LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС472/1285/17

від 13.04.2021 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Веселинівська районна державна адміністрація Микол…

УХВАЛА 13 квітня 2021 року м. Київ справа № 472/1285/17 провадження № 61-42794св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., учасники справи: позивач- ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом), відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання наказів незаконними і їх скасування, скасування державної реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2018 року, ухвалене у складі судді Кучерявенка С. С., та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О., ВСТАНОВИВ: У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання наказів незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності. У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу. Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 15 квітня 2017 року № 14-4703/14-17-СГ про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована за межами населеного пункту на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району, орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 17 червня 2017 року № 14-8694/14-17-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 без зміни цільового призначення земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 4821780600:03:000:0629, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, розташованої на території Катеринівської сільської ради Веселинівського району, та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4821780600:03:000:0629. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Стягнено з ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 у відшкодування судового збору по 1 120 грн з кожного. Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2018 року - без змін. У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження. Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. У зв`язку із відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України та наявністю обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду. З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судових рішень колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п`яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України). У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 ЦПК України). Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визнання наказів незаконними і їх скасування, скасування державної реєстрації права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Миколаївської області від 18 липня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»