Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/8164/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" лютого 2021 р. Справа№ 910/8164/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко А.І. суддів: Михальської Ю.Б. Іоннікової І.А. секретар судового засіданні: Бендюг І.В., за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 16.02.2021, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Електрична Компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 (повне рішення складено 10.12.2020) у справі № 910/8164/20 (суддя Балац С.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Електрична Компанія» про стягання 6344603,46 грн, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Електрична Компанія» про стягнення 6 952 025,23 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за договором від 27.05.2019 № 0686-02024 щодо оплати наданих позивачем послуг з передачі електричної енергії. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 910/8164/20 позов задоволено повністю. За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 6 952 025,23 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 104 280,38 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, обставин оплати заборгованості відповідачем не надано. Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що висновки, зроблені у рішенні, не ґрунтуються ні на доказах, і суперечать обставинам справи та не відповідають характеру правовідносин. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що відповідач з січня 2020 року не є учасником ринку та суб`єктом, у якого могли виникнути зобов`язання за укладеним договором, оскільки з 14 січня 2020 року було вчинено незаконні реєстраційні дії (оскаржувались у судовому порядку) та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис за №10741070011083464 щодо зміни керівника ТОВ «Перша Електрична Компанія» із ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . У зв`язку із зазначеним, господарська діяльність відповідача починаючи із 14.01.2020 була призупинена, доступ до документів, до рахунку та системи ММS, через який здійснюється торгівля електричною енергією, та печатки відповідача дійсному директору ОСОБА_1 був заблокований, а постачання електричної енергії не здійснювалося, про що було повідомлено позивачу. Вже 17 квітня 2020 року позивач сам призупинив доступ та заблокував відповідачу можливість здійснювати діяльність як учаснику ринку, що підтверджується листом ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" надіслав відповідачу лист вих. 01/14273. Крім того, відповідач стверджує, що факт продажу електричної енергії, за яку може бути нарахована послуга транспортування оспорюється у судовому порядку у справі №910/14597/20, яка перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва. Апелянт також вважає, що частина заявлених позовних вимог не стосується стягнення за послугу з передачі електричної енергії, а стосується стягнення сум "відкорегованої вартості" наданих послуг за попередній період, що не передбачено ні законодавством, ні договором. За доводами апеляційної скарги, документи, які подані до позовної заяви та долучені до матеріалів справи, не містять доказів надання послуг, оскільки або підписані неналежним представником Відповідача, або взагалі не підписані представником зі сторони відповідача. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, ухваленим у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, враховуючи усі фактичні обставини справи; місцевим судом в повному обсязі з`ясовано та всебічно обґрунтовано обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, а також надано належну оцінку всім доказам, у тому числі наданих відповідачем. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Клопотання, подані учасниками справи до суду апеляційної інстанції Представником відповідача в судовому засіданні заявлено усне клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, доданих до апеляційної скарги. Як вбачається з тексту апеляційної скарги, відповідач зазначає, що докази №3-15 (додатки до апеляційної скарги №№10-22), долучені до апеляційної скарги, відповідач не мав можливості надати до суду у справу раніше, оскільки до останнього розраховував, що дана справа №910/8164/20 та судова справа №910/14597/20 будуть врегульовані мирним шляхом, та перебував у активній стадії переговорів із позивачем, про що у своєму клопотанні від 04.12.2020 (копія клопотання міститься у матеріалах справи) повідомив суд, однак суд першої інстанції всупереч вимог статей 13, 16 ГПК України не забезпечив сторонам можливість для такого врегулювання та не надав сторонам необхідний час, а виніс рішення по суті справи. Разом з тим, вказані обставини неподання відповідних доказів до суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що не є поважними, оскільки сам по собі мирний процес врегулювання спору не є об`єктивною обставиною і не перешкоджає сторонам можливості подання будь-яких доказів до суду. Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Беручи до уваги, що відповідач не обґрунтував поважність причин неподання доказів до суду першої інстанції, не надав жодного доказу, що б підтверджував існування об`єктивних обставин, які унеможливили подання відповідних документів під час розгляду справи місцевим судом, додані відповідачем до апеляційної скарги документи, а саме додатки до апеляційної скарги №№ 10 - 22 не можуть бути прийняті апеляційним судом в якості належних і допустимих доказів у справі, отже, клопотання відповідача задоволенню не підлягає. Позиції учасників справи В судовому засіданні 16.02.2021 представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без мін. Представник відповідача в судовому засіданні 16.02.2021 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати. Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як підтверджено матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство". НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 року № 802, п. 3.2 Статуту НЕК "Укренерго". НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2019 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі, ОСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Електрична Компанія» (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0686-02024 (далі - договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а відповідач зобов`язується здійснювати оплату послуг відповідно до умов договору (п. 1.1 договору). Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуг тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим регулятором та оприлюднюється позивачем на своєму офіційному веб-сайті. Згідно з пунктом 5.1 договору планова та фактична вартість послуги (грн.) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (Мвт-год.) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн./Мвт-год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Відповідно до пункту 6.5 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуг протягом трьох банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуг, який ОСП надає користувачу протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуг здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, в порядку, визначеному законодавством. Пунктом 6.6 договору сторони погодили, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуг, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуг вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуг, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей. Умовами пп. 3 п. 9.3 договору визначено, що користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату за послуги на умовах, визначених цим договором. Розділом 10 договору сторонами узгоджений обмін інформацією в рамках договору, а саме, зокрема, пунктом 10.1 договору визначено, що планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати позивачу до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю: - ОСП протягом п`яти робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу ; - ОСП протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданих послуг. Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданих послуг, протягом трьох робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його ОСП, підписаний зі свого боку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання своїх зобов`язань за договором та на його умовах, в період з липня 2019 року по березень 2020 року надав відповідачу послуги на загальну суму 11 610 142,95 грн, що підтверджується актами здачі-приймання-передачі послуги, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: - від 31.07.2019 на суму 298.679,46 грн.; - від 31.08.2019 на суму 599.069,82 грн. (відповідно до акту коригування від 02.01.2020 вартість послуги скоригована до 632.265,17 грн.); - від 30.09.2019 на суму 319.030,76 грн. (відповідно до акту коригування від 17.02.2020 вартість послуги скоригована до 307.486,03 грн.); - від 31.10.2019 на суму 422.626,81 грн. (відповідно до акту коригування від 30.03.2020 вартість послуги скоригована до 374.753,63 грн.); - від 30.11.2019 на суму 620.217,91 грн. (вказаний акт був отриманий відповідачем 24.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте в порушення умов п. 10.1 Договору, відповідачем на адресу позивача не повернутий); - від 31.12.2019 на суму 1.780.793,66 грн.; - від 31.01.2020 на суму 2.405.162,90 грн.; - від 29.02.2020 на суму 2.434.224,52 грн. (вказаний акт був отриманий відповідачем 23.03.2020, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення та витягом з системи відстеження поштових відправлень, проте в порушення умов п. 10.1 Договору, відповідачем на адресу позивача не повернутий); - від 31.03.2020 на суму 2.756.559,67 грн. Проте, сума наданих відповідачу послуг за договором сплачена останнім частково в розмірі 5.263.539,49 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 6.346.603,46 грн. В подальшому, позивачем були відкориговані суми, відповідно до актів коригування, які наявні в матеріалах справи та були направлені на адресу відповідача, проте в порушення умов п. 10.1 договору, відповідачем на адресу позивача не повернуті, а саме: за липень 2019 - коригування до 310.050,42 грн., за листопад - коригування до суми 976.438,03 грн. та за грудень 2019 - коригування до 2.018624,35 грн. Обставини неналежного виконання відповідачем, на думку позивача, грошового зобов`язання з оплати наданих згідно договору № 0686-02024 від 27.05.2019 послуг з передачі електричної енергії і стали підставою для звернення з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 6 952 025,23 грн. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з таких підстав. Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг з передачі електричної енергії. За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про надання послуг з передачі. Пунктом 60 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що передача електричної енергії - це транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями. Згідно з приписами п.п. 5.1-5.2. Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні її експорту, імпорту та транзиту. Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання Користувачам доступу до системи передачі. За змістом пункту 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії на підставі договору, укладеного на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Як було встановлено судом вище, 27.05.2019 між сторонами укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0686-02024, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надавати послугу з передачі електричної енергії, а відповідач зобов`язався здійснювати її оплату в порядку, визначеному договором. Умови договору є типовими та затверджені Постановою НКРЕКП № 309 від 14.03.2018 "Про затвердження Кодексу системи передачі". Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського Кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк як передбачено договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0686-02024 від 27.05.2019 у період з липня 2019 року по березень 2020 року позивач надав послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 12215564,72 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуги та актами коригування. Відповідач, у свою чергу, розрахувався за надані позивачем послуги частково - у сумі 5263539,49 грн. Отже, загальна вартість невиконаних ТОВ «Перше електрична компанія» зобов`язань перед НЕК «Укренерго» у спірний період становить 6952025,23 грн. Крім того, судом першої інстанції ї інстанції встановлено наступні обставини: - на адресу відповідача були направлені листи з визначенням планових обсягів послуг у відповідному розрахунковому періоді та здійснення розрахунку за фактичний обсяг послуг відповідно до пункту 6.5 договору; - частина актів не підписана відповідачем саме з порушення пункту 10.1 договору; - в актах приймання-передачі зазначений тариф на послуги позивача, що діяв у відповідному періоді; - відомості, зазначені в актах за січень 2020 (за підписом ОСОБА_2 ), за лютий 2020 (не підписаний відповідачем) та за березень 2020 (підписаний ОСОБА_1 ) додатково підтверджені актом звірки за І квартал 2020 за підписом ОСОБА_1 ; - періоди оплати відповідачем послуг за договором підтверджені довідкою акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" від 03.06.2020 № 16/2-10/2057; - відповідач не заперечує факту отримання послуг у відповідних обсягах та вартості. Умовами пункту 6.6 договору передбачена процедура оскарження вартості послуг, зазначених в актах, якою відповідач не скористався і, відповідно, до цього ж пункту договору вважається, що акти прийняті без зауважень. Викладене вище спростовує заперечення апелянта стосовно того, що акти приймання-передачі та акти коригування підписані неналежним представником відповідача, або взагалі не підписані представником зі сторони відповідача. Стосовно доводів апелянта про те, що коригування вартості наданих послуг за попередній період не передбачено ні законодавством, ні договором, колегія суддів зазначає наступне. За доводами позивача, підставами здійснення коригування вартості послуги за спірним договором слугували зміни (уточнення) фактичних даних комерційного обліку, отриманих від Адміністратора комерційного обліку. Позивач вказує, що коригуючи надану послугу сторони уточнюють фактичний обсяг послуги, враховуючи при цьому реальні дані комерційного обліку, що узгоджується з п. 4.1 договору (при визначенні фактичного обсягу послуги за договором використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку). Відповідні уточнені дані комерційного обліку, на підставі яких визначається обсяг послуги за договором, були відображені позивачем у відповідних актах коригування. Коригування даних комерційного обліку передбачено чинним законодавством, у тому числі Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами системи розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118, Порядком підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії (далі - Порядок), розміщений на офіційному веб-сайті НЕК «Укренерго». Зокрема, відповідно до положень Порядку оператори обліку після складання та підписання акту звірки загальної кількості відпущеної (отриманої) електричної енергії з суміжними ліцензіатами (до 12:00 3-го дня після закінчення розрахункового місяця), визначають згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (зі змінами), зокрема скориговані погодинні агреговані дані комерційного обліку точок комерційного обліку відбору ресурсних одиниць площадок вимірювань групи «а» та «б» учасників ринку та завантажують їх до платформи ММS за версією 2 до 24:00 12-го календарного дня після закінчення розрахункового місяця. Таким чином, обсяги наданої послуги з передачі електричної енергії, що зазначені в попередньо складених актах приймання-передачі послуги визначаються на основі даних комерційного обліку, наданих операторами обліку за версією 1 станом на 02 число місяця наступного за розрахунковим. Після уточнення та коригування даних комерційного обліку та їх завантаження до платформи ММS за версією 2, обсяги послуги можуть відрізнятись від даних комерційного обліку, що використовувались в розрахунках станом на 02 число місяця наступного за розрахунковим (версія 1) та відображаються в актах коригування за відповідний період. Отже, взявши до уваги зміну (уточнення) фактичних обсягів отриманої відповідачем послуги позивач склав та направив на адресу відповідача акти коригування від 28.11.2019, від 02.01.2020, від 17.02.2020, від 30.03.2020, від 18.05.2020 та від 19.06.2020, в яких наведені фактичні обсяги наданої відповідачеві послуги та які відповідають даним обліку адміністратора комерційного обліку, відображеним в системі управління ринком, що підтверджується наявними у матеріалах справи даними з платформи ММS. З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг з передачі електричної енергії на загальну суму 12 215 564,72 грн та здійснення відповідачем часткової оплати таких послуг у розмірі 5 263 539,49 грн. Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Водночас, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 6 952 025,23 грн. не надано. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 6 952 025,23 грн. Посилання апелянта на те, що з 14 січня 2020 року господарська діяльність відповідача була призупинена та постачання електричної енергії не здійснювалося, а вже з 17 квітня 2020 року позивач сам призупинив доступ та заблокував відповідачу можливість здійснювати діяльність як учаснику ринку, визнають колегією суддів необґрунтованими та спростовуються наступним. Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату виставлення і підписання актів приймання-передачі послуги від 31.01.2020, від 29.02.2020 та від 31.03.2020 уповноваженим представником ТОВ «Перша електрична компанія» був ОСОБА_2 . Так, з наявних у матеріалах справи копії наказу Міністерства юстиції України від 31.03.2020 № 1290/5 та копії висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів у сфері державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 14.02.2020 слідує, що 16.01.2020 державним реєстратором Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації Гноцем О.Ю. вчинено реєстраційну дію № 10741070011083464 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» щодо заміни керівника ТОВ «Перша електрична компанія», з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . Водночас 31.03.2020 вказана реєстраційна дія була скасована. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Оскільки інформація щодо керівника ТОВ «Перша електрична компанія» ОСОБА_2 була наявна в ЄДРПОУ до 31.03.2020, то посилання на вказану особу як на уповноваженого представника відповідача при виставленні актів приймання-передачі послуги за січень - березень 2020 року є правомірним. Крім того, як обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом, 21.04.2020 сторонами підписано акт звірки розрахунків за І квартал 2020 року № 0686-02024/01/2020, у відповідності до якого відповідачем (за підписом ОСОБА_1 ) підтверджено існування перед позивачем боргу за січень - березень 2020 року. При цьому, жодних зауважень чи заперечень щодо факту отримання послуги (її вартості, обсягу тощо) у зазначених періодах вказана особа ( ОСОБА_1 ) не заявляла та не оскаржувала. За змістом пункту 1.1.2 глави 1.1 та пункту 1.11.1 глави 1.11 розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, обмеження доступу до системи управління ринком не позбавлено відповідного учасника здійснювати діяльність на ринку електричної енергії. Так, згідно з пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил ринку, система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. У відповідності до пункту 1.11.1 глави 1.11 розділу І Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема виконанням необхідних розрахунків, реєстрація ринкових даних і результатів. З аналізу вищенаведеного слід дійти висновку, що через систему управління ринком здійснюються лише технічні процеси пов`язані із діяльністю на ринку електричної енергії. А отже, відсутність у відповідного учасника доступу до відповідної системи не унеможливлює здійснення будь-яких розрахунків з учасниками ринку, не призупиняє та тим більше не звільняє від виконання взятих на себе зобов`язань. Посилання відповідача на обставини, які виникли після 17.04.2020, не стосуються спірних правовідносин, оскільки заборгованість заявлена до стягнення за період з липня 2019 року по березень 2020 року. Крім того, відповідач стверджує, що факт продажу електричної енергії, за яку може бути нарахована послуга транспортування оспорюється у судовому порядку у справі №910/14597/20, яка перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва. Разом з тим, як встановлено колегією суддів, предметом розгляду у справі № 910/14597/20 є позовна вимога НЕК «Укренерго» до ТОВ «Перша електрична компанія» про стягнення 21 264 229,67 грн. заборгованості за договором про врегулювання небалансів від 29.05.2019 № 0686-01024 (за первісним позовом) та позовна вимога ТОВ «Перша електрична компанія» про повернення 4 422 653,56 грн., отриманих НЕК «Укренерго» в межах реалізації вищезазначеного договору (за зустрічним позовом). В той час коли предметом позову в даній справі №910/8164/20 є вимога НЕК «Укренерго» про стягнення з ТОВ «Перша електрична компанія» 6 952 025,23 грн. заборгованості за іншим, не пов`язаним із вищезазначеним договором, а саме договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.05.2019 № 0686-02024. Отже, вирішення спору справі №910/14597/20 не стосується правовідносин сторін, що є предметом розгляду у справі №910/8164/20. Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються вищенаведеним. Разом з тим, у контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі № 910/8044/20 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Враховуючи ви ще викладене та керуючись статтями керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Електрична Компанія» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 910/8164/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 у справі № 910/8164/20 залишити без змін. Матеріали справи №910/8164/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено: 12.04.2021 після виходу судді Михальської Ю.Б. з лікарняного. Головуючий суддя А.І. Тищенко Судді Ю.Б. Михальська І.А. Іоннікова