Постанова Сумський апеляційний суд № 576/1646/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2021 року м.Суми Справа №576/1646/20 Номер провадження 22-ц/816/396/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Левченко Т. А. , Ткачук С. С. за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Є Гроші», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив», розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Школьного Володимира Анатолійовича на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2020 року в складі судді Колодяжного А.О., ухваленого у м. Глухові, в с т а н о в и в : 04 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Є Гроші» (далі - ТОВ «ФК Є Гроші») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» (далі - ТОВ «ФК Преміум Актив») про визнання недійсним договору позики № 3332212909-346479, укладеного 20 вересня 2019 року з ТОВ «ФК Є Гроші». Позов обґрунтовано тим, що 20 вересня 2019 року заявниця виявила, що її сім-картка була заблокована і того ж дня оператор мобільного зв`язку повідомив її, що було здійснено перевипуск сім-картки. З приводу цього вона звернулась до поліції і у подальшому було відкрито кримінальне провадження. З кінця вересня 2019 року позивачці від відповідачів почали надходити дзвінки з вимогою повернення боргу. Оскільки коштів від відповідачів заявниця не отримувала і жодних угод з ними не укладала, тому вважає, що спірний правочин слід визнати недійсним. Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. ОСОБА_1 з рішенням суду не погодилась та через свого представника подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, заявник просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 20 липня 2019 року позивачка перетнула кордон України, тобто не мала можливості укласти оспорюваний правочин з використанням мобільного номеру телефону. Крім того, належних і допустимих доказів отримання заявницею позики матеріали справи не містять, а номер рахунку, на який було перераховано кошти, ОСОБА_1 не належить. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Школьного В.А., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 20 вересня 2019 року між ТОВ «ФК Є Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3332212909-346479 (індивідуальна частина оферти, у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію»), згідно з умовами якого позичальниця отримала у позику на споживчі цілі строком на 31 день 5000 грн зі сплатою 626,50 грн процентів зі строком повернення до 20 жовтня 2019 року (а.с. 15-22). Вказаний договір укладено за допомогою веб-сайту позикодавця «e-groshi.com». Згідно з індивідуальною частиною договору правочин був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «156297», тобто заповненням форми на веб-сайті «e-groshi.com» вказаної комбінації цифр, яка була надіслана позивачу на її мобільний номер « НОМЕР_1 ». Індивідуальна частина договору включає всі істотні умови для відповідного виду договору. Станом на 05 травня 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики від 20 вересня 2019 року № 3332212909-346479 становить 70095,50 грн (а.с. 24-25). 03 лютого 2020 року ТОВ «ФК Є Гроші» на підставі договору про надання фінансових порслуг факторингу № 0302/01 відступило ТОВ «ФК Преміум Актив» право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 3332212909-346479 від 20 вересня 2019 року (а.с. 13). Згідно з довідкою ТОВ «ФК Преміум Актив» грошові кошти за договором позики 20 вересня 2019 року були перераховані на платіжну картку « НОМЕР_2 », яка вказана у індивідуальній частині договору № 3332212909-346479 (а.с. 14). Судом першої інстанції встановлено та визнається сторонами, що ОСОБА_1 користується номером телефону « НОМЕР_1 ». За інформацією мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», 18 вересня 2019 року о 17 год. 31 хв. відбулась віддалена заміна сім-карти за абонентським номером « НОМЕР_1 » шляхом телефонування з цього самого номеру телефону. Крім того, 20 вересня 2019 року о 12 год. 02 хв. відбулась заміна сім-карти за абонентським номером « НОМЕР_1 » в магазині за адресою: м. Київ, вул. Митрополита А.Шептицького, 4А, ТРЦ «Комод» (а.с. 46). 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до поліції із заявою про перевірку обставин перевипуску її сім-картки оператором мобільного зв`язку за номером телефону « НОМЕР_1 » (а.с. 26), а на підставі ухвали Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2020 року зобов`язано уповноважену особу Глухівського відділу поліції, у відповідності до вимог ст. 214 КПК України, внести відомості про кримінальне правопорушення, зазначене у заяві ОСОБА_1 від 20 вересня 2019 року про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про що повідомити заявника. 20 березня 2020 року Глухівським відділом поліції внесено до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 від 20 вересня 2019 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, кримінальне провадження № 12020200070000221 (а.с. 27, 28), наслідків розслідування за яким матеріали справи не містять. Матеріали справи містять роздруківку телефонних розмов та повідомлень по номеру « НОМЕР_1 » за період з 01 липня 2019 року по 09 вересня 2019 року (а.с. 81-130). Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Зокрема, ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе та підтвердила умови отримання позики, після чого відповідач надіслав позивачці за допомогою засобів зв`язку на її номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який позивачка використала для підтвердження підписання договору. Також суд виходив з того, що позивачка не довела факт укладення оспорюваного правочину внаслідок несанкціонованого втручання, тобто без її участі та волевиявлення, як і не довела, що саме у день укладення договору заявниця знаходилась за межами України. Крім цього, місцевий суд вважав, що належності рахунку, на який відповідач перерахував грошові кошти, саме позичальниці чи будь-якій іншій особі правового значення не має, оскільки саме цей рахунок був вказаний у договорі і вважається, що кошти використано саме позивачкою. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому, законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом (ст. 215 ЦК України). За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до положень ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII). Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII. Таким чином, 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 , оформивши у встановленому п. п. 4.1, 4.2. Правил надання грошових коштів у вигляді позики на сайті ТОВ «ФК Є Гроші» заявку для отримання позики у розмірі 5000 грн зі сплатою 626,50 грн процентів на строк 31 день, шляхом заповнення всіх полів заявки із зазначенням даних банківської картки ( НОМЕР_2 ), на яку просила перерахувати кошти, погодилась з умовами договору позики, оформленому сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Прийнявши позитивне рішення, ТОВ «ФК Є Гроші» 20 вересня 2019 року здійснило переказ 5000 грн на платіжну картку зазначену позивачкою. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду, що ОСОБА_1 не довела обставин не укладення оспорюваного правочину, тобто відсутності у неї волевиявлення на укладення договору та отримання суми позики. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували відсутність позивачки на території України у день укладення спірного правочину 20 вересня 2019 року. Доводи скарги з приводу перетину ОСОБА_1 кордону України 20 липня 2019 року у напрямку Іспанії не спростовують висновків суду, оскільки в суді апеляційної інстанції представник позивачки адвокат Школьний В.А. підтвердив, що позивачка 20 вересня 2019 року повернулася до України. А як вбачається з матеріалів справи саме 20 вересня 2019 року укладений спірний договір. Недоведеними є обставини несанкціонованого втручання сторонньої особи і відсутності у зв`язку з цим у позивачки у момент укладення договору доступу до її номеру телефону « НОМЕР_1 », за допомогою якого відбулось укладення оспорюваного правочину. Виписка телефонних розмов та повідомлень по номеру « НОМЕР_1 » за період з 01 липня 2019 року по 09 вересня 2019 року, на яку посилається заявник апеляційної скарги, колегією суддів до уваги не береться, оскільки період виписки не включає дату укладення договору. Позивачкою не спростовано обставин перерахування відповідачем суми позики на платіжну картку № НОМЕР_3 . При цьому, належність цієї картки саме заявниці правового значення не має. До того, ж стороною позивача не спростовано належність вказаної картки саме ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Ухвалюючи рішення у даній справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшовши правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Школьного Володимира Анатолійовича залишити без задоволення, а рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 28 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: В.І. Криворотенко Судді: Т.А. Левченко С.С. Ткачук