Постанова Вінницький апеляційний суд № 148/743/20

Справа № 148/743/20 Провадження № 22-ц/801/684/2021 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2021 рокуСправа № 148/743/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т.О., Рибчинського В.П., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Ковагича С. В. в приміщенні суду в м. Тульчин, - в с т а н о в и в : У травні 2020 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі АТ «Державний ощадний банк України») в особі філії - Вінницьке обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 грудня 2016 року між АТ «Ощадбанк» та відповідачем було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) шляхом підписання заяви про приєднання № 991664, за умовами якої відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні. Відповідач погодилась на встановлення наступних максимальних параметрів кредитування: бажаний розмір кредиту 1000 грн, максимальний розмір кредиту 40000 грн, строк кредитування 36 міс. з можливим продовженням на той самий строк. Процентна ставка складає 30,00 % річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду 07 березня 2017 року та 12 травня 2017 року також були подані заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту). Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач не виконує належним чином договірні зобов`язання, в результаті чого станом на 14 травня 2020 року в неї виникла заборгованість в розмірі 17718,50 грн, з яких: 8288,76 грн - заборгованість за основним боргом; 6164,26 грн - заборгованість по сплаті щомісячної комісії за користування кредитом; 6 грн - комісія; 2359,89 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 128,76 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 302,42 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 468,41 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом. Виходячи з наведеного, АТ «Державний ощадний банк України» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, заяви про приєднання № 991664 від 07 грудня 2016 року в розмірі 17718,50 грн. Заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, заяви про приєднання № 991664 від 07 грудня 2016 року в розмірі 15352,61 грн (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят дві гривні 61 копійку), з яких: 8288,76 грн - заборгованість за основним боргом; 6164,26 грн - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 128,76 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 302,42 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 468,41 грн - втрати інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та комісії відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ "Ощадбанк" судові витрати з оплати судового збору в сумі 1821,33 грн (одна тисяча вісімсот двадцять одну гривню 33 копійки). Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що копія договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб разом з Додатками № 1, № 2, № 3 до даного договору не містять підпису відповідача, а тому не можна його розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07 грудня 2016 року шляхом підписання заяви про приєднання № 991664 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Будь-яких інших письмових доказів, що підписані відповідачем та містять узгодження між нею та позивачем відповідальності у виді пені за прострочення виконання зобов`язань за договором, матеріали справи не містять. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, а тому, правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 2359,89 грн немає. Також суд зазначив, що не підлягає до задоволенню вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 6 грн., оскільки згідно пунктів 6.5.3 та 6.7 заяви про приєднання № 991664 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 07 грудня 2016 року, а також пунктів 3.6.2 та 3.8 заяв на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 07 березня 2017 року та від 12 травня 2017 року комісійна винагорода банку складає 0,00%. Суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, заяви про приєднання №991664 від 07 грудня 2016 року в розмірі 15352,61 грн, з яких: 8288,76 грн - заборгованість за основним боргом; 6164,26 грн - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 128,76 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 302,42 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 468,41 грн - втрати інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом. Не погодившись із заочним рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, АТ «Державний ощадний банк України» подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати частково та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Основними доводами апеляційної скарги є те, що відповідно до пункту 3. 1 заяви на приєднання, шляхом підписання заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно приєднався до договору в редакції, яка діяла на монет підписання цієї заяви на приєднання і розміщена на інтернет-сторінці банку www.oschadbank.ua та укладає з банком договір. Відповідно до пунктів 5.5.-5.6 заяви про приєднання, клієнт погодився з Правилами користування карткою, Тарифами, які діяли на день підписання заяви на приєднання, та усвідомлює, що заява на приєднання рівною мірою поширюється на всі продукти та послуги, що будуть надаватися банком клієнту в майбутньому в рамках заяви на приєднання, тарифів, договору. Під час відкриття поточного рахунку клієнт ознайомився з Тарифами банку, про що свідчить його підпис на заяві про приєднання. На підставі вказаної умови банком нараховано 6 грн комісії. Відповідно до пункту 9.1 договору, за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання клієнтом будь якого грошового зобов`язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені договором, банк має право нарахувати на суму прострочених платежів та стягнути пеню за кожний день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної сплати, у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, якщо інше не передбачено договором. Згідно зазначених умов, за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору банком було нараховано пеню в розмірі 2359,89 грн. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заочне рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заочне рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. 07 грудня 2016 року між ПАТ «Ощадбанк» в особі Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем підписано заяву про приєднання № 991664 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), про що свідчить копія даної заяви. За умовами даної заяви відповідач просила надати їй кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) на її картковий рахунок № НОМЕР_1 . Також вона погодилась на встановлення наступних максимальних параметрів кредитування: бажаний розмір кредиту 1000 грн, максимальний розмір кредиту 40000 грн, строк кредитування 36 міс. з можливим продовженням на той самий строк. Процентна ставка є фіксованою і складає 30,00 % річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду та 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Також відповідачем було підписано таблицю визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 07 грудня 2016 року, що підтверджується копією вказаної таблиці. 07 березня 2017 року між ПАТ «Ощадбанк» в особі Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту), про що свідчать копії даної заяви. За умовами даної заяви відповідач просила встановити/збільшити наданий їй кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) на її картковий рахунок № НОМЕР_1 . Також вона погодилась на встановлення наступних максимальних параметрів кредитування: бажаний розмір кредиту 1000 грн, максимальний розмір кредиту 40000 грн, строк кредитування 36 міс. з можливим продовженням на той самий строк. Процентна ставка є фіксованою і складає 30,00 % річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду та 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Також відповідачем підписано вид та предмет супутніх послуг та обґрунтування їх вартості. 12 травня 2017 року між ПАТ «Ощадбанк» в особі Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідачем було підписано заяву на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту), про що свідчать копії даної заяви. За умовами даної заяви відповідач просила встановити/збільшити наданий їй кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) на її картковий рахунок № НОМЕР_1 . Також вона погодилась на встановлення наступних максимальних параметрів кредитування: бажаний розмір кредиту 8300 грн, максимальний розмір кредиту 40000 грн, строк кредитування 36 міс. з можливим продовженням на той самий строк. Процентна ставка є фіксованою і складає 30,00 % річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду та 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Також відповідачем підписано вид та предмет супутніх послуг та обґрунтування їх вартості. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконувала, а саме: не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка згідно з наданим представником позивача розрахунком станом на 14 травня 2020 року становить 17718,50 грн та складається з наступного: 8288,76 грн - заборгованість за основним боргом; 6164,26 грн - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом; 6 грн - комісія; 2359,89 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 128,76 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу; 302,42 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 468,41 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом. Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором. З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення кредиту від 16 грудня 2019 року №101.20-11/1806, де останній було запропоновано протягом 30 календарних днів з дати одержання даної вимоги погасити заборгованість перед банком в розмірі 14460 грн, про що свідчить копія даної вимоги. Між тим, дана вимога відповідачем так і не була отримана, про що свідчить копія конверту, де міститься відмітка, що причиною повернення є інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. У заяві про приєднання № 991664 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та заявах про встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що підписані відповідачем, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що копія договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб разом з Додатками № 1, № 2, № 3 до даного договору не містять підпису відповідача, а тому не можна його розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07 грудня 2016 року шляхом підписання заяви про приєднання № 991664 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Будь-яких інших письмових доказів, що підписані відповідачем та містять узгодження між нею та позивачем відповідальності у виді пені за прострочення виконання зобов`язань за договором, матеріали справи не містять. За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, а тому, правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 2359,89 грн немає. Також суд зазначив, що не підлягає до задоволенню вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 6 грн., оскільки згідно пунктів 6.5.3 та 6.7 заяви про приєднання № 991664 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 07 грудня 2016 року, а також пунктів 3.6.2 та 3.8 заяв на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 07 березня 2017 року та від 12 травня 2017 року комісійна винагорода банку складає 0,00%. Перевіряючи заочне рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції ухвалено заочне рішення в цій частині з дотримання норм матеріального та процесуального права, за повного з`ясування обставин справи, з огляду на наступне. Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Позивачем, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення комісії та пені, в тому числі їх розмір та порядок нарахування, надано розрахунки /а.с . 5-7/, виписки по картковому рахунку /а. с. 8 - 12/, копію договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб /а. с. 14-54/, копію додатку № 1 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб «Умови користування встановленою відновлювальною кредитною лінією /а. с. 54/, копію додатку № 2 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб «Умови розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами» /а. с. 54/, копію додатку № 3 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб «Правила користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк» /а. с. 55-56/; копію заяви про приєднання № 991664 від 07 грудня 2016 року /а. с. 57-58/, копію заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 07 березня 2017 року /а. с. 60-61/, копію заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 12 травня 2017 року /а. с. 62-63/. Вінницький апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що копія договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб разом з додатками № 1, № 2, № 3 до даного договору не містять підпису відповідача, а тому не можна його розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07 грудня 2016 року шляхом підписання заяви про приєднання № 991664 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII). Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-ХІІ споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями. Конституційний Суд України у рішенні в справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Ощадбанк»дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19 та постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року, справа № 365/159/19. Доказів, що підписані відповідачем та містять узгодження між нею та позивачем відповідальності у виді пені та комісії за прострочення виконання зобов`язань за договором, матеріали справи не містять. При цьому, судом першої інстанції також правильно зазначено про те, що вимога про стягнення з відповідача комісії в розмірі 6 грн. є необґрунтована також з тих підстав, що згідно пунктів 6.5.3 та 6.7 заяви про приєднання № 991664 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 07 грудня 2016 року, а також пунктів 3.6.2 та 3.8 заяв на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 07 березня 2017 року та від 12 травня 2017 року комісійна винагорода банку складає 0,00%. Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильні висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Щодо розподілу судових витрат. Беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, а також те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відтак витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, слід залишити за позивачем. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 375, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення. Заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2020 року у даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 14 квітня 2021 року.