Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 558/693/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 558/693/20 пров. № А/857/5280/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я. з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Янковського Юрія Петровича, інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Корчемного Юрія Миколайовича, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 27 січня 2021 року (суддя першої інстанції Олексюк А.О., смт. Демидівка, повний текст складено 01.02.2021) В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Демидівського районного суду Рівненської області з позовом до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Янковського Юрія Петровича, інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Корчемного Юрія Миколайовича, Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3432913 від 15.11.2020. Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 27 січня 2021 року позов задоволено. Скасовано постанову інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Корчемного Юрія Миколайовича, серії ЕАМ № 3432913 від 15.11.2020 року, згідно якої ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., провадження по справі закрито. Стягнуто з Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп. Не погодившись із таким рішенням, вважаючи таке незаконним та необґрунтованим, постановленим з недотриманням норм матеріального та процесуального права, його оскаржив Департамент патрульної поліції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що факт вчиненого позивачем правопорушення підтверджено постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, фотознімками приладу TruCam, а також відеозаписом з даного приладу. Фото- та відеофіксацією підтверджено, що позивач 15.11.2020 на автодорозі М-06 Київ-Чоп, керуючи транспортним засобом Audi А6 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 91 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження в населеному пункті на 41 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Щодо невідповідності часу відображеного на приладі TruCam та на портативному відеореєстраторі зазначено, що синхронізація приладу TruCam відбувається через супутник, внаслідок чого в момент фіксації відображаються координати знаходження приладу на місцевості, а портативний відеореєстратор синхронізується шляхом під`єднання приладів збереження інформації після відповідної зміни. Вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята правомірно. Просить скасувати оскаржене рішення суду від 27 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Відповідачі були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання 05.04.2021 повідомлень на електронні пошти зазначених учасників справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. У судове засідання не прибули. У судовому засіданні позивач заперечив щодо задоволення апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Корчемним Ю.М., серії ЕАМ № 3432913 від 15.11.2020, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Згідно постанови 15 листопада 2020 року о 09 годині 35 хвилин на на 238 км Житомирської траси М06 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом АUDI А6 НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 91 км/год в зоні дії дорожнього знаку 5.45 с. Пилиповичі, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 41 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість руху вимірювалась приладом ТRU САМ ТС 000545, камера ам00114/, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що із відеозаписів, що містяться на відеодисках, вбачається, що час фіксації правопорушення перевищення швидкості мав місце 15.11.2020 року о 9:35:59 год., час зупинки інспектором транспортного засобу р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 мав місце 15.11.2020 о 9:27:25 год. У постанові зазначено, що час та місце скоєння правопорушення є 15.11.2020 року 9:35:12 год. 238 км Житомирська траса М06. З відеозаписів вбачається, що зупинку транспортного засобу здійснив інспектор Янковський Ю.П., встановлював обставини вчинення правопорушення інспектор Янковський Ю.П., який також роз`яснив водієві причину зупинки транспортного засобу, вказав на порушення ПДР , роз`яснив права, передбачені ст. 268 КУпАП та надавав водієві номер телефону гарячої лінії для отримання правової допомоги, на що водій попросив час, оскільки зазначив, що він не може здійснити на даний час дзвінок зі свого мобільного телефону. Крім того з відеозапису видно, що інспектор відмовив водієві в праві ознайомитися з його посвідченням для встановлення його особи, а також не надав можливості ознайомитися на повторне прохання водія з матеріалами справи, що стали підставою для складення постанови. Тому водій відмовляв поліцейському у наданні свого посвідчення водія. Через значний проміжок часу було винесено оскаржувану постанову інспектором Корчемним Ю.М. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Крім того, прилад, яким здійснювалося вимірювання швидкості, має стороннє втручання, ручка приладу містить прикріплений предмет, схожий на дерев`яну палку та перемотана ізолентою. Дані обставини ставлять під сумнів достовірність показників приладу. Також, суд дійшов до висновку, що на ділянці дороги, де було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТruCam, LTI 20/20 вчинення позивачем правопорушення даний прилад застосовувати заборонено. Дана ділянка дороги М06, 238 км Житомирської траси не входить до переліку доріг, що зазначені в таблиці Методичних рекомедацій щодо використання лазерних вимірювачів швидкості ТruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Використання даного приладу на даній ділянці дороги категорично заборонено. Крім того, час зупинки транспортного засобу передує часу фіксації самого правопорушення перевищення швидкості, а також час фіксації правопорушення не співпадає з часом вчинення правопорушення, що зазначений в постанові. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України (ст. 53 Закону України «Про дорожній рух»). Пункт 1.10 ПДР визначає значення термінів, зокрема: населений пункт забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Населений пункт", 5.46 "Кінець населеного пункта", 5.47 "Населений пункт", 5.48 "Кінець населеного пункта". Пункт 4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «населений пункт» порушив швидкісний режим, визначений п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20, серійний номер ТС000545. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17942 від 24.12.2019, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000545, засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Свідоцтво чинне до 24.12.2020. Сертифікатом серії А №006694 виданого 29.08.2012 затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Відповідно до експертного висновку, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 29.07.2011 року №285, за результатами експертизи встановлено, що механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 відповідають вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні в обсязі функцій, зазначених у документі «Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20.» Вимоги з технічного захисту інформації». Згідно листа Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 04.10.2018 №04/03/03-3878, TruCAM LTI 20/20 має чинний експертний висновок у сфері КЗІ від 27.09.2018 №04/02/03-3008, який підтверджує реалізацію криптографічного алгоритму шифрування АЕS відповідно до ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Отже, посилання позивача на те, що відомості, які були зафіксовані відповідачем на прилад TruCam, отримані ним із порушенням чинного законодавства, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки будь-які належні і допустимі докази, які б спростовували правильність здійснених технічним засобом вимірювань швидкості, позивачем надано не було. У матеріалах справи наявний фотознімок приладу TruCam LTI №ТС000545 №1605432959_Х8000_1115_093559.jmf, здійснений сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 №ТС000545, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався 15.11.2020 о 09 год. 35 хв. зі швидкістю 91 км/год. На фотознімку видно автомобіль АUDI А6 з номерним знаком НОМЕР_1 , який належить позивачеві. Вказані обставини також підтверджено відповідним відеозаписом з приладу TruCam. Дослідивши долучений відповідачем відеозапис з приладу TruCam, суд зазначає, що транспортний засіб АUDI А6 з номерним знаком НОМЕР_1 ,було зупинено працівниками поліції за порушення п. 12.4 ПДР в межах населеного пункту с. Пилиповичі, оскільки навкруги транспортного засобу позивача наявна забудова, що вказує саме на населений пункт. Також, суд звертає увагу, що позивач під час розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, не висловлював заперечень, що він рухався саме в населеному пункті. У матеріалах справи міститься інформація про розташування пристроїв вимірювання швидкості TruCam, згідно якої такий розташований на 238 км Житомирська траса М06, по якій рухався позивач із перевищенням встановленого обмеження швидкості руху. При цьому позивач в позовній заяві підтверджує факт керуванням ним 15.11.2020 транспортним засобом АUDI А6 НОМЕР_1 в населеному пункті с. Пилиповичі. Щодо покликань позивача на невідповідність часу відображеного на приладі TruCam та на портативному відеореєстраторі, суд зазначає, що синхронізація приладу TruCam відбувається через супутник, внаслідок чого в момент фіксації відображаються координати знаходження приладу на місцевості, а портативний відеореєстратор синхронізується шляхом під`єднання приладів збереження інформації після відповідної зміни. Таким чином, відповідачем правомірно застосовано прилад TruCam LTІ 20/20 №ТС000545, яким, зокрема підтверджено факт порушення позивачем ПДР України в частині перевищення швидкості руху. Разом з тим, вказані позивачем недоліки розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправною такої постанови за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху. Щодо покликань позивача на ненадання йому інспектором можливості реалізації права на юридичну допомогу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Положеннями КУпАП України, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КпАП України, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КпАП України. Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 122 КпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень. Так, законодавством у даній категорії справ передбачено здійснювати розгляд справи на місці вчинення правопорушення. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що законом не визнана обов`язкова участь адвоката у випадку розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення. Колегія суддів також зазначає, що в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі. Таким чином, відповідачем було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП, при розгляді справи. Отже, апелянтом доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Відтак, відсутні підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому його необхідно скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи ), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 27 січня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар