Постанова 4824 № 759/7593/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/1753/2021 справа №759/7593/19 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання Чепур Н.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Ул`яновської О.В. у справі за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- встановив: В квітні 2019 року АТ "ОТП Банк" звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №ML-012/171/2008 д 08 липня 2008 року в сумі 2 002 869,57 грн., що складається із: - 1 228 436,33 грн. залишку заборгованості по кредиту за транш 1; - 115985,69 грн. заборгованості по відсоткам за транш 1; - 3796,37 грн. заборгованості по штрафним санкціям за транш 1; - 654123,66 грн. залишку заборгованості по кредиту за транш 2; - 514,65 грн. заборгованості по відсоткам за транш 2; - 13,17 грн. заборгованості по штрафним санкціям за транш 2; Вимоги обґрунтовує тим, що 08 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №ML-012/171/2008, в подальшому 05 лютого, 10 липня 2009 року, 04 лютого, 12 липня 2010 року, 13 червня, 24 червня 2014 року, 23 квітня 2015 року, 26 травня 2016 року, 15 травня 2017 року, 16 травня 2018 року додаткові угоди. Згідно із умовами договору позичальнику 08 липня 2008 року надані кредитні кошти в розмірі 97061 доларів США, за користування якими вона зобов`язалась сплачувати проценти за плаваючою ставкою 4,49% річних + FIDR, яка корегується після перебігу кожного 12 календарного місяця. Згідно із умовами договору повернення кредиту відбувається у валюті кредиту. З урахуванням укладеної додаткової угоди від 23 квітня 2015 року визначено, що позичальнику видано кредит-1 в сумі 1 526 288,53 грн., який повертається шляхом сплати ануїтетних платежів, та кредит-2 в сумі 654123,66 грн. з відстроченням сплати тіла кредиту. Дата повернення 08 липня 2028 року. Цільове призначення - зміна валютних зобов`язань шляхом направлення кредитних коштів на погашення боргових зобов`язань. Відповідно до цієї угоди встановлено плату за користування коштами за кредитом-1: 23 квітня 2015 року до 15 травня 2016 року включно у розмірі 1%; з 16 травня 2016 року до 14 травня 2018 року включно у розмірі 12,74%; на період з 15 травня 2018 року до повного виконання зобов`язань у розмірі 1% +UIRD. За кредитом-2 встановлено з 23 квітня 2015 року до повного виконання зобов`язань встановлено плату у розмірі 0,10%. 23 квітня 2015 року позичальнику видані кошти у вказаних розмірах. Поряд з цим, позичальник своїх боргових зобов`язань не виконує, у зв`язку із чим банк використав своє право змінити строк виконання зобов`язання на такий, що настав. Кредитні зобов`язання забезпечені порукою ОСОБА_3 на підставі Договору поруки №SR-012/171/2008 08 липня 2008 року. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року позовні вимоги задоволено, вирішено: Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №ML-012/171/2008 від 08 липня 2008 року в розмірі 2002869,57 грн., судовий збір у розмірі 30043,04 грн. Не погодившись з ухваленим рішенням, представником ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. В апеляційній скарзі посилається на те, що справа перебувала в провадженні судді Коваль О.А., але у зв`язку із відведенням судді справа передана судді Ул`яновській О.В., під головуванням якої справу призначено в підготовче засідання на 21 травня 2020 року на 12 год. 20 хв. У зазначене судове засідання сторони не з`явились, при цьому суддя закрила підготовче засідання та призначила справу до розгляду на цей саме день і час та ухвалила рішення у справі. При цьому, залишилась не розглянутою заява про призначення судово-економічної експертизи та не вирішено питання про прийняття зустрічної позовної заяви. Окрім того, станом на 21 травня 2020 року в Україні були встановленні обмеження у зв`язку із запровадженням карантину. Заперечуючи проти позову посилається на те, що банком не надано доказів на підтвердження наявності заборгованості; первинних бухгалтерських документів; розрахунки неправильні, не відповідають умовам договору і не враховують сплачені кошти; не враховано про сплату понад 130000 доларів США за 2008-2018 роки. Зазначає, що банк не довів надання в доларах США. Посилається на те, що при наданні кредиту у доларах США банком була встановлена процентна ставка фіксований відсоток + FIDR, при цьому останнє значення банк міг коригувати на власний розсуд, що не відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів". Далі посилається на договір Кредитний договір №ML-012/171/2008 від 08 липня 2008 року, згідно із яким позичальник мала отримати 97061 швейцарських франків, але неможливо перевірити правильність нарахувань за цим договором, невідповідність процентної ставки вимогам Закону України "Про захист прав споживачів". Окрім того, зазначає, що в договорі поруки не вказано на строк його дії, з моменту останнього платежу пройшло більше 6 місяців, а відтак банк втратив право вимоги до поручителя згідно із частиною 4 статті 559 ЦК України. Звертає увагу на неможливість застосування теперішньої редакції цієї статті. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягаю частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм, матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Установлено, що 08 липня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є АТ "ОТП Банк", та ОСОБА_1 укладено договір №012/1108/08 про відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній та національній валюті для фізичних осіб, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. 08 липня 2008 року ОСОБА_6 звернулась до банку із кредитною заявою про видачу кредиту в розмірі 97061 доларів США, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 . 08 липня 2008 року сторони уклали кредитний договір №ML-012/171/2008 (а.с. 126-129, том 1), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту - 97061 доларів США, терміном повернення до 08.07.2028, із плаваючою процентною ставкою - фіксований відсоток + FIDR, фіксований відсоток - 4,49%. З метою забезпечення кредитних зобов`язань, 08 липня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки №SR-012/171/2008, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов`язань. Договір діє до повного виконання зобов`язання за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань. В кредитний договір неодноразово вносились зміни, зокрема, 23 квітня 2015 року сторони уклали додатковий договір до кредитного договору, відповідно до якого розмір кредиту-1 становить 1526288,53 грн., кредиту-2 - 654123,66 грн., термін повернення 08 липня 2028 року. Цільове призначення кредиту - зміна валюти боргових зобов`язань шляхом направлення кредитних коштів на погашення боргових зобов`язань позичальника за кредитним договором. На період з 23 квітня 2015 до 15 травня 2016 року за користування кредитом-1 позичальник зобов`язаний сплатити банку проценти, які будуть розраховуватись на підставі фіксованої процентної ставки у розмірі 1%. На період з 16 травня 2016 року до 14 травня 2018 року буде використовуватись фіксована процентна ставка 12,74% річних. На період з 15 травня 2018 до повного виконання борових зобов`язань за користування кредитом-1 буде використовуватись плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток + UIRD , фіксований відсоток - 1%. На період з 23 квітня 2015 року до повного виконання зобов`язань за користування кредитом-2 фіксована процентна ставка становитиме 0,10 %. 23 квітня 2015 ОСОБА_1 звернулась до банку із кредитною заявою, відповідно до якої просить видати транш у розмірі 2 180 412,19 грн., шляхом перерахування коштів з кредитного договору на поточний рахунок, відкритий в АТ "ОТП Банк" (том 1 а.с. 161). 26 травня 2016 сторони уклали додатковий договір, відповідно до умов якого домовились, що в період з 26 травня 2016 року по 14 травня 2017 року буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 3% річних. На період з 15 травня 2017 року по 14 травня 2018 року за користування кредитом 1 фіксована процентна ставка становитиме 12,74% річних. На період з 15 травня 2018 року до повного виконання зобов`язань за користування кредитом 1 буде використовуватись плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток + UIRD , фіксований відсоток - 1 %. 15 травня 2017 року сторони уклали додатковий договір, відповідно до умов якого домовились, що на період з 15 травня 2017 року по 14 травня 2018 року фіксована процента ставка складатиме 11% річних. На період з 15 травня 2018 року до повного виконання зобов`язань за користування кредитом-1 буде використовуватись плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток + UIRD , фіксований відсоток - 1%. 16 травня 2018 року сторони уклали додатковий договір, відповідно до умов якого, на період з 16 травня 2018 року до 14 травня 2019 року плаваюча процентна ставка складає: фіксований відсоток + UIRD, фіксований відсоток - 2,18%. На період з 15 травня 2019 року до повного виконання зобов`язань за користування кредитом 1 буде використовуватись плаваюча процентна ставка: фіксований відсоток + UIRD , фіксований відсоток - 1%. Пунктом 2.1.5.2 договору в редакції додаткового договору від 16 травня 2018 року визначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем та/або поручителем своїх боргових зобов`язань та/чи інших зобов`язань за кредитним договором. На підставі укладених додаткових договорів між банком та позичальником, відповідні додаткові договори укладено між банком та ОСОБА_3 (том 1 а.с. 203-211). Видача кредиту в доларах США підтверджено валютним меморіальним ордером №1 від 08 липня 2008 року (том 1 а.с.115). Видача кредиту в гривнях підтверджено даними меморіальних ордерів №ARC200A0, ARC6009Y від 23 квітня 2015 року (том 1 а.с. 162, 163). Видача коштів також підтверджено даними виписки по особовому рахунку (том 1 а.с. 13-111). Вимогами від 05 грудня 2018 року, які фактично направлені 11 грудня 2018 року, банк звернувся до відповідачів з досудовою вимогою щодо виконання зобов`язання (том 1 а.с. 113-123). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції уважав установленим наявність кредитних правовідносин сторін, факт видачі кредиту та, установивши наявність заборгованості за кредитом, дійшов висновку про її стягнення в судовому порядку. Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині порушення судом норм процесуального права, судом апеляційної інстанції установлено наступне. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 квітня 2019 року справу розподілено судді Коваль О.А. 25 квітня 2019 року у справі відкрито провадження, вирішено її розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24 червня 2019 року. В подальшому підготовче засідання неодноразово відкладалось. 26 листопада 2019 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 18 лютого 2020 року. 18 лютого 2020 року представником ОСОБА_1 подано клопотання про призначення судової економічної експертизи. 18 лютого 2020 року представником ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючому судді. Окрім того, 18 лютого 2020 року відповідачем ОСОБА_3 подана зустрічна позовна заява про визнання договору поруки припиненим. В судовому засіданні 18 лютого 2020 року судом розглянуто заяву про відвід та постановлено ухвалу про відведення судді Коваль О.А . Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2020 року справу розподілено судді Ул`яновській О.В. Ухвалою від 21 лютого 2020 року, постановленою суддею Ул`яновською О.В., справу прийнято до провадження, вирішено її розглядати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 травня 2020 року на 12 год. 20 хв. З матеріалів справи убачається, що при зверненні до суду місце проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 . Перед відкриттям провадження у справі суду надана інформація, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрована за зазначеною адресою. В заявах на адресу суду, які подавались представниками в інтересах ОСОБА_1 , адреса останньої зазначена така: АДРЕСА_2 . Така ж адреса зазначена і в перших договорах, що були укладені із банком, але в останніх значиться адреса: АДРЕСА_1 . В розгляді справи приймала участь представник відповідача ОСОБА_1 . Відповідно до глави 7 розділу І ЦПК України підставами уважати, що учасник справи належним чином повідомлений про розгляд справи є: - повідомлення під розписку у суді (абзац 2 частини 6 статті 128); - надіслання повістки на офіційну електронну адресу (абзац 2 частини 7 статті 128); - повідомлення з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина 13 статті 128); - вручення під розписку за місцем проживання або місцем знаходження (частина 1 статті 130); - вручення будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом адресатом (частина 3 статті 130); - вручення судової повістки представникові (частина 5 статті 130); - вручення за місцем її роботи (частина 6 статті 130); - вручення за місцем перебування під вартою, відбуття покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту (частина 7 статті 130); - вручення в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу (частина 8 статті 130); - відмова одержати судову повістку (частина 9 статті 130); - направлення повістки на останню відому судові адресу, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку (абзац 2 частини 1 статті 131). В судове засідання 21 травня 2020 року учасники справи не з`явились, при цьому відомості про повідомлення ОСОБА_1 відсутні, а відправлення на ім`я ОСОБА_3 повернулось за закінченням терміну зберігання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 21 травня 2020 року на 12 год. 20 хв., тобто на той саме день і час, що і підготовче засідання. Статтею 33 ЦПК України унормовано, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження. Відповідно до статті 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. Установлено, що Святошинський районний суд міста Києва призначивши справу в підготовче засідання під головуванням судді Ул`яновської О.В.: не вирішив питання щодо призначення у справі експертизи; не вирішив питання щодо зустрічного позову; у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 198 ЦПК України не відклав розгляду справи з огляду на відсутність відомостей щодо повідомлення відповідачів; призначив справу до судового розгляду на той же день і час, у який відбулось підготовче засідання; не повідомив учасників справи про розгляд справи по суті. Окрім того, суд не врахував, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ XII "Прикінцеві положення" ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту:

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"установлено карантин з 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року. Запровадження карантинних обмежень значною мірою вплинуло на суспільний лад та процеси в державі, зокрема доставку поштової кореспонденції, можливість прибути до суду та взяти участі в судовому процесі тощо, проте суд не урахував таких чинників. Згідно пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Оскільки суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , яка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Вирішуючи заявлені банком вимоги, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, метою договору є забезпечення фіксування тих умов, на які сторони погоджуються для врегулювання своїх взаємних прав і обов`язків щодо обраного ними кола відносин. Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін. Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту частини 1 статті 638 та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Статтею 1054 ЦК України установлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 УК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Факт виникнення кредитних правовідносин підтверджено даними кредитного договору №ML-012/171/2008 від 08 липня 2008 року із додатковими угодами, видача кредиту підтверджено даними меморіальних ордерів, а також даними виписки по особовому рахунку, про що вказано вище. В матеріалах справи наявний наданий банком розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами кредитного договору Апеляційним судом розглянуто та ухвалено про відхилення клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи, оскільки для вирішення цієї справи по суті та обрахування розміру заборгованості не має потреби у спеціальних знаннях. Доводи скаржника щодо неврахування в розрахунку заборгованості частини платежів відхиляються апеляційним судом, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження цих доводів, не визначено які платежі, на яку суму та згідно яких платіжних документів були відповідачем сплачені, проте банком не враховані. Посилання скаржника на безпідставну зміну процентної ставки в односторонньому порядку відхиляються, оскільки виходячи з умов кредитного договору зміна розміру ставки FIDR не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку, оскільки вона прямо передбачена умовами двостороннього кредитного договору. Твердження скаржника в тій частині, що вона мала отримати 97061 швейцарських франків не узгоджується з умовами кредитного договору з відповідними змінами та доповненнями, відтак відхиляються апеляційним судом. Апеляційний суд констатує, що судом першої інстанції не вирішено питання прийняття або неприйняття зустрічного позову, проте вирішення цього питання на стадії апеляційного оскарження чинним законодавством не передбачено. Разом з тим, враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства, як додаткового (акцесорного) зобов`язання до основного договору та пряму залежність від його умов, визначаючи розмір заборгованості за кредитними зобов`язаннями, що підлягають стягненню з відповідачів (боржника та поручителя), апеляційний суд в межах своїх повноважень перевіряє доводи скаржника в частині припинення поруки та вказує на таке. Як убачається з договору поруки він діє до повного виконання зобов`язань. Станом на дату укладення договору поруки (08 липня 2008 року) частина 4 статті 559 ЦК України була викладена в такій редакції: Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Згідно Закону України №1414-VIII від 14 червня 2016 року, який набрав чинності 19 жовтня 2016 року, частина 4 статті 559 ЦК України викладена в такій редакції: Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом"; Згідно Закону України №2478-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 04 листопада 2018 року, частина 4 статті 559 ЦК України викладена в такій редакції: Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2478-VIII від 03 липня 2018 року:

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

2. Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону. Закон України №2478-VIII від 03 липня 2018 року введено в дію 04 лютого 2019 року. Пунктом 2.1.5.2 договору в редакції додаткового договору від 16 травня 2018 року визначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем та/або поручителем своїх боргових зобов`язань та/чи інших зобов`язань за кредитним договором. Порядок настання строку дострокового виконання зобов`язань визначено у такому порядку: - банк надсилає позичальнику вимогу та з дати отримання настає строк дострокового виконання зобов`язань, яке має бути виконано протягом 60 днів. - у випадку неотримання вимоги, вимога вважається врученою на 7 календарний день з дати відправки вимоги. 11 грудня 2018 року на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що є належною адресою, направлено вимогу від 05 грудня 2018 року, у якій банк вказує на дострокове виконання зобов`язань у повному обсязі. Відправлення вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист із відбитком календарного штемпеля відділу поштового зв`язку, списком згрупованих поштових відправлень із відбитком календарного штемпеля відділу поштового зв`язку, а факт вручення відправлення 19 грудня 2018 року підтверджено даними веб-сайту АТ "Укрпошта" із інформацією щодо відправлень. Зазначеними доказами також підтверджується вручення вимоги поручителю 19 грудня 2018 року. Такі обставини справи доводами апеляційної скарги не спростовуються. Таким чином, 19 грудня 2018 року настав строк виконання зобов`язань, тобто до введення в дію Закону України від 03 липня 2018 року 2478-VIII. Відносини за кредитним договором діють протягом строку дії такого договору, з настанням строку виконання зобов`язань у поручителя виникає обов`язок виконати вимоги кредитора. До суду банком позовна заява направлена в квітні 2019 року (дата на конверті відсутня), підписання позовної заяви датовано 03 квітня 2019 року, а судом вона зареєстрована 18 квітня 2019 року. Отже позовна заява подана в межах шести місяців з дня настання строку виконання зобов`язання. Відтак поручитель відповідає за платежами, що охоплюються платежами, які мали бути здійснені за шість місяців до звернення до суду, та в повному обсязі за платежами, строк яких настав у зв`язку із достроковим встановленням строку виконання зобов`язання. Такі висновки прийнятні для всіх редакцій частини 4 статті 559 ЦК України та відповідають сталій судові практиці (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/23028/17), оскільки виконання кредитних зобов`язань поділено на частини, тобто, кожного місяця позичальник повинен погашати певну частку зобов`язання і щодо кожної такої частки для поручителя відраховується окремий шестимісячний строк. Внесення змін у частину 4 статті 559 ЦК України не призвело до змін такого принципу. Згідно із графіком платежів за кредитом-1 (додаток 1 до додаткового договору від 16 травня 2018 року) та з урахуванням дати здійснення платежів за шість місяців, що передують даті зверненню до суду, мали бути здійснені платежі: 1) 16 жовтня 2018 року - 16000 грн.; 2) 15 листопада 2018 року - 16000 грн.; 3) 17 грудня 2018 року - 16000 грн. Отже відповідальність поручителя поширюється на ці платежі (48000 грн. платежів по кредиту та процентам) та на платежі, строк виконання яких настав достроково (19 грудня 2018 року), тобто платежі після 17 грудня 2018 року та виключно на платежі по тілу кредиту, оскільки з настанням строку виконання зобов`язань припинилось право нараховувати проценти за кредитним договором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц). Розмір таких платежів за кредитом-1 становить 1 203 018,71 грн. Відтак цивільно-правова відповідальність поручителя за кредитом (траншем)-1 становить 1 251 018,71 грн. Згідно із графіком платежів за кредитом-2 (додаток 2 до додаткового договору від 23 квітня 2015 року) та з урахуванням дати здійснення платежів за шість місяців, що передують даті зверненню до суду, мали бути здійснені платежі: 1) 15 жовтня 2018 року - 50,18 грн.; 2) 15 листопада 2018 року - 55,56 грн.; 3) 17 грудня 2018 року - 57,35 грн. При цьому, згідно зазначеного графіку, протягом строку кредитування погашаються лише проценти (відтак вказані суми є процентами), тіло кредиту підлягає погашенню одноразовим платежем 08 липня 2028 року. Отже відповідальність поручителя поширюється на зазначені три платежі (163,09 грн. платежі по процентам) та на платежі, строк виконання яких настав достроково (19 грудня 2018 року), тобто платежі після 17 грудня 2018 року та виключно на платежі по тілу кредиту, оскільки з настанням строку виконання зобов`язань припинилось право нараховувати проценти за кредитним договором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц). Розмір такого платежу за кредитом-2 становить 654123,66 грн. Відповідно до даних розрахунку заборгованості, відомості про останній платіж якого узгоджуються із позицією скаржника в апеляційній скарзі, останній платіж за кредитом-1 здійснено 16 травня 2018 року. За кредитом-2 погашення не відбувалось. Відтак цивільно-правова відповідальність поручителя за кредитом (траншем)-2 становить 654286,75 грн. Відповідальність поручителя по штрафним санкціям також обмежується періодом, починаючи з 15 жовтня 2018 року та по 19 грудня 2018 року, оскільки після настання строку виконання зобов`язання припинилось також і право нараховувати передбачену договором неустойку. Оскільки неустойка за кредитом-1 та кредитом-2 нарахована по 17 вересня 2018 року, тобто поза межами періоду відповідальності поручителя, то останній не несе обов`язку з її сплати. Щодо відповідальності позичальника, то вона по тілу кредиту є повною. Штрафні санкції нараховані по дату, що передує настанню строку виконання зобов`язань, відтак позичальник несе зобов`язання в межах визначених банком таких сум. Проценти банком нараховані по 25 лютого 2019 року, що не відповідає згаданим вище постановам Верховного Суду, оскільки строк виконання зобов`язання настав 19 грудня 2018 року. Згідно із розрахунком заборгованості та графіком по кредиту-1 (додаток 1 до додаткового договору від 16 травня 2018 року) в період з 15 травня 2018 року до 19 грудня 2018 року мали бути здійснені платежі по відсоткам в розмірі 86582,38 грн. Згідно із розрахунком заборгованості та графіком по кредиту-2 (додаток 2 до додаткового договору від 23 квітня 2015 року) в період з 15 травня 2018 року до 19 грудня 2018 року мали бути здійснені платежі по відсоткам в розмірі 439,08 грн. Отже, відповідальність позичальника по процентам обмежується цими сумами. Доводи скаржника про те, що вона не отримувала кредитних коштів безпідставні та спростовуються сукупністю укладених між нею та банком договорів, додатків до них, які визначають умови користування кредитними коштами, що свідчить про отримання коштів, а також касовими документами. Твердження про ненадання коштів, ураховуючи укладення з банком численних договорів, не є логічними та не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах. Окрім того, зобов`язання з видачі валютного кредиту змінились на зобов`язання з видачі кредиту в національній валюті, заборгованість за яким і є предметом цього спору. Зобов`язання за валютним кредитом припинилось. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку щодо цивільно-правової відповідальності: - позичальника за кредитом (траншем) -1 на загальну суму 1 318 815,08 грн.; - позичальника за кредитом (траншем) -2 на загальну суму 654575,91 грн.; всього 1 973 390,99 грн. - поручителя за кредитом (траншем) -1 на загальну суму 1 251 018,71 грн.; - поручителя за кредитом (траншем) -2 на загальну суму 654286,75 грн., всього 1 905 305,46 грн. З урахуванням солідарного обов`язку за кредитом (траншем)-1 з позичальника та поручителя солідарно підлягає стягненню 1 251 018,71 грн., та окремо з позичальника 67796,37 грн. З урахуванням солідарного обов`язку за кредитом (траншем )-2 з позичальника та поручителя солідарно підлягає стягненню 654286,75 грн., а окремо з позичальника 289,16 грн. Судом задоволено позовні вимоги в загальному розмірі 1 973 390,99 грн., що становить 98,53% від ціни позову 2 002 869,57 грн. При зверненні до суду банком сплачено 30043,04 грн. судового збору. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню у пропорційному розмірі, тобто в сумі 29601,41 грн. Відсоткове різниця між відповідальністю позичальника і поручителя 3,45%, відтак з позичальника підлягає стягненню 14800,71 грн. + 3,45% від цієї суми, тобто 15311,33 грн. Відповідно з поручителя підлягає стягненню судовий збір в сумі 14290,08 грн. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Позовні вимоги Акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором №ML-012/171/2008 від 08 липня 2008 року: за кредитом-1 (траншем-1) 1 251 018,71 грн., за кредитом-2 (траншем-2) 654286,75 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором №ML-012/171/2008 від 08 липня 2008 року: за кредитом-1 (траншем-1) 67796,37 грн., за кредитом-2 (траншем-2) 289,16 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" 15311,33 грн. у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. Стягнути ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" 14290,08 грн. у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 квітня 2021 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова