Постанова 4809 № 404/1086/19

ПОСТАНОВА Іменем України 31 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 404/1086/19 провадження № 22-ц/4809/272/21 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Чельник О. І., Черненка В. В., секретар судового засідання Кравченко Я. С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олег Валерійович, Державне підприємство «СЕТАМ», третя особа - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2020 року у складі головуючого судді Павелко І. Л. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 11.02.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда Олега Валерійовича, Державного підприємства «СЕТАМ» (ДП «СЕТАМ»), третя особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача Служба у справах дітей Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , в якому просила визнати електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот №317490), належної ОСОБА_1 на праві приватної власності квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , що були проведені 26.12.2018 Державним підприємством «СЕТАМ», визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №378186 від 26.12.2018. Позовні вимоги мотивовано тим, що електронні торги були проведені з грубими порушеннями встановленої процедури, без ознайомлення ОСОБА_1 з експертною оцінкою виставленого на торги майна, внаслідок чого боржниця була позбавлена можливості оскаржити оцінку та зазнала збитків; без належного та завчасного повідомлення боржниці про їх проведення; без розміщення відповідного повідомлення про проведення таких торгів місцевих друкованих засобах масової інформації та на веб-сайті проведення електронних торгів; заявка на реалізацію арештованого майна не містила необхідних даних, що призвело до не повідомлення позивача про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна; документи до заявки долучені не в повному обсязі. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні позову. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що електронні торги, які проведені 26.12.2018 у виконавчому провадженні № 56291993 з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 317490) відбулись за встановленою законом процедурою, відсутні порушення в оформленні заявки на реалізацію арештованого майна, оператором торгів вона не поверталась, інформація щодо лоту торгів внесена відповідно до поданої заявки, торги проведені у встановлений строк та в межах дії звіту оцінки арештованого майна, тому позовні вимоги не ґрунтуються на законі, не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд зазначив, що позивачем не надано доказів того, що під час реалізації арештованого майна, яке належало позивачу, під час електронних торгів 18.09.2018 оператором торгів була порушена процедура прилюдних торгів. Доводи позивача про те, що приватним виконавцем до заявки не було додано повідомлення сторін виконавчого провадження про визначення вартості майна, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до переліку документів, які подаються до заявки, визначеного Порядком, подання повідомлень про визначення вартості майна не передбачено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Позивач подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаного судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову, просить визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 317490), а саме належної мені на праві власності квартири АДРЕСА_1 , які були проведені 26.12.2018 р. Державним підприємством «СЕ­ТАМ»; визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 378186 від 26.12.2018, сформований Державним підприємством «СЕТАМ». Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вказує, що приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Мехедом О.В. з грубими порушеннями приписів ст.ст. 83 та 178 ЦПК України 21.05.2019 подано до суду відзив на позов, до якого долучено копії матеріалів виконавчого провадження на 88 аркушах, не дотримано строку, встановленого для цього судом, не зазначено про поважні причини порушення строку; не направлено копії відзиву та доданих до нього доказів на адресу інших учасників справи. Додані до відзиву копії документів не засвідчені, що прямо вка­зує про їх невідповідність критеріям письмових доказів, визначеним ст. 95 ЦПК України. На думку позивача, додані до відзиву копії документів не повинні були братися судом першої інстанції до уваги. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про дотримання відповідачами процедури реалізації належного боржнику нерухомого майна з прилюдних торгів. Підставою позову було здійснення реалізації належного позивачу майна з грубими порушеннями встановленої процедури, а саме: без ознайомлення з експертною оцінкою виставленого на торги майна (що була проведена з порушеннями та не відображала дійсну (ринкову) вартість майна, оскільки, його вартість була суттєво занижена), внаслідок чого позивач була позбавлена можливості оскаржити оцін­ку та зазнала збитків; без належного та завчасного повідомлення позивача про їх проведення, розміщення відповідного повідомлення про проведення таких торгів в місцевих дру­кованих засобах масової інформації та на веб-сайті проведення електронних торгів; за відсутності у заявці на реалізацію арештованого майна необхідних даних, що призве­ло до не повідомлення позивача про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна; без долучення до заявки на реалізацію арештованого майна визначених законом докумен­тів в повному обсязі; без отримання дозволу органу опіки та піклування на вчинення дій з відчуження нерухомого майнама, де зареєстрована дитина. Також, приватним виконав­цем ОСОБА_3 було направлено повідомлення на ім`я позивача із зазначенням непов­ної адреси (т. 1 а.с. 177), без зазначення номера квартири (№ 4), що призвело до його ненадходження. Суд не звернув уваги на те, що відповідач ДП «СЕТАМ» як ор­ганізатор торгів всупереч вимогам ч. 4, 5 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 19.10.2016) та п. 2 Розділу VII Порядку помилково повідомив про день, час і місце проведен­ня прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна не позивача, а іншу особу, а саме ОСОБА_4 . Ця особа не є ні державним виконавцем, ні приватним виконавцем, ні іпотекодавцем, ні іпотекодержателем, ні особою, що має зареєстровані у встановленому законом порядку пра­ва та вимоги на предмет іпотеки. Причиною таких дій ДП «СЕТАМ» стало те, що в заявці на реалізацію арештованого май­на приватним виконавцем Мехедом О. В. 21.05.2019 вказано недостовірну інформацію, а саме у пункті 8 «іпотекодавець» зазначено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що проживає у АДРЕСА_3 ; в пункті 9 «Дані іпо­течного договору» зазначено: Іпотечний договір № 3280 від 16.09.2018, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського нотаріального округу Балик Т. М. Вважає, що ДП «СЕТАМ» безпідставно прийняло до виконання заявку приватного ОСОБА_3 без додавання до неї документів, що підт­верджують вартість (оцінку) майна та повідомлення сторін про визначення вартості майна, а також без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду, що є порушенням п. 3 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016. Зазначає, що необхідність отримання в даному випадку дозволу органу опіки та піклування викликана тим, що відповідно до листа Відділу реєстрації місця проживання особи Міської ради м. Кропи­вницького № 486 від 08.02.2019 правом користування реалізованою з торгів квартирою як на момент продажу її на торгах, так і станом на 08.02.2019 має неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вимога щодо необхідності отримання попередньої згоди органів опіки та піклуван­ня для вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право користування яким мають діти, стосується не тільки батьків або осіб, що їх замінюють, а всіх осіб, які збираються укладати такі правочини. Вказує, що у разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим п. 2 вказаного Розділу Порядку, ДП «СЕТАМ» як організатор через особистий кабінет приватного виконав­ця мало повідомити його про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Така норма спрямована на усунення можливих порушень процедури примусового виконання з боку виконавця і сприяє неухильному дотриманню виконавцем такої процедури, зокрема шляхом вчинення додатково дій, які ним не були вчинені. Вважає висновки суду про те, що допущені ви­конавцем порушення до початку торгів, у тому числі щодо визначення вартості майна боржника є підготов­чими діями з метою проведення прилюдних торгів, не стосуються правил прове­дення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб, помилковими з огляду на те, що наведені порушення, допущені кожним з відповідачів призвели до порушення прав позивача в частині можливості оскар­ження звіту про оцінку належного їй нерухомого майна, та продажу майна за справж­ньою ринковою ціною. Оскаржити дії виконавця в інший спосіб позивач не може, оскільки про них стало відомо вже після ї проведення. Оскарження дій та бездіяльності виконавця в окремому порядку для позивача не має сенсу, оскільки не вплине і не може вплинути на результати проведених торгів з реалізації належного їй майна. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. ДП «СЕТАМ» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду першої інстанції законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано. Третя особа - управління з питань захисту прав дітей подало клопотання про проведення судового засідання без участі його представника (а.с.147). Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.11.2009, яке набрало законної сили, у справі № 2-5069/09, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», в особі Кіровоградського відділення ООФ АКБ «Укрсоцбанку», 269884,30 грн боргу за кредитним договором, судові витрати в сумі 1700,00 грн, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн (а.с.8-10 т. 1). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда О.В. 27.04.2018 відкрите виконавче провадження №56291993 з виконання виконавчого листа №2-5069/09 (а.с.13 т.1), виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 14.06.2010 (а.с.11-12 т.1). 07.05.2018 приватним виконавцем здійснено запит щодо відомостей про коло осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на який надійшла відповідь, що за вказаною адресою з 05.12.2008 зареєстрована ОСОБА_1 (а.с. 14 т. 1). З метою перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем було направлено запити до Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області щодо наявності автотранспорту, Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградської області щодо наявності сільськогосподарської техніки, Управління Держпраці у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України щодо наявності відкритих рахунків, Пенсійного фонду України та боржнику (а.с. 129-131 т.1). Згідно відповідей Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградської області, Управління Держпраці у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України у боржника відсутні кошти та рухоме майно на яке можливо звернути стягнення (а.с. 134-137 т.1). Згідно інформаційної довідки № 128325097 від 20.06.2018, сформованої приватним виконавцем, за пошуковими запитами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна боржника ОСОБА_1 виявлено, що за ОСОБА_1 , як за одноособовим власником, зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 16-21, т. 1). У 2018 році між приватним виконавцем Мехедом О.В. та ФОП ОСОБА_6 було укладено Договір № 13 про проведення оцінки майна, арештованого приватним виконавцем, у відповідності до п. 1.1. якого виконавець за завданням замовника проводить оцінку вартості майна, а саме: трикімнатної квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28-31 т. 1). Постановою приватного виконавця Мехеда О.В. від 14.09.2018 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчого провадженні №56291993 (а.с.32 т.1). Відповідно до копії Звіту про визначення вартості трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , від 04.10.2018 року ринкова вартість на дату оцінки складає 407 877,00 грн (а.с. 33-34 т. 1). 05.10.2018 на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника з проханням вивести вищевказане арештоване майно на електронні торги, яка містить особистий підпис ОСОБА_1 (а.с. 176 т. 1). Згідно фотокопії іпотечного договору від 16.08.2008 АКБСР «УКРСОЦБАНК» та ОСОБА_1 уклали іпотечний договір, згідно якого остання в забезпечення фінансових зобов`язань передала нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (а.с.22-27 т.1). 19.10.2018 приватним виконавцем Мехедом О.В. на адресу Кіровоградської філії ДП «СЕТАМ» направлено заявку на реалізацію арештованого майна (а.с. 36-38 т.1). Відповідно до фотокопії протоколу № 370833 проведення електронних торгів, 21.11.2018 прилюдні торги з реалізації нерухомого майна: трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , не відбулися у зв`язку з відсутністю допущенних учасників торгів (а.с. 40 т. 1). Відповідно до фотокопії протоколу №378186 проведення електронних торгів 26.12.2018 відбулися прилюдні торги з реалізації вказаного нерухомого майна, переможцем став учасник торгів - 4 - ОСОБА_2 . Згідно копії інформації, наданої Міською радою м. Кропивницького за вихідним № 486 від 08.02.2019 на запит ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 04.12.2008, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 04.07.2013, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.12.2008 (а.с. 42 т. 1). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частиною п`ятою статті 57 цього Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Відповідно до статті 28 цього Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. У відповідності до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону). Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором. Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України). Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. З аналізу норм частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України). Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу). Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17. Згідно правової позиції Верховного Суду України, наданої у справі № 6-174цс12, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином. Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу). При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Реалізація арештованого майна боржника та порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, регламентується Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016, зі змінами. Згідно наказу Міністерства юстиції України № 1885/5 від 02.10.2015 повноваженнями на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів на час направлення приватним виконавцем арештованого майна боржника ОСОБА_1 для проведення електронних торгів 21.08.2018 було наділено державне підприємство «СЕТАМ». Пунктами 1, 2 розділу 1 Порядку реалізації арештованого майна № 2831/5 (далі Порядок) передбачено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Вказана заявка має містити певний перелік відомостей, зокрема щодо вартості майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами: копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Згідно п. 4 розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів. Розділами 3, 4, 5 Порядку врегульована процедура підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), порядок реєстрації учасників електронних торгів за фіксованою ціною та безпосередньо проведення електронних торгів. Також передбачено, що програмні засоби системи функціонують у цілодобовому режимі та забезпечують можливість безперервного та безперешкодного доступу до відомостей щодо запланованих торгів. Так, згідно п. 5 розділу ІІІ Порядку організатор вносить до системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо). Інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги, вноситься організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку, а також з дотриманням вимог п.8 розділу ІІІ. Електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною (п.1 та п.4 розділу V Порядку). Пунктом 6 Порядку передбачено, що система забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів електронних торгів до Веб-сайту з метою спостереження за проведенням електронних торгів. Розділами VIII, Х Порядку визначено процедуру оформлення результатів електронних торгів та порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності. Так, після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом до якого вноситься інформація щодо перебігу торгів. Аналогічний протокол з додаткової інформацією розміщується в особистому кабінеті переможця, для надання йому можливість провести розрахунок за придбане на електронних торгах майно. На підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Згідно п. 4 Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження, копія акта надсилається стягувачу, боржнику та організатору. Відповідно до п. 8 розділу Х Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. В обґрунтування доводів позову та апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на відсутність підтвердження її ознайомлення з експертною оцінкою виставленого на торги належного їй майна, за заниженою ціною, внаслідок чого вона як боржник була позбавлена можливості оскаржити таку оцінку, до заявки на реалізацію арештованого майна приватним виконавцем документи долучені не в повному обсязі. Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем надіслана боржнику ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за зазначеною у виконавчому листі № 2-5069/09 від 14.06.2010 адресою: АДРЕСА_1 , яке нею не отримано з незалежних від виконавця причин. Виконавцем дотримано приписи ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» , боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень. Зазначена адреса реєстрації місця проживання боржника перевірена виконавцем та підтверджена згідно відомостей, наданих Відділом обробки та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Кіровоградській області, про незмінність вказаної адреси також повідомив приватного виконавця відділ реєстрації місця проживання особи Міської ради міста Кропивницький. Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Строк зберігання поштового відправлення в один місяць дає можливість особі вжити заходів для отримання відправлення та ознайомлення з ним протягом цього строку. ОСОБА_1 не вжито заходів для отримання відправлення та ознайомлення з поштовою кореспонденцією, іншої адреси проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час виконавчого провадження не повідомлено. Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою третьою та шостою статті 203 цього Кодексу. Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, установлених частиною першою статті 215 вказаного Кодексу. Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». При цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням. За змістом пункту 3.11 Тимчасового положення (у редакції, чинній на час проведення оспорюваних прилюдних торгів) спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Отже, розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей. Разом з тим сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. ОСОБА_1 як боржник за виконавчим листом № 2-5069/09 від 14.06.2010 була обізнана про виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 56291993 щодо стягнення з неї заборгованості в примусовому порядку. Поштову кореспонденцію, що направлялася приватним виконавцем на зазначену позивачем адресу, не отримувала з незалежних від виконавця причин, не вживала заходів для отримання відправлення та ознайомлення з поштовою кореспонденцією. Докази добровільного виконання рішення суду або виконання зобов`язань, покладених на неї Законом України «Про виконавче провадження», в матеріалах виконавчого провадження відсутні. Під час здійснення виконавчих дій приватним виконавцем не виявлено коштів чи рухомого майна належного боржнику ОСОБА_1 , встановлено наявність нерухомого майна, зареєстрованого за боржником, зокрема, квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Копія постанови надсилалась боржнику, як за зареєстрованою адресою проживання, зазначеною у виконавчому документі, так і за адресами знаходження її майна, рекомендованими поштовими відправленнями (а.с 123,125 т. 1). Крім того, 05.10.2018 на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 з проханням вивести на електронні торгиа квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с. 176 т. 1), що не оспорюється позивачем. Позивач не надала інформації про вчинену нею оцінку вказаного майна, не довела, що на час проведення торгів це нерухоме майно мало більшу ринкову вартість, ніж зазначена у звіті про оцінку. Відповідно до пункту 1, 2 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Відповідно до п.3 розділу ІІ Порядку заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна. Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки. За своєю правовою природою прилюдні торги є певною процедурою спрямованою на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, а саме припинення права власності однієї особи на певне майно та, відповідно, виникнення такого права в іншої особи. Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів законодавчо регламентована процедура реалізації арештованого майна, наслідком якої є перехід права власності на арештоване майно боржника, на яке звертається стягнення, до покупця, який став переможцем торгів, запропонувавши найвищу ціну та сплатив вартість придбаного майна. Позивачем не обґрунтовано, яким чином необізнаність щодо вартості вищевказаної квартири по експертній оцінці та проведення торгів, могли вплинути на результат торгів, яким чином порушено її права і законні інтереси, не надано таких доказів. Матеріали справи не містять доказів того, що під час реалізації арештованого майна, належного позивачу, під час електронних торгів 18.09.2018 оператором торгів була порушена процедура прилюдних торгів. Твердження сторони позивача, що окремі дії приватного виконавця порушили її права та вплинули на порядок проведення електронних торгів є безпідставними, оскільки дії приватного виконавця до початку торгів, у тому числі щодо визначення вартості майна боржника є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, і не стосуються правил їх проведення, мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб. Ці висновки узгоджуються з висновками, що викладені у постановах Верховного Суду по справах № 754/12424/13-ц, № 925/529/17, № 910/10136/17, які згідно ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при вирішенні даного спору. Разом з цим, доводи скаржника про те, що приватним виконавцем до заявки не було додано повідомлення сторін виконавчого провадження про визначення вартості майна не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до переліку документів, які подаються до заявки, визначеного Порядком, подання повідомлень про визначення вартості майна не передбачено. При цьому апеляційним судом встановлено та враховано, що дії приватного виконавця при підготовці проведення торгів ОСОБА_1 не оскаржувались в судовому порядку. Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19). ОСОБА_1 не довела обставин, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог, оскільки не надала доказів на підтвердження наявності порушень процедури реалізації майна, які б могли вплинути на результати електронних торгів, тобто не довела порушення своїх прав і законних інтересів, а також інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої у спірній квартирі з 04.12.2008. Судом також враховано, що іпотечний договір щодо вказаної квартири позивачем було укладено16.09.2008, жодних доказів про те, що батьки неповнолітньої та сама ОСОБА_5 були зареєстровані у спірному помешканні з дозволу іпотекодержателя матеріали справи не містять. Встановлені судом першої інстанції обставини не свідчать про наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а також про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_5 внаслідок проведення електронних торгів. Отже, наявність підстав для визнання електронних торгів недійсними позивачем не доведено. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України. Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. І. Чельник В. В. Черненко