Ухвала КЦС ВС № 357/6330/19

Ухвала 07 квітня 2021 року м. Київ справа №357/6330/19 провадження №61-4285ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки припиненою та стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») та просила: визнати припиненим договір іпотеки від 14 листопада 2007 року, за яким передано в іпотеку житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами загальною площею 149,50 кв. м, в тому числі житловою площею 93,40 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2227 га за тією ж адресою; зняти заборону відчуження нерухомого майна, яке належить їй на праві власності, накладену приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренком Ю. В. за договором іпотеки від 14 листопада 2007 року; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 6029899 від 14 листопада 2007 року про накладення заборони на зазначене майно; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 6030099 від 14 листопада 2007 року про накладення заборони на відчуження цього нерухомого майна; вилучити з Державного реєстру іпотек запис № 6030813 від 14 листопада 2007 року щодо вказаного майна; стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість яка складається із надмірно сплачених коштів за кредитним договором від 13 листопада 2007 року у розмірі 142 602 грн 87 коп. та пені у розмірі 2 455 621 грн 42 коп. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано припиненими зобов`язання за іпотечним договором від 14 листопада 2007 року, за яким передано в іпотеку житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами загальною площею 149,50 кв. м, в тому числі житловою площею 93,40 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2227 га за тією ж адресою. Знято заборону відчуження нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, накладену приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Римаренком Ю. В. за договором іпотеки від 14 листопада 2007 року. Вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 14 листопада 2007 року № 6029899 про накладення заборони на зазначене майно. Вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 14 листопада 2007 року № 6030099 про накладення заборони на відчуження цього нерухомого майна. Вилучено з Державного реєстру іпотек запис від 14 листопада 2007 року № 6030813 щодо вказаного майна. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість, яка складається із надмірно сплачених коштів за кредитним договором від 13 листопада 2007 року у розмірі 142 602 грн 87 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У березні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року,у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог. Заявник посилається на те, що суди в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, а також на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. У касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» заявлено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішеньдо закінчення касаційного провадження. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Вирішуючи питання про зупинення дії чи виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Враховуючи викладене з метою забезпечення балансу прав та інтересів сторін під час здійснення касаційного провадження, наявні підстави для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року до закінчення касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки припиненою та стягнення заборгованості. Витребувати із Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/6330/19. Зупинити виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 лютого 2021 до закінчення касаційного провадження у справі. Надіслати іншим учасникам справи копії касаційних скарг та доданих до них документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційні скарги, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 травня 2021 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Судді: О. С. Ткачук А. А. Калараш Є. В. Петров