Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/19359/20

Справа № 127/19359/20 Провадження № 33/801/304/2021 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П. Доповідач: Якименко М. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Киричука С.В. та представника Подільської митниці Держмитслужби Вихристюк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки ОСОБА_1 за ч.6 ст. 470 Митного Кодексу України, ВСТАНОВИЛА: В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала вказана адміністративна справа. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України та стягнуто судовий збір в розмірі 454,00 гривень на користь держави. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою матеріали справи повернути до Подільської митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки. Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з`ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки доказам, зокрема не взяв до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази запрошення ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби для надання пояснень та не повідомлявся про порушення ним митних правил. Також протокол складено із порушенням МК України, оскільки складений у відсутність скаржника та без його пояснень. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції адвокат Киричук С.В. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у ній доводи. Представник Подільської митниці Держмитслужби в судовому засіданні заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає постанову законною та обґрунтованою. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суддя прийшла до висновку, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін з огляду на таке. Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Згідно із ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. ст. 486, 489 МК України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Суд першої інстанції дотримався вище зазначених вимог закону. В матеріалах справи міститься протокол № 00356/40100/20 від 16.07.2020, в якому зазначено, що 06.09.2018 о 22 год. 43 хв. ОСОБА_1 з метою особистого користування був ввезений на митну територію України транспортний засіб особистого користування MERCEDES-BENZ E270, VIN: НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_2 , у митному режимі «транзит» в пункті пропуску «Порубне-Сірет» митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС (а.с. 1-2). З копії листа Буковинської митниці Держмитслужби від 22.06.2020 №7.2-20-01.7.12/2164 слідує, що управлінням здійснюється перевірка законності перебування на митній території України т/з MERCEDES-BENZ E270, ввезеного 06.09.2018 в режимі «транзит» ОСОБА_1 та виявлено, що на даний час автомобіль зареєстрованим/знятим з обліку не значиться. Також вказано встановити та взяти пояснення у ОСОБА_1 стосовно перевищення встановленого МК України строку доставки автомобіля до митного органу призначення (а.с. 6). Згідно з даними програмно-інформаційного комплексу «Автотранспортні засоби» Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, відомостей «За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» АСМО «Інспектор» інформація щодо вивезення гр. України ОСОБА_1 т/з MERCEDES-BENZ E270, VIN: НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_2 , за межі митної території України або поміщення в інший митний режим станом на 16.07.2020 (дату складання протоколу про порушення митних правил) відсутня (а.с. 7-8). Згідно з ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України є правильними і узгоджуються з наявними та дослідженими судом доказами, зокрема: протоколом про порушення митних правил № 00356/40100/20 від 16.07.2020 (а.с. 1-2); листом Буковинської митниці Держитслужби від 22.06.2020 №7.2-20-01.7.12/2164 (а.с. 6); витягом з АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби (а.с. 7-8). Сукупність зазначених вище доказів узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Суд першої інстанції, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України, оскільки останній перевищив строк доставки транспортного засобу особистого користування, більше ніж на 30 діб. З таким висновком суду погоджується і суддя апеляційної інстанції. Згідно із ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Частиною 6 ст.379 МК України передбачено, що строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами. Переміщення транспортних засобів особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України здійснюється у строки, встановлені статтею 95 цього Кодексу. Відповідно до глави 55 р. ХІІ МК України, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов`язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов`язання, застосування заходів гарантування тощо). Пунктом 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, встановлено, що термін «товар» вживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (ст.90 та 93 МК України). Так, в п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Приписами ч.6 ст.470 МК України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше, ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, яка тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Отже, перевищення встановленого ст.95 МК України строку транзитного перевезення транспортного засобу, ввезеного на митну територію України більше, ніж десять діб визнається порушенням митних правил, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу конфіскації транспортного засобу. Згідно з інформації «За даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску» 06.09.2018 ОСОБА_1 було ввезено в особисте користування в режимі транзит через зелений коридор автомобіль MERCEDES-BENZ E270. Також йому умови транзиту роз`яснено та про відповідальність попереджено. Станом на 16.07.2020 вказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивезено, його митне оформлення в іншому режимі не здійснювалось та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку транзитного ввезення. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України, а саме що виразилися у перевищенні встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу особистого користування більше ніж на тридцять діб. З таким висновком суду погоджується і суддя апеляційної інстанції. Крім того, суддя апеляційного суду звертає увагу на те, що скаржник не спростовує факт того, що він перевищив термін встановлений ст. 95 МК України та не вивіз транспортний засіб за межі митної території України, як то передбачено нормами МК України. Доводи апеляційної скарги про те, що дії ОСОБА_1 не підпадають під дію нової редакції ч.6 ст.470 МК України, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Як слідує з матеріалів справи, 06.09.2018 громадянин України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України у митному режимі «транзит» автомобіль, з метою особистого користування на території України. Станом на час складання щодо нього протоколу про порушення митних правил вищевказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивезений, у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування, імпорту (випуск для вільного обігу) не поміщений та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку ввезення. Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом. Законом України №2725-VIII від 16.05.2019 рокустаттю 470 МК України викладено в новій редакції, зміни вступили в дію з 22.08.2019. Частина 6 ст. 470 МК України (в редакції від 22.08.2019 року) передбачає відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше, ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів. Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність у залежності від конкретного строку перевищення, навіть починаючи з моменту ввезення автомобіля 06.09.2018 і до часу складення протоколу 03.04.2020 щодо нього, ОСОБА_1 своє зобов`язання не виконав і продовжував протиправну бездіяльність. А тому, на переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, а його дії правильно кваліфіковано за ч.6 ст.470 МК України. З урахуванням наведеного, вказані доводи скаржника розцінюються суддею, як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та такими, що не впливають на правильність ухваленого судом рішення та склад адміністративного правопорушення. Доводи в апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не запрошувався до Подільської митниці Держмитслужби для надання пояснень та не повідомлявся про порушення ним митних правил, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Як вбачається із матеріалів справи, скаржнику 30.06.2020 направлялось запрошення щодо прибуття до Подільської митниці Держмитслужби для надання пояснень та складання протоколу про порушення ним митних правил (а.с. 5). Вказане запрошення, ОСОБА_1 отримав 03.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11). З службової записки слідує, що головний державний інспектор відділу оперативного реагування управління запобігання та протидії контрабанді та порушення митних правил, здійснив виїзд до місця проживання ОСОБА_1 повідомив його про відповідальність за порушення строку транзиту та запропонував надати йому письмові пояснення по даному факту, на що останній відмовився та вказав, що обов`язково приїде 16.07.2020 до Подільської митниці Держмитслужби. Також в телефонному режимі повідомили скаржника, що відносно нього буде складено протокол за ч.6 ст. 470 МК України (а.с. 10). Однак, ОСОБА_1 16.07.2020 до Подільської митниці Держмитслужби не з`явився, хоча належним чином був повідомлений. На підставі викладених обставин Подільська митниця Держмитслужби 16.07.2020 склала протокол у відсутність ОСОБА_1 . Тому доводи скаржника, що протокол складено із порушенням МК України не приймаються до уваги. Доводи в апеляційної скарги про неповноту дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі істотні для справи обставини з`ясовані всебічно та об`єктивно, встановленим обставинам дана належна юридична оцінка. За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не підтверджені належними та допустимими доказами. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях скаржника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. Інші доводи, на які посилається скаржник, зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до скасування постанови суду. Докази, які б спростовували вину скаржника не надано. ОСОБА_1 не було доведено ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі. Відтак, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, повністю доведена, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Суддя вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст. 486, 489, 495 МК України дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.6 ст. 470 МК України, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, ч. 1 ст. 483 МК України, суддя - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 11 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 470 МК України залишити без змін. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Якименко