Постанова 4824 № 760/27668/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 760/27668/20 номер провадження: 33/824/1854/2021 Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участюпредставника Київської митниці Держмитслужби Короля Леоніда Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україна, директора товариства з обмеженою відповідальністю «Кайт Експо», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України (далі - МК України), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 63 953 грн 56 коп., з конфіскацією цих товарів, а саме: сумок з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 275 кг; ременів з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 6,3 кг; іграшок дитячих з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 130 кг; головних уборів з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 3 кг; одягу шкіряного (курток) з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 37 кг, які тимчасово вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил № 1532/10000/20 від 21 вересня 2020 року. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп. Як зазначено в постанові судді, згідно протоколу про порушення митних правил №1532/10000/20 від 21 вересня 2020 року встановлено, що 26 серпня 2020 року до зони митного контролю Київської митниці Держмитслужби, митного поста «Київ-західний», автомобільним транспортом, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , був доставлений вантаж «одяг секонд-хенд», загальною вагою брутто 17 540 кг, одержувачем якого виступало товариство з обмеженою відповідальністю «Кайт Експо» (далі - ТОВ «Кайт Експо»). Того ж дня, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг вказаних товарів декларантом ТОВ «Кайт Експо» - ОСОБА_1 шляхом електронного декларування до відділу митного оформлення № 1 подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № UA100020/2020/038854, в якій: товар №1 заявлений як: «Одяг з текстильних матеріалів, що був у використанні. «Секонд-хенд» 1-ї, 2-ї та 3-ї категорії. Ступінь зносу 25% - 13 150 кг. У змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки. Одяг всесезонний: жакети, куртки, штани, шорти, футболки, майки, блузки, светри, натільна білизна, спортивний одяг. Інформація про виробника відсутня. Торгівельна марка - немає даних. Країна виробництва-немає даних»; товар №2 заявлений як: «Взуття, що було у використанні. «Секонд-хенд» для подальшого використання. 1-ї, 2-ї та 3-ї категорії. Ступінь зносу не перевищує 25% - 4 390 кг. У змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки. Взуття зимове, весняно-осіннє та літнє. Інформація про виробника відсутня. Торгівельна марка-немає даних. Країна виробництва-немає даних.». Разом із вказаною митною декларацією до митниці були надані документи: контракт від 09 липня 2020 року № 4od, укладений між ТОВ «Кайт Експо» (Україна) в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Sanctex Limited» (UNITED KINGOM); інвойс від 21 серпня 2020 року №1653; СMR від 21 серпня 2020 року № 013189 та інші документи, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення та зазначені в графі 44 митної декларації. Під час проведення митного огляду товару виявлено не задекларований в електронній митній декларації від 26 серпня 2020 року №UA100020/2020/038854 товар, а саме: сумки з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 275 кг; ремені з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 6,3 кг; іграшки дитячі з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 130 кг; головні убори з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 3 кг; одяг шкіряний (куртки) з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 37 кг. Зазначений факт засвідчено актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної покладі та багажу № UA100020/2020/038854. Згідно з положеннями ст.257 МК України декларант зобов`язаний вносити до митної декларації відомості про товари, його найменування, кількість, торговельний опис, виробника, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару тощо. Відповідно до ч.2 ст.266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. У поясненнях від 18 вересня 2020 року директор ТОВ Кайт Експо» (декларант) ОСОБА_1 зазначив, що про наявність серед товарів, що поставляються, сумок, ременів, іграшок, головних уборів, шкіряних курток, які мають декларуватись окремими кодами, йому не було відомо. Фізичний огляд товарів не проводився. Згідно з 4 ст.266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Таким чином, ОСОБА_1 незаявлені за встановленою формою у електронній митній декларації від 26 серпня 2020 року №UA100020/2020/038854 точні та достовірні відомості про товар, який підлягає обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 направив поштою на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно нього за ст.472 МК України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неповне з`ясування усіх обставин, неправильне застосування суддею першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що у судді першої інстанції були відсутні законні підстави для виклику ОСОБА_1 до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки у матеріалах справи містяться дані про його місце проживання та місце роботи. Вказує, що у справі відсутні докази про його ухилення від отримання повідомлення, а тому, на його думку, не доведено, що він був поінформований про час і місце розгляду справи належним чином. Також зазначає, що копія оскаржуваної постанови на його адресу не надходила та ним не отримувалась. Про оскаржувану постанову йому стало відомо в обслуговуючому банку 03 березня 2021 року, а її копію він отримав із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень 06 березня 2021 року. Тому вважає, що він пропустив строк на подання апеляційної скарги з поважних причин. Вважає, що суддею першої інстанції не встановлено його вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, оскільки, на його думку, в його діях відсутня суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення. Вказує, що подання ним митної декларації типу «ІМ40ДЕ» №UA100020/2020/038854 та його подальшими поясненнями підтверджується факт декларування усього обсягу товару, який придбаний у «Sanctex Limited» (UNITED KINGOM) загальним тоннажем й ціна в інвойсі зазначена за вагу товару, а не за окремі одиниці або найменування. Зазначає, що весь товар, що був у використанні, зі ступенем зносу 25%, призначений для подальшого використання та задекларований ним з поділом на дві категорії: взуття та одяг. Вказує, що ставка мита та митна вартість (ціна за кг) є однаковими і ним сплачена митна вартість в 100 % розмірі за весь товар, а тому вважає помилковим висновок про порушення ним вимог ст.472 МК України, що не спростовано протоколом про порушення митних правил та актом про проведення огляду (переогляду) товарів. Вказує, що визнання частини товару, як шкіряні куртки, є припущенням працівників митниці, оскільки при огляді товару не проводилось будь-якої експертизи матеріалу, з якого виготовлені куртки. Звертає увагу на те, що вага автомобіля при виїзду з Великої Британії та вага при зважуванні в Україні, становить 32 460 кг, що свідчить про те, що додаткової ваги та товару, крім задекларованого, в автомобілі, який оглядався, не було. Також вказує, що в матеріалах справи є дані про вартість товару, який підлягав розмитненню, фактична вартість якого і оплата за нього підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №57 від 26 серпня 2020 року, а тому припускає, що при оцінюванні товару, як нового, було допущено помилки, так як товар є таким, що був у використані (зі зносом 25%). Зазначає, що причиною складання протоколу про порушення митних правил від 21 вересня 2020 рокустосовно нього за ч.1 ст.472 МК України стала неналежна обізнаність його щодо категорій товару, яку слід вважати добросовісною, про що свідчить обставини справи щодо дотримання ним загальних норм, визначених у ст.374 МК України щодо самої ваги та вартості товару, з якими він був обізнаний. Вказує, що його дії не були спрямовані на спричинення шкоди громадським та державним інтересам, правам в свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом та не завдали шкоди економічним інтересам держави. Тому вважає, що встановлені у справі сукупність фактів та обставини вчинення ним правопорушення, відсутність у нього прямого умислу, а також дані про його особу, свідчать про наявність підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на підставі ст.22 КУпАП за малозначність вчиненого. Також вказує, що оскільки він, як директор ТОВ «Кайт Експо», не вчинив жодних дій (бездіяльності ) з недекларування товарів, тобто, не вчинив дій з незаявлення за встановлено формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України та, оскільки в його діях не вбачається умислу, направленого на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, то він не підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.472 МК України. Крім того, зазначає, що суддею першої інстанції не було дотримано строків розгляду справи про адміністративні правопорушення, що порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи сповіщений своєчасно засобами телефонного зв`язку, що підтверджується відповідною телефонограмою від 19 березня 2021 року (а.с.108). Клопотання від ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи до апеляційного суду не надходило. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу розглядати без його участі (а.с.63, зворот). Зважаючи на вимоги ч.4 ст.526 МК України, якою передбачено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, а також враховуючи, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просив апеляційну скаргу розглядати без його участі, суд вважає можливими проведення апеляційного розгляду справи за його відсутності. Заслухавши пояснення представника Київської митниці Держмитслужби, який заперечував проти доводів, викладених ОСОБА_1 у апеляційній скарзі та у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження й просив відмовити у їх задоволенні, вивчивши матеріали справи про порушення митних правил та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Згідно з ч.1 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Відповідно д ч.3 ст.526 МК України, у разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4 ст.526 МК України). З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи 15 січня 2021 року проведено за відсутності ОСОБА_1 та його представника, дані щодо їх належного повідомлення про час та місце розгляду справи відсутні. По справі встановлено, що 15 грудня 2020 року Київською митницею Держмитслужби на адресу місцезнаходження ТОВ «Кайт Експо», директором якого є ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , був направлений рекомендований лист, в якому ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про порушення митних правил призначено на 15 січня 2021 року о 10 год 00 хв.у Солом'янському районного суду міста Києва (а.с.45). Однак у матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 отримав вказане повідомлення і таких доказів представник Київської митниці Держмитслужби апеляційному суду не надав. Посилання судді першої інстанції в оскаржуваній постанові на те, що ОСОБА_1 був повідомлений судом про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, є необґрунтованими, оскільки вказані обставини не підтверджені доказами. Таким чином висновки судді першої інстанції про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не ґрунтуються на матеріалах справи. Згідно з ч.5 ст.529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до супровідного листа суду першої інстанції від 15 січня 2021 року на адресу місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , була направлена копія постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року (а.с.56). Однак доказів того, що ОСОБА_1 отримав копію вказаної постанови судді першої інстанції від 15 січня 2021 року матеріали справи не містять. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що про постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року йому стало відомо в обслуговуючому банку 03 березня 2021 року, а її копію він отримав із сайту Єдиного державного реєстру судових рішень 06 березня 2021 року. По справі встановлено, що 09 березня 2021 року ОСОБА_1 надіслав поштою на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу на постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року (а.с.57-105). Згідно з приписами ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин цей строк за завою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи клопотання ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року є обгрунтованими, а тому пропущений строк на оскарження цієї постанови підлягає поновленню. Щодо доводів апеляційної скарги про скасування постанови судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.472 МК України закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, то вони не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. У зв`язку із цим, крім зазначених у ст. 489 МК України вимог при розгляді справи про порушення митних правил, суд повинен керуватися ст.280 КУпАП, якою передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; поясненнями свідків; висновком експерта та іншими документами. Статтею 472 МК України передбачено відповідальність у разі недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України характеризується як умислом, так і необережністю. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684, у графі 31 митної декларації зазначаються відомості про товар: опис, фізичні характеристики, кількісний та якісний склад, основні властивості тощо. Згідно з ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Відповідно до ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. Судовим розглядом встановлено, що 26 серпня 2020 року до митного поста «Київ-західний» Київської митниці Держмитслужби декларантом ТОВ «Кайт Експо» - ОСОБА_1 для митного контролю та митного оформлення була подана митна декларація типу «ІМ40ДЕ» № UA100020/2020/038854, в якій вказано: товар №1 «Одяг з текстильних матеріалів, що був у використанні. «Секонд-хенд» 1-ї, 2-ї та 3-ї категорії. Ступінь зносу 25% - 13 150 кг. У змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки. Одяг всесезонний: жакети, куртки, штани, шорти, футболки, майки, блузки, светри, натільна білизна, спортивний одяг. Інформація про виробника відсутня. Торгівельна марка - немає даних. Країна виробництва-немає даних» та товар №2 «Взуття, що було у використанні. «Секонд-хенд» для подальшого використання. 1-ї, 2-ї та 3-ї категорії. Ступінь зносу не перевищує 25% - 4 390 кг. У змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки. Взуття зимове, весняно-осіннє та літнє. Інформація про виробника відсутня. Торгівельна марка-немає даних. Країна виробництва-немає даних». В якості підстави для митного оформлення зазначеного товару були надані документи: контракт від 09 липня 2020 року № 4od, укладений між компанією «Sanctex Limited» (UNITED KINGOM) (продавець) та ТОВ «Кайт Експо» (Україна) в особі директора ОСОБА_1 (покупець); інвойс від 21 серпня 2020 року №1653; СMR від 21 серпня 2020 року № 013189 та інші документи, які необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення, зазначені в графі 44 митної декларації. Під час митного огляду у співробітників митниці виникли сумніви щодо правильності опису та класифікації товару, у зв`язку з чим ними, з урахуванням вимог ч.2 ст.338 МК України, було проведено митний огляд товарів з розкриттям пакувальних місць до 100% і поглибленим обстеженням транспортного засобу. Згідно з актом огляду про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної покладі та багажу № UA100020/2020/038854 під час проведення митного огляду товару виявлено товари, відомості про які не зазначено в митній декларації від 26 серпня 2020 року №UA100020/2020/038854, а саме: сумки з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 275 кг; ремені з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 6,3 кг; іграшки дитячі з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 130 кг; головні убори з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 3 кг; одяг шкіряний (куртки) з ознаками використання, різних моделей/розмірів, у кількості 37 кг. В ході митного огляду було здійснено фотографування оглянутих одиниць товару та їх характерних особливостей (а.с.20-21). Згідно з висновком експертизи №1420003301-0952 від 13 листопада 2020 року, складеної експертом спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Управління товарознавчої, інженерно - технічної та криміналістичної експертизи ОСОБА_2 , загальна вартість предметів правопорушення становить 63 953 грн 56 коп. У своїх письмових поясненнях від 18 серпня 2020 року ОСОБА_1 не заперечував вказаних вище обставин та пояснив, що оскільки весь товар бувшого використання зі ступенем зносу 25% та призначений для подальшого використання, було прийнято рішення розмежувати його на дві категорії: взуття та одяг. При формуванні товару у Великій Британії немає можливості розписувати його по позиціях. Також зазначив, що про наявність сумок, ременів, іграшок, головних уборів, шкіряних курток, які мають декларуватися окремими кодами, йому відомо не було (а.с.23). Згідно з ч.2 ст.266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. Перед подачою митної декларації для митного контролю та митного оформлення декларант ТОВ «Кайт Експо» - ОСОБА_1 правом, передбаченим ч.2 ст.266 МК України, не скористався та не провів огляд товару з метою визначення точних відомостей про товар, які дають змогу ідентифікувати та класифікувати його, що не заперечував ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях від 18 серпня 2020 року. Відповідно до ч.4 ст.266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Таким чином, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 , як декларант ТОВ «Кайт Експо», при поданні митної декларації мав перевірити відповідність опису (відомостей) про товар, ідентифікувати та класифікувати товар, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД. Із аналізу вищевикладеного вбачається, що за встановленою формою у митній декларації типу «ІМ40ДЕ» № UA100020/2020/038854 ОСОБА_1 не заявлений товар: сумки, ремені, іграшки дитячі, головні убори, одяг шкіряний (куртки), загальною вагою 451,3 кг, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон. Таким чином, вказаний вище товар, який був переміщений через митний кордон України та підлягав обов`язковому декларуванню, був переміщений у порушення вимог ч.1 ст.257 МК України, а тому висновки судді першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний та повністю доведений матеріалами справи склад порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, є правильним. За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що судом не встановлено виниОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, він не вчинив жодних дій (бездіяльності) з недекларування товарів, тобто, не вчинив дій з незаявлення за встановлено формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України та, в його діях не вбачається умислу, направленого на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, є необгрунтованими з наведених вище підстав. Посилання в апеляційній скарзі на те, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на спричинення шкоди громадським та державним інтересам, правам в свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом та не завдали шкоди економічним інтересам держави, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують того, що в його діях наявний та повністю доведений матеріалами справи склад порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. На підставі вищезазначеного, обираючи вид стягнення, суддя першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення та обставини, за яких його було вчинено. Відповідно до санкції ст.472 МК Українивчинення правопорушення, передбаченого диспозицією цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів. З огляду на викладене, ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні митних правил за ст.472 МК України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил. За своїм видом та розміром накладене на ОСОБА_1 стягнення сприяє досягненню визначеній у ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення та відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, на підставі ст.22 КУпАП за малозначність вчиненого. Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що визнання частини товару, як шкіряні куртки, є припущенням працівників митниці, так як ОСОБА_1 вважає, що при огляді товару не проводилось будь-якої експертизи матеріалу, з якого виготовлені куртки, виходячи з такого. З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку експертизи №1420003301-0952 від 13 листопада 2020 року серед товару, який було надано на експертне дослідження, експертом встановлено товар групи «Секонд хенд» - куртки шкіряні різних розмірів та кольорів, бувші у використанні (а.с.36-38). Вказаний висновок експертизи ОСОБА_1 не спростовано. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суддею першої інстанції не було дотримано строків розгляду справи, що порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади,не заслуговують на уваги, оскільки вказані обставини не спростовують висновків судді першої інстанції про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.472 КУпАП та не є передбаченою законом підставою для скасування оскаржуваної постанови. За таких обставин, постанова судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 є законною та обгрунтованою, підстав для її скасування чи зміни при апеляційному розгляді не встановлено, а тому вказана постанова підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2021 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.М.Верланов