Постанова 4817 № 607/1559/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/1559/21Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 33/817/181/21 Доповідач - Коструба Г.І. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 квітня 2021 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І., розглянувши в м. Тернополі з участю представника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , адвоката Вітіва В. А., адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Нігерії, проживаючого в АДРЕСА_1 , студента Тернопільського національного технічного університету, В С Т А Н О В И В: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнено із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. в дохід держави. Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 23.01.2021 року о 02 год. 30 хв. керував транспортним засобом марки "Mercedes-Benz C230", номерний знак НОМЕР_1 в м. Тернополі по вул. Л.Українки, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу - газоаналізатору «Alcotest Dragеr 6820» №ARHJ-0251 (повірка дійсна до 23.10.2021року) та огляду в КНП ТОМЦСНЦ ТОР категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Вітів В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, закривши провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апелянт вважає, що суддя місцевого суду прийшов до помилкового висновку про те, що згідно Наказу МВС України №1395 Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, не передбачено обов`язкового залучення перекладача на стадії фіксації події та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначає, що з моменту озвучення поліцейськими, що стан ОСОБА_1 викликає в них підозру на наркотичне сп`яніння, в нього виникло право на перекладача, як і інші права, про які його не було повідомлено жодним з поліцейських, присутніх на відеозаписах. Одним із доводів апелянта є те, що інспектори поліції під час розгляду справи упереджено ставились до ОСОБА_1 . Зазначає, що на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, особа, яка здійснює переклад на англійську мову частини фраз іншого поліцейського, в протоколі не зазначена. Разом з тим, перекладач повинен мати спеціальну освіту для точного перекладу і бути повідомленим про кримінальну відповідальність за неповний чи неточний переклад. Посилається на постанову ККС від 29 липня 2020 р. в справі №331/706/19 провадження №51-1993км20, де Суд прийшов до висновку щодо права на перекладача та вказав наступне: Таке право повинно бути забезпечено реально, а не формально. Апелянт вказує, що відповідно до п. 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Крім цього, апелянт стверджує, що на відеозаписах відсутні будь - які згадки про роз`яснення поліцейськими порядку застосування спеціального технічного засобу та відсутній момент витягування запакованого мундштука, а зображено вже мундштук, встановлений у драгер. Також, поліцейськими не проінформовано ОСОБА_1 про можливість подальшого проходження освідування в медичному закладі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, в порушення вимог ст. 256 КУпАП в протоклі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складеному українською мовою, не зазначено, чи він розуміє українську мову, чи був присутній при складані протоколу перекладач, оскільки відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Наголошує на тому, що у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст. 6 Конвенції). Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Вітіва В. А., який в судовому засіданні апеляційного суду просив апеляційну скаргу задовольнити з наведених в ній підстав, прихожу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з таких міркувань. У розумінні положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. При цьому ст.7 КУпАП визначає, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в провадженні у справі про адміністративне правопорушення мають бути забезпечені права, передбачені ст.268 КУпАП, в тому числі право користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватись послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача. Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст.6 Конвенції). Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року). З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що працівниками поліції, якими було складено протокол відносно ОСОБА_1 , та інші процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення істотно порушено та обмежено його процесуальні права, в тому числі право на захист. Зокрема, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не було належним чином роз`яснено його права та обов`язки, в тому числі гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст.268 КУпАП. За змістом ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи суддя повинен перевірити правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, судом першої інстанції зазначені вимоги не дотримані та залишена поза увагою невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону з огляду на істотні порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допущені під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим. За викладених обставин постанова суду першої інстанції, яка містить передчасний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення апеляційним судом. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Зазначене порушення права на захист, яке виразилося у відсутності перекладача для ОСОБА_1 під час оформлення поліцейськими протоколу, не узгоджуються зі змістом вимог ст. 256 та ч. 1 ст. 257 КУпАП, відповідно до яких питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій. Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України. Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності перекладача є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин, з урахуванням наведеного, апеляційна скарга адвоката Вітіва В. А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Вітіва В. А. задовольнити. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2021 року скасувати. Провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя