Постанова 4872 № 915/759/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/759/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Колоколова С.І. суддів:Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. секретар судового засідання: Федорончук Д.О. за участю представників сторін: від позивача - Верхогляд М.Л., довіреність № б/н, дата видачі: 15.10.20; від відповідача -1 - не з`явився; від відповідача-2 - не з`явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на рішення Господарського суду Миколаївської області від „29" жовтня 2020р., повний текст якого складено та підписано „13" листопада 2020р у справі 915/759/20 за позовом: Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" до відповідачів: 1.Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат"

2. ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 5 547 135, 95 грн., - головуючий суддя - Олейняш Е.М. місце ухвалення рішення: Господарський суд Миколаївської області Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 08.04.2021 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Глобус" (далі - позивач, Банк) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) заборгованості за кредитним договором №779/ЮКЛ-19 на відкриття кредитної відновлюваної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 року у розмірі 5 547 135,95 грн., яка включає в себе: -строкову заборгованість за основним боргом - 1 111 111, 15 грн.; -прострочену заборгованість за основним боргом - 3 878 054, 00 грн.; -строкову заборгованість за процентами 112 706, 00 грн.; -прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 205 156, 75 грн.; -пеню за несвоєчасне погашення основного боргу - 234 857, 18 грн.; - пеню за несвоєчасне погашення процентів - 5 250, 88 грн. Позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 11,14,202, 509, 525, 526, ч.1 ст.530, ст. 617, ст.ст. 629, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за Кредитним договором № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 року щодо неповернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі (основний борг та проценти за користування кредитними коштами). Враховуючи порушення позичальником зобов`язання, позивачем нараховано пеню. Крім того, позивач зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено договір поруки № 779/ЮПОР-19 між АТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" та ОСОБА_1 , який поручився перед кредитором за виконання боржником ТзДВ "МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДОМОБУДІВЕЛЬНИЙ КОМБІНАТ" зобов`язань за Кредитним договором № 779/ЮКЛ-19 від 04.07.2019 року. Враховуючи порушення відповідачем (Товариство, позичальник, боржник) взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, позивач (кредитор) звернувся до суду із даним позовом про стягнення в солідарному порядку заборгованості з відповідачів (боржника та поручителя). Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2020 позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" та відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус"заборгованість за Кредитним договором № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 року, яка включає в себе: - 1 111 111, 15 грн. (один мільйон сто одинадцять тисяч сто одинадцять грн. 15 коп. - строкової заборгованості за основним боргом; -3 878 054, 00 грн. (три мільйони вісімсот сімдесят вісім тисяч п`ятдесят чотири грн. 00 коп.) - простроченої заборгованості за основним боргом; -112 706, 00 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот шість грн. 00 коп.) - строкової заборгованості за процентами; -205 156, 75 грн. (двісті п`ять тисяч сто п`ятдесят шість грн. 75 коп.) - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; -110 682, 52 грн. (сто десять тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 52 коп.) - пені за несвоєчасне погашення основного боргу; - 1 040, 42 грн. (одна тисяча сорок грн. 42 коп.) - пені за несвоєчасне погашення процентів; - 81 281, 26 грн. (вісімдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна грн. 26 коп.) - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з позичальника та поручителя в солідарному порядку є обґрунтованими, підставними та підтвердженими належними доказами у справі. Разом з тим, судом було здійснено перерахунок розміру пені за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) та несвоєчасну сплату процентів за період з 22.11.2019 року по 11.03.2020 року (включно) та встановлено, що пеня за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) становить 110 682, 52 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів становить 1 040, 42 грн. Отже, нарахування пені в сумі 110 682, 52 грн. за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) та пені в розмірі 1 040, 42 грн. за несвоєчасну сплату процентів є обґрунтованим та підставним. В решті пені судом було відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2020 по справі №915/759/20 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариство "Комерційний Банк "Глобус" до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" та ОСОБА_1 в повному обсязі. Апелянт вважає, що зазначене рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено приписи чинного процесуального законодавства щодо повідомлення відповідача ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" про дату та час розгляду справи. Так, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 29.10.2020 не була вручена відповідачу та була повернута поштовою установою на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за адресою» про що зазначено у тексті оскаржуваного рішення. Однак, відповідач ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» фактично знаходиться за адресою реєстрації: вул. Гмирьова,1 у м. Миколаєві та отримує поштову кореспонденцію за вказаною адресою. Так, оскаржуване рішення суду було отримано відповідачем саме за вказаною адресою. Враховуючи той факт, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2020 була повернута поштовою установою на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за адресою», що не відповідає дійсності, та спростовується тим, що всю іншу кореспонденцію, в тому числі і оскаржуване рішення, відповідач отримає за своєю адресою. Відтак, повернення ухвали про виклик відповідача у судове зсідання, призначене на 29.10.2020, із вказівкою причини повернення «адресат відсутній за адресою», на думку скаржника не свідчить про відмову відповідача ТДВ «Миколаївський домобудівельний комбінат» від одержання ухвали. Таким чином, скаржник зазначає, що він не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Товариству з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2020 року у справі № 915/759/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на рішення Господарського суду Миколаївської області від „29" жовтня 2020р. у справі №915/759/20; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на 04 березня 2021 року о 10:00 год. 01.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від генерального директора ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" Шанайци Олександра Сергійовича надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якого останній просить призначити у справі №915/759/20 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставити наступні питання: 1) Чи виконано підпис на: - Кредитному договорі №7779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019; - Додатку №1 до кредитного договору на відкриття відновлюваної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 «Графік зменшення ліміту кредитування»; - Заявці вх.. №1-1135 від 22.07.2019 року; - Заявці вх.. №1-1141 від 23.07.2019 року; - Заявці вх.. №655 від 31.07.2019 року; - Заявці вх.. №662 від 02.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1232 від 13.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1264 від 20.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1279 від 22.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1295 від 27.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1312 від 29.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1328 від 30.09.2019 року; -Заявці вх.. №1-1332 від 02.09.2019 року від імені генерального директора ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" Шанайци Олександра Сергійовича чи іншою особою? 2) Чи відповідає відтиск печатки, що стоїть на: - Кредитному договорі №7779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлюваної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019; - Додатку №1 до кредитного договору на відкриття відновлюваної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 «Графік зменшення ліміту кредитування»; - Заявці вх.. №1-1135 від 22.07.2019 року; - Заявці вх.. №1-1141 від 23.07.2019 року; - Заявці вх.. №655 від 31.07.2019 року; - Заявці вх.. №662 від 02.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1232 від 13.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1264 від 20.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1279 від 22.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1295 від 27.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1312 від 29.08.2019 року; - Заявці вх.. №1-1328 від 30.09.2019 року; - Заявці вх.. №1-1332 від 02.09.2019 року відтиску печатки ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат". Витрати на проведення експертизи покласти на ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат". Клопотання вмотивоване тим, що генеральний директор ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" ОСОБА_1 заперечує факт укладання, підписання та скріплення печаткою договору та додатків до нього, а також заперечує подання заявок від імені ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" на отримання траншів в рамках кредитного договору. Крім того, відповіда-2 вказує, що дійсно між ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" та АТ КБ «Глобус» тривали переговори щодо відкриття відновлюваної кредитної лінії, однак сам договір так і не було підписано. Також, заявник вказує, що відповідач - ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи у суді першої інстанції, а відтак фактично був позбавлений можливості заявити про вищевказані обставини до ухвалення оскаржуваного рішення. 01.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого позивач просить відмовити Товариству з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" у задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2020 у справі №915/759/20 залишити без змін. 08.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. 22.02.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" надійшло клопотання про виклик свідків в судове засідання, відповідно до якого позивач просить відмовити Товариству з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи; викликати в якості свідка генерального директора Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" ОСОБА_1 для допиту в судовому засіданні; викликати в якості свідка начальника відділення №13 АТ "Комерційний Банк "Глобус" у м. Миколаєві ОСОБА_2 для допиту в судовому засіданні. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 продовжено розгляд апеляційної скарги Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на рішення Господарського суду Миколаївської області від „29" жовтня 2020р. у справі №915/759/20 на розумний строк. Призначено апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" на 08 квітня 2021 року об 11:30 год., у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 1, другий поверх, тел. (0482) 301-435, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1. Судовою колегією розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки висновок судової експертизи не може замінити належні та допустимі докази у справі. Крім того, заявником не обґрунтовано причин неможливості заявлення відповідного клопотання в суді першої інстанції, тоді як суд апеляційної інстанції має обмежені повноваження на прийняття нових доказів відповідно до приписів ст.269 ГПК України. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для призначення судової експертизи, оскільки такі докази не можуть замінити належні та допустимі докази, якими мають підтверджуватись відповідні обставини за даним спором, на які посилається апелянт. Також, судовою колегією також розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" про виклик свідків в судове засідання, з огляду на його недоцільність. В судовому засіданні 08.04.2021р. представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представники відповідачів в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином. Враховуючи положення ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю вказаних представників. Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, 04.07.2019 року між АТ «Комерційний Банк "Глобус» (Банк) та ТзДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" (Позичальник) було укладено кредитний договір № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (у національній валюті) від 04.07.2019 року (арк. 10-14). До кредитного договору між сторонами було укладено Додаток № 1 «Графік зменшення ліміту кредитування» (арк. 15) Кредитний договір та додаток підписано та скріплено печатками сторін. Умовами кредитного договору сторони передбачили наступне: Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - кредит) на наступних умовах: -ліміт кредитування: 5 000 000,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору; -строк кредитної лінії: з 04 липня 2019 року по 03 липня 2020 року включно; -мета використання коштів: поповнення обігових коштів; -процентна ставка: 23,0 % проценти річних; -комісія за обслуговування кредитного рахунку, без ПДВ, а саме: комісія за надання кредиту (сплачується одноразово) - 50 000,00 грн.; комісія за надання кредитного траншу (сплачується від суми кожного траншу) - 0,1% процента від суми кожного кредитного траншу; комісія за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника (пролонгація, зміна графіку погашення кредиту, збільшення ліміту кредитування, зміна процентної ставки тощо) - за окремим рішенням кредитного комітету банку. Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору під терміном «відновлювальна кредитна лінія» розуміється кредитна лінія, при якій ліміт кредитування визначається у вигляді максимальної суми кредитних коштів, що може знаходитися у користуванні позичальника на будь-яку дату протягом терміну дії цього договору. У разі часткового або повного повернення кредиту позичальник може повторно отримати кредит в межах зазначеного ліміту протягом строку кредитної лінії. Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - «транш»). Підставою для видачі кожного окремого траншу є заява позичальника. Строк розгляду банком заяви не може перевищувати 2 (двох) робочих днів. Відповідно до п. 2.2 Договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику кредитний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус», код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526 (надалі-«кредитний рахунок»). Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору надання кожного траншу здійснюється шляхом: -перерахування коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 в АТ "КБ "ГЛОБУС", код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526; - шляхом оплати з кредитного рахунку розрахункових документів позичальника. Надання траншів в межах кредитної лінії здійснюється наступним чином: - в межах ліміту 3 500 000, 00 грн. після оформлення в заставу колісних транспортних засобів у кількості 8 одиниць, що належать ТОВ «НДСК-2» та після оформлення фінансової поруки ОСОБА_1 . - в межах 5 000 000, 00 грн. після оформлення в заставу баштових кранів КБ 405-1А у кількості 2 одиниці та оформлення в іпотеку нежитлової будівлі, що належить ТОВ «НДСК-2». Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору строк користування кредитною лінією починається з моменту перерахування коштів з кредитного рахунку. Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору кредит надається на підставі поданої позичальником письмової заяви, підписаної уповноваженою (-ними) особами позичальника та завіреної печаткою позичальника, тільки після виконання вимог п. 2.5 щодо сплати комісії та п.п. 3.1, 3.2 цього договору щодо умов забезпечення виконання позичальником зобов`язань за цим договором. Відповідно до п. 3.1 та п 3.1.3 Кредитного договору виконання позичальником зобов`язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором) забезпечуються зокрема, але не виключно: порукою ОСОБА_1 . Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на кредитний рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору. У випадку, якщо цей день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день. При зменшенні ліміту кредитування відповідно до встановленого графіка зменшення ліміту кредитування, терміном погашення позичальником заборгованості за кредитом, яка перевищує ліміт кредитування, встановлений на наступний строк, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий ліміт кредитування. Якщо такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата здійснюється в перший за ним робочий день. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості позичальника за кредитом. У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості за кредитом, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 договору Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов`язань на суму фактичної заборгованості за кредитом, при цьому день надання кредиту включається до розрахунку. При розрахунку процентів у місяці приймається фактична кількість календарних днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюються у валюті кредиту щомісячно та у день остаточного повернення кредиту. Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору нарахування процентів банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал про розрахунку процентів та комісій не включається. Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця, наступного за місцем їх нарахування на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «КБ «Глобус», - код банку в системі електронних платежів (МФО) 380526. Якщо 10 (десяте) число місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, сплата переноситься на наступний робочий день. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважаються простроченими, переносяться банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів. У випадку непогашення позичальником простроченої заборгованості по сплаті процентів, банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п. 5.2.7 цього договору. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитною лінією сплачується одночасно з остаточним поверненням кредиту. Відповідно до п. 4.6 Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту у строки, передбачені п.1.1, 4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5 (п`ять) процентів річних до діючої процентної ставки, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення. Відповідно до п. 6.1.1 Кредитного договору позичальник зобов`язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього договору. Відповідно до п. 6.1.2 Кредитного договору своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором. Відповідно до п. 6.1.4 Кредитного договору позичальник зобов`язаний грошові кошти на виконання зобов`язань, передбачених цим договором, спрямувати в наступній черговості: 1) на сплату прострочених процентів за користування кредитом; 2) на сплату прострочених комісій; 3) на сплату простроченої заборгованості по кредиту; 4) на сплату штрафних санкцій (пені); 5) на сплату нарахованих процентів за користування кредитом; 6) на сплату нарахованих комісій; 7) на сплату строкової заборгованості по кредиту; 8) на сплату інших платежів за цим договором. Відповідно до п. 10.1 Кредитного договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором. Як вірно встановлено судом, відповідачем - ТзДВ «Миколаївський ДБК» за період з 22.07.2019 року по 02.09.2019 року було подано заяви, в яких останній просив банк надати транш на загальну суму 5 000 000, 00 грн. (арк. 19-29). Згідно виписки по особовому рахунку позичальника ТзДВ «Миколаївський ДБК» № НОМЕР_1 з 07.07.2019 по 31.05.2020 банком в період з 22.07.2019 року по 02.09.2019 року належним чином та в повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання згідно умов кредитного договору шляхом видачі позичальнику ТзДВ «Миколаївський ДБК» коштів окремими траншами в межах встановленого ліміту кредитування відповідно до заяв позичальника від 22.07.2019 № 22/03 (400 000,00 грн.); від 23.07.2019 № 23/01 (500 000,00 грн.), від 31.07.2019 № 31/02 (700 000, 00 грн.); від 02.08.2019 року № 22/08 (1 100 000,00 грн.), від 13.08.2019 року № 13/08 (400 000, 00 грн.), від 20.08.2019 № 20/8 (400 000,00 грн.); від 22.08.2019 року № 22/8 (200 000,00 грн.); від 27.08.2019 року № 27/8 (600 000,00 грн.); від 29.08.2019 року № 29/8 (150 000, 00 грн.); 30.08.2019 року № 30/8 (200 000, 00 грн.); від 02.09.2019 року № 02/09 (350 000, 00 грн.) (арк. 34-35). Як вбачається з Графіку зменшення ліміту кредитування, не спростовано матеріалами справи та підтверджується позивачем у позовній заяві, відповідачем ТзДВ «Миколаївський ДБК» 12.11.2019 року не здійснено повернення частини кредиту відповідно до суми ліміту кредитування згідно Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до кредитного договору) у розмірі 555 555, 55 грн. Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ТзДВ «Миколаївський ДБК» частково повернуто 30.03.2020 кредитні кошти в сумі 10 834, 85 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 04.07.2019 року по 31.05.2020 року (арк. 36). В матеріалах справи відсутні, а скаржником не надано доказів повернення відповідачем ТзДВ «Миколаївський ДБК» кредитних коштів згідно Графіку й за наступні періоди. Таким чином, позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору), внаслідок чого заборгованість за кредитом вважається простроченою, а банком суму несплаченої в строк заборгованості перенесено на рахунки для обліку простроченої заборгованості (перші сім платежів згідно графіку за мінусом вищевказаної оплати) (арк. 36), що становить 3 878 054, 00 грн. Відповідно до п. 9.2 та п.п. 9.2.1 Кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов`язань (договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, а у випадку, якщо зобов`язання позичальника за цим договором забезпечується заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АТ «КБ «ГЛОБУС» - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку, у разі настання будь-якого з наступних випадків, зокрема, порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором. 06.04.2020 року позивачем направлено на адресу відповідача ТзДВ «Миколаївський ДБК» вимогу про дострокове погашення заборгованості № 995 від 02.04.2020 року, в якій банк на підставі п. 5.2.6, п. 9.1, п. 9.2, п. 9.2.1 вимагав у тридцятиденний строк з моменту одержання вимоги погасити загальну суму заборгованості (арк. 42). Факт направлення вимоги № 995 від 02.04.2020 року підтверджується конвертом, рекомендованим повідомленням про вручення та списком згрупованих відправлень (арк. 43, 46-47). Вищевказана вимога банку повернута поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 43). Відповідно до абз. 2 п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Як вбачається з матеріалів справи поштове відправлення повернуто за зворотною адресою установою пошти 08.05.2020, що підтверджується результатами відстеження поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 0407322753538 (арк. 48). Отже, граничним строком для повернення кредитної заборгованості позичальником є 08.06.2020 включно. Отже, у відповідача ТзДВ «Миколаївський ДБК» станом на день звернення до суду із позовом виникла строкова заборгованість по кредиту в сумі 1 111 111, 15 грн. та прострочена заборгованість за кредитом в сумі 3 878 054, 00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 04.07.2019 по 31.05.2020 (арк. 36). Крім того, на виконання умов кредитного договору 04.07.2019 року між АТ «КБ «Глобус» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 779/ЮПОР-19 (арк. 30-31). Договір підписано сторонами. Докази припинення, розірвання або визнання недійсним договору матеріали справи не містять. Умовами договору поруки сторони передбачили наступне. Відповідно до п. 1.1 Договору поруки в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання ТДВ «Миколаївський ДБК» надалі в тексті - «боржник», зобов`язань за кредитним договором № 779/ЮКЛ-19 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 04 липня 2019 року, що укладений між кредитором та боржником, згідно з яким боржник зобов`язаний в строк по 03 липня 2020 р. повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 5 000 000,00 грн., сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 23 % процентів річних, а також сплатити штрафні санкції та інші платежі у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором. Відповідно до п. 1.2 Договору поруки кредитний договір, зазначений в п. 1.1 цього договору, а також будь - які додаткові угоди до нього, якщо такі будуть укладені між кредитором та боржником, далі в тексті цього договору іменуються «кредитний договір». Відповідно до п. 1.3 Договору поруки поручитель підтверджує, що йому відомі всі умови кредитного договору. У випадку внесення боржником та кредитором змін та доповнень до кредитного договору поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим договором зобов`язання боржника (збільшення розміру кредиту, збільшення розміру процентів за його користування, продовження строку користування кредитними коштами, комісії, тощо), що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Відповідно до п. 1.4 Договору у разі порушення боржником зобов`язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до п. 1.6 Договору поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник. Відповідно до п. 2.1.2 Договору поруки кредитор має право пред`явити вимогу до поручителя у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов`язань, передбачених кредитним договором. Відповідно до п. 2.4.1 Договору поруки поручитель зобов`язується виконати за боржника зобов`язання за кредитним договором в порядку та в строки, що визначені цим договором. Відповідно до п. 3.1 Договору у разі невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором в строки та в розмірах, що визначені кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя із відповідною письмовою вимогою. Відповідно до п. 3.2 Договору поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги кредитора зобов`язаний виконати обов`язок боржника перерахувати грошові кошти в сумі та на рахунок (рахунки), що визначені у вимозі кредитора. Відповідно до п. 3.4 Договору момент виконання зобов`язань боржника поручителем є дата зарахування на відповідний рахунок (рахунки) кредитора суми заборгованості боржника за кредитним договором, при цьому за рахунок отриманих від поручителя грошових коштів заборгованість боржника погашається в черговості, що передбачена кредитним договором. Відповідно до п. 3.5 Договору до поручителя, що виконав зобов`язання боржника за кредитним договором, переходять усі права кредитора щодо цього зобов`язання, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Відповідно до п. 6.5 Договору всі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у розі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграмою або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача про вручення, відсутність адресату за вказаною адресою, тощо. Відповідно до п. 5.1 Договору поруки цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє по 03 липня 2023 р. У зв`язку з невиконанням позичальником умов договору щодо повернення кредиту, позивач направив на адресу поручителя ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості від 02.04.2020 року № 994, в якій банк зазначив, що ТзДВ «Миколаївський ДБК» не виконало свої зобов`язання за кредитним договором та не погасило заборгованість перед АТ «КБ «ГЛОБУС». У зв`язку з чим, банк вимагає від поручителя у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги погасити заборгованість за кредитним договором (арк. 44). Факт отримання 09.04.2020 року поручителем вимоги від 02.04.2020 року № 994 підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 45). Непогашення позичальником та поручителем кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. За ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За вимогами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію. У п. 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 (далі - Положення) терміни вживаються в такому значенні: - бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; - клієнтські рахунки - особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу); - особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів; - первинний документ - документ, який містить відомості про операцію; - регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. У п. 42-43 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Відповідно до п. 44 Положення первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій). Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України (п. 45 Положення). Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (п. 46 Положення). Відповідно до п. 47 Положення внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються банком відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку і внутрішніх процедур банку. Операції, що відображаються за позабалансовими рахунками, також оформляються меморіальними ордерами. Відповідно до п. 48 Положення у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження). Відповідно до п. 51 Положення первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Відповідно до п. 57 Положення інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного). Відповідно до п. 58 Положення банк самостійно розробляє форми регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Відповідно до п. 59 Положення банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: 1) особові рахунки та виписки з них; 2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; 3) книги реєстрації відкритих рахунків; 4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість. У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов`язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України. Відповідно до абз. 1 п. 60 Положення особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Відповідно до п. 61 Положення форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку. Відповідно до п. 62 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/ електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку. Колегія суддів зазначає, що банківські виписки по особовому рахунку позичальника ТзДВ «Миколаївський ДБК» є належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та невиконання останнім своїх грошових зобов`язань за зазначеним кредитним договором. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. Після настання терміну внесення чергового платежу за договором і після спливу строку кредитування зобов`язання простроченого боржника за договором не припиняється. Як зазначалось раніше, позичальником - ТзДВ «Миколаївський ДБК» порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору), у зв`язку з чим банк, керуючись умовами п. 5.2.6, п. 9.1, п. 9.2, п. 9.2.1 кредитного договору, направив позичальнику вимогу № 995 від 02.04.2020 року про дострокове погашення заборгованості, тобто банком змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі. Станом на день звернення до суду із позовом у відповідача ТзДВ «Миколаївський ДБК» виникла строкова заборгованість по кредиту в сумі 1 111 111, 15 грн. та прострочена заборгованість за кредитом в сумі 3 878 054, 00 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не спростована скаржником жодними доказами. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12). Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 зазначила, що пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини другої статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред`явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту. Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Отже, у спірних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правова позиція викладена у постанові ОП КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15). За змістом пункту 1.1 кредитного договору останнім днем дії кредитної лінії є 03.07.2020 року (включно). Як зазначалось раніше, позичальником - ТзДВ «Миколаївський ДБК» порушено умови п. 4.1 кредитного договору щодо погашення заборгованості за кредитом у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до договору), у зв`язку з чим банк, керуючись умовами п. 5.2.6, п. 9.1, п. 9.2, п. 9.2.1 кредитного договору, направив позичальнику вимогу № 995 від 02.04.2020 року про дострокове погашення заборгованості, тобто банком змінено порядок, умови і строк дії кредитного договору, а строк виконання кредитного договору вважається таким, що настав в повному обсязі. Отже, в спірному випадку, у зв`язку з пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, до спливу строку виконання кредитного договору банк має право на нарахування процентів на підставі ст. 1048 ЦК України, а після спливу строку виконання кредитного договору банк має право на нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України. Позивачем нараховано 728 326,73 грн. - відсотків за користування кредитом за період з 22.11.2019 року по 31.05.2020 року. Детальний розрахунок відсотків зазначений в позовній заяві (арк. 2 на звороті). Як вірно встановлено господарським судом, відповідачем - ТДВ «Миколаївський ДБК» частково погашено заборгованість по процентам в загальній сумі 410 463, 98 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 04.07.2019 по 31.05.2020 (арк. 37-41). Таким чином, за період з 22.11.2019 року по 31.05.2020 року непогашена сума процентів становить 317 862, 75 грн. (728 326, 73 грн. - 410 463, 98 грн.), з яких: 205 156, 75 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 112 706, 00 грн. - строкова заборгованість за процентами за період з 01.05.2020 по 31.05.2020. Як зазначалось раніше, граничним строком для повернення кредитної заборгованості позичальником є 08.06.2020 включно. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду про обґрунтованість нарахування банком процентів в розмірі 317 862, 75 грн., з яких: 205 156, 75 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 112 706, 00 грн. - строкова заборгованість за процентами за період з 01.05.2020 по 31.05.2020. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до п. 15 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Відповідно до п. 8 "Прикінцеві положення" ГК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Згідно постанов Кабінету Міністром України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19" (зі змінами) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин з 12.03.2020 р. по 31.10.2020 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020) Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626). Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Позивачем нараховано пеню в розмірі 234 857, 18 грн. за несвоєчасне погашення основного боргу та пеню в розмірі 5 250, 88 грн. за несвоєчасну сплату процентів. Нарахування пені за несвоєчасне погашення основного боргу та несвоєчасну сплату процентів здійснено за період з 22.11.2019 року по 31.05.2020 року. Розрахунок здійснений позивачем наявний в матеріалах справи (арк. 3). Враховуючи вищевказані положення ЦК України та ГК України, позичальник у період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення грошового зобов`язання. Отже, банк в спірному випадку наділений правом на стягнення з позичальника пені на прострочену суму боргу по кредиту та по процентам, що нарахована саме до 11.03.2020 року включно. Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунки розміру пені за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) та несвоєчасну сплату процентів за період з 22.11.2019 року по 11.03.2020 року (включно) суду першої інстанції, вважає їх арифметично вірними та погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення: пені за несвоєчасне погашення боргу (кредиту) у розмірі 110 682, 52 грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 1 040, 42 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг. Як зазначалось раніше з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» за кредитним договором 04.07.2019 року між АТ «КБ «Глобус» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, засновник, керівник позичальника ТзДВ «Миколаївський ДБК») було укладено договір поруки № 779/ЮПОР-19 (арк. 30-31). Відповідно до п. 1.4 договору поруки у разі порушення боржником зобов`язань, передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно до п. 1.6 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник. Відповідно до п. 3.1 договору поруки у разі невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором в строки та в розмірах, що визначені кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя із відповідною письмовою вимогою. Відповідно до п. 3.2 договору поруки поручитель не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання вимоги кредитора зобов`язаний виконати обов`язок боржника шляхом перерахування грошових коштів в сумі та на рахунок (рахунки), що визначені у вимозі кредитора. В зв`язку з порушенням позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» умов кредитного договору, позивачем направлено на адресу поручителя повідомлення про порушення від 02.04.2020 року № 994, в якій банк зазначив, що позичальником ТзДВ «Миколаївський ДБК» не виконано своїх зобов`язань за кредитним договором та не погашено заборгованість перед АТ «КБ «ГЛОБУС». У зв`язку з чим, банк вимагав від поручителя у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги погасити заборгованість за кредитним договором. Водночас, вимоги позивача залишились не задоволеними. Станом на день розгляду справи заявлена до стягнення заборгованість за кредитом не погашена. Доказів, які б спростовували позовні вимоги, в матеріалах справи відсутні. З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з позичальника та поручителя в солідарному порядку є необґрунтованими, і місцевий господарський суд прийняв правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог. Посилання скаржника щодо порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення приписів чинного процесуального законодавства щодо повідомлення відповідача ТДВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" про дату та час розгляду справи, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, копії процесуальних документів у даній справі направлялись на адресу відповідача-1: 54020, Миколаївська обл.., м.Миколаїв, вул. Гмирьова,буд.1, однак були повернуті за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку з відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140642912; поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400140953438; поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400141406163). Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Судом апеляційної інстанції перевірено дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача-1 - юридичної особи та встановлено, що процесуальні документи надіслано зазначеному учаснику справи в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2020 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті та копію оскаржуваного рішення у даній справі було отримано скаржником наручно, про що свідчить відмітка на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с.111, 132) З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідач-1 повідомлявся належним чином про розгляд справи. Неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги. За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, всебічно, повно та об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв`язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідно до п."в" ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються згідно ст.129 ГПК України на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги повністю відхилені. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2020р. у справі №915/759/20 без змін. Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 13.04.2021 Головуючий суддя С.І. Колоколов Суддя Г.П. Разюк Суддя Я.Ф.Савицький