Постанова 4856 № 240/19860/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/19860/20 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач: Боровицький О. А. 13 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Шидловського В.Б. Матохнюка Д.Б. за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника позивача: Дмитренка П.В., представника відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем не було прийнято до уваги застосування до ОСОБА_1 річного підсумкового обліку робочого часу, а тому наказ на роботу у вихідний день, письмова згода працівника про надання іншого дня відпочинку та подвійний розмір оплати у вихідні дні в даному випадку не передбачений чинним законодавством; тривалість робочого часу за обліковий період ОСОБА_1 не перевищила норму; за період з 11.06.2019 по 31.08.2020 ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась 20 % щомісячна доплата за роботу у вихідні дні, відповідно до наказу № 2-к/тр від 02.01.2019, яка значно перевищує суму, яка б мала бути нарахована у випадку оплати за роботу у вихідні дні у подвійному розмірі; позивач не погоджується з результатами перевірки, за наслідками якої винесений спірний припис, оскільки законні права та інтереси ОСОБА_1 роботодавцем було дотримано, а порушення ст. 107 КЗпП України - відсутні. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з неможливістю прибути представника відповідача. Колегія суддів розглянувши вказане клопотання прийшла до висновку про можливість слухати справу без участі представника відповідача. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що інспектором Управління Держпраці у Житомирській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка", оформлене актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 12.10.2020 № ЖТ8786/97/АВ (а.с.7-11), під час якого вивчалось, крім іншого, питання виплати заробітної плати працівнику за виконану ним роботу. Відповідно до вказаного акту (а.с.10) під час інспекційного відвідування було встановлено, що порушено ст. 107 КЗпП України - ОСОБА_1 при п`ятиденному робочому тижні працював у суботу та неділю, проте заробітна плата йому у подвійному розмірі не нарахована та не виплачена за роботу у вихідні дні, наказ на роботу у вихідний день з зазначенням способу компенсації та письмова згода працівника про надання іншого дня відпочинку відсутні. За наслідками зазначеного інспекційного відвідування інспектором Управління Держпраці у Житомирській області було винесено припис від 12.10.2020 № ЖТ8786/97/АВ/П (а.с.12), яким зобов`язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" усунути порушення вимог ст. 107 КЗпП України (оплата за роботу у неробочі дні не проводилась у подвійному розмірі. Позивач, вважаючи, що вказаний припис є протиправним, оскільки він не порушував вимоги ст. 107 КЗпП України щодо оплати у подвійному розмірі ОСОБА_1 роботи у вихідні дні, звернувся до суду з даним позовом. Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" повинно було оплатити у подвійному розмірі роботу ОСОБА_1 у вихідні дні або надати йому інший день відпочинку, чого зроблено не було, що свідчить про порушення позивачем вимоги ст. 107 КЗпП України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Стаття 19 зазначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Статтею 61 КЗпП України встановлено, що на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51). Крім того, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 року №138 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу" встановлені відповідні методичні рекомендації. У методичних рекомендаціях викладено умови та порядок застосування підсумованого обліку робочого часу з урахуванням чинного законодавства. Як вказано в преамбулі, Методичні рекомендації може бути використано підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання з метою більш ефективного використання робочого часу та засобів виробництва. В окремих галузях господарства може бути розроблено методичні рекомендації з урахуванням специфіки їхнього функціонування. Відповідно до п. 6 Методичних рекомендацій, обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди - декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися розрахунковий річний період (від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт). Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки). Згідно п. 10 Методичних рекомендацій при підсумованому обліку робочого часу час, відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно зі ст. 106 КЗпП України. Оплата за всі години надурочної роботи проводиться в кінці облікового періоду. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду. А тому, із аналізу вищенаведених правових норм не вбачається прямої заборони роботодавцю за погодженням із працівником встановити підсумований облік робочого часу. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ні акт перевірки, ні припис не містить посилань на відповідну правову норму, яка б містила таку заборону. Такий облік робочого часу був встановлений п.7.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку з якими ОСОБА_1 був ознайомлений, що засвідчено його підписом в посадовій інструкції. Відповідно до ст.

94. КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами. Згідно до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначається структура заробітної плати: основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Згідно ч.11 ст. 6 Закону України "Про оплату праці" колективним договором, а якщо договір не укладався - актом роботодавця, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці. Як встановлено судом апеляційної інстанції, протоколом №1 від 12.01.2019 року загальних зборів трудового колективу ТОВ "СП "Спіка" затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "СП "Спіка". Відповідно до пункту 7.2 зазначених Правил у товаристві встановлений підсумований облік робочого часу (обліковий період - календарний рік) для керівника підприємства, фахівців агрономічної служби, фахівців служби безпеки, сторожів. Колегія судів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що законодавство не обмежує застосування підсумованого обліку робочого часу для певних посад. Таким чином, до фахівця служби безпеки ТОВ "СП "Спіка" ОСОБА_1 застосовувався річний підсумований облік робочого часу. ТОВ "СП "Спіка" встановлено щомісячну доплату за роботу в вихідні дні в розмірі 20% від посадового окладу, що підтверджується наказом № 2- к/тр від 02.01.2019 року, в т.ч. для посади фахівця служби безпеки. Сума щомісячного нарахування зазначеної доплати відображена в відомості нарахування заробітної плати ОСОБА_1 та щомісячно виплачувалась ОСОБА_1 на протязі всього терміну його роботи на ТОВ "СП "Спіка". Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що при складанні акта №ЖТ8786/97/АВ від 12.10.2020 року та винесені припису №жт8786/97/АВ/П від 12.10.2020 інспектор посилається на те, що він здійснив вибіркове встановлення фактів здійснення перебування працівником на робочому місці у вихідні дні в червні 2019 року та квітні 2020 року. Так, зокрема, як встановлено судом розмір заробітної ОСОБА_1 визначений наказом по ТОВ "СП "Спіка" № 44- к/тр від 10.06.2019 року (а.с. 41). В період з 10.06.2020 року по 31.08.2019 року тривалість робочого дня ОСОБА_1 складала 7 год. 12 хв. (90% від окладу), відповідно місячний фонд оплати праці складав - 11387,70 грн.. З 01.09.2019 року по 31.08.2020 року тривалість робочого дня ОСОБА_1 складала 8 год. 00 хв. (100% від окладу), відповідно місячний фонд оплати праці складав -12653,00 грн. Інспектор в приписі зазначає, що відповідно до наданих табелів обліку робочого часу, дорожніх листів ОСОБА_1 , вибірково встановлено, що ОСОБА_1 працював: - у червні 2019 року 22.06.2019 року (субота) -7,2 години, 23.06.2019 року (субота) -7,2 години, 22.06 2019 року (субота) -2 години, 23.06.2019 року (субота) -2 години. - у квітні 2020 року 18.04.2020 року (субота) -2 години, 25.04 2020 року (субота) - 2 години. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції на підприємстві встановлено підсумований облік робочого часу для фахівця служби безпеки. Разом з тим, якщо не враховувати даний факт і взяти за основу, що оплата за роботу в вихідні дні повинна була здійснюватися в подвійному розмірі виходить, що фактично ТОВ "СП "Спіка" оплачувало роботу в вихідні ОСОБА_1 в значно більшому розмірі ніж подвійний, виходячи з наступного: Відповідно до наказу № 2-к/тр від 02.01.2019 у ТОВ "СП "Спіка" встановлено щомісячну доплату за роботу в вихідні дні в розмірі 20% від посадового окладу. Якщо розрахувати фактичну вартість години робочого часу ОСОБА_1 в квітні 2020 року, а також вартість години роботи у вихідні дні в квітні 2020 року то можна прийти до висновку, що фактично ОСОБА_1 отримував оплату за роботу в вихідні дні не в подвійному, а значно більшому розмірі. Вартість однієї години роботи ОСОБА_1 в квітні 2020 року розраховується наступним чином: - 12 653,00 грн. (місячний фонд оплати праці) / на 167 (кількість робочих годин при 8 годинному робочому дні згідно Листа Мінсоцполітики від 29.07.2019 року № 1133/0/206-19 про розрахунок норми тривалості робочого часу) = 75,77 грн. (вартість 1 години робочого часу ОСОБА_1 в квітні 2020 року). Згідно акту перевірки, ОСОБА_1 в квітні 2020 року працював 4 години робочого часу в вихідні дні. По 2 години 18.04.2020 року та 25.04.2020 року відповідно. Кількість робочих годин ОСОБА_1 в будні дні в квітні 2020 року складала 167 - 4 = 163 робочі години. Заробітна плата за робочі години ОСОБА_1 в будні дні в квітні 2020 року повинна була складати 75,77 (вартість 1 години робочого часу ОСОБА_1 в квітні 2020 року) * на 163 (робочі години в будні дні в квітні 2020 року) = 12350,51 грн. (розрахункова заробітна плата ОСОБА_1 за робочі години в будні дні в квітні 2020 року) Відповідно заробітна плата за робочі години ОСОБА_1 в вихідні дні в квітні 2020 повинна була складати 75,77 (вартість 1 години робочого часу ОСОБА_1 в квітні 2020 року) * на 4 (робочі години в вихідні дні в квітні 2020 року) * на 2 (подвійний розмір оплати праці за роботу в вихідні дні визначений ст. 107 КЗпП України) = 606,16 грн. (розрахункова заробітна плата ОСОБА_1 за робочі години в вихідні дні в квітні 2020 року). Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що 12350,51 грн. + 606,16 грн. = 12 956,67 (розрахункова заробітна плата ОСОБА_1 за робочі години в будні та вихідні дні в квітні 2020 року) Згідно відомості про нарахування зарплати ОСОБА_1 , в розрізі місяців, за період з 19.06.2019 року по 31.08.2020 року за квітень 2020 ОСОБА_1 було нараховано 15 183,60 грн. в тому числі 2530,60 грн. в якості доплати за вихід на роботу в вихідні дні. А тому, враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що законні права та інтереси ОСОБА_1 ТОВ "СП "Спіка" було дотримано, а порушення ст. 107 КЗпП України на які посилається позивач у оскаржуваному акті не знайшли свого підтвердження. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до акта перевірки №ЖТ8786/97/АВ від 12.10.2020 року вбачається, що інспектор посилається виключно на те, що відповідно до п. 7.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ СП Спіка встановлено п`ятиденний робочий тиждень для адміністративного персоналу. Однак, вказане посилання являється безпідставним та необґрунтованим, оскільки п. 7.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "СП "Спіка", наказ № 2-к/тр від 02.01.2019 р., про встановлення 20% доплати до посадового окладу за роботу у вихідні дні, виплати і їх розмір працівнику ОСОБА_1 не знайшли жодного відображення і оцінки в акті перевірки і подальшому приписі про усунення порушень. Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до наказу ТОВ СП Спіка №35-к/тр. від 31 серпня 2020 року про припинення трудового договору (контракту) було звільнено з 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 за згодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.43), а відповідно до припису від 12.10.2020 № ЖТ8786/97/АВ/П (а.с.12), яким зобов`язано директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" усунути порушення вимог ст. 107 КЗпП України (оплата за роботу у неробочі дні не проводилась у подвійному розмірі), однак ТОВ СП Спіка не має можливості виконати вказаний припис, оскільки вказаний працівник був звільнений за згодою сторін 31.08.2020 року, а припис виносився 12.10.2020 року. Більше того, якщо найманий працівник, тобто ОСОБА_1 вважає що було порушено його права під час трудових відносин з ТОВ СП Спіка, то він може звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Підсумовуючи вищезазначені норми чинного законодавства, а також докази які містяться в матеріалах справи колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення правопорушень № ЖТ8786/97/АВ/П від 12.10.2020 року являється необґрунтований який прийнятий з порушенням норм чинного законодавства України. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення правопорушень № ЖТ8786/97/АВ/П від 12.10.2020 року. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 15 квітня 2021 року. Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Матохнюк Д.Б.