Постанова 4812 № 487/3201/19

12.04.21 22-ц/812/531/21 Провадження №22-ц/812/531/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 квітня 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді -Бондаренко Т.З., суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І., із секретарем судового засідання Колосовою О.М., за участю: позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 , представника Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради - Раковець О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №487/3201/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 10 грудня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Карташевої Т.А. в приміщенні того ж суду, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участі третьої особи - Органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком, В С Т А Н О В И В: У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дітей з батьком. Свій позов позивач обґрунтовував тим, що з 25 жовтня 2008 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем та перебуває на його повному утриманні, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час проживає з відповідачкою. Шлюб було розірвано за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 жовтня 2012 року. Старший син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже тривалий час проживає з ним та перебуває на його утриманні у зв`язку з тим, що за словами дитини відповідачка здійснювала постійний психологічний тиск на нього та неодноразово застосовувала фізичну силу. Молодший син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишився проживати разом з матір`ю, однак і цей син також хоче проживати з батьком і сумує за рідним братом. На даний час вони з відповідачкою не можуть дійти згоди щодо місця проживання їх спільних дітей. При цьому син ОСОБА_5 вже досяг десяти років та може приймати участь у вирішенні питання про визначення свого проживання шляхом надання особистої прихильності одному з батьків. ОСОБА_5 однозначно вирішив проживати разом з батьком. Син ОСОБА_6 регулярно навідує батька після шкільних занять, однак боїться затриматися, посилаючись на те, що мати вчинить сварку і його буде покарано із застосуванням фізичної сили. Більш того, відповідачка не займається вихованням молодшого сина, у дитини погана успішність в школі, домашні завдання часто є невиконаними, за повідомленням класного керівника дитині важко працювати з класом та засвоювати матеріал. У сина ОСОБА_5 навпаки спостерігається покращення в навчанні після того, як він почав проживати з батьком, дитина прикладає зусилля для засвоєння навчального матеріалу, і у цьому їй допомагає позивач, матір дитини самоусунулася. Крім того позивач вказує на те, що з приводу психологічного тиску на дітей він та ОСОБА_5 неодноразово зверталися до Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, проте працівники служби рекомендували йому безпосередньо звернутися до суду. Відповідачка за відсутності на те будь-яких підстав неодноразово вчиняла сварки, свідками її неадекватної поведінки були діти, сусіди та патрульні поліцейські, яких викликала відповідач. Син ОСОБА_5 висловив бажання проживати з батьком, однак це не означає, що він відмовляється спілкуватися зі своєю матір`ю. Син ОСОБА_6 висловив бажання проживати із батьком і матір`ю, але це неможливо, оскільки шлюбні відносини між сторонами припинені, кожен має своє особисте життя. Позивач переконаний, що розлучення дітей вкрай негативно відобразиться на їх психологічному стані. Позивач має можливість створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, має час і можливість займатися дітьми, забезпечувати їм побут, підтримувати гармонійний розвиток їх особистості в атмосфері любові. Він проживає у квартирі із сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання і виховання дітей, Вважає, що бажання дітей є пріоритетним для обох батьків, і до них необхідно дослухатись. Водночас він не чинитиме перешкод у спілкуванні матері ОСОБА_3 з їх дітьми і готовий сприяти тому, щоб діти не були позбавлені піклування матері. Враховуючи викладене, просив визначити місце проживання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком. Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 10 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення мотивовано тим, що діти фактично мають прихильність до обох батьків, враховуючи вік дітей та відсутність у них життєвого досвіду, що не надає можливості реально оцінити життєву ситуацію та її наслідки, наявність висновку Органу опіки та піклування підготовленого на підставі матеріалів наданих Службою у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про недоцільність визначення місця проживання дітей з батьком. Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно не прийняв думку дітей до уваги, які виявили бажання проживати з батьком, також суд не врахував, що середовище в якому діти проживали з матір`ю не є спокійним та стійким. Також в апеляційній скарзі зазначено про те, що суд упереджено віднісся до показів свідків допитаних в судовому засіданні, тоді як свідки підтвердили неналежне відношення до виховання дітей, оскільки діти на вулиці перебували без супроводу дорослих в неохайному вигляді та не накормлені, а також, що мати вчиняла скандали та здійснювала психологічний тиск на дітей, позивач вказує, що саме в той час як діти проживали з ним, вони краще навчалися в школі. Позивач вважає безпідставним висновок Органу опіки та піклування щодо недоцільності проживання дітей саме з ним, не зважаючи на те, що він повторно звертався з цим же питанням а посилався на те, що обставини змінилася і діти бажають проживати лише з ним, що було проігноровано комісією. Позивач також зауважує в апеляційній скарзі на те, що відповідачка притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виховання свого старшого сина, який бродяжив по місту без супроводу дорослих. Діти приходять від матері пригнічені з поганим настроєм, що свідчить про нездорову обстановку за місцем проживання матері. Судом безпідставно не було досліджено матеріали опрацьовані Заводським, Центральним, Ленінським ГУНП України в Миколаївській області за заявами відповідачки ОСОБА_3 , які вказують на створення психологічного тиску на сім`ю позивача та дітей схиляючи їх до проживання з матір`ю. Вказує апелянт на неналежні побутові умови проживання дітей з матір`ю, оскільки вона проживає в однокімнатній квартирі. Також на думку апелянта районний суд не врахував правові позиції Верховного Суду у подібних справах та не врахував особисті якості батьків їх поведінку та ставлення до дітей, а також думку самих дітей. В відзиві на апеляційну скаргу відповідачка зазначала, що суд правомірно не врахував висловлені в судовому засіданні думки дітей, оскільки їх не можна сприймати як об`єктивні, в той час як вони зумовлені відповідними важелями впливу з боку батька. Також відповідачка вказувала на безпідставне посилання в апеляційній скарзі на те, що проживання з матір`ю не є безпечним та благонадійним, тоді як остання створила всі належні умови для проживання та виховання дітей, натомість позивач не сплачуючи аліменти умисно погіршив матеріальний стан сім`ї та надумано звинувачує її в начебто неблагонадійної обстановці в сім`ї. Вважає також, що суд правильно не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_8 , яка є дружиною позивача, так і інших свідків, які не були очевидцями сімейних стосунків відповідачки та виховання нею дітей. Щодо кращих показників навчання дітей в школі за час їх проживання з батьком, відповідачка зазначає про те, що на успішність дітей впливає багато факторів, а не лише те з ким з батьків вони проживають. Посилання в апеляційній скарзі на непоодинокі звернення батька з дітьми до Служби у справах дітей, на думку відповідачки свідчить про його намагання втягнути дітей в існуючий конфлікт між батьками. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного. Згідно ч.ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає таким вимогам. Так, з матеріалів справи, вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 2008 року, який розірвано рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 3 жовтня 2012 року. Під час перебування в шлюбі позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 у них народилися діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва у справі №487/767/18 зі ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 лютого 2018 року народження і до повноліття. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва у справі №487/597/18 зі ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 серпня 2018 року і до досягнення сином повноліття. Відповідно до розрахунку заборгованості від 09 жовтня 2020 року, зробленого заступником начальника Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) Щербатюком А.І., заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_5 станом на 30 вересня 2020 року складає 50793,69 грн., заборгованість по аліментам станом на 30 вересня 2020 року на утримання сина ОСОБА_6 складає 100 525,57 грн. Відповідно до Акту про проживання та перебування на утриманні, складеного 05 березня 2019 року, підписаного ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , підписи яких засвідчені паспортистом ЖКП ММР "БРИЗ", ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм старшим сином ОСОБА_5 , дружиною ОСОБА_8 та сином ОСОБА_12 . За місцем проживання ОСОБА_1 вони також регулярно бачуть його молодшого сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі слів ОСОБА_1 старший син ОСОБА_5 постійно проживає з батьком, а молодший син ОСОБА_6 щодня навідує батька, однак ночує за місцем проживання своєї матері. Сусіди засвідчили, що тривалий час вихованням старшої дитини ОСОБА_5 займається лише батько хлопчика, у чому йому допомагає його нинішня дружина. Вони неодноразово були безпосередніми свідками агресивної поведінки матері ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_1 та їх спільних дітей. Вона декілька разів з`являлась за місцем проживання ОСОБА_1 , вчиняючи сварки та порушуючи громадський спокій. За адресою проживання ОСОБА_1 та його діти ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) характеризуються позитивно, є дружною родиною та з повагою ставляться до сусідів та оточуючих (т.1 а.с.7). Згідно з Актом обстеження умов проживання від 10 січня 2020 року, складеного за участю спеціаліста Служби у справах дітей адміністрації Заводського району ММР Раковець О.М., за адресою: АДРЕСА_1 , житло розміщено на першому поверсі дев`яти поверхового будинку, складається з двох кімнат. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: діти мають спальні місця, місце для зберігання речей, забезпечені одягом за сезоном, харчами, навчальним приладдям. За цією адресою проживають: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 - батько, ОСОБА_8 - мачуха, ОСОБА_12 , 2016 року народження. Родина дружня, відносини довірливі. Діти бажають проживати з батьком, з матір`ю конфліктні відносини. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 03 березня 2005 року Фондом комунальної власності Миколаївської міської ради, квартира АДРЕСА_1 , де проживає позивач, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_16 та ОСОБА_17 Загальна площа квартири становить 54,7 кв. м, квартира розташована на 1 поверсі 10 поверхового будинку та складається з 2 кімнат (т.1 а.с. 10). З пояснень позивача судом встановлено, що за вказаною адресою він проживає з матір`ю та вітчимом, дружиною ОСОБА_8 , старшим сином ОСОБА_5 , та з двома дітьми, які народилися вже в другому шлюбі зі ОСОБА_8 . В матеріалах справи відсутні данні про місце роботи позивача, який також в судовому засіданні пояснив, що не працює на даний час, але виконує роботи по найму. Відповідно до довідки ЖКП ММР "БРИЗ" ЖЕК №2 відповідачка ОСОБА_3 проживає та зареєстрована фактично в тому ж самому будинку де і проживає позивач, за АДРЕСА_3 , де, зареєстровані також її старший син ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та діти ОСОБА_5 , 2008 року народження, і ОСОБА_6 , 2010 року народження. Вказана квартира належить на праві власності у рівних частках відповідачці ОСОБА_3 та її старшому сину ОСОБА_18 (т.1 а.с.79). Відповідачка ОСОБА_3 працює у МКП "Миколаївводоканал" прибиральницею приміщень (т.1 а.с. 70-73) . Відповідно до довідки Центрального об`єднаного управління ПФУ м.Миколаєва ОСОБА_3 перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні Пенсійоного Фонду України м. Миколаєва Миколаївської області та отримує пенсію по втраті годувальника на дитину ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 05 травня 2010 року по 30 червня 2021 року (т.1 а.с.61). Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 04 квітня 2019 року, проведеного за участю спеціаліста Служби у справах дітей адміністрації Заводського району ММР Раковець О.М., за адресою: АДРЕСА_3 , житло розміщене на 10 поверсі 10 поверхового будинку, складається з 1 кімнати, кухні, коридору, санвузла, є газо-, водо-, електропостачання, централізоване опалення, квартира мебльована, обладнана побутовою технікою, для дітей є окремі спальні місця. Дитина Ростилав має ліжко, іграшки, навчальні посібники. Діти відвідують ЗОШ №57, ОСОБА_19 - вечірню школу. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 зареєстрований, проживає з батьком по АДРЕСА_1 , ОСОБА_18 . Мати потребує психологічної підтримки (т.1 а.с 58). За місцем проживання ОСОБА_3 , згідно характеристики мешканців будинку від 21 листопада 2018 року та 06 липня 2019 року, відповідачка характеризується позитивно, самостійно виховує синів, відвідує з ними спортивні секції, працює, не була помічена в конфліктних ситуація і в зловживанні спиртними напоями. Діти завжди охайні, нагодовані, допомагають один одному. Старший син - ОСОБА_19 допомагає матері з братами, оскільки батько дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишив сім`ю. Внаслідок великої заборгованості по аліментам батько намагається маніпулювати дітьми, налаштовує дітей проти матері, умовив ОСОБА_5 проживати з ним з вересня 2018 року, дитина з ведучого спортсмена стала нянькою його меншої дитини (т.1 а.с 68, 69). Позитивна характеристика надана відповідачці і 03 липня 2019 року ОСОБА_22 діти якої разом з дітьми відповідачки відвідують спортивну секцію Джиу Джитсу (а.с.65), а також раввіном Єврейської Месіанської релігійної громади ОСОБА_23 (т.1 а.с. 65,67). Відповідачку характеризовано як добру та чуйну особу, без шкідливих звичок, як скромну та працьовиту. Мати захищає та забезпечує інтереси дітей, створює умови для їх навчання та розвитку, діти охайні, нагодовані, допомагають один одному та визнають авторитет матері. Вказані особи, які склали характеристики були допитані в судовому засіданні в якості свідків. ОСОБА_5 навчається у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів №57 ім. Т.Г. Шевченка ММР Миколаївської області. Відповідно до характеристики від 19 жовтня 2018 року за підписом в.о. директора школи ОСОБА_24 та класного керівника ОСОБА_25 , ОСОБА_5 навчається в школі з першого класу, початкову школу завершив на середньому рівні знань. Під час навчання у 5 класі проявив невисокі показники успішності, на уроках уважний та дисциплінований. ОСОБА_5 сприймає навчальний матеріал на початковому рівні. Хлопець скромний, вміє володіти собою, чесний, доброзичливий. Мати приділяє увагу навчанню та вихованню сина, приходить до школи, відвідує батьківськи збори. Батько також приходив до школи, допомагав сину брати участь у ярмарку (т.1 а.с. 8). Відповідно до характеристики ОСОБА_5 від 13 червня 2019 року за місцем навчання, дитина з вересня 2018 проживає з батьком. У ОСОБА_5 немає пропусків навчальних занять без поважних причин. Батько йде на контакт з класним керівником, цікавиться навчанням сина, відвідує батьківськи збори. Хлопець ходить до школи охайний, але не завжди в шкільній формі. Мати декілька разів протягом першого і другого семестру приходила до школи цікавилася навчанням сина (т.1 а.с.47). Позитивна характеристика надана ОСОБА_5 і директором МОК КДЮСШ, за місцем відвідування відділення важкої атлетики Миколаївської обласної комунальної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи у 2019 року. Також у характеристиці зазначено, що батько приділяє належну увагу вихованню сина. Регулярно контактує з тренером-викладачем тощо. Тренери-викладачі відділення важкої атлетики бачать постійну турботу батька ОСОБА_1 . Відповідно до психологічно-педагогічної характристики учня 5-В класу ЗОШ №57 ОСОБА_5 , за підписом практичного психолога ОСОБА_28 , директора школи ОСОБА_24 від 20 травня 2019 року, на запит матері з ОСОБА_5 були проведені співбесіди, а також проективні методики "Малюнок сім`ї", "Неіснуюча тварина", учневі властивий середній рівень тривожності у ситуації перевірки знань. Самооцінка дещо занижена. Оптимістичне самовідчуття. Яскравою рисою, що спричиняє негативне відчуття себе, є "самотність". У взаєминах з оточуючими прислухається до думки дорослих. Рівень схильності до девіантної поведінки низький, рівень потреб у схваленні з боку дорослих - вище середнього, з боку однолітків - високий, рівень мотивації навчання помірний. Ставлення до навчання нестійке, позитивне: вважає, що вчитися треба, але інтересу до навчання та систематичності в підготовці не виявляє. Дитина ОСОБА_6 також навчається у Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів №57 ім. Т.Г. Шевченка ММР Миколаївської області. Відповідно до характеристики від 19 жовтня 2018 року за підписом в.о. директора школи ОСОБА_24 та кл. керівника ОСОБА_29 . ОСОБА_6 навчається у 3-Б класі ЗОШ №57, за період навчання проявив себе дисциплінованим учнем зі слабким рівнем навченості. На уроках хлопець не виявляє активності, не встигає працювати з класом, має нестійку увагу, не може повторити за вчителем програмний матеріал. На заняття часто приходить з невиконаним або частково виконаним домашнім завданням, про що говорить недостатній контроль та байдужість батьків до створення ситуації успіху для дитини. ОСОБА_6 неконфліктний, має друзів. виявляє повагу до вчителя. Дитиною опікується мати, яка намагається приділяти увагу синові, але це не завжди у неї виходить. Також вона вирішує всі питання, пов`язані зі школою. Відповідно до ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. 15 листопада 2019 року орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради надав суду висновок про визначення місця проживання дітей, згідно з яким вважає недоцільним визначити місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 . Із змісту вказаного висновку вбачається, що Службою у справах дітей встановлено, що батьки дітей перебували у шлюбі, на цей час розлучені. За рішенням суду з батька дітей на їх утримання стягнуті аліменти, існує заборгованість по аліментам. З питання щодо заборгованості по аліментах на утримання дітей батько пояснив, що фактично утримує дітей. Матері рекомендовано звернутись до органів державної виконавчої служби щодо виконання рішення суду про стягнення аліментів та батьку наголошено про неухильність виконання батьківського обов`язку щодо утримання дітей. Після розлучення батьків діти проживали з матір`ю по АДРЕСА_3 , де створено задовільні умови проживання. З часом ОСОБА_5 перейшов проживати до батька по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_6 залишився проживати з матір`ю. Відповідно актів обстеження умов проживання, діти проживають у задовільних матеріально-побутових умовах, діти мають спальні місця, місця для занять та зберігання речей, забезпечені речами за сезоном. Батько за місцем проживання характеризується позитивно, має самостійний дохід, тому в змозі забезпечувати потреби дітей. За повідомленням Центру первинної медико-санітарної допомоги №6 всі рекомендації щодо догляду за дітьми батьки виконують, діти на прийом до лікаря з`являються: ОСОБА_6 у супроводі матері, ОСОБА_5 у супроводі батька. Відповідно до соціально-психологічних висновків Миколаївського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, сосунки дітей з батьком доброзичливі, довірливі, неконфліктні, діти відчувають з його боку підтримку та піклування. Стосунки ОСОБА_6 з матір`ю є доброзичливими, неконфліктними, дитина відчуває з її боку піклування, любов та захист. Стосунки ОСОБА_5 з матір`ю є негативними, конфліктними. При питаннях пов`язаних із спілкуванням з матір`ю спостерігається підвищений рівень тривожності та страху. Але, незважаючи на складні відносини, все одно хлопець сприймає матір як близьку та рідну людину. Згідно з висновками Миколаївського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді за результатами оцінки потреб сім`ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею, підстав, які б перешкоджали проживанню дітей з батьком або матір`ю не виявлено. Будь-яких виняткових обставин, які б свідчили про те, що місце проживання дітей разом з матір`ю буде суперечити їх інтересам, батько до матеріалів справи не долучив. Члени комісії не знайшли вагомих підстав для зміни місця проживання дітей. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76). Системний аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дітей, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Відповідно до частин першої, другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини. Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думку і приділяє їм належну увагу. З досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди. Встановивши наявність однакових належних матеріально-побутових умов як у матері, так і у батька для проживання дитини, врахувавши висновок Органу опіки та піклування Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року). Поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків. ОСОБА_5 , якому виповнилося 12 років, повідомив суду, що він проживає на даний час з батьком, до якого прийшов самостійно, оскільки так захотів. Це відбулося після того, як у нього виник конфлікт з тренером, який висловлювався на його адресу нецензурною лайкою в присутності матері, яка не заступилася за нього. У нього склалися добрі стосунки з батьком та його дружиною ОСОБА_30 , також добрі, дружні стосунки існують і з молодшим братом ОСОБА_6 . Він навідується до матері, батько не перешкоджає йому в цьому. Він бажає проживати разом з батьком та братом ОСОБА_6 . ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що проживає з матір`ю, а старший брат ОСОБА_5 - з батьком. Також він теж деякий час проживав з батьком, оскільки мати лаяла його, повернувся знову до матері, оскільки побоюється, що мати буде сварити його. Він робить уроки як з батьком, так і з мамою. Бажає проживати з братом ОСОБА_5 і батьком. Враховуючи наведене, районний суд повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, доказам, які надали сторони надав належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення місця проживання дітей разом з батьком позивачем у справі. Своє рішення районний суд, правильно обґрунтовував висновком Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради основаному на непоодиноких обстеженнях проведених Службою у справах дітей. Так, районний суд правильно вказав, що питання стосовно визначення місця проживання дітей органом опіки та піклування вирішувалося у присутності обох батьків, з урахуванням соціально-психологічних висновків спеціалістів Миколаївського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді та за формою і змістом відповідає нормативним вимогам (т.1 а.с.186-188). Також, районний суд правильно зазначив, що і батько, і матір мають належні матеріально-побутові умови для перебування дітей, позитивно характеризуються, як батько, так і матір приймають активну участь у вихованні та навчанні дітей. Слід погодитись і з наданою оцінкою судом показів свідка ОСОБА_8 , дружини позивача, яка зазначала про скандали з боку відповідачки, однак свідок, як зацікавлена особа у вирішенні спору на користь чоловіка, а також будучи фактично стороною конфлікту, та через своє суб`єктивне ставлення до відповідачки може допустити не об`єктивні оцінки поведінки відповідачки при з`ясуванні нею (відповідачкою) з позивачем місця перебування чи проживання дітей. Покази інших свідків, які вказували на те, що діти неодноразово тривалий час гуляли на вулиці без супроводу дорослих, під час їх проживання з відповідачкою, не можна сприйняти такими, що можуть вплинути на висновок суду, який ґрунтується на системному вивченні питання органом опіки та піклування даного спору, і самі по собі факти на які вказує свідок, не можна оцінювати виключно з негативної сторони. Посилання свідка на те, що мати забороняла спілкування дітям з батьком, також не можуть бути покладені в основу висновків суду, оскільки така поведінка матері, має бути оцінена виходячи з конкретних обставин які їй передували, на що свідок не вказував., а саме з урахуванням зайнятості дітей в школі, необхідності підготовки домашнього завдання чи виконання роботи по дому чи з будь-яких інших причин. Так, із непоодиноких випадків звернення до поліції відповідачкою, вбачається, що остання вказує на необхідність вжиття заходів впливу на колишнього чоловіка через налаштування сина ОСОБА_5 , проти неї, не сплати батьком аліментів більше п`яти років на утримання спільних дітей, а також, що чоловік не віддає матері спільних дітей (т.1 а.с. 88-94, т. 2 а.с. 49, 50, 53). Із пояснень позивача вбачається, що діти самостійно приходять до нього, оскільки вони проживають в одному будинку, проте, коли мати дітей розшукує та пропонує повернутися додому, батько не проводить з дітьми бесіди в дусі виховання поваги до матері та її хвилювань за дітей, а зазначає, що діти хочуть бути у нього і він їм не може заборонити. Вимоги матері до дітей з приводу їх поведінки, чи відвідування спортивних занять, розцінюється батьком як скандали з боку матері, таке формує і у дітей несприйняття звичайних вимог матері до дітей. Відповідач не намагається налагодити комунікацію з матір`ю дітей за ради інтересів самих дітей, а лише надає їй (матері) негативні оцінки. Звукозаписи та відеозапис за участю матері ОСОБА_3 та сина ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 18), так як і з записом розмови батька з сином (т. 1 а.с. 51) які надані суду сторонами, беззаперечно свідчать про наявність конфлікту та донести до дитини своє найкраще ставлення кожного з батьків. Так, відповідно до психологічно-педагогічної характеристики ОСОБА_5 від 13 листопада 2019 року, у нього існують конфліктні стосунки з матір`ю, у хлопчика спостерігається чітке розмежування сім`ї матері та сім`ї батька, куди хлопчик себе і молодшого брата відносить, проте, незважаючи на це, дитина продовжує підтримувати сімейні відносини з матір`ю, відвідує її та сприймає як близьку людину. Стосунки ОСОБА_6 з матір`ю є неконфліктними. (т. 2 а.с 129,130). Таким чином гострі розмови матері з дітьми, виклик нею поліції, коли діти не повертаються до дому і батько відмовляється комунікувати з матір`ю, тобто повідомляти про те, що діти знаходяться в нього, узгоджувати час та період можливого перебування дітей в його сім`ї, все це є наслідком тривалого конфлікту між батьками, який негативно впливає на дітей, та формує у них неповагу до думки матері, до її вимог, сприяє відстороненню дітей від матері. Також, мали місце звернення і батька до органів поліції щодо вжиття заходів до колишньої дружини ОСОБА_3 , стосовно застосування нею насильства по відношенню до сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Однак, відповідно до постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2020 року провадження в адміністративній справі закрито за недоведеністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.(а с. 215). За такого, суд дійшов вірного висновку, що в судовому засіданні не здобуто доказів того, що саме відповідачка свідомо чинить психологічний негативний тиск на дітей, як це зазначав позивач, обґрунтовуючи свій позов, а поведінка дітей є наслідком перебування їх під впливом конфліктного середовища між дорослими та самовільного, тобто без погодження з матір`ю, визначення батьком місця проживання дітей з ним. Так, відповідно до листа з Миколаївського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 30 вересня 2019 року, 10 вересня 2019 року психологом Центру було проведено психологічну консультацію, в результаті якої встановлено, що ОСОБА_5 відчуває емоційний дискомфорт, спостерігаючи конфліктні стосунки між батьками. Дитина відчуває занепокоєння та страх за майбутнє. Хлопець потребує урахування власних потреб та мінімізацію участі дитини в конфліктному вирішенні питання взаємовідносин між батьками. Відповідно до психологічного представлення на учня 4-Б класу МЗШ № 57 ОСОБА_6 , 2010 року народження та психологічої-педагогічої характеристики на учня 6-го класу тієї ж школи ОСОБА_5 , діти відповідно ОСОБА_6 - піддається впливу інших осіб, а ОСОБА_5 - прислухається до думки дорослих (т. 2 а.с. 129, 130). За вказаних обставин, думку дітей висловлену ними в судовому засіданні, щодо їх бажання проживати разом з батьком, суд правильно не сприйняв як абсолютну та оцінив як не переконливу, та таку що не може в повній мірі відповідати їхнім інтересам, оскільки така думка сформована під впливом конфлікту між батьками та зневажливим їхнім ставленням одне до одного, під впливом фактичного проживання певний час з батьком без згоди на те матері, також суд врахував вік дітей та відсутність можливості самостійно об`єктивно оцінити ситуацію, яка склалася в сім`ї. Наведене не дає можливості для відхилення негативного висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дітей з батьком. В судовому засіданні батько не довів, що саме він має такі особисті якості, які б давали йому перевагу у визначенні місця проживання дітей саме з ним. Крім того, судом встановлено, і таке підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач офіційно не працює, як він пояснив суду за останнім місцем роботи перебуває у тривалій відпустці без збереження заробітної плати. Доказів на підтвердження наявності в нього постійного доходу та його розмір суду не надав. Має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину, яка не працює в зв`язку з доглядом дитини, також позивач має значну заборгованість за аліментами. За такого, враховуючи, що сторони самостійно не змогли при виникненні спору щодо визначення місця проживання дітей забезпечити доброзичливе спілкування дітей з обома батьками, за відсутності доказів на підтвердження того, що проживання дітей за їх попереднім місцем проживання, яке було погоджено сторонами після розірвання шлюбу, тобто з матір`ю поставить дітей під загрозу заподіяння фізичної або психічної шкоди або іншим шляхом створить для дітей нетерпиму обстановку, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з ним, виходячи з найкращих інтересів дітей Не можна прийняти до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд безпідставно не врахував думки дітей щодо її бажання проживати разом з батьком, так як такі доводи не є переконливими з огляду на наведене вище, а саме проживання дітей з батьком без погодження з матір`ю, що призвело до обмеження спілкування дітей з нею та наявний конфлікт між батьками щодо визначення місця її проживання. Не є також переконливими і доводи апелянта, що середовище в якому діти проживали з матір`ю не є спокійним та стійким, оскільки тому докази відсутні, а проаналізовані судом характеристики на відповідачку, в тому числі і з боку мешканців сусідніх квартир - є позитивними та вказують саме про гармонійні сімейні відносини матері та трьох її дітей. Щодо посилань в апеляційній скарзі на невірну оцінку показам свідків судом, слід зазначити, що цим обставинам надана оцінка вище, де колегія погодилась з оцінкою судом показів свідків та дала їм аналіз в даній постанові. Також колегія погоджується і з висновком суду, стосовно тих доводів, що проживаючи з батьком діти навчалися в школі краще, де суд вказав, що таке не пов`язано з недостатньою увагою матері, що підтверджується відповідними характеристиками зі школи, а такий рівень навчання дітей може бути викликаний їх особистими якостями. Посилання в апеляційній скарзі на безпідставність висновку Органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради стосовно недоцільності проживання дітей з ним, не заслуговує на увагу, оскільки висновок ґрунтується на дослідженнях спеціалістів, які в тому числі і спілкувалися з дітьми. Посилання апелянта на те, що змінилася обстановка і на даний час діти бажають проживати виключно з ним, також не є визначальною, оскільки така думка дітей сформована на фоні та під впливом конфлікту між батьками і її не можна вважати абсолютною та стійкою. Позивач також зауважує в апеляційній скарзі на те, що відповідачка притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виховання свого старшого сина, який бродяжив по місту без супроводу дорослих, проте таке не вказує на будь-яку неправомірну поведінку матері по відношенню до менших дітей. Посилання в апеляційній скарзі на те, що діти приходять від матері пригнічені, з поганим настроєм, також не свідчить виключно про несприятливі умови проживання в матері, а є відображенням конфлікту дорослих на психічному стані дітей, із-за якого їм постійно треба робити вибір між батьками. Не можна погодитись з посиланням в апеляційній скарзі на те, що матеріали опрацьовані поліцією свідчать про здійснення тиску відповідачкою на сім`ю позивача та дітей з метою схилення їх до проживання з нею, оскільки таки зверненням до поліції позивачки, як зазначено вище в даній постанові, викликані необхідністю вжиття заходів впливу на колишнього чоловіка через налаштування сина ОСОБА_5 проти неї, не сплати батьком аліментів більше п`яти років на утримання спільних дітей, а також, що чоловік не віддає матері спільних дітей. Як пояснила відповідачка, до таких заходів вона вдається через відсутність в неї телефонного зв`язку із дітьми та з позивачем. Посилання апелянта на неналежні побутові умови проживання дітей з матір`ю, оскільки вона проживає в однокімнатній квартирі, також не заслуговують на увагу, так як органу опіки та піклування в актах обстеження зазначено про належні умови проживання, наявність ліжок та місця для занять. До того ж умови проживання в сім`ї батька, не є в значній мірі кращими, оскільки двокімнатна квартира йому не належить, де проживають і його мати з вітчимом та його двоє малолітніх дітей. За вказаних обставин, колегією суддів не встановлено підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення районного суду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 10 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 12 квітня 2021 року. Судді: Т.З.Бондаренко Т.В.Крамаренко В.І.Темнікова