Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/196/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/418/21 Справа № 199/196/21 Суддя у 1-й інстанції - Лисенко В. О. Суддя у 2-й інстанції - Онушко Н. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Онушко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- ВСТАНОВИЛА: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн на користь держави. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки співробітниками поліції було порушено процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказав, що огляд на стан сп`яніння співробітники поліції провели з порушеннями вимог законодавства. Огляд автомобіля проводився взагалі без свідків. Стверджував, що був повністю адекватний і не перебував в стані сп`яніння. Зазначив, що відеозапис співробітниками поліції вівся фрагментарно та йому не було повідомлено причину зупинки. Вказав, що свідки не були присутні під час складання протоколу, а були зупинені співробітниками поліції та лише поставили свої підписи. Стверджував, що після огляду та складання протоколу співробітники поліції дозволили йому подальший рух автомобілем. Зазначив, що в суді першої інстанції не було допитано свідків та співробітників поліції, хоча він на цьому наполягав. Вказав, що має відеозапис з мобільного телефону, який підтверджує факт того, що він не відмовлявся від проходження експертизи. Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу серії ДПР18 №010827, 29 грудня 2020 року о 04 год 35 хв в м.Дніпро по вул.Донецьке шосе 1К, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21083, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків. Надаючи адміністративно-правову кваліфікацію діянням ОСОБА_1 , враховую, що за протоколом про адміністративне правопорушення діяння останнього кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, яка в редакції Закону України №1446-VIII від 07 липня 2016 року передбачала відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак, зазначена норма з 01 липня 2020 року згідно Закону України №2617-VIII від 22 листопада 2018 року зазнала змін та передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передачу керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмову осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами. В той же час, згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень №720-IX від 17 червня 2020 року, відповідні положення із Закону України №2617-VII від 22 листопада 2018 року були виключені. Вказаний закон набрав законної сили 03 липня 2020 року. Згідно роз`яснень від 20 липня 2020 року Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, з 03 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII. Таким чином, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції Закону України №1446-VIII від 07 липня 2016 року), оскільки він відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Доводи ОСОБА_1 щодо того, що свідки не були присутні під час складання протоколу, а були зупинені співробітниками поліції і лише поставили свої підписи, а також щодо того, що він не відмовлявся від проходження експертизи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки переглядом відеозапису з нагрудних камер поліцейських у суді апеляційної інстанції встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений патрульними поліцейськими у зв`язку з керуванням автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки. Перевіривши документи на автомобіль, патрульні поліцейські повідомили, що буде проведено поверхневий огляд водія, пасажира та автомобіля, оскільки вони мали підозру щодо можливих дій вказаних осіб у сфері обігу наркотичних засобів. При спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 поводив себе агресивно та нервував, виражався нецензурною лайкою, у зв`язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Водій ОСОБА_1 дійсно добровільно, без будь-якого примусу відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння в присутності двох свідків. Посилання ОСОБА_1 на порушення співробітниками поліції процедури проходження огляду на стан сп`яніння, є безпідставними, такими, що перевірялися судом першої інстанції та цілком обґрунтовано не прийняті до уваги. Оскільки сама по собі відмова водія від проходження огляду на визначення стану сп`яніння становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року залишити без задоволення. Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Н.М. Онушко