Постанова 4820 № 686/20491/18

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/20491/18 Провадження № 22-ц/4820/508/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., секретар судового засідання Філіпчук О. В., з участю: заявника ОСОБА_1 , представника ТОВ «Т-Стиль» Курило Р. М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/20491/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2021 року (суддя Карплюк О. І.) у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову Головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаною скаргою зазначала, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року частково задоволено її апеляційну скаргу у справі. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 року змінено у частині суми коштів, що підлягають стягненню з відповідача за несвоєчасну видачу трудової книжки. Стягнуто з ТОВ «Т-Стиль» на її користь 22654,80 грн за затримку видачі трудової книжки. Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року частково задоволено касаційну скаргу. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку змінено, стягнуто з ТОВ «Т-Стиль» на її користь 24481,80 грн середнього заробітку і 1083,45 грн судового збору. У решті судові рішення залишено без змін. Судове рішення виконувалося у примусовому порядку. Постановою Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 30 жовтня 2020 року закінчено виконавче провадження № 63221678 у зв`язку із сплатою боржником боргу. Фактично ТОВ «Т-Стиль» сплатило лише 1827 грн. У результаті зловживання державним виконавцем службовим становищем не її користь не стягнуто середній заробіток у сумі 22313,95 грн, а також до державного бюджету не надійшли кошти у сумі 1951,06 грн як виконавчий збір. Тому заявниця просила скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 63221678 від 30 жовтня 2020 року, винесену головним державним виконавцем Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Заворотним О. М. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2021 року у задоволенні скарги відмовлено. ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову державного виконавця. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував, що сплачений боржником середній заробіток за несвоєчасну видачу трудової книжки не повинен братись до уваги при виконанні постанови Верховного Суду про стягнення на її користь середнього заробітку у сумі 24481,80 грн, що є компенсацією за затримку розрахунку при звільненні. У відзиві ТОВ «Т-Стиль» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Рішення суду у справі виконано. Після набрання рішенням суду законної сили у добровільному порядку сплачено 22654,80 грн і після збільшення суми середнього заробітку Верховним Судом доплачено через відділ ДВС 1827 грн. У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала. Представник ТОВ «Т-Стиль» визнав її необґрунтованою у повному обсязі. Представник органу ДВС подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції правильно установив, що постановою головного державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Заворотного О. М. від 30 жовтня 2020 року у зв`язку із сплатою боргу і виконанням рішення суду закінчено виконавче провадження № 63221678 з примусового виконання виконавчого листа № 686/2049/18, виданого 01 жовтня 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом, про стягнення з ТОВ «Т-Стиль» на користь ОСОБА_1 24481,80 грн. Відмову у задоволенні скарги суд мотивував безпідставністю вимог, оскільки рішення суду у справі виконано. Грошові кошти у сумі 24481,80 грн сплачені боржником: 09 січня 2020 року - 22654,80 грн, 22 жовтня 2020 року - 2167,85 грн (з урахуванням виконавчого збору і витрат виконавчого провадження). Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом, зокрема винесення постанов. Частиною 1 статті 18 цього Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За змістом пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до матеріалів справи виконавче провадження № 63221678 з примусового виконання виконавчого листа № 686/2049/18, виданого 01 жовтня 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом, про стягнення з ТОВ «Т-Стиль» на користь ОСОБА_1 24481,80 грн було відкрито постановою державного виконавця від 06 жовтня 2020 року. 20 жовтня 2020 року боржник надіслав на адресу відділу ДВС платіжне доручення № 23339 від 09 січня 2020 року про сплату на користь стягувача 22654,80 грн на виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року. 22 жовтня 2020 року на підставі платіжного доручення № 23892 від 22 жовтня 2020 року ТОВ «Т-Стиль» сплатило на депозитний рахунок відділу ДВС залишок боргу у сумі 1827 грн, виконавчий збір 182,70 грн, витрати на проведення виконавчих дій 158,15 грн, усього 2167,85 грн. На підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 63221678. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги. Доводи апеляційної скарги про те, що сплачений боржником на виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року середній заробіток за несвоєчасну видачу трудової книжки у сумі 22654,80 грн не повинен враховуватись при виконанні постанови Верховного Суду від 05 серпня 2020 року про стягнення середнього заробітку у сумі 24481,80 грн, що є компенсацією за затримку розрахунку при звільненні, не заслуговують на увагу. Із змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року убачається, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2019 року та постанова Хмельницького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку змінені. Стягнуто з ТОВ «Т-Стиль» на користь ОСОБА_1 24481,80 грн середнього заробітку і 1083,45 грн судового збору. У решті судові рішення залишено без змін. Підставою зміни судових рішень, а саме стягнутої суми середнього заробітку, є більший період часу, за який підлягає сплаті середній заробіток, 67 днів, замість 62 днів, визначених апеляційним судом. При цьому зазначається, що за порушення трудових прав працівника при одному звільненні неможливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України, так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення середнього заробітку, оскільки це буде неспівмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату. З огляду на викладене ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги немає. Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13 квітня 2021 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П Корніюк І. В. П`єнта