Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/19961/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" квітня 2021 р. Справа № 910/19961/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Ходаківської І.П. Владимиренко С.В. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 (суддя Пінчук В.І.) у справі № 910/19961/20 Господарського суду міста Києва за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності" про визнання недійсним рішення ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог.

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності" (далі - ТОВ "Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності", Товариство, відповідач) про визнання недійсним рішення виконавчого органу Товариства - генерального директора Баданіна Валерія Валентиновича, про відчуження майна Товариства шляхом укладання договору купівлі-продажу нежилих приміщень.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 як учасник Товариства, якому належить 50% частки статутного капіталу, не надавав згоди на відчуження належного Товариству нерухомого майна, не підписував жодних протоколів загальних зборів учасників Товариства з цих питань, а відтак, укладання договору купівлі-продажу відповідачем в особі генерального директора, яким фактично одноособово прийнято рішення про укладання такого договору та відчуження майна Товариства, без рішення більшості не менш як у 3/4 голосів учасників Товариства, є прямим порушенням прав та інтересів позивача. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/19961/20 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Зазначена ухвала мотивована тим, що позивач не виконав вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/19961/20, оскільки не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/19961/20, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання про звільнення від сплати судового збору, що додане як до позовної заяви, так і до заяви про усунення недоліків, а відтак, передчасно повернуто позову заяву ОСОБА_1 без розгляду. Крім того, всупереч вимогам ч. 2 ст. 174 ГПК України в оскаржуваній ухвалі не зазначено точної суми судового збору, яку необхідно сплатити. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демидової А.М., суддів: Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.

8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/19961/20 та поновлено ОСОБА_1 зазначений строк; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/19961/20; зупинено дію оскаржуваної ухвали; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Позиції учасників справи

9. ТОВ "Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності" відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надало, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Обставини справи

10. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності" про визнання недійсним рішення.

11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/19961/20 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

12. При цьому, слід зазначити, що позивачем до позовної заяви було долучено зокрема, клопотання про звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами, яке не взято до уваги судом першої інстанції при постановленні ухвали Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/19961/20. 13. 11.01.2021 позивачем надіслано до Господарського суду міста Києва заяву про усунення недоліків позовної заяви та, вдруге, клопотання про звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами.

14. Місцевий господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач вимоги ухвали суду від 24.12.2020 не виконав, вказані недоліки у встановлений строк не усунув. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

15. Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

16. Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

17. Вимоги до змісту та форми позову, а також до документів, які додаються до позовної заяви, встановлено статтями 162, 164 ГПК України.

18. Відповідно до ч 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

19. Положеннями ч. 2 ст. 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

20. Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

21. Так, повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , місцевий господарський суд зазначив про те, що позивачем не усунуто визначені ухвалою суду від 24.12.2020 у справі № 910/19961/20 недоліки позовної заяви, а саме не надано доказів сплати судового збору за подання даного позову.

22. Разом з тим, як зазначалось вище, позивачем до позовної заяви було долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами, а в подальшому вказане клопотання було додано і до заяви про усунення недоліків позовної заяви.

23. Умови відстрочення та розстрочення від сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

24. Відповідно до приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

25. Системний аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що суд має право звільнити від сплати судового збору за наявності обставин, що вказують на перевищення розміру судового збору 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік, а також за наявності відповідного клопотання про звільнення.

26. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах із боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

27. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

28. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

29. Згідно з частиною другою статті 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

30. Судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на доступ до правосуддя, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

31. Так, судом першої інстанції при постановленні ухвали від 27.01.2021 у справі № 910/19961/20 зазначено про подання позивачем "знову" клопотання про звільнення від сплати судового збору.

32. Такі клопотання підлягали розгляду судом першої інстанції з ухваленням відповідного процесуального рішення.

33. Проте місцевий господарський суд не розглянув клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та зробив передчасний висновок про повернення позовної заяви без розгляду, чим порушив норми процесуального права.

34. Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для застосування до позовної заяви положень ч. 4 ст. 174 ГПК України, яка передбачає повернення позовної заяви у разі неусунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

35. Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

36. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

37. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

38. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

39. Згідно з ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

40. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 03.07.2014 зазначено, що ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом".

41. У справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

42. За таких обставин, у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з передачею справи на розгляд суду першої інстанції зі стадії залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.

43. Оскільки оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/19961/20 (дію якої було зупинено) підлягає скасуванню, підстави для поновлення її дії відсутні. Судові витрати

44. Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

45. Оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує ухвалу місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не проводиться та повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі № 910/19961/20 скасувати.

3. Справу № 910/19961/20 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2021 (у зв`язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Демидової А.М. - з 05.04.2021 по 14.04.2021 включно, судді Владимиренко С.В. - з 22.03.2021 по 14.04.2021 включно, повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після виходу головуючого судді Демидової А.М., судді Владимиренко С.В. з лікарняного - 15.04.2021) Головуючий суддя А.М. Демидова Судді І.П. Ходаківська С.В. Владимиренко