Постанова 4856 № 240/3517/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/3517/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 14 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Стаднік Л. В., представника позивача: Оверченка І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - позивач) до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській обл. (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач 01.03.2021 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: - визнати протиправною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сладь Т. П. від 17.02.2021 ВП № 63063356 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.; - скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сладь Т. П, від 17.02.2021 ВП № 63063356 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду не виконано, перерахунок пенсії ОСОБА_1 не проведено з 05.03.2019 по 31.12.2019. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 у справі №240/12339/19 ОСОБА_1 було проведено перерахунок з 05.03.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Після проведеного перерахунку сума пенсії становила 6657 грн, що є значно меншою, ніж до перерахунку, адже за рішенням суду від 18.10.2018 по справі №0640/4400/18 розмір пенсії з 01.01.2019 становив 7508,28 грн. Тому доплата за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 відсутня. Відтак позивач вказує на виконання ним судового рішення у справі №240/12339/19 виконано повністю. Оскільки судове рішення у справі №240/12339/19 виконане в повному обсязі - проведений відповідний перерахунок, у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказав, що розмір пенсії ОСОБА_1 із 05.03.2019 здійснений на виконання рішення суду у справі №240/12339/19 повинен становити 8559,00 грн - 100% сума підвищення, однак фактично виплачена сума пенсії становить 7508,28 грн, а тому позивачем безпідставно не виконано рішення суду. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.04.2021 о 09:30. Ухвалами суду від 12.04.2021 та 13.04.2021 сторонам відмовлено у задоволенні клопотань сторін про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. При цьому, 12.04.2021 до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про перенесення розгляду справи. 14.04.2021 представник позивача з`явився в судове засідання, в якому підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладену у листі від 28.11.2019 № С-5417 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. З метою примусового виконання вказаного судового рішення було відкрито виконавче провадження ВП 63063356. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Сладь Т.П. від 17.02.2021 ВП № 63063356 на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було накладено штраф за невиконання рішення суду у справі №240/12339/19 у розмірі 5100,00 грн. Вважаючи оскаржувану постанову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Частиною 2 статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Згідно ч.3 ст.14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями статті 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 4 статті 372 КАС України визначено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Частиною 1 ст. 75 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону). Таким чином, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. При цьому, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання або ж невиконання в повному обсязі. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду. З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17. Як встановлено судом першої інстанції рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 у справі №0640/4400/18, яке в установленому законом порядку набрало законної сили, було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення з 01.01.2018 основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення. З пояснень позивача вбачається, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 по справі № 0640/4400/18 ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії в основному розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2018. Розмір пенсії після перерахунку становив з 01.01.2018 - 6457,56 грн., з 01.01.2019 - 7508,28 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 у справі №240/12339/19 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладену у листі від 28.11.2019 № С-5417 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018. Згідно наданих позивачем відомостей щодо проведених перерахунків пенсії ОСОБА_1 , зокрема від 21.11.2018 вбачається, що основний розмір пенсії ОСОБА_1 90% становить 8559,00 грн. Однак з розрахунку на доплату пенсії ОСОБА_1 вбачається, що за період з березня 2019 по грудень 2019 року розмір його пенсії становив 7508,28 грн. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення суду не виконано, перерахунок пенсії ОСОБА_1 не проведено з 05.03.2019 по 31.12.2019. При цьому судом першої інстанції вірно зазначено, що невиконання в повному обсязі рішення судів, які набрали законної сили щодо пенсійних виплат, позбавляють пенсіонерів права отримати заборгованість з перерахованої (нарахованої) пенсії на виконання рішень судів, що в свою чергу, позбавляє їх гарантованого Конституцією України (стаття 46) права на соціальний захист в повному обсязі. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу. Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України" від 24.07.2004 (№ 67534/01). Враховуючи викладені обставини, які підтверджується матеріалами адміністративної справи, суд вважає, що обов`язок щодо виконання рішення суду позивачем не виконано у повному обсязі, зважаючи на що оскаржувана постанова державного виконавця є такою, що відповідає вимогам законності, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Таким чином, враховуючи невиконання позивачем без поважних причин рішення суду старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень у Житомирській області Сладь Т. П. постановою від 17.02.2021 ВП № 63063356 правомірно накладено штраф на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у розмірі 5100,00грн. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні №63063356 прийнята в межах норм чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 4 ст.272, 328, 329 КАС України Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.