Постанова 4814 № 544/1498/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 544/1498/20 Номер провадження 22-ц/814/822/21Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю. О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року у складі судді Ощинської Ю. О. у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в: У листопаді 2020 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилаючись на факт прострочення боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 20.03.2008 та наявність заборгованості, яка виникла станом на 11.10.2020 у сумі 54 531,76 грн і складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 39 157,77 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 15 373,99 грн, просив про стягнення з ОСОБА_1 вказаної заборгованості з покладенням на відповідача понесених по справі судових витрат в розмірі 2 102 грн. Позов мотивовано тим, що 20.03.2008 між сторонами укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами цього договору позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 6 000 грн, який в подальшому було збільшено до 43 000 грн. Базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору становила 2,5% на місяць на залишок заборгованості. Термін дії карткового ліміту збігається з терміном дії платіжної картки. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у вказаному розмірі, проте відповідач не виконав свої зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість. Заочним рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 13 866,30 грн та судовий збір за розгляд справи у сумі 2102 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач порушив зобов`язання, встановлені договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи немає, позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору. Не погодившись з вказаним рішенням в частині відмови у стягненні коштів, представник АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу та, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у стягненні суми та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач прийняв пропозицію банку на запропонованих умовах, ознайомився із Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, про що поставив свій підпис в заяві позичальника, чим засвідчив, що він погодився з умовами кредитування, а тому є підстави вважати, що між сторонами було укладено договір приєднання. Визначаючи розмір заборгованості, суд повинен був належним чином дослідити наданий позивачем доказ - розрахунок заборгованості, а у випадку незгоди з ним повністю або частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок, що не було зроблено судом першої інстанції. В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. По справі встановлено, що 20.03.2008 відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, в якій зазначено, що він згоден з тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. На підставі вказаної анкети-заяви Банком відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі 6 000 грн, який вподальшому було збільшено до 43 000 грн та відповідачу надано у користування кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 04/14, яка неодноразово перевипускалася, остання має термін дії до 04/22 (а.с. 16, 17). Оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином свої зобов`язання, станом на 11.10.2020 утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 54531,76 грн і складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 39 157,77 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 15 373,99 грн. Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором, доказів своєчасної та повної оплати ним кредитної заборгованості матеріали справи не містять, тому вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача. Разом з тим, при визначенні розміру заборгованості суд припустився помилки, стягнувши з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 13 866,30 грн, і такі висновки суду у судовому рішенні нічим не мотивовані. Оскільки відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі у справі не приймав, заперечень та доказів проти доводів та вимог АТ КБ «ПриватБанк» не подав, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - зміні в частині визначення суми заборгованості відповідача за кредитним договором. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити. Заочне рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року - змінити в частині визначення заборгованості за кредитним договором, що стягнута з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», з 13 866,30 грн до 54 531,76 грн. В іншій частині заочне рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна