Постанова 4876 № 904/5122/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5122/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач) суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 (прийняте суддею Бєлік В.Г., повне судове рішення складено 30.11.2020) у справі № 904/5122/20 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення плати у загальному розмірі 115 138,80 грн. за користування вагонами та збору за зберігання вантажів ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" плату у загальному розмірі 115 138,80 грн за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного прийняття вантажу на своїй під`їзній колії, у зв`язку з чим позивачем було нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у цій справі, позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 109 467,00 грн, збору за зберігання вантажу у сумі 5 671,80 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що позивачем доведено затримання прийнятих до перевезення позивачем спірних вагонів на шляху прямування, через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення 115 138, 80 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" відмовити.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що як на підставу для покладання на відповідача відповідальності за затримку вагонів на підходах до станції Грекувата (на станціях Кривий Ріг-Західний, Красний Шахтар) позивач в позовній заяві посилається на факт скупчення вагонів на самій станції Терни з вини відповідача та неможливістю в зв`язку з цим доставати затримані на підходах вагони на станцію. Для підтвердження факту скупчення вагонів на станції Грекувата позивач посилається на відповідні акти загальної форми. Та в той же час належним доказом того, що відповідач був повідомлений про прибуття на його адресу вагонів, що були затримані на станції Грекувата, є Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження Форми ГУ-2. Саме з книги повідомлень можливо встановити, чи повідомлявся відповідач про прибуття на його адресу спірних вагонів та встановити час початку затримки вагонів з вини відповідача. Також факт повідомлення відповідача про прибуття на його адресу вагонів встановлює для останнього обов`язок по їх вивезенню з колій станції. Позивачем же до позовної заяви не було додано витягів з книг повідомлень за період дії наказів про затримку вагонів на підходах до станції Грекувата (на станціях Кривий Ріг- Західний, Красний Шахтар) за період з 14.03.2020 по 17.03.2020 відповідно, позивачем не доведено факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Грекувата у період дії наказів, з вини відповідача і що стали причиною затримки вагонів на станції підходу. Також апелянт вказує, що із наданих позивачем актів загальної форми №№ 825, 829, 835, 836, 839, 840, 842, 843, 846, 847, вбачається, що всі вони були складені на час закінчення затримки вагонів. Актів, які б свідчили про початок затримки вагонів, позивачем не надано. Крім того, апелянт вказує, що позивач в порушення вимог п. 5 ч. З ст. 162 ГПК України в позовній заяві не зазначив докази, які підтверджують вказані обставини, а саме: не зазначено, чим підтверджується факт прийняття вагонів до перевезення на адресу ПРАТ "ЦГЗК"; не зазначено, чим підтверджується факт наявності вантажу на коліях станції призначення, факт повідомлення одержувача про прибуття вантажу та факт несвоєчасного забирання вантажу з колій станції одержувачем; не зазначено, чим підтверджується факт вручення повідомлення про затримку вагонів; не зазначено, чим підтверджується факт відмови від сплати нарахованої суми.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. 12.04.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві наведено клопотання про визнання причин пропуску подання відзиву поважними та поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що у зв`язку з обмеженнями, впровадженими з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби та встановлення з 01.07.2020 для працівників, які працюють за п`ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями, режиму неповного робочого тижня з неробочими днями по понеділках, відзив на апеляційну скаргу було підготовлено позивачем із запізненням. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за можливе продовжити позивачу строк на подання відзиву. Згідно поданого відзиву позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування позивач зазначає, що відповідно до ст.71 Статуту залізниць України взаємовідносини Залізниці з Підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Взаємовідносини Залізниці з Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо подачі та забирання вагонів регулюються договором № ПР/М-16-2/13-425/НЮдч від 24.06.2016 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Грекувата регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори. Позивач повідомляє, що повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПрАТ "Центральний ГЗК" зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПрАТ "Центральний ГЗК" повинен був їх забрати на свою під`їзну колію з передавальних колій, які є приймально- відправними. Інакше кажучи, через те, що ПрАТ "Центральний ГЗК" несвоєчасно вивільняв колії станції Грекувата від вантажу який прибув на його адресу - спричинив ситуацію з якої Залізниця не мала можливості виконати свої зобов`язання за договором на перевезення по накладним і довести власні вагони на станцію призначення його одержувачу - ПрАТ "Центральний ГЗК". При цьому, через затримку вагонів, на станції призначення і на підході до неї, з вини комбінату була знижена пропускна спроможність для перевезення і інших поїздів. Інформація про акти загальної форми ГУ-23, які були складені про несвоєчасне забирання ПрАТ "Центральний ГЗК" вантажу, що надійшов на його адресу, з колій станції Грекувата наведена в позовній заяві. Позивач вважає, що залізницею жодним чином не порушено умови пункту 5 Договору № ПР/М-16-2/13-425/НЮдч від 24.06.2016, так як про готовність подавання вагонів Залізницею було повідомлено вантажоодержувача не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здавання, про що зроблені відповідні записи в книзі ф.ГУ-2. У зв`язку з тим, що вказані вагони вчасно не забиралися ПрАТ "Центральний ГЗК" на під`їзну колію, були складені акти загальної форми ГУ-23. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23. За цим фактом станціями затримки Красний Шахтар, Гейківка Придніпровської залізниці, у порядку передбаченому п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 8 від 15.03.2020, № 11 від 17.03.2020, № 12 від 19.03.2020, акти загальної форми ГУ-23 № 11 від 14.03.2020, № 14 від 18.03.2020 (ст. Красний Шахтар) № 11 від 14.03.2020 (ст. Гейківка) та станцією призначення Грекувата вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства. Про вищезазначені накази, повідомлення, акти затримки вагонів форми ГУ-23а , яким порядком вони оформлюються було зазначено в позовній заяві. Позивач вказує, що до позовної заяви був наданий витяг із книг повідомлень ф.ГУ-2 до актів загальної форми ГУ-23 (за період часу з 12.03.2020 по 27.03.2020). Інформація про повідомлення вантажовласника про готовність подавання вагонів на під`їзну колію та відповідно затримку вагонів на коліях станції, зазначено в самих актах ф.ГУ-23. По яким нарахована спірна сума плати за користування вагонами та які є в розрахунку до позовної заяви та додані до позовної заяви. При цьому, всі акти ф.ГУ-23 підписані представником вантажовласника без заперечення. Також до справи надані акти загальної форми ГУ-23, які містять інформацію про початок і кінець затримки вагонів. Дані акти підписані вантажовласником. Ці акти загальної форми зазначені в позовній заяві у таблицях № 1, № 2, №

3. Крім того, позивачем до позовної заяви був наданий витяг із книги повідомлень ф.ГУ-2 до актів загальної форми ГУ-23 (за період часу з 12.03.2020 по 27.03.2020). Інформація про повідомлення вантажовласника про готовність подавання вагонів на під`їзну колію та відповідно затримку вагонів на коліях станції, зазначено в самих актах ф.ГУ-23. По яким нарахована спірна сума плати за користування вагонами та які є в розрахунку до позовної заяви та додані до позовної заяви. При цьому, всі акти ф.ГУ-23 підписано представником вантажовласника без заперечення. Дані акти в яких є вся інформація по спірним вагонам, є додатковим доказом причини затримки вагонів. Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014 № 0701-11/96/715/14, вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під`їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу, вагони простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під`їзну колію. Відповідачем не надано до суду належних доказів, які б підтвердили відсутність його вини у затримці вагонів. Відповідно до матеріалів справи, затримка вагонів на станціях мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забирались вагони на свою під`їзну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції. На думку позивача, на станції призначення крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справах № 904/5461/18 від 22.06.2018, 904/7535/17 від 15.06.2018. Позивач вважає, що твердження, викладені ПрАТ "Центральний ГЗК" у апеляційній скарзі по справі № 904/5122/20, є безпідставними. ПрАТ "Центральний ГЗК" не надало жодного підтвердження відсутності вини в затримці вагонів, а тому має сплатити належні Залізниці платежі за час затримки вагонів за вказаними актами загальної форми ГУ- 23.

6. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі № 904/5122/20 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи. 24.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Грекувата регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" № ПР/М-16-2/13-425/НЮдч. Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Грекувата залізниці стрілкою № 6 у парній горловині станції. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під`їзної колії є знак Межа під`їзної колії, який встановлено біля маневрового світлофору НП станції Грекувата-Промислова Власника колії. Згідно п. 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії. Передача вагонів на під`їзну колію здійснюється за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції Грекувата Залізниці по телефону начальнику зміни цеху зовнішнього транспорту УЗТ ПрАТ ЦГЗК не пізніше, як за 2,0 години до пред`явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (п. 5 договору). Відповідно до п. 6 договору вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 6,7,8,9,10,11,12 станції Грекувата Залізниці, за вказівкою чергового по залізничній станції Грекувата, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії. Всі вагони здаються на під`їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Грекувата Залізниці, але не більше 240 осей, вагою не більше 5500 тон (п. 7 договору). Пунктом 9 договору встановлено, що час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці. Власник колії сплачує Залізниці плату: за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (Тарифного керівництва 1); за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує Залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення (п. 13 договору). Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.07.2016 до 30.06.2021 включно (п. 19 договору). 14.09.2016 сторони підписали додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору, якою внесли зміни до п.5 та визначили час користування вагонами який рахується з моменту передачі навантаження першої групи вагонів до моменту повернення Залізниці цілого маршруту, з виключенням часу від моменту закінчення навантаження першої групи вагонів до моменту передачі під навантаження другої групи вагонів., та п. 15 , що останній відповідальний термін подачі усіх порожніх вагонів загального парку у звітну добу під навантаження 12 г. 30 хв. В подальшому сторонами було підписано наступні додаткові угоди: - 01.09.2017 додаткову угоду № 2; - 26.12.2017 додаткову угоду № 3; - 17.05.2018 додаткову угоду № 4 про внесення змін до п. 13 договору, щодо оплати послуг. Власник колії відшкодовує Залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі земельного податку за 2018 рік 18481, 65 грн. за рік без ПДВ. Про зміну розміру витрат на утримання смуги відведення, Залізниця письмово повідомляє Власника колії із вказанням суми витрат. У зв`язку зі зміною типу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця та перейменування його в Акціонерне товариство Українська залізниця сторони договору № ПР/М-16-2/13-425/Нюдч від 24.06.2016 підписали додаткову угоду № 5 від 08.04.2019, відповідно до якої надалі сторонами договору було визначено Акціонерне товариство Українська залізниця та Приватне акціонерне товариство Центральний гірничо-збагачувальний комбінат та внесено відповідні зміни до назви, преамбули та тексту договору. Дана додаткова угода набрала чинності з дати підписання її сторонами договору. Вищевказані додаткові угоди є невід`ємною частиною договору ПР/М-16-2/13-425/Нюдч від 24.06.2016 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ ЦГЗК яка примикає до станції Грекувата регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Українська залізниця Так, в березні 2020 року на адресу ПрАТ ЦГЗК, станція призначення Грекувата прибули порожні вагони під навантаження. Відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, вагони були затримані на шляху прямування, через зайнятість колій на станції призначення Грекувата з вини ПрАТ Центральний ГЗК, у зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під`їзну колію. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, підписаних комбінатом без заперечення. У зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 267 від 14.03.20 повідомлення про затримку вагонів (ст. Красний Шахтар), № 268 від 14.03.20, повідомлення про затримку вагонів № 11- (ст. Гейківка), № 275 від 18.03.2020 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення. За цим фактом станціями затримки Красний Шахтар, Гейківка у порядку передбаченому п.п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а - № 8 від 15.03.2020, № 11 від 17.03.2020, № 12 від 19.03.2020, акти загальної форми ГУ-23 № 11 від 14.03.2020, № 14 від 18.03.2020 ( ст. Красний Шахтар) № 11 від 14.03.2020 (ст. Гейківка) та станцією призначення Грекувата вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства. Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПрАТ Центральний ГЗК зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПрАТ Центральний ГЗК повинен був їх забрати на свою під`їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними. Інформація про акти загальної форми ГУ-23, які були складені про несвоєчасне забирання ПрАТ Центральний ГЗК вантажу, що надійшов на його адресу, з колій станції Грекувата підписана представником комбіната без заперечення. Після прибуття на станцію призначення Грекувата спірні вагони були затримані на коліях станції, про що працівниками станції складений акт загальної форми ГУ-23 № 840 від 16.03.2020, № 862 від 18.03.2020 Акт підписаний представником ПрАТ ЦГЗК без заперечень. Враховуючи наведені вище обставини, за весь час затримки вагонів на підходах до станції Грекувата з вини вантажовласника позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за користування спірними вагонами у загальній сумі 109 467,00 грн та збір за зберігання вантажу в сумі 5 671,80 грн, , що і є причиною виникнення спору.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до частини п`ятої статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі Статут), передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Статтею 119 Статуту визначено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних порожніх вагонів встановлений пунктом 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу. Відповідно до абзацу третього пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085), усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Правилами користування вагонами і контейнерами встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення. Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил). Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами). Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної. Матеріалами справи підтверджується, що станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23, ГУ-23а, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки, згідно з Тарифним керівництвом №1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 у сумі 109 467, 00 грн та 5 671, 80 грн збору за зберігання вантажів. Місцевим господарським судом здійснено перевірку виконаного позивачем розрахунку та встановлено його правильність. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що матеріалами справи доводиться факт затримки вагонів з вини відповідача, визнав правомірним та обґрунтованим нарахування плати за користування вагонами на суму 109 467, 00 грн та 5 671, 80 грн збору за зберігання вантажу, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на відсутність його вини у затримці вагонів. Вказує, що позивачем не доведений факт скупчення вагонів, що простоювали на станції призначення Інгулець у період дії наказів. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України) Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 267 від 14.03.20 повідомлення про затримку вагонів (ст. Красний Шахтар), № 268 від 14.03.20, повідомлення про затримку вагонів № 11- (ст. Гейківка), № 275 від 18.03.2020 про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення. За цим фактом станціями затримки Красний Шахтар, Гейківка у порядку передбаченому п.п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а - № 8 від 15.03.2020, № 11 від 17.03.2020, № 12 від 19.03.2020, акти загальної форми ГУ-23 № 11 від 14.03.2020, № 14 від 18.03.2020 ( ст. Красний Шахтар) № 11 від 14.03.2020 (ст. Гейківка) та станцією призначення Грекувата вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства. Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПрАТ Центральний ГЗК зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, не пізніше 2 годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів, ПрАТ Центральний ГЗК повинен був їх забрати на свою під`їзну колію з передавальних колій, які є приймально-відправними. Інформація про акти загальної форми ГУ-23, які були складені про несвоєчасне забирання ПрАТ Центральний ГЗК вантажу, що надійшов на його адресу, з колій станції Грекувата підписана представником комбіната без заперечення. Після прибуття на станцію призначення Грекувата спірні вагони були затримані на коліях станції, про що працівниками станції складений акт загальної форми ГУ-23 № 840 від 16.03.2020, № 862 від 18.03.2020 Акт підписаний представником ПрАТ ЦГЗК без заперечень. На думку апелянта, позивачем не доведений факт (не надано належних доказів) прийняття вагонів для перевезення відповідачем, факт повідомлення відповідача про затримку вагонів та факт відмови сплатити нараховану позивачем плату за користування вагонами. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України). Підпунктом 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту залізниць України). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту залізниць України). Матеріали справи містять належним чином завірені копії залізничних накладних, згідно з якими у в березні 2020 року на адресу ПрАТ ЦГЗК, станція призначення Грекувата прибули порожні вагони під навантаження (а.с. 72-203). Достовірність вказаних доказів не спростована відповідачем, не викликає сумніву у суду та є належними доказами на підтвердження доводів позивача щодо прийняття до відправлення у березні 2020 року на адресу ПрАТ ЦГЗК порожніх власних вагонів. Пунктом 46 Статуту залізниць України на одержувача покладено обов`язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом. Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами). При цьому, в договорі про експлуатацію залізничної під`їзної колії, в Правилах перевезень вантажів і в інших нормативних документах відсутня інформація про дозвіл перевищувати з будь-яких причин передбачений інтервал забирання вагонів, які надійшли на адресу одержувачу. Несвоєчасне забирання з колій станції Грекувата одержувачем ПрАТ Центральний ГЗК, вантажів які прибували на його адресу є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажу та ст.ст.46,47,125 Статуту залізниць України та п.5 Договору № ПР/М-16-2/13-425/НЮдч від 24.06.2016. Заперечення ПрАТ Центральний ГЗК від сплати нарахованої суми також безпідставні, так як не існує норми права, яка б звільняла вантажовласників від сплати нарахованої плати за користування вагонами у разі, коли порожні вагони одержувач забирає на свою під`їзну колію своїм локомотивом та згідно договору в тій кількості, в якій вони прибули на станцію Грекувата. Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано. Також апеляційний суд відхиляє доводи скаржника стосовно того, що позивачем в порушення вимог ч. 5 ст. 162 ГПК України в позовній заяві не зазначено доказів, які підтверджують вказані обставини, оскільки наведені твердження не відповідають дійсності. За встановлених вище обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За встановлених обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі № 904/5122/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2020 у справі № 904/5122/20 залишити без змін. Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Приватне акціонерне товариство "ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ". Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 286 ГПК України. Головуючий суддя Л.А. Коваль Суддя В.Ф. Мороз Суддя А.Є. Чередко