Ухвала КЦС ВС № 554/6690/19

Ухвала 13 квітня 2021 року м. Київ справа № 554/6690/19 провадження № 61-5467ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії, та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності, ВСТАНОВИВ: У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії. У вересні 2019 року, як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо спору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено, позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , починаючи із 27 грудня 2001 року по серпень 2018 року. Визнано об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 21947064). Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року, з урахуванням ухвали Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2021 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2020 року в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії; задоволення позову третіх осіб, які заявлять самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю; вирішення розподілу судових витрат, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Проведено поділ садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що є спільною сумісною власністю подружжя, відповідно до варіанту № 2.1 (додаток № 3) висновку експерта № 133 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, складеного 18 березня 2020 року судовим експертом Федоровим Д. Ф . Виділено ОСОБА_2 у власність та користування у садовому будинку літ. А-2: коридор 1-1 площею 10 кв. м, коридор 1-8 площею 10,2 кв. м, кімната 1-9 площею 18,6 кв. м, кімната 1-10 площею 20,1 кв. м, вітальня 1-11 площею 14,2 кв. м, санвузол 1-12 площею 4 кв. м, як показано на схемі жовтим кольором (додаток № 3); альтанку «Г», хвіртка № 3, частина огорожі № 4, вигреб № 5, вигреб № 6, що становить 21/50 частин садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_1 у власність та користування у садовому будинку літ. А-2: коридор 1-1 площею 4,2 кв. м, хол 1-2 площею 21,6 кв. м, кухня 1-4 площею 8,4 кв. м, коридор 1-5 площею 2,0 кв. м, топічна 1-6 площею 1 кв. м, санвузол 1-7 площею 2,2 кв. м, як показано на схемі зеленим кольором (додаток № 3); баня Б, літня кухня Б1, гараж Б2, вбиральня В, ворота № 1, ворота № 2, частина огорожі № 4, колодязь № 7, що становить 29/50 садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 провести перебудови: закласти дверний проріз між приміщеннями № 1-2 та № 1-1, улаштувати перегородку в приміщенні № 1-1, розділивши його на два коридори відповідно до схеми додатку №

3. Зобов`язано ОСОБА_1 провести перебудови: улаштувати дверний проріз на місці віконного у приміщенні № 1-1 для входу в частину, що їй виділяється. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обладнати виділені їм частини садового будинку самостійним електропостачанням. Порядок користування горищем проведено по лінії розподілу садового будинку без установлення перегородки. Проведено поділ земельних ділянок площею 1014 кв. м, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227 та площею 2000 кв. м, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226, відповідно до варіанту № 2.1. висновку експерта від 18 березня 2020 року № 133 (додаток № 7). Виділено у власність та користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1419 кв. м, у тому числі у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227 - 882 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226 - 537 кв. м., як показано на схемі жовтим кольором. Виділено у власність та користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1419 кв. м, у тому числі у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227 - 882 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226 - 537 кв. м, як показано на схемі зеленим кольором. У загальне користування співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виділено 176 кв. м, у тому числі: у земельній ділянці площею 0,1014 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0227 - 132 кв. м, у земельній ділянці площею 0,2000 га, кадастровий номер 5324087700:00:040:0226 - 44 кв. м, як показано на схемі червоним кольором. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості різниці в частці у розмірі 99 992,00 грн. У задоволенні позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін. У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду її представник отримав 09 березня 2021 року, що підтверджується копією супровідного листа з відміткою про отримання копії. Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Ураховуючи, що причини пропуску строку на касаційне оскарження наведені заявницею є поважними, підтверджені належними доказами, касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня отримання заявницею копії оскаржуваної постанови апеляційного суду, а тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, а строк поновленню. До касаційної скарги додано клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги до 5 відсотків річного доходу заявниці - 6 219,45 грн, мотивоване тим, що вона є одинокою матір`ю, на її утриманні знаходиться малолітня дитина, джерелом доходу є заробітна плата, розмір якої за період з січня - по грудень 2020 року становить 124 389,03 грн, що підтверджується довідкою про доходи, виданою 11 березня 2021 року Полтавською державною аграрною академією №

160. Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору, Верховний Суд виходить з такого. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовів) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (9 605,00 грн). Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовів) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн). За змістом статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Касаційну скаргу подано на судове рішення апеляційного суду, ухвалене за наслідками розгляду первісного позову та позову третіх осіб, а отже ставка судового збору за подання касаційної скарги становить 23 820,40 грн ((768,40х3+9 605,00)х200%) і значно перевищує 5 відсотків річного доходу заявниці (6 219,45 грн). З огляду на наведене, Верховний Суд, урахувавши майновий стан сторони, наведені у клопотанні доводи та додані до нього докази, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення ОСОБА_1 суми судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги до 6 219,45 грн. Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 754/2060/17, від 24 березня 2020 року у справі № 367/3800/14-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 178/90/18-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 207/41/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно частини сьомої статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Також, касаційна скарга містить клопотання про зупинення дії та виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року до закінчення касаційного перегляду справи в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_2 компенсації у розмірі 99 992,00 грн та понесених останнім судових витрат у розмірі 6 705,00 грн, що може спричинити для неї негативні наслідки. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Наведені заявницею доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації у розмірі 99 992,00 грн та понесених останнім судових витрат у розмірі 6 705,00 грн, до закінчення касаційного перегляду справи. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року. Клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового за подання касаційної скарги задовольнити. Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги з 23 820,40 грн до 6 219,45 грн. Відкрити касаційне провадження у справі за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, поділ майна в натурі, зобов`язання вчинити дії, та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання нерухомого майна об`єктом спільної сумісної власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року. Витребувати з Полтавського районного суду Полтавської області цивільну справу № 554/6690/19. Клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії та виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року задовольнити частково. Зупинити виконання постанови Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації у розмірі 99 992,00 грн та понесених останнім судових витрат у розмірі 6 705,00 грн, до закінчення касаційного перегляду справи. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 15 травня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак