Постанова 4803 № 209/2131/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3492/21 Справа № 209/2131/20 Суддя у 1-й інстанції - Замкова Я. В. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макарова М.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист порушених трудових прав, в с т а н о в и л а: У липні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду, з уточненим 27 серпня 2020 року та який було доповнено 25 листопада 2020 року, позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ ПриватБанк) про захист порушених трудових прав, мотивуючи його тим, що вони працювали у Напрямку трудових ресурсів HR АТ КБ ПриватБанк, 09 травня 2020 року голова правління АТ КБ ПриватБанк П.Крумханзл видав наказ №Э.28.0.0.0./1-6824295 «Про зміни в штатному розкладі Головного офісу Банку». Вказували, що цей наказ не відповідає меті діяльності банку та прямо суперечить їй, оскільки його справжня роль є не вдосконалення роботи служби трудових ресурсів банку (HR), а протиправне звільнення неугодних адміністрації співробітників під прикриттям фіктивної реорганізації цієї служби. Ініціатори реорганізації та особа, що видала наказ, не мали уявлення про характер функцій підрозділів банку, що знов утворюються, та про трудові функції працівників, які будуть обіймати знов затверджені у штатному розкладі посади. Зазначали, що на момент прийняття спірного наказу ініціаторам реорганізації та ОСОБА_3 ще не було відомо, як має працювати новий механізм, який вони збираються створити замість Напрямку трудових ресурсів (HR), що ліквідується, та чим цей механізм буде вигідно відрізнятися від того, який існує зараз. Й саме найголовніше, яким чином реорганізація посприяє підвищенню прибутку, що передбачено п.30 статуту АТ КБ «Приватбанк». Посилаючись на те, що реорганізація є фіктивною, ця обставина не дає Правлінню Банку виконати умови вивільнення працівників при реорганізації, передбачені ст.49-3 КЗпП України, адже не можливо пропонувати співробітнику посаду, не ознайомивши його з його функціональними обов`язками на новій посаді, оскільки вони ще не розроблені, спірний наказ суперечить п.30 статуту АТ КБ «ПриватБанк» та порушує право співробітників АТ КБ «Приватбанк» на працю, передбачене ст.43 Конституції України, а тому просили суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ голови правління АТ КБ «ПрриватБанк» П.Крумханзла №Э.28.0.0.0./1-6824295 «Про зміни в штатному розкладі Головного офісу банку» від 09 травня 2020 року. Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що їх права, гарантовані Конституцією України та КзпП, порушуються, наказ №Э.28.0.0.0./1-6824295 від 09 травня 2020 року «Про зміни в штатному розкладі Головного офісу банку» суперечить п.30 Статуту АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого метою діяльності Банку є провадження банківської діяльності, спрямованої на отримання прибутку для власного розвитку та в інтересах власника, оскільки дійсною метою спірного наказу є звільнення непотрібних співробітників. 23 березня 2021 року АТ КБ ПриватБанк надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 30 березня 2021 року позивачі надали відповідь на відзив, в якому наполягали на тому, що їх права порушені саме оспорюваним ними наказом про фіктивну реорганізацію. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з п.2 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Зважаючи на те, що даний спір виник з трудових правовідносин, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачі працювали у відповідача співробітниками Напрямку трудових ресурсів (HR) АТ «ПриватБанк», ОСОБА_1 - керівником проекту, ОСОБА_2 головним фахівцем з персоналу. Наказом голови правління АТ «ПриватБанк», на виконання рішення Наглядової ради банку (протокол №11/20 від 19 березня 2020 року), прийнято наказ «Про зміни в штатному розкладі головного офісу банку» №Э.28.0.0.0./1-6824295 від 09 травня 2020 року, яким наказано: 1) у зв`язку з ліквідацією Напрямку трудових ресурсів (HR) та Управління оцінки ефективності, скоротити штат працівників та вивести із штатного розкладу банку вказані в ньому посади, зокрема і посаду позивачів; 2) ввести до штатного розкладу банку нові посади у створені підрозділи та затвердити новий штатний розклад Дирекції з HR та корпоративного управління, у тому числі передбачивши 10 посад для забезпечення збереження робочого місця працівникам, які зараз перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, та ввести його в дію до 12 травня 2020 року; 3) попередити працівників, які обіймають посади, що підлягають скороченню, не пізніше ніж за два місяці про їх можливе наступне звільнення 20 липня 2020 року , одночасно запропонувавши їм вакантні посади, наявні у банку, що відповідають їх спеціальності та кваліфікації або які вони можуть зайняти з урахуванням їх освіти, кваліфікації, досвіду та стану здоров`я; 4) за необхідності повідомляти працівників, що підлягають скороченню, про подальшу появу вакантних посад до дати можливого звільнення та про можливість переведення на відповідні посади, роботу на яких такі працівники зможуть виконувати з урахуванням їх освіти, кваліфікації, досвіду та стану здоров`я; 5) звільнити працівників, які не виявили бажання зайняти запропоновані або інші наявні вакантні у банку посади, які такі працівники можуть зайняти з урахуванням їх освіти, кваліфікації, досвіду та стану здоров`я, до дати можливого звільнення, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України за умови дотримання усіх прав та гарантій таких працівників відповідно до трудового законодавства, виплативши вихідну допомогу згідно з чинним законодавством України; 6)розробити посадові інструкції по усіх нових посадах відповідно з Методичними рекомендаціями до розробки посадових інструкцій співробітників ПриватБанку. Підготувати документ про їх затвердження; 7)внести зміни до ПриватПерсоналу; 8) ознайомити з цим наказом всіх працівників, що обіймають посади, які підлягають скороченню (т.1 а.с.12-13). Листом № 20.1.0.0.0/7-53447 від 20 березня 2020 року правлінням АТ КБ "Приватбанк" повідомлено профспілкові організації співробітників АТ КБ "Приватбанк" про прийняте правлінням та погоджене Наглядовою радою АТ КБ "Приватбанк" рішення про здійснення реорганізації Напрямку HR, з вивільненням частини працівників цього напрямку (т.1 а.с.14,15,109-111). 24 червня 2020 року відповідач спрямував до Первинної профспілкові організації співробітників АТ КБ "Приватбанк" подання про отримання згоди на вивільнення працівників у зв`язку з скороченням штату та чисельності працівників через зміни до організаційної структури дирекції з HR та корпоративного управління (т.1 а.с. 63). Також у зазначеному поданні від 24 червня 2020 року відповідач повідомляв Первинну профспілкову організацію співробітників АТ КБ "Приватбанк", що банком не отримано інформації стосовно обраних позивачами вакантних посад в АТ КБ «Приватбанк» та те, що в разі їх відмови або неможливості переведення на іншу посаду до 20 липня 2020 року, позивачі підлягають звільненню згідно п.1 ст.40 КЗпП України з дотриманням вимог та гарантій чинного законодавства України 20 липня 2020 року (останній робочий день) (т.1 а.с.63 ). Крім того, листами від 06 липня 2020 року (т.1 а.с.120-122,126), відповідачем повідомлено позивачів про те, що банком не отримано інформації стосовно обраних ними вакантних посад в АТ КБ «Приватбанк» та те, що в разі їх відмови або неможливості переведення на іншу посаду до 20 липня 2020 року, позивачі підлягають звільненню згідно п.1 ст.40 КЗпП України з дотриманням вимог та гарантій чинного законодавства України 20 липня 2020 року (останній робочий день). Наказами голови правління АТ КБ "Приватбанк" від 20 липня 2020 року позивачів було звільнено (т.1 а.с.123,127) з їх посад у Напрямку трудових ресурсів (HR) АТ «ПРИВАТБАНК», що засвідчено особистими підписами позивачів від 20 липня 2020 року. Розпорядженням №320-р від 10 червня 2020 року Національною службою посередництва і примирення призупинено реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками Напрямку трудові ресурси (HR) АТ КБ «ПриватБанк» м.Дніпро та адміністрацією АТ КБ «ПриватБанк» (т.1 а.с.138-139). Відомості про затримку розрахунку з позивачами, порушення порядку повідомлення про звільнення чи недотримання строків або процедури звільнення, у суду першої інстанції на час розгляду справі відсутні та позивачами не повідомлялись. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу з підстав зазначених у позові є необґрунтованими і недоведеними, оскільки питання щодо визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, відносяться до виключної компетенції власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників. При цьому КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення. Разом з тим, ч.3 ст.64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відповідно до ч.2 статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу не можуть бути задоволені, оскільки питання щодо визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, відносяться до виключної компетенції власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу. Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи позивачів в апеляційній скарзі про те, що наказ №Э.28.0.0.0./1-6824295 від 09 травня 2020 року «Про зміни в штатному розкладі головного офісу банку» суперечить п.30 статуту АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого метою діяльності банку є провадження банківської діяльності, спрямованої на отримання прибутку для власного розвитку та в інтересах власника, оскільки дійсною метою спірного наказу є звільнення непотрібних співробітників, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги з огляду на наступне. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ч.3 ст.64 ГК України). Відповідно до ч.ч.1,2 ст.65 ГК України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. З матеріалів справи вбачається, що органи управління АТ КБ ПриватБанк керуються у своїй діяльності статутом АТ КБ ПриватБанк, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 594, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №

712. Згідно з п.п.4 п.85 статуту АТ КБ ПриватБанк, до виключної компетенції наглядової ради належить питання щодо організації структури банку, в тому числі, прийняття рішення про утворення, організацію, ліквідацію структурних або відокремлених підрозділів банку. Відповідно до пп.21 п.146 статуту АТ КБ ПриватБанк, до компетенції правління належить, в тому числі, формування, визначеної наглядовою радою, організаційної структури Банку. Згідно з пп.7 п.164 статуту АТ КБ ПриватБанк, до компетенції голови правління належить, в тому числі, встановлення форми, системи, порядку оплати праці і заохочення працівників банку згідно з вимогами законодавства, затвердження штатного розкладу банка та філій, відділень, представництв, визначення розміру посадових окладів всіх працівників банку. Наказом голови правління АТ «ПриватБанк», на виконання рішення Наглядової ради банку (протокол №11/20 від 19 березня 2020 року), прийнято наказ «Про зміни в штатному розкладі головного офісу банку» №Э.28.0.0.0./1-6824295 від 09 травня 2020 року, яким наказано, зокрема, у зв`язку з ліквідацією Напрямку трудових ресурсів (HR) та Управління оцінки ефективності, скоротити штат працівників та вивести із штатного розкладу банку вказані в ньому посади, зокрема і посаду позивача; ввести до штатного розкладу банку нові посади у створені підрозділи та затвердити новий штатний розклад дирекції з HR та корпоративного управління, у тому числі передбачивши 10 посад для забезпечення збереження робочого місця працівникам, які зараз перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, та ввести його в дію до 12 травня 2020 року. Таким чином, голова правління АТ «ПриватБанк» діяв в межах своєї компетенції, відповідно до статуту АТ КБ ПриватБанк та вимог КЗпП України. Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будьякі дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.ст. 76,77,78,79 ЦПК України). Згідно з вимогами ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Позивачами не надано жодних обґрунтованих та належних доказів на підтвердження того, що голова правління АТ КБ «ПриватБанк», під час складення наказу, діяв всупереч статуту та вимогам Закону. Крім того, відповідно до ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виконані зазначені вимоги Закону. Доводи позивачів в апеляційній скарзі стосовно фіктивності спірного наказу голови правління АТ КБ «ПриватБанк», не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки на підтвердження зазначеного матеріали справи не містять доказів, не надані вони й до суду апеляційної інстанції. А тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Також колегія суддів звертає увагу на те, що позивачі звернулись з відповідним позовом про скасування наказу та поновлення на роботі. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст.374,375,382-384 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 16 квітня 2021 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.