Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6575/20
від 13.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/6575/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання: Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (суддя Артоуз О.О., повне судове рішення складено 17.12.2020) у справі №280/6575/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремшляхбуд» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу,- в с т а н о в и В : Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області №1944 від 27.08.2020 "Про проведення фактичної перевірки". Підставами позову визначено те, що наказ про проведення фактичної перевірки не містить в собі даних щодо підстав для проведення перевірки, окрім посилань на положення пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. У свою чергу, як зазначав позивач, підставою для призначення перевірки у відповідності до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, є отримання контролюючим органом інформації про порушення платником вимог законодавства. Але у спірному наказі відсутнє посилання на наявність такої інформації, отриману в установленому законодавством порядку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позов задоволено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що змістовна конструкція п. 80.2 ст. 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення. Відносно аргументів відповідача про те, що призначення фактичної перевірки позивача здійснювалося виключно з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а тому наказ про призначення перевірки неможливо визнати протиправним, суд першої інстанції вказав на те, що таке тлумачення п. п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України повністю нівелює необхідність існування інших, передбачених у п. 80.2. ст. 80 ПК України, підстав для проведення фактичних перевірок дотримання вимог законодавства в цій сфері. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує, що у спірних відносинах податковим органом правомірно реалізовано його повноваження на проведення перевірки, а підстави для такої перевірки прямо передбачені п. п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України. У спірному випадку, як вказує відповідач, такою підставою була отримана контролюючим органом інформація про порушення позивачем вимог законодавства. Також, відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на складений акт про результати проведеної фактичної перевірки, відносно якого позивачем заперечень подано не було та в якому викладено зміст виявлених порушень. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято наказ №1944 від 27.08.2020 "Про проведення фактичної перевірки". Згідно тексту вказаного наказу на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, наказано начальнику відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Запорізькій області Костирко Марині Олександрівні та головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Запорізькій області Вітеру Тарасу Васильовичу з 27 серпня 2020 протягом 10 діб провести фактичну перевірку ТОВ "РЕМШЛЯХБУД" (код ЄДРПОУ 20488682) за адресою: 70032 Запорізька область, с. Купріяновка, Вільнянський район, вул. Зелена, буд. 7, за період з 01.04.2020 по день закінчення фактичної перевірки з питання здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні, використанні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального. 27.08.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Запорізькій області о 11 год. 04 хв. здійснено вихід для проведення фактичної перевірки. Проте контролюючий орган до здійснення перевірки не допущено з причини безпідставності здійснення перевірки, про що складено Акт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки від 27.08.2020. Не погоджуючись з наказом в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області №1944 від 27.08.2020 "Про проведення фактичної перевірки" позивач звернувся до суду з даним позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Як вбачається з оскаржуваного наказу, відповідачем призначено фактичну перевірку на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України. Відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України підставою проведення фактичної перевірки є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. При цьому, з аналізу положень пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що змістовна конструкція п. 80.2 ст. 80 ПК України обумовлює висновок про те, що для зазначення підстави для проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України. Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення. Вищезазначені висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 08 вересня 2020 року у справі № 640/21536/19, у постанові від 04.12.2018 у справі №820/4894/18, у постанові від 18.12.2018 (справа № 820/4891/18), у постанові від 18.12.2018 (справа № 820/4895/18), у постанові від 05.03.2019 (справа № 820/4893/18). З приводу аргументів відповідача, які також знаходять своє відображення і в апеляційній скарзі, про те, що призначення фактичної перевірки позивача здійснювалося виключно з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а тому наказ про призначення перевірки неможливо визнати протиправним, суд першої інстанції правильно вказав на те, що таке тлумачення п. п.80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України повністю нівелює необхідність існування інших, передбачених у п. 80.2. ст. 80 ПК України, підстав для проведення фактичних перевірок дотримання вимог законодавства в цій сфері. В апеляційній скарзі відповідач також посилається на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на складений акт про результати проведеної фактичної перевірки, відносно якого позивачем заперечень подано не було та в якому викладено зміст виявлених порушень, слід зазначити те, що доказів складення акту про результати проведеної перевірки відповідачем не було надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції. При цьому, встановлені обставини справи свідчать про те, що перевірку відповідачем проведено не було, у зв`язку з не допуском посадових осіб контролюючого органу до перевірки, про що складено відповідний акт. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №280/6575/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 13.04.2021р. Повне судове рішення складено 14.04.2021р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк