Постанова 4852 № 280/2314/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/2314/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року (суддя Бойченко Ю.П.) у справі за позовом Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: ДП «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІКГРЕМОНТ» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року позов задоволено. Суд вирішив визнати визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.12.2019 №0004390402. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано те, що перевіркою було встановлено неможливість формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження, ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНИКА» не могло фактично здійснити господарські операції. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1, п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 17.10.2019 №485 та направлення від 18.10.2019 №35 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 07917635) з питання достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2019 року, за результатами якої складено акт від 11.11.2019 №95/08-01-04-02/07917635. Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 21 декларації з ПДВ за серпень 2019 року) на суму 221 985 грн. На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2019 №0004390402 форми «В4», яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду серпень 2019 року, у розмірі 221 985 грн. Податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. З описової частини акту перевірки від 11.11.2019 №95/08-01-04-02/07917635 вбачається, що встановлені порушення податкового законодавства є наслідком того, що господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» не мали реального характеру, що вказує на формування ДП «ЗДАРЗ МІГРЕМОНТ» податкового кредиту з ПДВ за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження. За змістом норм пп. 200.1, пп. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг. (пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України). Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 ПК України). Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, серед іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 12.01.2017 між ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу №1370/3/2017. Матеріали справи містять копії видаткових накладних (т. 2, а.с. 61 154); рахунків фактур та платіжних доручень (т. 2, а.с. 155 194); картокобліку матеріальних засобів (т. 2, а.с. 195 236; т. 3, а.с. 1 91); податкових накладних, складених ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА», із доказами направлення до Єдиного реєстру податкових накладних (т. 1, а.с. 110 243; т. 2, а.с. 1 60); подорожніх листів (т. 3, а.с. 176 205); контрольних карток вхідного контролю (т. 3, а.с. 206 235; т. 4, а.с. 1 250; т. 5, а.с. 23), витяги з Журналу реєстрації переміщень товарно-матеріальних цінностей та транспорту на територію об`єкта, що охороняється, через КПП №1 по пропуску транспорту за період з 01.02.2019 по 23.05.2019 та з 24.05.2019 по 10.09.2019 (т. 3, а.с. 27 173), а також списки транспортних засобів позивача (т. 3, а.с. 174, 175). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявні документи в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій. Судом першої інстанції вірно було взято до уваги і те, що ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» по взаємовідносинам із позивачем за спірний період складено та направлено до ЄРПН податкові накладні, факт реєстрації яких не спростовано. Доказів на підтвердження того, що постачальник позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань, матеріали справи не містять. Відповідачем також не було надано вироку суду, в якому досліджено та надано оцінку діяльності підприємства, а також встановлено порушення таким підприємством/посадовими особами вимог чинного законодавства України. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі за позовом Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 14 квітня 2021 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш