Постанова 4815 № 564/2340/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 квітня 2021 року м. Рівне Справа № 564/2340/19 Провадження № 22-ц/4815/334/21 Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Левчук В.В. Рівненський апеляційний суд : в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючий Боймиструк С.В. судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С., секретар судового засідання : Шептицька С.С., з участю: ОСОБА_1., Михайлов В.О., Тимошенко О. В., ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Костопільське лісове господарство» про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення з роботи та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,- В С Т А Н О В И В : 09 вересня 2019 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Михайлова В.О. звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Держаного підприємства «Костопільське лісове господарство» про визнання незаконними наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, звільнення з роботи та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Михайлов В.О. подавапеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що притягнення позивача до відповідальності підтверджує упереджене ставлення керівництва лісгоспу до лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1 та намагання звільнити його з займаної посади. Крім того, аудиторські дослідження, на які посилається відповідач як на підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не відповідають Стандартам внутрішнього аудиту, які затвердженні наказом Міністерства фінансів України №1247 від 04.10.2011 року, а тому не можуть бути використані як джерело доказу. Також зазначає, що позивач більше 40 років свого життя віддав своєю сумлінною працею Костопільському лісгоспу, є лісником I класу, яких у Костопільському районі, крім позивача, є всього одна особа, має ряд заохочень, грамот та відзнак за свою роботу на посаді лісничого Мидського лісництва, а свою чергу звільнення за ніби то порушення трудової дисципліни завдає непоправної шкоди його репутації та принижує перед колегами. Просить рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу, представник ДП «Костопільське лісове господарство» зазначає, що за результатами проведення внутрішнього аудиту на підприємстві виявлено ряд порушень, допущених у лісництва, зокрема у Мидському, де працював позивач, який відповідав за виконання ряду робіт у лісництві і які не були належним чином виконані та внаслідок чого було завдано шкоди підприємству на суму 31564,28 грн. Аудит було проведено уповноваженим органом із суворим дотриманням вимог чинного законодавства. Також за результатами аудиту було виявлено невиконання планів заготівлі та реалізації деревини згідно аукціонів в тому числі і Мидським лісництвом. Виявлено низьку виконавчу дисципліну по Мидському лісництву. Результати аудиту Позивачем не оскаржувалися, відповідно аудиторський звіт є належним доказом порушення Позивачем посадових обов`язків та достатньою підставою для винесення оскаржуваних наказів. Вказує, що після застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани та позбавлення премії, двічі протягом незначного періоду, ОСОБА_1 і в подальшому порушував посадову інструкції та трудову дисципліну. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. ОСОБА_1 та його представник адвокат Михайлов В.О. підтримали вимоги викладені в поданій апеляційній скарзі та просили її задовольнити. Представники відповідача ОСОБА_2 та адвокат Тимошенко О.В. просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення місцевого суду залишити без змін. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З копії трудової книжки позивача вбачається, що 17.07.1978 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду лісника Мащанського лісництва згідно наказу №106 від 14.07.1978 року, а згідно наказу № 534 від 10.07.2013 року він був переведений лісничим Мидського лісництва. (а.с.18-19). За час роботи, до виникнення даного трудового спору, ОСОБА_1 за виконання своїх трудових обов`язків мав як заохочення так і дисциплінарні стягнення. Наказом Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства від 05.06.2019 №31 «Про проведення внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності ДП «Костопільський лісгосп» вбачається, було проведено аудит з питань раціонального використання лісових ресурсів, охорони та захисту лісів» за період з 01.01.2017 по 01.06.2019 року. За результатами аудиту складено звіт в якому, з поміж іншого було виявлено та відмічено допущені лісничим ОСОБА_1 порушення посадових обов`язків внаслідок яких підприємство зазнало матеріальних втрат на загальну суму 31 564,28 грн. Наказом ДП «Костопільське лісове господарство» від 27.06.2019 №167 «Про результати фінансового аудиту та аудиту відповідності» поряд з іншими питаннями вирішено, зокрема: за неналежне виконання посадових обов`язків, що призвело до виявлення ряду значних порушень в Мидському лісництві вжити заходи щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності лісничого ОСОБА_1 .. Зазначений вище наказ № 167 та результати аудиту і виявлені при цьому порушення посадових обов`язків і упущення в роботі лісничого, ОСОБА_1 не оскаржувалися. Згідно наказу ДП «Костопільське лісове господарство» від 27.06.2019 року №133-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників» ОСОБА_1 , лісничому Мидського лісництва оголошено догану та позбавлено його премії на три місяці з дня винесення догани. Підстава наказу: наказ по лісгоспу №167 від 27.06.2019, письмове пояснення ОСОБА_1 від 27.06.2019. Із наказу ДП «Костопільське лісове господарство» від 12.07.2019 №188 «Про стан виконання виробничої програми та використання лісосировинних ресурсів за 6 місяців 2019 року» вбачається, що за підсумками виконання виробничої програми червня та шести місяців поточного року відмічено незабезпечення окремими структурними підрозділами її виконання, зокрема за червень 2019 року по Мидському лісництву на суму 134600 грн.; допущено невиконання планів заготівлі та реалізації деревини згідно аукціонних та прямих договорів. Відмічена низька виконавча дисципліна по Мидському лісництву. За результатами виявленого, поряд з іншими питаннями, вирішено: за незадовільне виконання виробничої програми по заготівлі та реалізації деревини за червень 2019 року, виявлені упущення в роботі та неналежне виконання своїх посадових обов`язків, пов`язаних з організацією виробничо-господарської діяльності, притягнути до дисциплінарної відповідальності лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1 .. 19.07.2019 провідним інспектором з охорони праці ДП «Костопільське лісове господарство» Іванюком В.А. подано доповідну записку на ім`я директора підприємства, що лісничим Мидського лісництва ОСОБА_1 не пройдено навчання з питань протипожежної безпеки та з питань охорони праці, які останній зобов`язаний проходити кожні три роки. Термін дії виданих ОСОБА_1 посвідчень про проходження навчання закінчились 27.02.2019 року. 22.07.2019 року представниками ДП «Костопільський лісгосп» складено акт про відмову ознайомлення з наказом №188 від 12.07.2019 по ДП «Костопільський лісгосп», відповідно до якого лісничий ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись та підписувати вказаний наказ. Зазначений вище наказ № 188 та встановлені ним порушення посадових обов`язків і упущення в роботі лісничого, ОСОБА_1 не оскаржувалися. Згідно наказу Державного підприємства «Костопільське лісове господарство» від 22.07.2019 №149-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників» ОСОБА_1 , лісничому Мидського лісництва оголошено догану, позбавивши премії на три місяці з дня винесення догани. Підстава наказу: наказ по лісгоспу №188 від 12.07.2019. Також 22.07.2019 представниками ДП «Костопільський лісгосп» складено акт про відмову ознайомлення з наказом №149-к від 22.07.2019 по ДП «Костопільський лісгосп», відповідно до якого лісничий ОСОБА_1 відмовився ознайомлюватись та підписувати наказ. 23.07.2019 року головним інженером ДП «Костопільське лісове господарство» Кльопом О.О. на ім`я директора підприємства написано рапорт, що через байдуже ставлення лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1 до своїх посадових обов`язків відбувся зрив відвантаження лісопродукції споживачам (покупцям) за договорами купівлі-продажу лісопродукції. З Акту, складеного Державною екологічною інспекцією Поліського округу за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від №598, вбачається, що в період з 01 липня по 12 липня 2019 року проведено планову перевірку ДП «Костопільське лісове господарство», за результатами якої виявлені порушення в Мидському лісництві, а саме: 1) не забезпечується збереження підросту і не призначених для рубки дерев: в кварталі 8 виділ 44, було пошкоджено до ступеня неприпинення росту сироростучого дерева породи сосна, внаслідок чого заподіяно шкоду в розмірі 229,46 грн.; в кварталі 18 виділ 7(5), було пошкоджено до ступеня припинення росту сироростучих дерев породи дуб, внаслідок чого заподіяно шкоду в розмірі 585,44 грн.; в кварталі 19 виділ 3.1, було пошкоджено до ступеня неприпинення росту сироростучого дерева породи вільха, внаслідок чого заподіяно шкоду в розмірі 229,46 грн.; 2) під час розробки лісосік, а також проведення інших робіт не здійснюються заходи щодо мінімізації пошкодження дерев, що не підлягають вирубуванню, зокрема за межами лісосік: в кварталі 31 виділ 35 встановлена незаконна рубка сироростучого дерева породи сосна, внаслідок чого заподіяно шкоди в розмірі 1542,86 грн.; в кварталі 14 виділ 9 було пошкоджено до ступеня неприпинення росту сироростучого дерева породи дуб, внаслідок чого заподіяно шкоди в розмірі 229,46 грн. ДП «Костопільське лісове господарство» листом №1138 від 23.07.2019 року просило первинну профспілкову організацію дати згоду на звільнення відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1 . Зі змісту листа вбачається, що до подання додається наказ №133-к від 27.06.2019, наказ №149-к від 22.07.2019, акти про відмову ознайомлення з наказами. Із протоколу №48 від 31.07.2019 первинної профспілкової організації ДП «Костопільський лісгосп» вбачається, що за результатами розгляду наказів та заслуханої доповіді професіонала з антикорупційної діяльності ОСОБА_2 вирішено надати згоду на звільнення відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором лісничого Мидського лісництва ОСОБА_1 . Рішення прийнято одноголосно. Наказом Державного підприємства «Костопільське лісове господарство» від 09.08.2019 №174-к «Про звільнення ОСОБА_1 », звільнено ОСОБА_1 , лісничого Мидського лісництва, 09 серпня 2019 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення) п.3 ст.40 КЗпП України. Підстава наказу: протокол №48 від 31.07.2019 року. Згідно довідки виданої ДП «Костопільське лісове господарство» 15.08.2019 №1236 ОСОБА_1 працював на Державне підприємство «Костопільське лісове господарство» з 14.07.1978 по 09.08.2019 на посаді лісничого. Дохід за період з 01.06.2019 по 31.07.2019 склав 46513,78 грн. Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; Згідно роз`яснень даних в п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року, за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року. На час звільнення ОСОБА_1 з роботи за 3 ст.40 КЗпП України наказом від 09.08.2019 №174-к, заходи дисциплінарного стягнення в виді доган з позбавленням премії, які передували звільненню та встановлені чинним законодавством і були застосовані до нього наказами №133-к від 27.06.2019 та №149-к від 22.07.2019 року, не втратили юридичної сили та навіть не були оскаржені позивачем. Відповідно до вимог ст.43 КЗпП України, звільнення з роботи ОСОБА_1 було погоджено первинною профспілковою організацією, що вбачається із протоколу № 48 від 31.07.2019 року. Предметом обговорення на засіданні профкому були і попередньо застосовані дисциплінарні стягнення до ОСОБА_1 .. Отже, у відповідача були наявні правові підстави для видання наказу №174-квід 09.08.2019 року та застосування такого стягнення в виді звільнення з роботи. Посилання апелянта на порушення відповідачем законодавства при застосуванні до нього дисциплінарних стягнень та звільнення з роботи, зокрема неправильність проведеного аудиту, відсутність подання до профкому про згоду на його звільнення, невідповідність виданих наказів нормам закону, не заслуговує на увагу. Місцевим судом детально, з посиланням на норми права та підзаконні акти, спростовано такі твердження. Загострювання апелянтом уваги на неправильності проведення аудиту діяльності Мидського лісництва є намаганням уникнути встановлених фактів порушення ним посадових обов`язків та виявлених порушень, начебто через недотримання процедури її проведення. Твердження ОСОБА_1 про відсутність подання до профспілкової організації про згоду на його звільнення з роботи є хибним і умисним з метою відшуковування будь-яких підстав для визнання звільнення з роботи незаконним. В матеріалах справи присутній документ за №1138 від 23.07.2019 року, в якому за змістом ДП просило первинну профспілкову організацію дати згоду на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Звернення адміністрації підприємства до профкому вказує на суть викладеного незалежно від його назви - лист, клопотання чи інше, яке за своєю суттю і є поданням. Щодо невідповідності форми виданих наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, то таке твердження є надумане. Суть оспорюваних наказів та їх оформлення не суперечить нормам трудового законодавства та нормам діловодства. В наказах зазначено час і місце, ким його видано та кого він стосується і підстави для його видання, застосоване стягнення. Тобто вони є зрозумілими, як для притягнутої особи так і для виконавців (бухгалтерія, відділ кадрів). Щодо обов`язкової умови для притягнення до дисциплінарної відповідальність - наявність вини, то суд враховує, що вина має форму як умислу так і необережності. Позивач, будучи ознайомлений з посадовою інструкцією та вимогами чинного законодавства у сфері лісового господарства, їх вимог не дотримувався, що призвело до завдання збитків відповідачу. Відтак, не має значення чи ці дії мали місце з умислом чи проявились у необережності, бездіяльності чи ігноруванні вимог законодавства в міру незнання. Відповідно до ст.139 Кодексу законів про працю України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Отже, у відповідача були наявні всі підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та подальше його звільнення. Зі змісту п.3 ст.40 КЗпП, під систематичним невиконанням трудових обов`язків мається на увазі неодноразове здійснення працівником цих вчинків. Для звільнення за п.3 ст.40 КЗпП необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено неправомірності оскаржуваних ним наказів №133-к від 27.06.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників», №149-к від 22.07.2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників», яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та №174-к від 09.08.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 », оскільки за допущене позивачем систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором відповідач мав усі повноваження на його притягнення до дисциплінарної відповідальності, після чого ОСОБА_1 надалі допускав невиконання своїх посадових обов`язків, що було підставою для подальшого його звільнення, а відтак підстави для скасування вказаних наказів відсутні і, як наслідок, відсутні підстави для поновлення позивача на посаді лісничого Мидського лісництва ДП «Костопільське лісове господарство» із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а твердження апелянта спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими фактичними обставинами справи. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Михайлова Володимира Олександровича залишити без задоволення. Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складений 09 квітня 2021 року. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків