Постанова 4852 № 280/4794/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4794/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання: Волкової К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року (головуючий суддя Сіпака А.В., повний текст складено 28.12.2020р.) у справі №280/4794/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба Миттєвого кредитування» до Національного банку України про визнання протиправною та скасування постанови, - в с т а н о в и В : ТОВ «Служба Миттєвого кредитування» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Нацкомфінпослуг від 27.05.2020 №255/253/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки Нацкомфінпослуг про те, що кредитні договори №1922449308250 від 12.08.2019, №1925177779088 від 09.09.2019, №1930050182987 від 27.10.2019 та № 1926227267424 від 19.09.2019 є такими, що не прирівняні до договору, укладеного у письмовій формі у зв`язку з тим, що "підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності (акцепт) не може бути визнаний як такий, що вчинений у відповідності до вимог статей 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію" від 03.09.2015 №675-VIII". Позивач вказував на те, що відносно таких висновків Нацкомфінпослуг ним надано пояснення та роз`яснено порядок укладення кредитних договорів, який повністю узгоджується з вимогами Закону України «Про електронну комерцію», натомість, вказаним поясненням Нацкомфінпослуг оцінки не надала, та прийняла оскаржувану постанову. Вказуючи на необґрунтованість постанови Нацкомфінпослуг, позивач просив його позов задовольнити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року позов задоволено. За наслідками розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що оскаржувану постанову Нацкомфінпослуг прийнято у зв`язку з невиконанням позивачем Розпорядження №191, яким позивача зобов`язано усунути порушення законодавства про фінансові послуги. У свою чергу, Розпорядження №191 винесено Нацкомфінпослуг з огляду на її позицію про те, що підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності (акцепт) не може бути визнаний як такий, що вчинений у відповідності до вимог статей 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію" від 03.09.2015 №675-VIII. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувану постанову про застосування санкцій не можливо визнати обґрунтованою, як того вимагає ч.2 ст.2 КАС України, оскільки Нацкомфінпослуг не було надано оцінки поясненням позивача, які, на його думку, підтверджують виконання Розпорядження №191. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що Розпорядженням №191, яке не було предметом спору у цій справі, зобов`язано позивача усунути порушення законодавства про фінансові послуги, у зв`язку з порушенням позивачем вимог статей 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію" під час укладення кредитних договорів. Вказане Розпорядження позивачем виконано не було, що є правовою підставою для застосування фінансових санкцій. З цих підстав відповідач вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що надання позивачем пояснень щодо порядку укладення кредитних договорів, можливо вважати виконанням Розпорядження №191. При цьому, відповідач зазначає, що суть порушення читко викладена в Розпорядженні №191 і усунення цих порушень, з огляду на їх суть, обумовлювала необхідність вчинення позивачем активних дій, зокрема, щодо переукладення кредитних договорів. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що позивач є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на підставі ліцензії на здійснення діяльності з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. У зв`язку із надходженням звернень громадян, Нацкомфінпослуг було надіслано на адресу позивача вимоги від 10.12.2019 №26478/15-8, 09.12.2019 № 26412/15-8 про надання інформації та документів по всім заявникам, протягом 3 робочих днів з дня отримання цієї вимоги. На виконання зазначених вимог, ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" направило засобами поштового зв`язку відповіді на вимогу від 20.12.2019 №85-Ю, № 84-Ю, в яких, окрім іншого, повідомило про алгоритм укладання договорів з зазначенням послідовності дій щодо укладання договору та підтвердженням відправлення та прийняття оферти, інформацію щодо порядку (процедури), хронологію дій щодо укладання електронного договору, вчинених позивачем та запитуваних позичальників в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій. 26.12.2020 Нацкомфінпослуг складено Акт про правопорушення, вчинені ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" на ринку фінансових послуг №2141/15-4/15 з висновком про надання ТОВ "СЛУЖБА МИТЄЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" фінансової послуги з порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", відповідно до якої фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору. Такого висновку Нацкомфінпослуг дійшов за результатами розгляду звернень гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також інформації та документів, що надійшли на вимогу Нацкомфінпослуг листами товариства від 20.12.2020 №84-Ю, №85-Ю. За змістом акту, суть допущеного позивачем порушення полягає у підписанні позичальниками заявки-анкета для отримання кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у вигляді цифрової послідовності, що прямо суперечить вимогам Закону України "Про електронну комерцію", а саме: - п. 6 та 12 ч. 1 ст. 3, відповідно до яких: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір; - ч.6 ст.11, відповідно до якої відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Враховуючи підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності, акцепт не може бути визнаний як такий, шо вчинений відповідно до вимог ст. 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію". Оскільки з наданих документів Товариства встановлено не дотримання порядку укладення електронного договору, встановленого статтею 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію", кредитні договори №1922449308250 від 12.08.2019, №1925177779088 від 09.09.2019, №1930050182987 від 27.10.2019 та № 1926227267424 від 19.09.2019 визнані такими, що не прирівнюється до договору, укладеного у письмові формі. У зв`язку із отриманням Акту про правопорушення, вчинені ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" на ринку фінансових послуг від 26.12.2020 №2141/15-4/15, позивачем на адресу Нацкомфінпослуг направлені пояснення від 14.01.2020 №5-Ю щодо обставин, викладених в акті. У своїх поясненнях позивач зазначив про хибність висновків про порушення порядку укладення електронних договорів, а також про перевищення Нацкомфінпослуг своїх повноважень в частині визнання угод недійсними чи встановлювати факти укладення договору. 28.01.2020 Нацкомфінпослуг винесене розпорядження №191 "Про застосування заходу впливу до ТОВ " СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ ", відповідно до якого відповідач постановив: "Зобов`язати ТОВ " СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ " усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень, з наданням підтверджуючих документів у термін до 27.02.2020 включно". Листом від 12.02.2020 №45-Ю позивачем була надана відповідь на розпорядження від 28.01.2020 №191, в якій зазначено, що укладання договорів здійснюється у відповідності до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якою серед іншого встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом" (абз.3 ч.1 ст.12 Закону). Одноразовий ідентифікатор відповідає п.6 ч.1 ст.3 Закону, де зазначено, що "електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору". 10.03.2020, в зв`язку із невиконанням вимог вказаного Розпорядження №191, що є порушенням п. 5.9 розділу V Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, який встановлює, що рішення Нацкомфінпослуг є обов`язковими для виконання особами, відповідачем складений Акт № 253/15-4/14 про порушення, вчинені ТОВ " СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ " на ринку фінансових послуг, яким порушено провадження у справі про правопорушення позивачем вимог законодавства про фінансові послуги. Супровідним листом від 11.03.2020 №1645/15-8 примірник вказаного акту направлено на адресу позивача, а також повідомлено, що розгляд справи відбудеться 27.03.2020 о 15 год. 30 хв. за місцезнаходженням відповідача. За результатами розгляду вказаного Акту, відповідачем була винесена постанова від 27.05.2020 №255/253/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг, відповідно до якої на підставі ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40, п. 3 ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", абз. 1 п. 1.5 розділу І, пп. 3 п. 2.1, п. 2.4 розділу ІІ, п. 3.2 розділу ІІІ, абз. 2 п. 4.20 розділу IV зазначеного вище Положення, до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 17000,000 грн. Вважаючи прийняту Нацкомфінпослуг постанову про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг, протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке. Так, встановлені обставини справи, про які зазначено вище, свідчать про те, що спірні фінансові санкції до позивача застосовані у зв`язку з невиконанням останнім, за позицією відповідача, Розпорядження №191. У свою чергу, Розпорядження №191 винесено Нацкомфінпослуг з огляду на її позицію про те, що підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності (акцепт) не може бути визнаний як такий, що вчинений у відповідності до вимог статей 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію" від 03.09.2015 №675-VIII. Вказаним Розпорядженням зобов`язано позивача усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень, з наданням підтверджуючих документів у термін до 27.02.2020 включно. Не ставляючи під сумнів повноваження Нацкомфінпослуг щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за невиконання Розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами відповідача про те, що Розпорядження №191, з огляду на зміст та обсяг заявлених позивачем вимог, не є предметом спору у цій справі. В той же час, визначальним для вирішення питання щодо правомірності застосування штрафних санкцій, у спірному випадку, є те, чи виконано позивачем Розпорядження №191 та чи виконано воно у спосіб, що передбачений Розпорядженням №191. Таким чином, з метою встановлення обставин, що мають значення для справи, Розпорядження №191 підлягає дослідженню, зокрема, в частині суті встановленого порушень та можливих способів усунення позивачем таких порушень. Як зазначено вище, суттю виявленого відповідачем порушення є те, що підписання позичальниками заявки, яка є акцептом пропозиції (оферти) Товариства, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у формі цифрової послідовності (акцепт) не може бути визнаний як такий, що вчинений у відповідності до вимог статей 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію". Спосіб усунення вказаного порушення у Розпорядженні №191 не вказано. Натомість, за позицією відповідача, що наведена в апеляційній скарзі, таке порушення повинно бути усунуто шляхом, зокрема, переукладення діючих кредитних договорів. У відповідь на вказане Розпорядження, що не заперечується відповідачем, позивачем Листом від 12.02.2020 надано пояснення щодо укладення кредитних договорів та, з посиланням на положення чинного законодавства, зазначено, що спосіб укладення таких договорів повністю відповідає положенням статей 11 та 12 Закону України "Про електронну комерцію". При цьому, позиція позивача щодо укладення кредитних договорів в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, повністю відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду, яка стосується укладення кредитних договорів в електронній формі та яка неодноразово висловлювалася, зокрема, у постанові від 12.01.2021 (справа №524/5556/19). Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем не залишено без уваги обов`язкове до виконання Розпорядження регулятора, на вказане Розпорядження органу державного контролю (нагляду) надано вичерпні та обгрунтовані пояснення, що свідчать про правомірність дій позивача під час укладення кредитних договорів та вказують на відсутність необхідності у переукладенні діючих кредитних договорів. Тобто, у спірному випадку, за умови надання відповідачу пояснень суть яких, в частині способу укладення кредитних договорів, відповідає правовій позиції Верховного Суду, не можливо стверджувати про те, що Розпорядження №191 залишено позивачем без виконання, що фактично і стало підставою для застосування до позивача спірних штрафних санкцій. При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що відповідачем, під час винесення оскаржуваної постанови, не було надано оцінки вказаним поясненням позивача на предмет їх відповідності вимогам Закону України "Про електронну комерцію", в частині укладення кредитних договорів в електронній формі. З цих підстав, суд апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість постанови відповідача від 27.05.2020 №255/253/15-4/14-П про застосування штрафної санкції за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року №280/4794/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 13.04.2021р. Повне судове рішення складено 14.04.2021р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк