Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/956/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/956/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Тимошенко В.П., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Костюк Л.О., Кузьмишиної О.М. при секретарі Хмарській К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Енерго» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Енерго» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крокус Енерго» (далі - Позивач, ТОВ «Крокус Енерго») звернулося до суду із адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідачі, Управління ДАБІ у Черкаській області, ДАБІ України) у якому просило: 1) визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Решетило О.М. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №6/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020, якою на позивача накладено штраф у сумі 75 672 грн.; 2) визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Решетило О.М. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №7/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020, якою на позивача накладено штраф у сумі 105 100 грн.; 3) визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Решетило О.М. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020, якою на позивача накладено штраф у сумі 84 080 грн. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Енерго» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року на розумний строк. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи. Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки № 14 від 27.01.2019 року, на підставі наказу Держархбудінспекції України від 17.01.2020 року № 56 та звернень гр. ОСОБА_1 , Смілянської місцевої прокуратури, посадовими особами Управління ДАБІ здійснено позапланову перевірку ТОВ «Крокус Енерго» на об`єкті «Будівництво котельні, що розташована за адресою вул. Героїв Холодноярців, 82». За результатами проведеної перевірки встановлено, що ТОВ «Крокус Енерго» у 2018 році розпочато будівництво котельні, за адресою: вул. Героїв Холодноярців, 82 Ж, без отримання дозвільного документа, будівельні роботи проводяться без проектної документації та не забезпечено здійснення технічного та авторського нагляду під час будівництва котельні. За наслідками позапланового заходу, посадовими особами відповідача складено акт від 07.02.2020 року №14 (далі - акт перевірки). Також, за результатами позапланової перевірки Управлінням ДАБІ у Черкаській області складено: - протокол №4 від 07.02.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи на 11-30 год. 21.02.2020; - протокол №5 від 07.02.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи на 12-00 год. 21.02.2020; - протокол №6 від 07.02.2020 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи на 12-30 год. 21.02.2020; - припис №4, яким зобов`язано позивача усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства до 07.04.2020; - припис №5, яким зобов`язано позивача негайно зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті до усунення порушень містобудівного законодавства, державних будівельних норм та стандартів. 21.02.2020 року Управлінням ДАБІ у Черкаській області розглянуті справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесені відносно ТОВ «Крокус Енерго», наступні постанови (далі по тексту - оскаржувані постанови): 1) постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 6/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020 року, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 75 672 грн. (а.с.89-90); 2) постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 7/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020 року, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 105 100 грн. (а.с.91-92); 3) постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 8/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020 року, якою позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у сумі 84 080 грн. (а.с.93-94). Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані постанови, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, за захистом своїх прав та законних інтересів. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних постанов, з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 КАС України. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР, Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 735 (далі - Порядок № 735), та іншими нормативно-правовими актами (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до ч. 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. За приписами частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації. На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування. Відповідно до пункту 2 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Приписами пункту 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: - подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; - виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; - перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; - вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Пунктом 9 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування. Правовими положеннями п. 16-18 Порядку № 553 регламентовано, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення. Приписами п.19-20 Порядку № 553 складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. У свою чергу, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пунктом 22 Порядку № 553). У свою чергу, Порядком, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» є Порядок №

244. Відповідно до пункту 3 Порядку № 244 вбачається, що штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно з пунктом 9 Порядку № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Пунктом 15 Порядку № 244 передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення. Відповідно до пункту 16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою інспекції, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Згідно підпункту 1 пункту 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу). Пунктом 25 Порядку № 244 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову. Відповідно до пункту 28 Порядку № 244 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до ст. 5 Закону №208/94-ВР може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка винесла відповідну постанову. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, що підставою для призначення позапланової перевірки стало звернення гр. ОСОБА_1 від 06.12.2019 року та від 18.12.2019 року (а.с. 86-87) і Смілянської місцевої прокуратури від 03.12.2019 року (а.с.88), в яких повідомлялося про здійснення будівельних робіт за відсутності повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт. Як вбачається з оскаржуваного рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2020, суд першої інстанції на підставі зазначених вище звернень дійшов висновку про те, що позапланове інспекційне відвідування позивача призначено в межах компетенції відповідача та за наявності визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» підстав. Натомість, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що в матеріалах справи не міститься належним чином завіреної копії наказу ДАБІ України № 56 від 17.01.2020 року, на підставі якого, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву та направленні на проведення перевірки позивача, проведено перевірку. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, судом неодноразово витребувалися документи, які стали підставою проведення перевірки позивача. Так, 22.02.2021 року на виконання вимог суду апеляційної інстанції відповідачем надано витребуваний пакет документів щодо проведеної перевірки ТОВ «Крокус Енерго», натомість, серед зазначених документів належним чином завіреної копії наказу ДАБІ України № 56 від 17.01.2020 року не виявилося. З огляду на вказане, ухвалою суду апеляційної інстанції від 16.03.2021 року зобов`язано Управління ДАБІ у Черкаській області надати суду апеляційної інстанції належним чином завірену копії наказу № 56 від 17.01.2020 року, на підставі якого було проведено перевірку ТОВ «Крокус Енерго». Разом з тим, станом на момент постановлення рішення у даній справі, відповідачем не надано суду витребувані докази, а саме: належним чином завірену копії наказу № 56 від 17.01.2020 року. Отже, в даному випадку відповідачем не виконано покладений на нього обов`язок передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України, яким встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції позбавлена можливості встановити правомірність призначення позапланової перевірки позивача та законність дій посадових осіб, якими її розпочато, що у свою чергу, є самостійною підставою для визнання дій відповідача під час проведення перевірки позивача незаконними. Щодо порушення порядку проведення перевірки суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). При цьому абз. 3 частини 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Щодо наданих доказів про повідомлення позивача про проведення позапланового заходу рекомендованим листом № 1800209676486 від 28.12.2019 (а.с.95), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з наданого списку № 4781 поштових відправлень не вбачається, що саме скеровано на адресу апелянта і які саме документи перед початком перевірки отримані останнім. Щодо отримання направлення Управління ДАБІ у Черкаській області № 14 від 27.01.2020 року ОСОБА_2 (директор підприємства) про здійснення позапланового заходу (а.с.74), колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, вказане направлення містить розбіжності в адресі, зокрема: - відповідно до наказу ДАБІ України № 56 від 17.01.2020 року, який не досліджено в судовому порядку, право на проведення перевірки надано Управлінню ДАБІ у Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців,

82. Разом з тим, перевірка ТОВ «Крокус Енерго» проведена за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Героїв Холодноярців, 82 Ж. Отже, оцінюючи наявність підстав для проведення перевірки, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у відповідача не було законних та обґрунтованих підстав для початку проведення перевірки ТОВ «Крокус Енерго» за адресою, яка не збігається із зазначеною в направленні. Щодо висновків суду першої інстанції про допуск до перевірки посадових осіб і правові наслідки порушень, які допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки, у зв`язку з чим за умови такого допуску, підставою для скасування може бути лише неправильність прийняття його по суті, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до висновків викладених в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 року по справі № 826/17123/18, судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо. Водночас, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульовано правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Вказана правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що висновки суду першої інстанції, що позивач мав право не допускати посадових відповідача до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та посилання на правову позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 17.04.2018 у справі №826/12612/17, а саме: допуск до перевірки нівелює правові наслідки порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки, у зв`язку з чим за умови такого допуску, підставою для скасування може бути лише неправильність прийняття його по суті не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, з огляду на висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 року по справі № 826/17123/18. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню позапланової перевірки, за адресою: вул. Героїв Холодноярців, 82 Ж, були здійснені незаконно, без надання на вказану перевірки владних повноважень відповідачу та не у спосіб, що передбачений положеннями чинного законодавства України. З огляду на зазначене, оскаржувані постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Черкаській області Решетило О.М. №6/1023-7-1.18/294, №7/1023-7-1.18/294 та №8/1023-7-1.18/294 від 21.02.2020 року про накладення штрафів на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на висновки викладені в даній постанові суду. Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України. Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року). Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Енерго» - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Енерго» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов задовольнити повністю. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 21 лютого 2020 року № 6/1023-7-1.18/294 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 21 лютого 2020 року № 7/1023-7-1.18/294 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 21 лютого 2020 року № 8/1023-7-1.18/294 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області шляхом їх безспірного списання судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3972,79 грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят дві грн. 79 коп.) та за подання апеляційної скарги 5959,17 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн. 17 коп.), загальна сума: 9931,95 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять одна грн.95 коп.), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус Енерго». Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Л.О. Костюк О.М. Кузьмишина Повний текст виготовлено 12.04.2021 року