LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805935/1304/20

від 12.04.2021 ·

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/1304/20 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О. Категорія 82 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Талько О.Б., Миніч Т.І. розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу №935/1212/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», третя особа - Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про визнання дій неправомірними, відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2021 року, яке ухвалено суддею Василенко Р.О. в м.Коростишів в с т а н о в и в: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що він являється користувачем мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» абонентський номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на його ім`я. Зазначає, що будь-якої заборгованості за надані послуги мобільного зв`язку у жодному періоді не мав, що підтверджується витягом з особового рахунку. Разом з тим, в порушення вимог ч. 5 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» 01 березня 2020 року оператор припинив надання споживачу телекомунікаційних послуг. 03 та 05 березня 2020 року, 02 червня 2020 року заявник направив оператору звернення про негайне припинення позбавлення надання послуг, з яким надав копію пенсійного посвідчення про інвалідність другої групи. Проте відповіді на своє звернення в порядку визначеному ст.15 Закону України «Про звернення громадян» оператор споживачу не надав. З урахуванням вищевикладеного позивач просить визнати незаконними дії ПрАТ «ВФ Україна» щодо відмови у поновленні надання загальнодоступних телекомунікаційних послуг з абонентського рахунку тел . НОМЕР_1 ОСОБА_1 за його заявою від 02.06.2020, зобов`язати ПрАТ «ВФ Україна» негайно поновити надання послуг вказаного мобільного телефону за заявою позивача від 02.06.2020. Також ОСОБА_1 просить стягнути з ПрАТ «ВФ Україна» на відшкодування моральної шкоди 25000 грн, оскільки незаконні дії відповідача спричинили позивачу моральну шкоду, яка полягає у порушенні стосунків з оточуючими людьми, порушенні нормальних життєвих зв`язків, необхідності витрачати особисті кошти та час для відновлення свого порушеного права, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані. Позивач, окрім іншого, позивається до суду з вимогою відшкодування коштів витрачених на подання і розгляд даної позовної заяви в сумі 1022 грн. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не було належно оцінено докази надані позивачем, які підтверджують наявність достатньої суми коштів на рахунку, для підключення відповідачем споживачу діючого тарифу. Зокрема, вказує, що після надходження 26.02.2020 на рахунок відповідача передбаченої умовами тарифного плану плати у розмірі 30 грн. відповідач зобов`язаний був підключити надання послуг за діючим тарифним планом, а не списати ці кошти. Крім того, при ухваленні оскаржуваного судового рішення було порушено норми Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, судом першої інстанції не було враховано, що протиправними діями відповідача позивачу було завдано немайнової шкоди та не враховано, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини та характеру страждань, які зазнав позивач. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем не було надано жодної оцінки тому факту, що внаслідок незаконних дій відповідача, позивач змушений був звертатись до суду за захистом свого порушеного права, витрачати свій час та кошти, що негативно відобразилось на його психоемоційному стані. ПрАТ «ВФ Україна» надіслано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому відповідач просить відмовити у задоволенні поданої апеляційної скарги, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2021 року залишити без змін. Зазначає, що 01.06.2020 та 04.06.2020 позивачу була надана обґрунтована відповідь на його звернення. При цьому станом на момент виникнення спірних правовідносин мобільний номер НОМЕР_1 обслуговувався за умовами переплаченого сервісу у тарифному плані «Vodafone 4G Smart XS». Повна інформація щодо умов тарифних планів знаходиться на офіційному сайті ПрАТ «ВФ Україна». Так, обмеження надання телекомунікаційних послуг абоненту ОСОБА_1 відбувалось в зв`язку із недостатністю на його рахунку коштів для підключення місячного або денного пакету послуг за вказаним тарифним планом. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався послугами мобільного телефонного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» за абонентським номером НОМЕР_1 , обслуговувався за умовами переплаченого сервісу у тарифному плані «Vodafone 4G Smart XS». Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач з 01.03.2020 припинив надання споживачу телекомунікаційних послуг. З листа-відповіді від 04.06.2020 вбачається, що ПрАТ «ВФ Україна» в попередніх листах від 18 березня 2020 року та від 01 червня 2020 року, направлених на електронну пошту позивача, неодноразово описувало умови надання послуг за абонентським номером позивача, а також пояснювало, що обмеження надання телекомунікаційних послуг абоненту ОСОБА_1 відбулось у зв`язку з недостатністю на його рахунку коштів для підключення послуг. При цьому відповідачем також повторно роз`яснено, що для підключення місячного пакету послуг в тарифі «Vodafone 4G Smart XS» слід поповнити рахунок на суму 35 грн. і набрати комбінацію 101*444# (щоб не очікувати автоматичного оновлення). Правовідносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та абонентами здійснюються на підставі норм цивільного законодавства України та Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 1.04.2012 №

295. Згідно з пп.1-5 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода виявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином ( крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію. Згідно з ч.1,2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги. Оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Закону України «Про телекомунікації», Закону України «Про захист прав споживачів», інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій, згідно п.5 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року за № 295 (надалі Правила). Відповідно до п.27, 29 вказаних Правил, вбачається, що договір укладається відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. У разі визначення умов публічного договору оператор, провайдер повинен оприлюднити їх на своєму веб-сайті і в місцях продажу послуг. Як вбачається з ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «ВФ Україна» оприлюднені на офіційному сайті відповідача. Пунктом 65 Правил, вартість послуг залежить від їх переліку, тарифів на них, умов оплати та обсягу наданих послуг, інших умов, визначених законодавством та договором. Відповідно п.5 ч.1 ст.38 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій мають право на установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону. Частиною 5 ст. 39 вказаного вище Закону оператори, провайдери телекомунікацій не мають права відмовляти в подальшому наданні загальнодоступних послуг особам з інвалідністю I та II груп усіх категорій, поточна заборгованість яких за отримані послуги не перевищує трьох мінімальних пенсій за віком. Згідно з ч. 1 ст.62 Закону України «Про телекомунікації» до загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж фіксованого зв`язку загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв`язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв`язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв`язку за допомогою таксофонів. Таким чином, вбачається, що відповідач не надає позивачу послуги фіксованого зв`язку загального користування та послуги фіксованого телефонного зв`язку в межах зони нумерації. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З урахуванням вищевикладеного, встановивши під час розгляду справи, що ПрАТ «ВФ Україна» під час обмеження телекомунікаційних послуг не було допущено порушень умов чинного законодавства та публічного договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання незаконними дій відповідача та відшкодування майнової шкоди. Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормою ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Разом з тим, оскільки вимоги про відшкодування шкоди є похідними від зазначених вище вимог, то підстав для їх задоволення у суду першої інстанції також не було. Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, вони були предметом дослідження в судовому засіданні, суд дав їм належну оцінку і вони не містять підстав для скасування чи зміни рішення суду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст.367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»