Постанова 4809 № 396/61/21

ПОСТАНОВА Іменем України 08 квітня 2021 року м. Кропивницький справа № 396/61/21 провадження № 22-ц/4809/672/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А. М., Карпенка О. Л. за участі секретаря Тимошенко Т.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , Помічнянська міська об`єднана територіальна громада, третя особа - приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Данилюк Надії Володимирівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2021 року у складі судді Русіної А.А. і В С ТА Н О В И В: В січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Помічнянської міської об`єднаної територіальної громади та просив визнати недійсним заповіт від 05.12.2016, реєстр № 37, в якому виконані підписи від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за життя проживав в буд. АДРЕСА_1 . Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 неодноразово повідомляв позивача, що все майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, а також все, на що він буде мати право на день смерті, він заповідає тільки своєму сину - ОСОБА_1 . Також, за життя ОСОБА_3 вчинив декілька заповітів на користь позивача. Заповітом від 09.09.2015 № 49 ОСОБА_3 скасував попередній заповіт від 07.09.2015 за № 48, та заповів позивачу все майно, що буде належати ОСОБА_3 на момент смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалося, а також все, на що він буде мати право на день смерті. Проте, заповітом від 05.12.2016 за № 37, посвідченим О. В. Онуфрієнко - секретарем Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку розміром 4,01 га кадастровий номер 3524084800:02:002:0600, заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач зазначає, що в двох примірниках заповіту від 05.12.2016 № 37 відсутній виконаний власноручно заповідачем ОСОБА_4 чіткий рукописний напис: «Цей заповіт прочитаний мною вголос і підписаний власноручно»; замість чіткого підпису заповідача, вчинено хаотичну, ломану, криву лінію з гострими кутами і двома закругленнями, яка не схожа із підписом заповідача в попередніх заповітах; відсутній власноручний чіткий рукописний напис прізвища заповідача « ОСОБА_5 ». ОСОБА_6 вважає, що заповіт від 05.12.2016 за № 37, його батько ОСОБА_4 не вчиняв, а в його двох примірниках та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування про вчинення нотаріальної дії підпис від імені ОСОБА_4 виконала ішла особа. Також, позивач ОСОБА_6 не виключав обставину, що в разі отримання доказів про виконання цих підписів саме його батьком - заповідачем ОСОБА_4 , останній в момент вчинення заповіту від 05.12.2016 за № 37, хоча і був дієздатною фізичною особою, але не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а відтак волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, що відповідно до ч. 1 ст. 225, ч. 2 ст. 1257 ЦК України є підставами для визнання заповіту недійсним. Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградьскої бласті від 20 січня 2021 року у відкриті провадження відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2018 у справі № 396/8/1116/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законного представника відповідача ОСОБА_7 , Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н.М., Служба у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про визнання заповіту недійсним, у задоволенні позову було відмовлено. ОСОБА_1 повторно звернувся із такими самими вимогами до тих самих відповідачів, а також наявне рішення, яке набрало законної сили, що є підставою для відмови у відкриті провадження. В апеляційній скарзі адвокат Данилюк Н. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2021 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною і необґрунтованою, суд першої інстанції безпідставно послався на п. 2 ч. 1 ст.186 ЦПК України. Звертаючись з позовом до суду в січні 2020 року ОСОБА_6 підставами для визнання заповіту недійсним зазначав те, що підпис від імені ОСОБА_4 виконала інша особа та в разі отримання доказів про виконання цих підписів саме його батьком - заповідачем ОСОБА_3 , він в момент вчинення заповіту від 05.12.2016 № 37, хоча і був дієздатною фізичною особою, але не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а відтак волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі (ч. 1 ст. 225 ЦК України). Натомість, звертаючись до суду з позовом у справі № 396/8/1116/17 були інші підстави, адже посилаючись на ст. 1247, 1248, 1253, 1257 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважав, що заповіт складений його батьком ОСОБА_3 05.12.2016 та зареєстрований у реєстрі за № 37 є нікчемним. Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.05.2018 рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2018 було скасовано. Підставами визнати недійсним заповіт від 05 грудня 2016 року, який складено в с. Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області від імені ОСОБА_4 , посвідчений секретарем Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зареєстрований в реєстрі за № 37 є висновок про те, що якщо недійсність правочину прямо встановлена законом, він є нікчемним правочином (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Жодної експертизи - судової почеркознавчої або посмертної судово-психіатричної, при розгляді справи в 2018 році не заявлялось та не проводилось. Суд першої інстанції, посилаючись лише на інформацію з автоматизованої системи документообігу Д-3, неповно з`ясував обставини, а саме підстави звернення до суду з позовом, що мають значення для справи, що призвело до постановлення помилкової ухвали та, як наслідок, фактично позбавив позивача захистити своє порушене та невизнане право. Від адвоката Боруша А. О., який представляє інтереси ОСОБА_2 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні апеляційного суду, призначеному на 11 годину 30 хвилин 24 березня 2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Данилюк Н. В. підтримала доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_2 адвокат Боруш А. О. заперечував проти доводів апеляційної скарги. Представник Помічнянської міської об`єднаної територіальної громади та приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н. М. в судове засідання апеляційного суду не з`явились про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з судовими повістками. У зв`язку з необхідністю витребувати матеріали цивільної справи № 396/1116/17, у справі була оголошена перерва до 12 години 30 хвилин 08 квітня 2021 року, а дата та час проведення судового засідання були узгоджені з представниками сторін. 08 квітня 2021 року від адвоката Данилюк Н. В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшло клопотання про перенесення судового засідання та продовження строку розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. Відповідно до положень ч. 1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на те, що строк розгляду справи спливає 09.04.2021 (з урахуванням ухвали суду про продовження строку розгляду на 15 днів), дата проведення судового засідання була узгоджена з представниками сторін у справі, які були присутні в судовому засіданні 24.03.2021, представник ОСОБА_1 адвокат Данилюк Н. В. надавала пояснення по обставинах викладених нею в апеляційній скарзі. З огляду на викладене суд не визнає наведені адвокатом Данилюк Н.В. причини неявки в судове засідання поважними, а тому клопотання про відкладення справи задоволенню не підлягає. Оскільки всі учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а наведені адвокатом Данилюк Н.В. у клопотання підстави для відкладення розгляду справи суд визнає неповажними, інші підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд вирішив продовжити розгляд справи без участі осіб які не з`явилися, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2018 у справі № 396/8/1116/17 за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , законного представника відповідача ОСОБА_7 , Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, треті особи на стороні відповідача приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н. М., Служба у справах дітей Новоукраїнської РДА Кіровоградської області, про визнання заповіту недійсним, у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.05.2018 рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2018 було скасовано. Постановою Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.07.2019 скасовано постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.05.2018, та рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26.02.2018 залишено в силі. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 повторно звернувся із тими самими вимогами до тих самих відповідачів та є рішення, яке набрало законної сили, що є підставою для відмови у відкриті провадження. Такий висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає обставинам справи. За змістом пункту другого частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. Вказана підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а також їх правонаступники, не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду матеріалами цивільної справи №396/1116/17 підтверджується, що в липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , законним представником якої була ОСОБА_7 , Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, треті особи на стороні відповідача: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Українська Н. М., Служба у справах дітей Новоукраїнської РДА Кіровоградської області, та просив: - визнати заповіт від 05 грудня 2016 року, який складено в селі Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області від імені ОСОБА_3 , посвідчений секретарем Помічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області який зареєстрований у реєстрі за № 37, недійсним (Т.1 а.с.2-4). Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 . За життя ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 вчинив односторонній правочин та склав заповіт, яким заповів позивачу, як своєму сину, все належне йому майно. Проте в березні 2017 року позивачу стало відомо про наявність оспорюваного заповіту, який був зареєстрований 05.12.2016 за № 37, та відповідно до якого ОСОБА_3 розпорядився на випадок його смерті земельну ділянку, яка розташована на території Помічнянської сільської ради розміром 4,01 га кадастровий номер 3524084800:02:002:0600 заповісти ОСОБА_2 ОСОБА_1 у вказаному позові зазначав, що у оспорюваному заповіті заповідачем не було здійснено запису, що цей заповіт ним прочитано вголос і підписано власноручно, а тільки поставлено підпис, який зовсім не схожий на підпис батька позивача. При цьому, на двох екземплярах вказаного заповіту, підписи заповідача ОСОБА_3 візуально зовсім різні. Позивач вважав, що його батько маючи вік 71 рік, в силу вікових змін та в силу стану свого здоров`я після перенесеного інсульту, на момент складення заповіту, не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, діяв під впливом ОСОБА_7 . Посилаючись на ст. 1257 ЦК України, вважав, що волевиявлення заповідача на позицію сторони позивача не було вільним і не відповідало його дійсній волі, так як він знаходився під впливом доглядальниці ОСОБА_7 та заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Світлокопія позовної заяви з цивільної справи №396/1116/17 долучена до матеріалів справи, що переглядається апеляційним судом (а. с. 116-123). Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2018 року у справі № 396/1116/17 за вказаним позовом у задоволенні відмовлено (а. с. 30-33, 84-87 справи, що переглядається ). Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 10 травня 2018 року рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2018 року було скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено (а. с. 34-38, 62-66, 88-90 справи, що переглядається). Постановою Верховного Суду від 10 липня 2019 року постанову апеляційного суду Кіровоградської області від 10 травня 2018 року скасовано, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 26 лютого 2018 року залишено в силі (а. с. 39-47, 91-95 справи, що переглядається). Аналізуючи зміст позовних заяв ОСОБА_1 у цивільній справі №396/1116/17 та у справі яка переглядається суд приходить до висновку, що обставини, на які позивач посилається в позовній заяві у справі, що переглядається: не схожість підпису в заповіті з підписом ОСОБА_3 ; відсутність запису в заповіті про те, що ОСОБА_3 було заповіт прочитано в голос та ним підписано; вчинення заповіту ОСОБА_3 , який не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, а також діяв під впливом ОСОБА_7 , що не відповідало його дійсній волі, вже були викладені в позовній заяві, яка розглядалася у справі № 396/1116/17, та яким судом було надано оцінку. Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що у справі № 396/1116/17 та у справі, що переглядається, сторони, предмет та підстави позовів є тотожними. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про те, що ОСОБА_1 повторно звернувся із такими самими вимогами до тих самих відповідачів, а також з огляду на наявність рішення, яке набрало законної сили, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, обґрунтовано відмовив у відкриті провадження. Доводи апеляційної скарги про те, що звертаючись до суду з позовом у справі № 396/1116/17 позивач ОСОБА_1 вважав, що заповіт складений його батьком ОСОБА_3 05.12.2016 та зареєстрований у реєстрі за № 37 є нікчемним, з огляду на те, що предметом у справі, що переглядається та у справі № 396/1116/17 ставляться вимоги, щодо визнання недійсним правочину. Не заслуговують на увагу суду посилання в апеляційній скарзі на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 10.05.2018, з огляду на те, що вона була скасована постановою Верховного Суду від 10 липня 2019 року. Суд не бере до уваги оводи апеляційної сарги про те, суд першої інстанції, посилався лише на інформацію з автоматизованої системи документообігу Д-3, адже судом апеляційної інстанції було витребувано матеріали цивільної справи № 396/1116/17, та надано оцінку тотожності позовних вимог у вказаній справі та у справі, що переглядається. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Данилюк Надії Володимирівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 12.04.2021. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко