Постанова 4817 № 607/10948/20
від 12.04.2021 ·ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/10948/20Головуючий у 1-й інстанції - Сливка Л. М. Провадження № 33/817/219/21 Доповідач - Коструба Г.І. Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 квітня 2021 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Коструба Г.І., перевіривши в м. Тернополі адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , такої, що не працює, В С Т А Н О В И В: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.07.2020 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору. В апеляційній скарзі особа, притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову місцевого суду скасувати, закривши провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення. Аргументує пропущений строк на апеляційне оскарження тим, що про наявність вищезазначеної постанови дізналась 07.03.2021 під час того, як її зупинили працівники поліції. Вказує, що розгляд справи відбувся без її участі, повісток про виклик до суду вона не отримувала, тому немала можливості оскаржити постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення. Вважає, що місцевий суд, розглянувши справу без її участі, порушив її право на захист. Зазначає, що ознайомилась із матеріалами справи 15.03.2020, згідно заяви поданої до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, після чого вона подала апеляційну скаргу. На переконання апелянта, строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Крім цього, вважає, що постанова від 14.07.2020 є незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням вимог Закону та інших нормативних документів. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту, виходячи з таких міркувань. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Таким чином, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови. Відповідно до вищенаведеної норми закону апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Законом передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Оскаржувана постанова була винесена 14 липня 2020 р. Відповідно останнім днем для подачі апеляційної скарги у даній справі є 24 липня 2020 р. Апеляційну скаргу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , було подано 25 березня 2021 року, тобто майже через вісім місяців після винесення рішення, отже скарга подана з пропуском встановленого ст. 294 КУпАП строку, що підтверджується штампом Тернопільського апеляційного суду (Вх. №2247/21). Однією з причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначав те, що вона не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи місцевим судом, а копію протоколу серії ДРП18 №133512 від 28.06.2020, складеного інспектором роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП лейтенантом поліції Шипкою Х. Б., не було їй вручено, оскільки вона отримала лист паперу, який неможливо було прочитати, і вона не підписувала жодного документа про отримання копії протоколу. Разом з тим, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №133512 від 28.06.2020, копію протоколу ОСОБА_1 отримала, оскільки у графі про отримання копії наявний підпис останньої. В цьому ж протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №133512 від 28.06.2020 зроблена відмітка про те, що розгляд справи щодо неї відбудеться 14.07.2020 о 10.00 год., однак в судове засідання вона не з`явилась і за відповідною інформацією щодо руху справи до суду не звертався. В подальшому місцевим судом за адресою, вказаною ОСОБА_1 працівникам поліції, а саме: АДРЕСА_2, скаржнику надсилалась копія постанови від 14.07.2020, яку ОСОБА_1 теж не отримала, і остання у зв`язку із закінченням терміну зберігання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була повернута до місцевого суду. Апеляційним судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним, з чого вбачається, що ОСОБА_1 свідомо не надала повної інформації щодо свого фактичного місця проживання. Повідомлення ОСОБА_1 про вищезазначене місце фактичного проживання інспектору поліції зафіксоване на долучених до матеріалів справи відеозаписі з нагрудної камери (DSJX300100_000100) працівника поліції, зокрема на відео 20200628070151000184.avi. Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Нормами КУпАП не визначено порядку поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду. Згідно з вимогами ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. З метою забезпечення виконання положень ст. 1 КУпАП при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права, тобто кримінального процесуального права. Відтак, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з прийнятим рішенням, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК. Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи. Поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та встановлення підстав для його поновлення є необізнаність скаржника, який з поважних причин не був присутній у судовому засіданні під час оголошення повного тексту ухвали, про мотиви постановленої слідчим суддею ухвали. На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 991/358/20. Із зазначеної правової позиції Верховного Суду по аналогії можна зробити висновок про те, що у даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутність скаржника у судовому засіданні при розгляді справи щодо неї в зв`язку з неотриманням повідомлення про час та місце розгляду справи може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Водночас, вважаю, що доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 дізналась про постанову місцевого суду від 14 липня 2020 року лише після ознайомлення з матеріалами справи 15.03.2021, що є, на її думку, підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, не заслуговують на увагу. ОСОБА_1 протягом близько восьми місяців не виявляла належної зацікавленості у розгляді матеріалів про притягнення її до адміністративної відповідальності, не зверталась до місцевого суду за інформацією про стан розгляду матеріалів, хоча їй з достовірністю було відомо про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 133512 від 28 червня 2020 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП, копію якого остання отримала, про що свідчить її підпис у відповідній графі. Твердження про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №133512 від 28.06.2020 неможливо прочитати, є непереконливим, оскільки копію протоколу до скарги не долучено. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Окрім того, протокол апелянту працівником поліції був зачитаний вголос, про що свідчить долучений до матеріалів справи відеозапис. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Сабадаш проти України" поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності. Також, у справі "Каракуця проти України" у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумний інтервал часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність. Враховуючи викладене, підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду від 14 липня 2020 року не вбачаю, а тому відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 14 липня 2020 р., - відмовити. Повернути ОСОБА_1 апеляційну скаргу в зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя