Постанова Київський апеляційний суд № 373/1291/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №373/1291/20 Головуючий у 1-й інст. - Опанасюк І.О. Апеляційне провадження 22-ц/824/5040/2021 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 квітня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Рубан С.М. суддів Кулікова С.В., Мараєва Н.Є. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - Голікової Оксани Володимирівни на рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : ПАТ АБ«УКРГАЗБАНК» в особі представника Голікової О.В звернулася до Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» 20 331 грн 62 к.та 2102 грн сплаченого судового збору. Посилається на те, що 23 травня 2018 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договори шляхом подання заяв-договорів №2018/1_С/056-000647 та про приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та договір №2018/ОВР/956-000523. Відповідно до умов яких банк відкрив позичальнику картковий субрахунок за програмою кредитування «Універсальна картка «Домовичок» на якому встановлено орієнтовану суму кредиту 10000 грн, можливу суму кредиту 300000 грн, щомісячний платіж по кредиту 7% мінімум 50 грн, пільговий період 30 днів, із процентною ставкою 30,00 % річних, відсоткова ставка на пільговий період 0,00001% річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 48 %, строк дії договору - 12 місяців. Внаслідок порушення взятих на себе зобов`язань за заявою на приєднання, станом на 10 квітня 2020 року заборгованість відповідача перед банком складає 20331 грн 62 к., а саме: 9573 грн 936 к. - заборгованість по кредиту (поточна), 6155 грн 08 к. - заборгованість по кредиту (прострочена), 384 грн - заборгованість по процентах (поточна), 4218 грн 58 к. - заборгованість за нарахованими процентами (прострочена). А тому, оскільки відповідач добровільно не виконує взяті на себе зобов`язання, позивач змушений був звернутись із даним позовом до суду. Рішенням Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором від 23 травня 2015 року в розмірі 15729 грн 04 к. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ АБ «Укргазбанк»- Голікова О.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, судові витрати покласти на відповідача. Посилається на те, що звертаючись із даним позовом до суду, ПАТ АБ «Укргазбанк» до позовної заяви додано документи, зокрема належним чином завірену копію Правил з вказівкою на місцезнаходження оригіналу документа. Суд першої інстанції не знайшовши підстав для залишення позовної заяви без руху ухвалою від 12 жовтня 2020 року відкрив провадження у справі № 373/1291/20 та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При цьому, будь-яких зауважень до наданих Банком документів (в тому числі й до копії Правил та правильності її відповідного засвідчення) у суду не виникало, будь-яких повідомлень про виклик у судове засідання для надання пояснень, Банк не отримував. Вказує, що за змістом Правил, придбання клієнтом продуктів Банку оформлюється шляхом подання до Банку відповідної письмової заяви - договору, форма якої є додатком до цих Правил та розміщена на сайті Банку. Заява - договір визначає який саме пакет/продукти замовлені клієнтом та їхні основні параметри/характеристики (зокрема, найменування пакета/продуктів, тарифний план, програма кредитування, перелік замовлених додаткових послуг партнерів Банку тощо), а також інші параметри, необхідні для однозначного розуміння клієнтом умов користування рахунком та картками. Підписанням заяви - договору клієнт акцептує ці Правила. Зауважує, що правила в сукупності із заявою-договором, тарифним планом, програмою кредитування, документами, що вимагаються чинним законодавством України є договором приєднання, тобто таким, умови якого встановлені однією із сторін (у формулярах або інших стандартних формах), і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК). Відповідно до п. З.1., п. З.2., п. 6.2. Правил, договір вважається укладеним, якщо Клієнт належним чином заповнив та підписав заяву-договір, а Банк прийняв таку заяву без зауважень та відкрив рахунок/субрахунок. Датою укладення Договору є дата відкриття рахунку/субрахунку. Тому вказує, що незрозумілим є посилання суду першої інстанції на відсутність підпису божника на Правилах, оскільки такий підпис має міститися і міститься на відповідній заяві-договорі, в якій зазначені істотні умови (зокрема, строк дії, орієнтована сума кредиту, можлива сума кредиту, щомісячний платіж, відсоткова ставка, тощо). За таких обставин недоречним є посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 11 березня 2015 року у справі №6-16цс15, оскільки ніяких інших Умов кредитування між Банком та Відповідачем не укладалось. В Заяві-договорі (розділ «Паспорт» споживчого кредиту») наявне підтвердження ОСОБА_1 , засвідчене його підписом про отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування (в т.ч. іншими пропозиціями Банку) та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи з обраних ним умов кредитування. Вищевказане спростовує припущення суду першої інстанції про можливість ознайомлення Відповідача з Правилами в іншій редакції. Відповідач відзиву на апеляційну скаргу до суду не подав. Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено фактичне отримання та використання позичальником коштів в розмірі 15729 грн 04 к. (9573 грн. 96 коп. + 6155 грн 08 к.), та які в добровільному порядку ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»не повернуті. Відмовляючи у задовленні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом суд першої інстанції вважав такі вимоги недоведеними. Колегія суддів не може погодитись з такими висноками суду першої інстанції виходячи з наступного. Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 23 травня 2018 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 укладено договори шляхом подання заяв-договорів №2018/1_С/056-000647 та про приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та договір №2018/ОВР/956-000523. Відповідно до умов яких банк відкрив позичальнику картковий субрахунок за програмою кредитування «Універсальна картка «Домовичок» на якому встановлено орієнтовану суму кредиту 10000 грн, можливу суму кредиту 300000 грн, щомісячний платіж по кредиту 7% мінімум 50 грн, пільговий період 30 днів, із процентною ставкою 30,00 % річних, відсоткова ставка на пільговий період 0,00001% річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 48 %, строк дії договору - 12 місяців (а.с. 34). Отже судом вірно встановлено, що між банком та відповідачем укладено кредитний договір, на виконання якого позичальником було отримано кошти у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну картку, а відповідач користувався коштами, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 23 травня 2018 року по 10 квітня 2020 року (а.с. 38-40). Внаслідок порушення взятих на себе зобов`язань за заявою на приєднання, станом на 10 квітня 2020 року заборгованість відповідача перед банком складає 20331 грн 62 к., а саме: 9573 грн 936 к. - заборгованість по кредиту (поточна), 6155 грн 08 к. - заборгованість по кредиту (прострочена), 384 грн - заборгованість по процентах (поточна), 4218 грн 58 к. - заборгованість за нарахованими процентами (прострочена). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець, організація, що здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку, та є професійним учасником ринку надання кредитно-фінансових послуг (у даному випадку - ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»). За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість по процентах (поточну та прострочену). ПАТ АБ «Укргазбанк», обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом посилався на заяву-анкету та Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ АБ «Укргазбанк», який є додатком до договору кредиту. При цьому, суд першої інстанції відмовляючи у задовленні вимог про стягнення відсотків за користуванням кредитом, не звернув уваги на те, що згідно з заяви-договору №2018/1_С/056-000647 від 23 травня 2018 року, яка підписана відповідачем, встановлена максимальна сума ліміту дозволеного овердрафту - 300 000 грн, початкова сума ліміту дозволеного овердрафту - 18 300 грн, строк дії ліміту дозволеного овердрафту - 12 місяців у період з 04 серпня 2016 року по 03 серпня 2017 року, базова процентна ставка по наданому кредиту встановлена у розмірі 30,00%, пільгова процентна ставка - 0,0001% (застосовується у разі наявності пільгового періоду), із процентною ставкою на прострочену заборгованість за дозволеним овердрафтом та / або овердрафтом (кредитом) 48,00% (а.с. 34). Проте, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ АБ «Укргазбанк» змінювалися процентні ставки за кредитами, що відображено у розрахунку заборгованості, який надав позивач. Зокрема, позивач надав до суду витяг з протоколу №080818 засідання Комітету з питань управління активами та пасивами ПАТ АБ «Укргазбанк» від 08 серпня 2018 року, відповідно до п. 4.2.5 якого було вирішено викласти та затвердити процентні ставки за продуктом «Універсальна картка «Домовичок» у новій редакції: стандартна ставка по кредиту - 36% - для клієнтів ЗКП/пенсіонерів з пільговим періодом 30 днів, 42% - для інших клієнтів банку з пільговим періодом 30 днів (а.с. 45-46). Частиною 3 статті 1056-1 ЦК України визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Відповідно до частини 4 статті 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. У разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі №347/1910/15-ц. З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №№2018/1_С/056-000647 від 23 травня 2018 року за період з 04 серпня 2016 року по 27 серпня 2019 року вбачається, що з 03 грудня 2018 року по 10 квітня 2020 року банком нараховувалась заборгованість по процентах (поточну) за підвищеною процентною ставкою 36% замість встановленої договором 30% (а.с. 41-42). Отже, заборгованість ОСОБА_1 по відсотках (поточна), яка обраховується за відсотковою ставкою 30 %, як те передбачено договором за період з 04 серпня 2016 року по 27 серпня 2019 року складає 2308 грн 30 к. Проте, згідно позовних вимог та вимог апеляційної скарги позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість по процентах (поточна) у розмірі 384 грн, тому враховуючи приписи ч.1 ст. 13 ЦПК України та ч.1 ст.367 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по відсотках (поточна) у розмірі 384 грн. Звертаючись до суду із даним позовом позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по відсотках (прострочених) у розмірі 4218 грн 58 к., проте ПАТ АБ «Укргазбанк» не надано належного обґрунтованого розрахунку на підтвердження заявлених вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках (прострочених) у розмірі 4218 грн 58 к. Тому, перевіривши заборгованість по відсотках (прострочених) апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1182 грн 14 к. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ПАТ АБ «Укргазбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Таким чином, суд першої інстанції дійшовшивисновку про наявність підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника на користь Банку суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 15729 грн, не звернув увагу на те, що заява-договір №2018/1_С/056-000647 від 23 травня 2018 року містить умови нарахування відсотків, а відтак рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення, за яким необхідно стягнути з відповідача на користь позивача суму коштів у розмірі 1566 грн 14 к. з яких: заборгованість по відсотках (поточна) у сумі 384 грн та заборгованість по відсотках (прострочених) у сумі 1182 грн 14 к. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору необхідно стягнути з відповідача пропорційно до частини задоволених вимог (85,07%) у розмірі 4470 грн 43 к. (1788 грн 17 к. - за розгляд справи у суді першої інстанції + 2682 грн 86 к. - за розгляд справи апеляційним судом), сплата якого позивачем підтверджується платіжними дорученнями, підлягає стягненню з відповідача. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків за користування кредитом ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та стягнення судового збору необхідно скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині вимог. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» - Голікової Оксани Володимирівни - задовольнити частково. Рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року - в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення відсотків та в частині стягнення судового збору - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (Код ЄДРПОУ 23697280 ) 1566 (одна тисяча п`ятсот шістдесят шість) грн 14к. заборгованості по відсотках за договором №2018/1_С/056-000647 від 23 травня 2018 року та 4470 грн 43 к. - судового збору. В іншій частині рішення Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Рубан С.М. Судді Кулікова С.В. Мараєва Н.Є.