Постанова Полтавський апеляційний суд № 527/2045/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/2045/20 Номер провадження 22-ц/814/985/21Головуючий у 1-й інстанції Павлійчук А. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М. імена (найменування) сторін: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області, ухвалене 02 лютого 2021 року у складі судді Павлійчук А.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про зменшення розміру аліментів,- В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до судового наказу Глобинського районного суду Полтавської області від 12 січня 2018 року з 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) до 1/5 частини усіх видів заробітку ( доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття; повернути судовий наказ Глобинського районного суду Полтавської області від 12 січня 2018 року без виконання. В обґрунтування позовних вимог вказував, що відповідно до судового наказу Глобинського районного суду Полтавської області від 12 січня 2018 року по справі з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання двох малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 січня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття. Вказував, що сплачувати аліменти в такому розмірі в подальшому він не має можливості, оскільки його матеріальний та сімейний стан змінилися. На його утриманні перебуває дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено та не надано доказів, які б підтверджували наявність підстав для зменшення розміру аліментів. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 12 жовтня 2018 року судовим наказом Глобинського районного суду Полтавської області у справі № 527/51/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 січня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб у Кременчуцькому міському відділі ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17 липня 2018 року (а.с.8). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , зареєстроване та видане Кременчуцьким міськім відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Кременчук про що 25 липня 2018 року складено відповідний актовий запис № 1140, батьками записано : батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_3 (а.с. 9). Колегія суддів не може погодитись з висновком місцевого суду про відсутність підстав для зменшення аліментів. Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі, рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Місцевим судом залишено поза увагою, що сімейний та матеріальний стан платника аліментів змінились, що є підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням. Належні та допустимі докази зміни сімейного та матеріального стану були надані позивачем, проте проігноровані місцевим судом, який не надав їм правової оцінки. Дружина позивача ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує щомісячний дохід у розмірі 860 грн., що підтверджується довідкою від 11 січня 2021 року (а.с. 64). Зазначене підтверджує, що ОСОБА_3 та малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувають на утриманні ОСОБА_1 . Отже, окрім зміни сімейного стану платника аліментів, підтвердженим є і зміна його майнового стану через понесення додаткового тягаря на утримання дитини та дружини, який був відсутній на час стягнення аліментів. На момент винесення судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів, обставини пов`язані зі зміною його сімейного та матеріального стану не були та не могли бути відомі місцевому суду, а отже і враховані під час визначення розміру аліментів. Доводи відповідача про те, що її діти потребують додаткових витрат, у тому числі на зайняття з музики, не свідчать про відсутність підстав для зміни розміру аліментів. Питання стягнення додаткових витрат на утримання дітей вирішується в порядку ст. 185 СК України. При цьому, вимоги щодо стягнення з позивача додаткових витрат на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачем в межах даного спору не заявлялися. Керуючись принципом розумності та справедливості, а також необхідністю забезпечення рівності прав усіх дітей позивача, колегія суддів вважає, що розмір аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , має становити 1/4 частину усіх видів доходу ОСОБА_1 . При цьому, вимога ОСОБА_1 про повернення судового наказу Глобинського районного суду Полтавської області від 12 січня 2018 року без виконання є безпідставною, оскільки законодавство не визначає зміну розміру аліментів як підставу для повернення судового наказу без виконання в судовому порядку. Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового судового рішення. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено на 50 %, то за рахунок держави має бути компенсовано 1051 грн. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 02 лютого 2021 рокускасувати та ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити. Зменшити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_1 згідно судового наказу Глобинського районного суду Полтавської області від 12 січня 2018 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання постановою законної сили до досягнення дітьми повноліття. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення судового наказу без виконання відмовити. Судові витрати ОСОБА_1 у розмірі 1051 грн. компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.Ю. Кузнєцова Судді С.А. Гальонкін Л.М. Хіль