Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/6601/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/580/21 Справа № 210/6601/20 Суддя у 1-й інстанції - Ступак С. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з постановою суду першої інстанції, 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 217030-114-01, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Каховська, в районі будинку №46 у м. Кривий Ріг з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає дійсності, підвищена жвавість мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк на оскарження постанови, посилаючись на поважність причин її пропуску, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки судом не було враховано, що працівники поліції внесли до протоколу недостовірну інформацію, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а навпаки наполягав на цьому, а також не було враховано показів свідків, які, як вбачається з відеозапису з нагрудних камер поліцейських, звертали увагу патрульних на ту обставину, що він не перебуває у стані будь-якого сп`яніння, поводить себе адекватно. Разом з цим, зазначав, що відомості, які містяться в поясненнях свідків є недостовірними, оскільки зазначених свідків не було попереджено про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень та у їх присутності йому не було роз`яснено жодних прав. Крім того, ОСОБА_1 посилався також на ту обставину, що судом першої інстанції було порушено його процесуальні права, оскільки справу було розглянуто у його відсутність за наявності клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, а саме його перебування на стаціонарному лікуванні у КНП Криворізька міська лікарня №3 КМР з 19 лютого по 05 березня 2021 року включно, що позбавило його можливості надати пояснення з приводу події та реалізувати інші права, передбачені чинним законодавством. Позиції учасників апеляційного розгляду. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і дату апеляційного розгляду в судове засідання апеляційного суду не з`явився, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про поважні причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Щодо строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником... Апеляційна скарга, подана після її закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні в суді першої інстанції в якому проголошувалось рішення суду, копію якого він отримав від свого захисника тільки 18.03.2021 року, у зв`язку з чим апеляційний суд доходить висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження. Мотиви апеляційного суду. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , дослідивши докази наявні в матеріалах справи, зокрема відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, апеляційний суд приходить до висновку, що викладене в постанові суду першої інстанції твердження про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим і повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; письмовими поясненнями свідків, які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння; направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння, а також відеозаписом з нагрудної камери співробітника поліції в їх сукупності. Крім того, апеляційний суд не може погодитись з доводами ОСОБА_1 , що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки, як слідує з відеозапису, останній пояснював, що не може проїхати з працівниками поліції до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду, оскільки має прибути на комісію для розгляду питання щодо відшкодування коштів, витрачених на лікуванні матері і пройде такий огляд самостійно. В той же час, після завершення процедури збирання доказів у справі та складання протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 спитав працівників поліції про можливість проїхати з ними до закладу охорони здоров`я, однак останні зазначили про те, що процедура збирання доказів завершена та йому лише необхідно поставити підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, після чого він має можливість самостійно пройти огляд на стан сп`яніння, у зв`язку з чим, його доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду. Так само апеляційний суд не враховує доводи ОСОБА_1 щодо тієї обставини, що свідки зазначили про те, що він не має ознак будь-якого сп`яніння, оскільки з їх пояснень вбачається лише той факт, що вони засвідчили виключно відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, а ознаки сп`яніння виявлено безпосередньо співробітником поліції. Більше того, суд відкидає доводи, щодо неналежності та недопустимості показань свідків, з тих підстав, що їх не було попереджено про відповідальність, оскільки вказані особи надавали пояснення, а не показання, а тому у працівників поліції були відсутні підстави для роз`яснення положень ст. 63 Конституції України зазначеним свідкам. Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що суд порушив його процесуальні права, оскільки розглянув справу у його відсутність, апеляційний суд зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, справа надійшла до суду 01 грудня 2020 року. Справу було призначено до розгляду на 16 грудня 2020 року. У судовому засіданні 16 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про виклик свідків, у зв`язку з чим, розгляд справи відкладено на 23 грудня 2020 року. У судове засідання призначене на 23 грудня 2020 року свідки та сам ОСОБА_1 не з`явились, а судом було відкладено розгляд справи на 11 січня 2021 року. У судовому засідання 11 січня 2021 року ОСОБА_1 суду надав пояснення стосовно фактичним обставин справи та заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення захисника, у зв`язку з чим судом було оголошено перерву до 29 січня 2021 року. Проте 29 січня 2021 року адвокат Лєгостаєва Д.В. звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та надання матеріалів справи для ознайомлення, в результаті чого справу відкладено на 05 лютого 2021 року. 05 лютого 2021 року ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення та просив суд викликати в судове засідання свідків. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 10 лютого 2021 року для виклику свідків. 10 лютого 2021 року, у судове засідання свідки не з`явились, в результаті чого справу було відкладено на 15 лютого 2021 року, про що повідомлено повторно всіх учасників по справі. 15 лютого 2021 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з отриманою травмою ноги. Вказане клопотання судом було задоволено та відкладено розгляд справи на 19 лютого 2021 року. 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, однак був присутній його захисник адвокат Лєгостаєва Д.В., під час якого було допитано свідка та оголошено перерву до 23 лютого 2021 року. 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні, однак, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення та оскільки захисник Бондарчука Д.В. був присутній у судовому засіданні, суд вважав за можливе розглянути справу у його відсутність. Апеляційний суд зазначає, що за 9 судових засідань, які були призначені судом першої інстанції, ОСОБА_1 міг у повному обсязі реалізувати свої права, передбачені КУпАП, однак не зробив цього, зловживаючи своїми процесуальними правами. Крім того, частиною 1 статті 268 КУпАП, визначені випадки обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка не містить в переліку ст. 130 КУпАП, а тому у даній категорії справ участь ОСОБА_1 при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, що складений відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не була обов`язковою. Таким чином, відсутність ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді першої інстанції, обумовлена виключно його процесуальною поведінкою. Також апеляційний суд зазначає, що у судових засіданнях перебував захисник ОСОБА_1 - адвокат Легостаєва Д.В., яка діяла у його інтересах та користувалась усіма його правами, а тому, будь-яких порушень судом першої інстанції апеляційним переглядом не встановлено, у зв`язку з чим, доводи ОСОБА_1 є неприйнятними у цій частині. Разом з тим, про судове засідання в суді апеляційної інстанції інстанції повідомлявся сам ОСОБА_1 та його захисник, які також не з`явились в судове засідання і про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили. ОСОБА_1 була забезпечена можливість реалізувати свої процесуальні процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, проте будь-яких інших клопотань, доказів, матеріалів на усунення порушень або неповноти судового розгляду, які на його думку, допустив суд першої інстанції, апеляційному суду не подавав. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити та поновити строк. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2021 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Піскун