Постанова 4812 № 473/44/20

14.04.21 22-ц/812/701/21 Єдиний номер справи 473/44/20 Провадження 22-ц812/701/21 Головуючий по 1 інстанції Лузан Л.В. Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 14 квітня 2021р. м. Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О., секретар судового засідання - Біляєва В.М., за участі: ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 січня 2021р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про визначення місця проживання дитини за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про визначення місця проживання дитини, встановила: В січні 2020р. ОСОБА_3 пред`явила позов до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини. Позивач зазначала, що з 22.01.2011р. перебувала у шлюбі з відповідачем, який було розірвано 29 січня 2018р. рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області. Від даного шлюбу вони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після припинення шлюбних відносин постійно проживає з нею. Будучи підприємцем зі стабільним доходом, проживає в квартирі з сучасним ремонтом і обладнанням, отримує аліменти на утримання доньки, яка по її ініціативі навчається в спеціалізованій школі 1-111 ступенів «Європейська школа «Михаїл», весь свій вільний час, якого достатньо, присвячує єдиній дитині, а саме: відвідує кружки і заходи якими цікавиться донька, займається з нею спортом, приймає участь у її лікуванні, оздоровленні, в тому числі за кордоном. Незважаючи на тісну прив`язаність доньки до батька саме в інтересах дитини визначення місця її проживання з матір`ю є найбільш доцільним. У лютому 2020р. ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини. В обґрунтування позову зазначав, що квартира в якій мешкає колишня дружина з донькою є його дошлюбним майном в якій вони проживають за його наполяганням. Саме він піклується про дитину і знаходиться поряд з нею більшість часу поза межами школи, був дійсним ініціатором влаштування до навчального закладу, орендує квартиру неподалік від місця проживання дитини аби не змінювати її усталений розпорядок. За потреби забезпечує дитину всім необхідним для школи, спорту, розваг, харчування, супроводжує та сплачує витрати на зайняття з живопису, перебування у шкільному таборі влітку, піклується профілактикою та лікуванням, аліментні зобов`язання виконує своєчасно. В той же час, мати мало займається дитиною, повертається додому пізно, невчасно приводить дитину до школи, наполягла на відвідуванні кружка лише для отримання відповідної довідки. Дитину хоча й вивозить у закордонні подорожі, але за рахунок сплачених ним аліментів і після таких поїздок дитина хворіє. Також був випадок залишення хворої дитини на нього та бабусю з метою відвідування іншої країни. Мати двічі потрапляла в дорожньо-транспортні пригоди, один раз з дитиною, постійно маніпулює виною та страхом дитини, робить її винуватою у всіх дрібницях, заставляє відчувати себе поганою та загалом рішення суду їй потрібно лише для подальших маніпуляцій та переїзду до своїх батьків в інший населений пункт. На відміну від матері дитини у нього крім житла є стабільна робота та високі прибутки, у зв`язку з чим просив визначити місце проживання доньки разом з ним. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 січня 2021р. первісний позов задоволено, а зустрічний - відхилено. Постановлено визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з її матір`ю - ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.01.2011р. зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , який було розірвано рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 січня 2018р. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення шлюбних відносин за взаємною домовленістю сторін ОСОБА_3 разом з донькою фактично проживають в зареєстрованій за відповідачем на праві власності квартирі АДРЕСА_1 . Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї від 27.08.2020 року, складеного фахівцем з соціальної роботи Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в квартирі за місцем проживання позивача загальною площею 74 м2, наявні всі зручності, житлові умови задовільні. В квартирі чисто, охайно є сучасні меблі та техніка. У дитини власна кімната, облаштовані місця для навчання, сну, зберігання речей, в тому числі іграшок. Матір`ю створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю, надає послуги по розробленню програмного забезпечення, характеризується замовником послуг як надійний і ефективний партнер. За даними податкової декларації платника єдиного податку за 2018р. сума одержаного доходу ОСОБА_3 складає 1376555,90 грн., а за три квартали 2019р. - 1008652,36 грн. Донька сторін навчається з першого класу у НВК «ЗНЗ «Європейська школа «Михаїл» І-ІІІ ступенів, ясла-садок». Договори на навчання з цим закладом укладались як батьком, так і матір`ю дитини. За характеристиками класного керівника та директора школи, ОСОБА_4 є дисциплінованою, має навчальні досягнення високого та достатнього рівня. Весела, товариська, стримана, самостійна, не піддається чужому впливу, користується повагою серед учнів, має багато друзів, завжди охайна, школу відвідує систематично. Батько дитини спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям дитини, турбується про стан її здоров`я, зазвичай, забирає дитину зі школи. Також ОСОБА_4 відвідує з 2016р. спортивний клуб, а з вересня 2019р. дитячу архітектурну студію де проявляє певні здібності. З березня 2018р. по червень 2019р. ОСОБА_4 відвідувала художню студію в яку її привів і супроводжував батько. Обоє батьків сплачують за оздоровчо-профілактичні та медичні послуги, які надавались їх доньці. За судовим наказом Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 лютого 2018р. ОСОБА_1 сплачує аліменти на утримання доньки в розмірі ј заробітку (доходу). Аліменти сплачуються ОСОБА_1 своєчасно і у повному обсязі. ОСОБА_1 проживав на час вирішення спору однією сім`єю без реєстрації шлюбу з жінкою та її дітьми: донькою, 2007 року народження, сином, 2012 року народження в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до акта обстеження умов проживання від 16.09.2020р., складеного спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, квартира загальною площею 79 м2 складається з трьох окремих кімнат, умови проживання в квартирі задовільні. Квартира облаштована необхідними меблями та побутовою технікою, зроблено сучасний ремонт, створені умови для перебування дитини. ОСОБА_1 працює в ТОВ «СімКорп Україна» старшим інженером-програмістом, має стабільний дохід, за 2018р. нараховано 1574320,60 грн. заробітної плати, а за 2019р. - 1615386,72 грн. За місцем роботи, проживання ОСОБА_1 характеризуються позитивно, ділові якості проявив на найвищому рівні, спокійний врівноважений, від колег має тільки позитивні відгуки, відвідує з донькою заходи дитячого клубу компанії. За висновком органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 08.10.2020р. місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з інтересів дитини, рекомендовано визначити з матір`ю. Згідно висновку психолога від 27.10.2020р. ОСОБА_1 рекомендовано: організувати, оптимізувати з урахуванням робочого графіку свій час таким чином, щоб щодня проводити більшу кількість годин разом з донькою ОСОБА_4 ; проводити батьківські зустрічі з дитячим психологом за участю обох батьків; звертатись за приватними психологічними консультаціями (психотерапія) обома батьками; проводити індивідуальні чи групові заняття з дитячим психологом для дитини. У жовтні 2020р. представник ОСОБА_1 подавав до суду уточнену позовну заяву в якій просив замість первісно заявлених вимог про визначення місця проживання дитини з батьком, усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною та у її вихованні та визначити способи участі батька у вихованні дитини шляхом надання систематичних побачень та спільного відпочинку. Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 жовтня 2020р. відмовлено у прийнятті уточненої зустрічної позовної заяви. Врахувавши наведені факти, а саме наявність спору між батьками щодо місця проживання доньки, який вони в досудовому порядку вирішити не змогли, психофізіологічні особливості малолітньої дитини, а також виходячи з балансу інтересів дитини та її батьків, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову. У зв`язку з чим вірно на підставі ст.ст.141,160,161,171 СК, ст.29 ЦК визначив, що встановлення місця проживання дитини з матір`ю буде максимально відповідати інтересам дитини. Посилання в апеляційній скарзі щодо не врахування думки малолітньої доньки при вирішенні спору не можна визнати обґрунтованими, так як остання не досягла десятирічного віку, що не суперечить тлумаченню ст.171 СК, яке було дано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018р. у справі №402/428/16-ц. Прихильність дитини до батька не заперечувала позивачка у первісному позові, а значущість батька у житті дитини з`ясовувалось у неї при психологічному дослідженні. Даний висновок було враховано судом при розв`язанні спору, оскільки психологом у дослідженні також зазначено про те, що для дитини члени сім`ї любимі та цінні. Відсутність висновку в рішенні суду про конкретну адресу місця проживання дитини не впливає на його законність, оскільки спір вирішено на користь матері, умови проживання якої ретельно перевірялись відповідними фахівцями. У разі подальшої зміни позивачкою місця проживання не на користь дитини, відповідач вправі звернутись до органу опіки і піклування або вирішити спір з цього питання в суді. Після досягнення дитиною 14 років вона вправі самостійно визначати своє місце проживання (ч.4 ст,29 ЦК) і реалізації цього права дане рішення жодним чином не перешкоджає, а тому аргументи щодо не зазначення в рішенні суду періоду часу визначення місця проживання не заслуговують на увагу. Доводи в апеляційній скарзі щодо висновку органу опіки та піклування не можна визнати обґрунтованими, тому що Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області була залучена до участі у справі і саме останньою був наданий такий висновок у відповідності до ст.19 СК, ст.56 ЦК, якому була надана судом оцінка у відповідності зі ст.89 ЦПК з огляду на участь обох батьків в засіданні цього органу та можливості надання доказів. Посилання в апеляційній скарзі щодо не врахування висновку Верховного Суду в постанові від 23 грудня 2020р. є безпідставними, тому що обставини справ різняться. Так, відповідач на час пред`явлення позову був зареєстрований в м. Вознесенську, має у власності квартиру в Києво-Святошинському районі в якій проживав, також орендував для проживання вищезазначену квартиру, при цьому у зустрічному позові вказував той самий орган опіки і піклування як і за первісним позовом, під час розгляду спору сам звертався до Києво-Святошинської районної державної адміністрації із заявою для надання висновку щодо місця проживання дитини за зустрічним позовом, яка була розглянута останньою з повідомленням про відсутність підстав для зміни попереднього висновку. Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню. Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 січня 2021р. - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК. Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2021р. Головуючий: Судді: