Постанова 4802 № 931/534/20

Справа № 931/534/20 Головуючий у 1 інстанції: Кідиба Т. О. Провадження № 22-ц/802/427/21 Категорія: 10 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 квітня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Киці С. І., суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я., секретар судового засідання Опейда В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Локачинського району Волинської області про визнання права власності за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , поданною його представником адвокатом Нагурним Євгенієм Петровичем, на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 08 грудня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суду з позовом до Локачинської селищної ради Локачинського району Волинської області про визнання права власності. Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,0179 га для будівництва та обслуговування магазину по продажу промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і ним отримано дозвіл на початок будівельних робіт на цій земельній ділянці. В 2019 році будівництво магазину було завершено. З метою прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом магазину по продажу промислових товарів подано до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Листом Держархбудінспекції йому було відмовлено у реєстрації даної декларації. Вважає, що він позбавлений можливості оформити своє право власності на даний об`єкт. Просить визнати за ним право власності на магазин по продажу промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 22.10.2020 до суду першої інстанції надійшла заява сторін про затвердження укладеної між ними мирової угоди. Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області суду від 22.10.2020 відмовлено у затвердженні даної мирової угоди. Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 08 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Локачинської селищної ради Волинської області про визнання права власності на магазин по продажу промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 відмовлено повністю. Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Нагурного Є. П. подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає рішення необґрунтованим та таким, що винесене в порушення норм матеріального права. Позивачу відмовлено у реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що підтверджується листом від 20.07.2020 № 1003-3/3.4/1078/2 і він позбавлений права вільно користуватись та розпоряджатись збудованим нерухомим майном. Магазин по продажу промислових товарів має 100% ступінь готовності, відповідає будівельним, протипожежним та санітарним нормам та правилам. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_1 право власності на магазин по продажу промислових товарів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відзив на апеляційну скаргу в даній справі не подавався. Учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи. Відповідач подав заяву про розгляд справи без участі їхнього представника. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 16.03.2010 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0179 га для будівництва та обслуговування магазину по продажу промислових товарів за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується. Рішенням Локачинської селищної ради від 25.03.2010 N 33 позивачу надано дозвіл на будівництво магазину по продажу промислових товарів та отримано дозвіл на початок будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, що підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт від 09.11.2011. З метою прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом магазину по продажу промислових товарів, позивачем подано до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Вказане підтверджується технічним паспортом на об`єкт нерухомого майна від 05.06.2019 N 310-2019, довідкою, виданою виконавчим комітетом Локачинської селищної ради від 24.06.2020 N 02.14/108, декларацією про готовність об`єкта до експлуатації. Згідно з висновком експертного дослідження N 755/3 від 01.10.2020 магазин по продажу промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є завершеним будівництвом, має ступінь будівельної готовності 100%, вимоги по забезпеченню пожежної безпеки дотримані частково. Відповідно до листа від 20.07.2020 N 1003-3/3.4/1078/20 Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області декларацію ОСОБА_1 про готовність об`єкта до експлуатації «Нове будівництво магазину по продажу промислових товарів по АДРЕСА_2 » залишено без розгляду, оскільки наказом Держархбудінспекції від 23.03.2020 N 691 «Про забезпечення виконання функцій дозвільного характеру» з 23.03.2020 припинено виконання дозвільних функцій щодо об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) наслідками, територіальними органами структурними підрозділами Держархбудінспекції та покладено такі функції на Департамент дозвільних процедур Держархбудінспекції. Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до Закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За змістом пп. 1 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, а саме: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Визнання судом права власності на будівництво можливе у тому разі, якщо в прийнятті такого об`єкта в експлуатацію було незаконно відмовлено та за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. Згідно з ч. ч. 1, 2, 6 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду. З наведеного є правильним висновок суду першої інстанції про те, що із вищевказаного листа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області не вбачається відмова ОСОБА_1 у прийнятті об`єкта в експлуатацію. В даному випадку є різне розуміння Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області та позивачем належності магазину по продажу промислових товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , до відповідного класу наслідків (відповідальності). Рішення Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про залишення без розгляду декларації ОСОБА_1 про готовність об`єкта до експлуатації «Нове будівництво магазину по продажу промислових товарів по АДРЕСА_2 » не оскаржувалось. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вирішуючи спір про визнання права власності суд враховує, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Встановлено, що спірний об`єкт не прийнятий в експлуатацію у встановленому законом порядку. Нормами чинного законодавства не передбачено виникнення права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна на підставі судового рішення. Суд апеляційної інстанції виходить з того, що звернення до суду з позовом про визнання права власності з метою отримання рішення суду як правовстановлюючого документа та подальшої державної реєстрації права власності на підставі такого рішення не є законним (правомірним) способом захисту права та охоронюваного законом інтересу. Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували наявність спору між ним та Локачинською селищною радою з приводу відмови у прийнятті в експлуатацію приміщення магазину та порушення відповідачем Локачинською селищною радою прав позивача. Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає. Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 08 грудня 2020 року у даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий Судді