.20р. №150, який прийнято не уповноваженим органом, у якому відсутні посилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення такої, у якому зазначено мету проведення перевірки, що не відповідає меті проведення фактичної перевірки, визначеної Податковим кодексом України. Поміж іншого, слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа №21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12). Таким чином, у випадку незаконності перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2019 (справа № 160/8859/18), від 13.06.2019 (справа № 825/1747/17). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки судовим розглядом було встановлено та підтверджено під час апеляційного провадження допущення контролюючим органом порушення вимог законодавства щодо проведення перевірки позивача, то такі порушення тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.03.2020 № 0000333201, № 0000343201, № 0000353201 підлягають скасуванню без надання судом оцінки наявності чи відсутності порушень позивачем податкового та/або іншого законодавства, встановлених в ході такої перевірки. Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається. Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України. Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року по справі № 520/7215/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 16.04.2021 року