LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/10009/20

від 23.02.2021 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/10009/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 (суддя Конєва С.О.,) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України,Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення №1779828/2739912310 від 29.07.2020р., зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и В: У серпні 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.07.2020р. №1779828/2739912310; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 08.07.2020р. №15 до податкової накладної від 17.03.2020р. №45, днем його подання 22.07.2020р. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 адміністративний позов задоволено. Рішення суду обгрунтовано тим, що оспорюване рішення контролюючого органу не містить чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваного рішення про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати розрахунок коригування у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду апеляційної інстанції, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог . Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підстави для зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, а також порядок та умови для прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Наказом Мінфіну України від 12.12.2019 року №520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач-1 вказує на те, що позивачем надано документи, складені з порушенням законодавства, на підставі чого відповідно до пункту 10 та пункту 11 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34216 Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято Рішення №1779828/2739912310 від 29.07.2020р. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, ФОП ОСОБА_2 здійснює свою діяльність ресторанів; зокрема через заклад ресторанного господарства - Ресторан Менора Гранд Палас. за адресою: АДРЕСА_1 . в якому для розрахунків готівкою, встановлений Реєстратор розрахункових операцій, реєстраційне посвідчення № 3000527414 від 03.04.2019р. (надалі-РРО)(а.с. 40, 41-42). 07.03.2020 року за надання послуг харчування, які повинні бути надані 06.09.2020р. , ФОП ОСОБА_2 отримав грошові кошти відповідно до рахунку-фактура № СФ-0000010 від 02.03.2020p.. шляхом оплати кінцевим споживачем платіжною картою, з використанням PPO, у сумі 20 300,00 грн. з ПДВ. що підтверджується касовим чеком № 0000000372 від 17.03.2020р. B результаті продажу цієї послуги харчування ФОП ОСОБА_3 було своєчасно складено та зареєстровано податкову накладну від 17.03.2020р. № 45 на суму 20 300грн. в. т.ч. 3 383.33 грн. ПДВ, що підтверджується копіями Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.03.2020р. B силу, триваючого карантину встановленого в Україні, 06.07.2020р. клієнт відмовився від послуг, сплачених згідно касовим чеком № 0000000372 від 17.03.2020р. на суму 20 300,00 грн. з ПДВ та 08.07.2020р. йому були повернуті грошові кошті на підставі пред`явленого касового чеку про оплату послуг та заяви від 06.07.2020р. (а.с. 12, 13, 14). Згідно до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, у зв`язку із здійсненням наведених господарських операцій позивачем щодо повернення грошових коштів було оформлено розрахунок коригування №15 від 08.07.2020р. до податкової накладної №45 від 17.03.2020р. на суму коригування ПДВ 3383,33 грн., що підтверджується їх копією. Вказаний вище розрахунок коригування було надіслано позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копії Квитанції від 22.07.2020р. відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію розрахунку коригування було зупинено з підстав того, що розрахунок коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, складений та поданий на реєстрацію у термін, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, що відповідає п. 6 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що підтверджується копією відповідної квитанції. З метою проведення реєстрації вищевказаного розрахунку коригування, позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення №1 від 23.07.2020р. про надання пояснень та копій документів, які необхідні для проведення реєстрації розрахунку коригування №15 від 08.07.2020р. що підтверджується копіями відповідного повідомлення та Квитанції №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи . Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення №1779828/2739912310 від 29.07.2020р., яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №15 від 08.07.2020р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, що підтверджується копією відповідного рішення. В подальшому, позивачем вживалися заходи щодо адміністративного оскарження оспорюваного рішеня №1779828/2739912310 від 29.07.2020р., проте, рішенням Комісії з питань розгляду скарг №41434/2739912310/2 від 07.08.2020р., скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення без змін, що підтверджується копіями відповідних рішення, скарги та квитанції №2, наявних в матеріалах справи. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Положеннями п.18 Порядку №1246 передбачено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений наведеним вище Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р. Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яка набула чинності з 01.02.2020р., затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісії); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165). Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено що, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Положеннями п. 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у спосіб, визначений п.5 Порядку №1165 за повідомленням №1 від 23.07.2020р. були надані пояснення про відмову покупця від послуг харчування для обслуговування заходу 06.09.2020р. через продовжений карантин по зупиненому розрахунку коригуванні, що підтверджується копіями відповідного повідомлення, документів та Квитанції про їх прийняття, наявними в матеріалах справи . Разом з тим, комісією регіонального рівня, 29.07.2020р. було прийнято оспорюване рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН розрахунку коригування №15 від 08.07.2020р. з підстав ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, що підтверджується його копією Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. В той же час, вказане рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та зрозумілості акта індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податку виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги той факт, що позивачем подавалися письмові пояснення щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення поданої податкової накладної, та копії документів на її підтвердження, проте відповідач приймаючи оскаржуване рішення не надав їм оцінку. Зазначене свідчить, що контролюючий орган обмежився формальним підходом до виконання своїх обов`язків, не дослідивши первинні документи підприємства за спірними накладними за їх наявності. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності та як наслідок його скасування. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»